Постанова

від 21.03.2023 по справі 320/7350/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7350/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Мєзєнцева Є.І.,

Горяйнова А.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Акціонерного товариства "Миронівське" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Миронівське" (далі - відповідач, АТ "Миронівське"), в якій просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель відповідача за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Миру, 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 19 березня 2021 року № 51.

В обґрунтування позову зазначено, що актом позапланової перевірки відповідача встановлено порушення, які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей. Оскільки подальша експлуатація приміщень відповідача з наявністю виявлених порушень пожежної безпеки створює пряму/опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей, наявні підстави для повного зупинення експлуатації приміщень відповідача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, окружний суд виходив з того, що жодне із виявлених позивачем порушень не призводить до виникнення пожежі, позивач не навів достатніх обґрунтувань на підтвердження того, що вказані порушення за відсутності ризику виникнення пожежі призводять до завдання шкоди здоров`ю та життю людей. Суд також врахував, що відповідач самостійно усунув частину виявлених порушень, а порушення, які залишились неусунутими, потребують додаткового фінансування та часу на їх усунення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що аналіз діючого законодавства дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники.

Вказано, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі.

Акціонерне товариство "Миронівське" подало відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому зазначено, що доводи позивача, які вказані в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки відповідачем вживаються заходи по усуненню порушень, що вказані в акті перевірки № 51 від 19 березня 2021 року, про що свідчить акт позапланової перевірки № 964 від 06 серпня 2021 року.

Беручи до уваги те, що станом на 24 лютого 2023 року відповідачем вжиті всі необхідні заходи щодо усунення порушень, які були вказані в актах перевірки № 51 від 19 березня 2021 року та № 964 від 06 серпня 2021 року, останній звернувся до ГУ ДСУНС у Київській області з листом щодо проведення позапланової перевірки, що підтверджує лист № 01-15/9 від 23 лютого 2023 року.

Зокрема, відповідачем створені необхідні заходи, які спрямовані на безпеку та відведення реальної загрози для життя та здоров`я людей на об`єктах останнього, що вказані в акті перевірки.

Крім того, позивачем не було надано жодного доказу, що свідчить про наявність загрози для життя та здоров`я людей на об`єктах відповідача, які вказані в акті перевірки.

У судовому засіданні 28 лютого 2023 року позивач підтвердив, що відповідач звернувся до ГУ ДСУНС у Київській області з листом № 01-15/9 від 23 лютого 2023 року щодо проведення позапланової перевірки, у зв`язку з чим обидві сторони клопотали про відкладення розгляду справи для надання можливості встановлення стану усунення підприємством виявлених контролюючим органом порушень. Дане клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 21 березня 2023 року.

У судовому засіданні 21 березня 2023 року відповідач подав акт від 15 березня 2023 року №9, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-У, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3, Річного плану здійснення заходів державного нагляду та контролю Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26 листопада 2020 року № 633 «Про затвердження плану перевірок», Наказом від 18 лютого 2021 року № 187 "Про проведення позапланових перевірок" наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки, зокрема, Акціонерного товариства "Миронівське"; місцезнаходження - Київська область, с. Польове, вул. Миру, 14; адреса розташування об`єкта перевірки - Київська область, с. Польове, вул. Миру, 14; дата початку та дата закінчення перевірки - з 15 березня 2021 року по 19 березня 2021 року.

18 лютого 2021 року було видане посвідчення № 1191 на проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Акціонерного Товариства «Миронівське» (АТ «Миронівське») за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Польове, вул. Миру 14 (Київська область, Миронівський район, с. Польове, вул. Миру, 17,) провідним інспектором відділу Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Ареп`євим Артемом Дмитровичем, провідним інспектором відділу Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Корчакою Олександром Миколайовичем ,яке було вручено під підпис ОСОБА_1

19 березня 2021 року за результатами складено акт перевірки № 51 (далі - акт перевірки № 51). Інспекторами позивача виявлено та відображено в акті перевірки 22 порушення:

1) не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторичних проявів відповідно до вимог ДСТУ В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (порушення вимог пункту 1.21 глави 1, розділу IV ППБУ);

2) відсутній паспорт блискавко захисного пристрою і паспорт заземлювача пристрою блискавко захисту, який повинен зберігатися у відповідального за електрогосподарство відповідно до вимог пункту 9.2.7, глави 9, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд" (пункт зберігання та видачі палива) (порушення вимог пункту 1.21, глави 1, розділу IV ППБУ);

3) не оброблені дерев`яні конструктивні елементи покрівлі вогнезахисним розчином (порушення вимог пункту 2.5, глави 1, розділу III ППБУ);

4) приміщення будівель не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту (порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

5) не облаштовано систему зовнішнього протипожежного водопостачання згідно вимог ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» (порушення вимог пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

6) дозволяється використання не сертифікованих електроподовжувачів (порушення вимог пункту 1.18, глави 1, розділу IV ППБУ);

7) дозволяється експлуатація електричних розеток, вмикачів, перемикачів та інших подібних апаратів встановлених на горючі основі (порушення вимог пункт 1.17, глава 1, розділу IV ППБУ);

8) дозволяється експлуатація електричних проводів з`єднання, відгалуження та окінцювання яких виконано за допомогою скрутки (порушення вимог пункту 1.6, глави 1, розділу IV ППБУ);

9) дозволяється прокладання проводів (кабелів) по горючим основам (конструкціям) (порушення вимог пункту 1.12, глави 1, розділу IV ППБУ);

10) дозволяється підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи (порушення вимог пункту 1.18, глави 1, розділу IV ППБУ);

11) територія, будинки, споруди, приміщення, не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (порушення вимог пункту 3.6, глави 3, розділу V ППБУ);

12) не в повній мірі укомплектовані пожежні щити первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу 2 на 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (порушення вимог пункту 3.11, глави 3, розділу VППБУ);

13) на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (порушення вимог пункту 3.12 глави 3 розділу V ППБУ);

14) не виконано навішування переносних вогнегасників на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (порушення вимог пункту 3.10, глави 3,розділу V ППБУ);

15) не заведені журнали обліку вогнегасників (порушення вимог пункту 3.18, глави 3,розділу V ППБУ);

16) облікові (інвентарні) номера вогнегасників відсутні (порушення вимог пункту 3.18, глави 3,розділу V ППБУ);

17) не пройдено відповідальною особою з питань цивільного захисту навчання на курсах цивільного захисту (порушення вимог пункту 8 частини першої статті 20КЦЗУ);

18) не забезпечено територію, будинки, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки згідно вимог ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности» (порушення вимог пункту 8, розділу II ППБУ);

19) не визначено та не позначено на вхідних дверях до складських приміщень призначення клас зони та категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (порушення вимог пункту 2.9, глави 2, розділу III ППБУ);

20) не вивішено інструкції про заходи пожежної безпеки на видимих місцях для кожного приміщення (порушення вимог пункту 4, розділу ІІ ППБУ);

21) не проведено ідентифікацію та паспортизацію потенційно небезпечного об`єкта (порушення вимог стаття 69, пункт 1, підпункт ґ КЦЗУ);

22) не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту (порушення вимог пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Примірник акту перевірки отримано директором відповідача 19 березня 2021 року, що підтверджується підписом в акті.

19 березня 2021 року провідним інспектором Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Ареп`євим А.Д. складено протокол про адміністративне правопорушення КХ N 019488 відповідно до статті 175 КУпАП.

Також 19 березня 2021 року головним інспектором Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Чаматою О.В. складено постанову КХ N 019450 про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 .

У період з 06 серпня 2021 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: АДРЕСА_1 , щодо усунення порушень, які виявлені в акті перевірки від 19 березня 2021 року № 51.

06 серпня 2021 року за результатами позапланової перевірки складено акт № 964 (далі - акт перевірки № 964). Інспекторами позивача виявлено та відображено в акті перевірки 4 порушення:

1) не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторичних проявів відповідно до вимог ДСТУ В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд" (порушення вимог пункту 1.21 глави 1, розділу IV ППБУ);

2) відсутній паспорт блискавко захисного пристрою і паспорт заземлювача пристрою блискавко захисту, який повинен зберігатися у відповідального за електрогосподарство відповідно до вимог пункту 9.2.7, глави 9, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд"(пункт зберігання та видачі палива) (порушення вимог пункту 1.21, глави 1, розділу IV ППБУ);

3) не оброблені дерев`яні конструктивні елементи покрівлі вогнезахисним розчином (порушення вимог пункту 2.5, глави 1, розділу III ППБУ);

4) приміщення будівель не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту (порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Примірник акту перевірки отримано директором відповідача 06 серпня 2021 року, що підтверджується підписом в акті.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки від 06 серпня 2021 року №964, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області наполягає на застосуванні заходів реагування у вигляді повної заборони експлуатації будівель за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Миру, 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 19 березня 2021 року № 51.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 ч.1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

До основних завдань Державна служба України з надзвичайних ситуацій віднесено, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частинами 1-2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу та правового змісту зазначених положень, статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлених порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Тобто, застосування даних заходів реагування покладено на суд.

Так, за змістом ч.5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачена можливість застосування судом заходів реагування, які полягають у повному або частковому зупиненні

Відповідно до ч. 1-2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Судом першої інстанції було проаналізовано виявлені позивачем порушення, викладені в акті планової перевірки, а також в акті позапланової перевірки, та зроблено висновок, що надані відповідачем суду докази спростовують висновки позивача, тому відсутня необхідність у застосуванні до відповідача обраного позивачем заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Колегія суддів врахувала акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15 березня 2023 року №9, який було складено та подано до апеляційного суду після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення. Так, вказаним актом встановлено виявлено та відображено 2 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:

1) не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторичних проявів відповідно до вимог ДСТУ В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд" (порушення вимог пункту 1.21 глави 1, розділу IV ППБУ);

2) приміщення будівель не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту (порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Правилами пожежної безпеки в Україні встановлено: загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання, зокрема, п. 1.21. розділу IV визначено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», а також вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту, зокрема, п. 1.2. розділу V визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідач зазначив, що для усунення даних порушень ним вживаються відповідні дії, однак наразі наразі існують складнощі, обумовлені воєнним станом.

Згідно п. 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

При проведенні перевірки було встановлено, що будівлі не обладнані системоб блискавко захисту, а приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією, порушено пункт 1.21.глави 1 розділу IV та пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України.

З даного приводу суд зазначив, що жодне із цих порушень не призводить до виникнення пожежі, а позивач не навів достатніх обґрунтувань на підтвердження того, що вказані порушення за відсутності ризику виникнення пожежі призводять до завдання шкоди здоров`ю та життю людей.

Суд також врахував, що відповідач самостійно усунув частину виявлених порушень, а порушення, які залишились неусуненими, потребують додаткового фінансування та часу на їх усунення.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що наявність виявлених порушень створює загрозу життю та здоров`ю людей, може призвести до пожежі, значних матеріальних збитків, низької стійкості та руйнуванню будівельних конструкцій будівлі, швидкого розповсюдження пожежі, а також створює перешкоди для проведення пожежогасіння пожежно-рятувальними підрозділами (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 320/5849/18).

Таким чином, доводи відповідача про те, що ним було усунуто більшу частину порушень вимог правил пожежної безпеки, що виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків проведеної повторної перевірки. Натомість, за твердженням позивача, загроза життю та/або здоров`ю людей не відпала.

Відтак, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що наразі мають місце, є небезпечним для життя і здоров`я людей.

В той же час, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16, від 11 грудня 2019 року по справі № 320/7019/18.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені в ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, допущені відповідачем, дійсно можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначалося вище, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Посилання суду першої інстанції на застосування позивачем найсуворішого заходу впливу на відповідача, тобто, недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту, є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Про це також зазначено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, неправомірно перебрав на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які, в свою чергу, є дискреційними.

Згідно п.2 ч.1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - задоволльнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року - скасувати.

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Акціонерного товариства "Миронівське" про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель відповідача за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Миру, 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 19 березня 2021 року № 51.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

А.М. Горяйнов