Ухвала

від 07.03.2023 по справі 362/1365/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1365/23

Провадження № 2/362/1178/23

У ХВ АЛ А

"07" березня 2023 р. cуддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю Виробнича фірма «Васильків-Млин», Обухівська районна державна адміністрація Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,-

в ст ан ов ив:

Уберезні 2023ро. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою в якій просить визнати трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Виробнича фірма «Васильків-Млин» припиненими з 20.122021 р. у зв`язку зі звільненням її із займаної посади керівника ТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України із виключенням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника юридичної особи ТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин» з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо», виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника юридичної особи ТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин» з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо.

Зобов`язати Обухівську районну державну адміністрацію Київської області внести зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника ТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин» з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен перевірити належність справи до юрисдикції суду та підсудності, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленимст. 186 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя, розглянувши матеріали справи приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для відмови у відкритті цивільного провадження у справі, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 § 1. Предметна та суб`єктна юрисдикція Глави 2 Цивільна юрисдикція Цивільного процесуальногокодексуУкраїни (далі -ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно зіст. 113 ГК Україниприватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Зважаючи на недостатнє правове регулювання правового статусу приватних підприємств, суд застосовує законодавчі норми, які регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю як такі, що є подібними за змістом.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

У частині першій статті 98ЦКУкраїни передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до частини першої статті 99ЦКУкраїни загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У частині третій статті 99ЦКУкраїни передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із частини першої статті 3КЗпПУкраїни вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №145/166/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника чичлена виконавчого органу юридичної особи приватного права та керувалася такими критеріями щодо розмежування підсудності у вказаних справах.

У постанові від 10.04.2019 р. у справі № 510/456/17 (провадження№ 14-1цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положеньКЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

За змістом п. 3 ч. 1 ст.20ГПКУкраїни господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Тобто незалежно від суб`єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

В даномувипадку позивач,як директортовариства,звернулася досуду ізпозовом провизнання трудовихвідносинміжнею таТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин» припиненими у зв`язку зі звільненням її із займаної посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Васильків-Млин». Таким чином, даний спір має розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особою, якій довірено повноваження з управління ним.

З урахування вимог статті 20 ГПК України, розгляд вказаного позову належить до компетенції господарського суду.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суддя прийшов до висновку, про необхідність відмовити у відкритті провадження в цивільній справі запозовом ОСОБА_1 до ТОВ Виробнича фірма «Васильків-Млин», Обухівська районна державна адміністрація Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання трудових відносин припиненими.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутись з господарським позовом до господарського суду в порядку, передбаченому Кодексом господарського судочинства України.

Відповідно до положень ч. 5ст. 186 ЦПК Українисуд роз`яснює заявнику, що розгляд даної справи, враховуючи визначений позивачем суб`єктний склад сторін та предмет спору, віднесено до юрисдикції господарського суду.

Керуючись статтями 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю Виробнича фірма «Васильків-Млин», Обухівська районна державна адміністрація Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,- відмовити.

Роз`яснити позивачу, що даний позов належить до юрисдикції господарського суду.

Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особі, яка її подала разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко Л.М.