Ухвала

від 23.03.2023 по справі 712/11422/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 березня 2023року

м. Київ

справа № 712/11422/17

провадження № 61-3695ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання внести запис до трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення вимог, просила суд: 1) стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Укрінбанк» на свою користь невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59 029,84 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5 142,63 грн, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7 578,06 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142,72 грн, а всього 117 893,30 грн; 2) визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ПАТ «Український інноваційний банк», у зв`язку із звільненням з посади головного менеджера Черкаського Центрального відділення ПАТ «Укрінбанк» за власним бажанням на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України, з 13 вересня 2017 року та зобов`язати ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 01 серпня 2017 року відповідно до статті 38 КЗпП України.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59 029,84 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5 142,63 грн, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7 578,06 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142, 72 грн, та витрати за надання правової допомоги в сумі 11 791,00 грн, а всього 129 684,30 грн.

Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ПАТ «Український інноваційний банк», у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного менеджера Черкаського центрального відділення ПАТ «Український інноваційний банк» за власним бажанням на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України, з 13 вересня 2017 року та зобов`язано ПАТ «Український інноваційний банк» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 13 вересня 2017 року відповідно до статті 38 КЗпП України.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2021 року задоволено частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2021 року в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59 029,84 грн, компенсації за невикористану відпустку в сумі 5 142,63 грн, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7 578,06 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142,72 грн, та витрат за надання правової допомоги в сумі 11 791,00 грн, а всього 129 684,30 грн, скасовано. Прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59 029,84 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5 142,63 грн, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7 578,06 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Український інноваційний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142,72 грн відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 січня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише

за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову

в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 117 893,30 грн, визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання внести запис до трудової книжки.

Тобто дана справа виникає з трудових відносин.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ціна позову в цій справі становить 117 893,30 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).

Отже, справа № 712/11422/17, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет і ціну позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання внести запис до трудової книжки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев В. М. Коротун