Постанова

від 22.03.2023 по справі 500/3278/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3278/22 пров. № А/857/400/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Карпин В.П.;

від відповідачів - Мурована І.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2022р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарт» до Головного управління ДПС у Тернопільській обл. та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Мартиць О.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 56 хв. 26.12.2022р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 02.01.2023р.),-

В С Т А Н О В И В:

13.09.2022р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Дарт» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Тернопільській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 3758722/22601906 від 04.02.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/;

зобов`язати Державну податкову службу /ДПС/ України зареєструвати в ЄРПН подану ТзОВ «Дарт» податкову накладну № 2 від 31.12.2021р.;

стягнути з відповідачів суму понесених судових витрат (Т.1, а.с.1-5).

Разом з позовною заявою, позивач ТзОВ «Дарт» скерував на адресу суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване запровадженням в Україні воєнного стану, відсутністю бухгалтера на підприємстві, а також виявленням через відсутність функціонування відповідних електронних реєстрів лише 11.07.2022р. надходження на адресу підприємства рішення ДПС України № 10451/22601906/2 від 23.02.2022р., що підтверджується доповідною запискою бухгалтера (Т.1, а.с.63-64).

Згідно ухвали суду від 28.09.2022р. розгляд цієї справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників страви (у письмовому провадженні) (Т.1, а.с.71 і на звороті).

Відповідно до ухвали суду від 23.11.2022р. суд вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників страви (Т.1, а.с.91 і на звороті).

Ухвалою суду від 23.12.2022р. клопотання позивача ТзОВ «Дарт» про поновлення строку звернення до суду задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ТзОВ «Дарт» строк звернення до суду в адміністративній справі № 500/3278/22; в задоволенні клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (Т.4, а.с.57-59).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. № 3758722/22601906 від 04.02.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р. в ЄРПН; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН складену позивачем податкову накладну № 2 від 31.12.2021р.; стягнути з відповідача ГУ ДПС у Тернопільській обл. на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн. (Т.4, а.с.60-65).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Тернопільській обл. (утворене як відокремлений підрозділ ДПС України), який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.4, а.с.80-85).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем виписана спірна податкова накладна, яка надіслана до ДПС для реєстрації. Однак, відповідно до квитанції реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України по причині того, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1905 є відсутнім у таблиці даних платника податку на додану вартість /ПДВ/, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Така квитанція в повній мірі відповідає вимогам закону. Окрім цього, у позивача була відсутньою таблиця даних платника ПДВ; таку таблицю позивачем подано лише 04.03.2022р. (не врахована відповідачем) і 21.06.2022р. (врахована відповідачем).

У квитанціях запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Для підтвердження реєстрації податкової накладної ТзОВ «Дарт» були надані пояснення та ряд документів.

Однак, позивачем в порушення вимог п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не надано копій документів, а саме: розрахункових документів по придбаних ТМЦ і отриманих послугах, документів щодо підтвердження відповідності продукції; розрахункові документи та/або банківських виписок.

Відповідач приймав спірне рішення за одних обставин та документів, а позивач обґрунтовує свої вимоги іншими (додатковими) обставинами і документами. На момент винесення оскаржуваного рішення позивач не виконав вимоги ПК України щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Також апелянт покликається на помилковість ухвали суду від 23.12.2022р., оскільки позивачем пропущений передбачений ч.4 ст.122 КАС України тримісячний строк звернення до суду із розглядуваним позовом (оскаржуване рішення відповідача вручено позивачу 24.02.2022р., а розглядуваний позов скерований до суду 14.09.2022р.); поважних причин такого пропуску ТзОВ «Дарт» не наведено.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 13.03.2023р. апеляційну скаргу ДПС України на рішення суду від 26.12.2022р. у справі № 500/3278/22 повернуто цьому відповідачу по причині неусунення її недоліків у встановлений строк (Т.4, а.с.122).

Окрім цього, 08.03.2023р. за допомогою електронного зв`язку та 14.03.2023р. через засоби поштового зв`язку до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл. про залишення позовної заяви без розгляду, в якому останній просить залишити позовну заяву ТзОВ «Дарт» без розгляду по причині пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом (Т.4, а.с.108-112, 116-121).

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «Дарт» зареєстрований платником ПДВ у 1999 році; основним видом господарської діяльності позивача є діяльність за кодом КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

Між позивачем ТзОВ «Дарт» і ТзОВ «Сільпо-Фуд» укладено договір поставки № 91-ПС10/18 від 24.10.2018р., предметом якого є поставка товару: хліба та хлібобулочних виробів (Т.1, а.с.15-24).

Відповідно до п.2.10. цього договору оплата за товар здійснюється протягом 50 днів від дати поставки.

Додатковою угодою від 01.03.2021р. сторонами змінено строк оплати на 55 днів від дати поставки (Т.1, а.с.26).

На виконання умов зазначеного договору позивач ТзОВ «Дарт» поставив покупцю товар у грудні 2021 року на загальну суму 161564 грн. (в тому числі ПДВ 26927 грн. 33 коп.).

За наслідками господарських операцій сторонами складено та підписано відповідні видаткові накладні (Т.1, а.с.27-57).

На виконання податкових зобов`язань за наслідками вказаної господарської операції позивачем складено податкову накладну № 2 від 31.12.2021р., яку направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку до органів ДПС України (Т.1, а.с.8-9).

За результатами перевірки зазначеної податкової накладної відповідач ДПС України направив позивачу квитанцію від 11.01.2022р. про зупинення реєстрації податкової накладної (Т.1, а.с.10).

В зазначеній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної повідомлено позивача про те, що реєстрація податкової накладної зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1905 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних вимог позивачем щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, подано 02.02.2022р. до контролюючого органу пояснення, в яких містились опис проведених господарських операцій та копії документів (в кількості 184 одиниці) на підтвердження господарських операцій, необхідних для реєстрації податкової накладної (Т.1, а.с.11).

Крім того, позивачем ТзОВ «Дарт» надано до відповідача ГУ ДПС у Тернопільській обл. пояснення, викладені окремим документом, в яких містились підтвердження позивача щодо проведення господарських операцій (Т.1, а.с.12-14).

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісія ГУ ДПС в Тернопільській обл. прийняла рішення № 3758722/22601906 від 04.02.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. В графі «Додаткова інформація» зазначено: не надано розрахункових документів по придбаних ТМЦ і отриманих послугах та документи щодо підтвердження відповідності продукції (Т.1, а.с.6).

Рішення № 3758722/22601906 від 04.02.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної позивач оскаржив її в адміністративному порядку, однак рішенням Комісії ДПС України № 10451/22601906/2 від 23.02.2022р. скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. - без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (Т.1, а.с.59).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної міститься лише загальне посилання на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Вказана обставина свідчить про необґрунтованість віднесення розглядуваних господарських операцій до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує фактів здійснення платником податків господарських операцій, наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН містить лише загальні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, однак не розкриває конкретних причин та підстав прийняття такого рішення.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачами того, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по спірній податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній з 31.12.2017р.) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМ України.

Редакція п.201.16 ст.201 ПК України змінена на підставі Закону України № 2245-VIII від 07.12.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону доручено КМ України до 01.03.2018р. визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На час виникнення спірних відносин порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюється постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до п.п.4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.п.6 і 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Із наведеного слідує, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно з п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р.

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначає про відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Сформована та надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної визначає таку підставу зупинення як відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг 1905 в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб встановити наявність у господарської операції ознаки ризиковості слід встановити визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію належить навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п.1 Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї приписами п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме конкретні документи слід надати платнику податків та яких обставин повинні стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою.

Щодо зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1905 є відсутнім в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), то такі твердження податкового органу не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку. При цьому, відсутність такої таблиці не є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних таким платником.

Код УКТЗЕД 1905 стосується таких товарів як хлiбобулочні, борошнянi кондитерськi вироби, тiстечка, печиво та iншi хлiбобулочнi й борошнянi кондитерськi вироби з вмiстом або без вмiсту какао; вафельнi пластини, порожнi капсули, придатнi для використання у фармацевтицi, вафельнi облатки для запечатування, рисовий папiр та аналогiчнi продукти.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів економічної діяльності ТзОВ «Дарт» є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (КВЕД 10.71).

У ході судового розгляду відповідачами не спростовано факту здійснення позивачем на постійній основі діяльності, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як один з видів економічної діяльності ТзОВ «Дарт», а також того, що господарські операції, за результатами здійснення яких складено спірну податкову накладну, не стосуються товарів за кодом УКТЗЕД 1905 (в податковій накладній вказано код товару 1905903000).

Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019р., перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, відповідач запропонував надати позивачу пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

В розглядуваному випадку підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції.

У додатковій інформації вказано: не надано розрахункових документів по придбаних ТМЦ і отриманих послугах, документи щодо підтвердження відповідності продукції.

У свою чергу, позивач ТзОВ «Дарт» подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації спірної податкової накладної.

Надані позивачем документи складені з дотриманням вимог діючого законодавства, є достатніми для реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р.; водночас обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в ЄРПН, під час судового розгляду не встановлено.

Крім того, спірна податкова накладна виписана на підставі фактичного відвантаження та поставки товару; взаєморозрахунки між суб`єктами господарювання повинні проводитися із відтермінуванням розрахунків (55 календарних днів), через що розрахункові (платіжні) документи останніми не складалися.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України). При цьому у разі часткової попередньої оплати товарів різної номенклатури платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар в межах договору здійснюється така попередня оплата.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Отже, податкова накладна № 2 від 31.12.2021р. виписана по першій події, а саме за результатами відвантаження товару.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

В разі первісного зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів.

У випадку відвантаження товару/надання послуг на адресу продавця/замовника, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть видаткові накладні, акти виконаних робіт, а також відповідні договори, що підтверджують наявність правових підстав для поставки товару.

Отже, саме названі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, на підставі настання однієї з подій (в розглядуваному випадку на підставі фактичного відвантаження та поставки товару згідно з видатковими накладними), у позивача виник визначений законом обов`язок складання податкової накладної № 2 від 31.12.2021р., реєстрацію яких було зупинено контролюючим органом.

Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено пунктом 5 Порядку № 520; він може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Отже, вищезазначені документи вказують на виконання обов`язків сторонами за договором; первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах відомостей про господарські операції.

Незважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них первинні документи, Комісія ГУ ДПС у Тернопільській обл. прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані відповідачам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в її реєстрації.

Водночас, висновки податкового органу щодо ненадання відповідних підтверджуючих документів по спірним господарським операціям спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

При цьому, подані ТзОВ «Дарт» для реєстрації податкових накладних документи відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС в Тернопільській обл. рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Матеріалами справи не спростовано того, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій згідно поданої податкової накладної. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, враховуючи те, що представлених контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації такої.

Колегія суддів враховує, що згідно фактичних обставин справи відповідачі в обґрунтування своєї позиції покликалися на ненадання позивачем переліку первинних документів, який наведений у вищевказаних актах.

Однак є цілком зрозумілим, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Тому стверджуючи про ненадання певних первинних документів, які зазначені у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій.

Однак відповідачі при прийнятті спірного рішення такого аналізу не здійснили.

Між тим, позивачем під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваних господарських операцій.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Також зупинення реєстрації податкової накладної не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкової накладної документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки виконавця (постачальника) та замовника (покупця) у порядку, встановленому законом.

Аналіз спірної податкової накладної свідчить про її відповідність тим вимогам, які до них висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначеної накладної.

Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р.

Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Частиною другою ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.2836. Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003р., та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia». заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-П)».

За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Отже, підсумовуючи викладене в розрізі наведених доводів апелянта, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У розглядуваних випадках позивач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення і підтверджуючі документи на виконання вимог постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р., яка передбачала перелік документів для аналізу, оскільки не володів повною інформацією про підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків чи підстави для зупинення реєстрації.

Водночас, позивачем представлено на розгляд податкового органу достатню кількість первинних документів, що дозволяє встановити зміст проведеної операції, через що в останнього не було достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

В частині заявленого ГУ ДПС у Тернопільській обл. клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду із розглядуваним позовом колегія суддів керується наступним.

Частина перша ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання свідчить про те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН нормами ПК України не визначені, тобто, останні не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, згідно діючого правового регулювання такі рішення оскаржуються в судовому порядку в строки, які визначені КАС України.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, сформованих у постанові від 11.10.2019р. по справі № 640/20468/18, з прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження; абзац третій п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем використовувалася процедура адміністративного оскарження рішення № 3758722/22601906 від 04.02.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2021р. в ЄРПН.

За наслідками розгляду скарги позивача, 23.02.2022р. Комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 10451/22601906/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Строк на оскарження позивачем до суду рішення № 3758722/22601906 від 04.02.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становив три місяці, перебіг якого розпочався 24.02.2022р. та закінчився 24.05.2022р.

Разом з тим, до суду з позовом позивач звернувся 13.09.2022р., через що пропустив строк звернення до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує на запровадження в Україні воєнного стану, відсутності на підприємстві бухгалтера, несвоєчасне отримання інформації про вказане рішення через відсутність роботи електронних реєстрів.

Згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації /рф/ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022р. строком на 30 діб.

Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022р., затвердженим Законом України № 7168 від 14.03.2022р., Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022р., затвердженим Законом України № 2212-IX від 21.04.2022р., Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022р. затвердженим Законом України № 2263-IX від 22.05.2022р., Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022р., затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022р., Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022р., затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022р., Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023р., затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023р. та продовжений до теперішнього часу.

Враховуючи введення воєнного стану в України та пов`язані із цим обставини господарської діяльності позивача, які зумовили об`єктивні труднощі для своєчасного подання позовної заяви, беручи до уваги існуючі обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму, колегія суддів убачає наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Отже, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, а також обставини, на які позивач посилається як на поважні, суд першої інстанції надав правильну оцінку та провів об`єктивний аналіз всіх наведених у позові доводів, та прийшов до переконливого висновку про те, що позивач за таких обставин не мав дійсної можливості своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду, не допустив необґрунтованого зволікання, що виправдовує втручання у принцип юридичної визначеності стосовно виниклих правовідносин.

Звідси, в суду апеляційної інстанції є відсутніми достатні та належні підстави для залишення позовної заяви ТзОВ «Дарт» без розгляду на підставі ч.ч.3 і 4 ст.123 КАС України, оскільки зазначені ним причини пропуску строку визнані поважними.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2022р. в адміністративній справі № 500/3278/22 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Тернопільській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 24.03.2023р.