Ухвала

від 22.03.2023 по справі 760/32863/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/32863/21

Провадження №2/760/5452/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Берегиня» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ПП «Берегиня», у якому просить стягнути з ПП «Берегиня» у відшкодування завданих збитків за договором надання медичних послуг грошові кошти в сумі 72000 грн, а також у відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в сумі 50000 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

18 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомили. Судову повістку-повідомлення було направлено позивачу в порядку, визначеному п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, тобто за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також зазначеною позивачем у позовній заяві. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311331655355, судова повістка-повідомлення повернулася до суду без вручення позивачу, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

22 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 та в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила. Судову повістку-повідомлення було направлено позивачу в порядку, визначеному п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311331763336 лист повернувся до суду без вручення позивачу оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник відповідача - адвокат Мотузук Ю.М. в судове засідання не з`явилася, однак 22 березня 2023 року подала клопотання про розгляд справи без її участі та залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено судом, направлені позивачу судові повістки-повідомлення повернулися до суду без вручення позивачу, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позивач була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно із ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Проте в матеріалах справи відсутнє клопотання заявника про розгляд справи без її участі.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначено в ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Враховуючи, що розгляд справи без участі позивача не є можливим, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Керуючись статтями 10, 13, 128, 131, 158, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Берегиня» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова