Постанова

від 22.03.2023 по справі 140/6372/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6372/22 пров. № А/857/547/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пленті Хорс» до Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Сорока Ю.Ю.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13.12.2022р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

29.09.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ТзОВ «Пленті Хорс» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ № 54872 від 12.08.2022р. про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків; зобов`язати податковий орган виключити ТзОВ «Пленті Хорс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; вирішити питання про розподіл судових витрат (а.с.1-8, 15-24).

Розгляд справи проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними матеріалами справи (а.с.112 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 54872 від 12.08.2022р. щодо включення ТзОВ «Пленті Хорс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податків; зобов`язано ГУ ДПС у Волинській обл. виключити ТзОВ «Пленті Хорс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 4962 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн. (а.с.143-148).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Волинській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити в повному обсязі (а.с.72-74).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно даних ЄРПН платником податку ТзОВ «Пленті Хорс» подано на реєстрацію податкові накладні із операцій по реалізації транспортних засобів (7 шт.) на користь ТзОВ «Макте Груп» обсягом постачання 11340,70 тис.грн. на суму ПДВ 2268,14 тис.грн.

Проведеним аналізом встановлено, що позивач шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, здійснив реєстрацію податкових накладних на поставку транспортних засобів із націнкою 180-561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп».

Крім того, після прийняття спірного рішення позивачем подано до суду ряд документів, які відповідачем не досліджувалися, а також не представлено документів щодо первинного придбання транспортних засобів та розрахунків за них. Позивач не звертався до відповідача із заявою про виключення із переліку ризикових платників податків, до якої не долучив необхідних документів на спростування ризиковості здійснення господарських операцій.

Також позовна вимога про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, не може бути задоволена, оскільки в такому випадку суд перебирає на себе функції органу ДПС, що слід розцінювати як втручання в дискреційні повноваження відповідача та вихід за межі завдань адміністративного судочинства.

Окрім цього, судом помилково стягнуто з відповідача сплачену суму судового збору 4962 грн. за подачу позовної заяви, оскільки така обчислена позивачем всупереч усталеній судовій практиці.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (зворот а.с.153), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; сторонами не заявлено клопотань про долучення до справи нових доказів тощо.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «Пленті Хорс» зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 44363311); основним видом діяльності підприємства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11).

12.08.2022р. Комісією ГУ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 54872, а саме: про відповідність ТзОВ «Пленті Хорс» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість та внесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (а.с.9).

Підставою для віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, слугувала наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, здійснено реєстрацію податкових накладних на поставку транспортних засобів із значною націнкою 180 561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп».

Відповідно до протоколу засідання комісії № 1 ГУ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 89 від 12.08.2022р. розглянуто службового листа Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків № 3296/03-20-18-01-04 від 12.08.2022р. щодо ініціювання прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, зокрема, позивача ТзОВ «Пленті Хорс» (а.с.118-124).

Комісією враховано, що шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, здійснено реєстрацію податкових накладних на поставку транспортних засобів із націнкою 180-561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп».

В результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності зазначеного платника остання дійшла до висновку про прийняття рішення про відповідність ТзОВ «Пленті Хорс» вимогам п.8 Критеріїв ризиковості згідно постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р.

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення № 54872 від 12.08.2022р. не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку, доказів наявності податкової інформації, що підтверджує проведення ризикових операцій із посиланням на відповідні документи.

Підставами для віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку зазначено маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів у значних обсягах, здійснення реєстрації податкових накладних на поставку автомобілів із націнкою180-561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп».

Однак, жодних доказів отримання контролюючим органом від позивача податкових накладних для реєстрації в ЄРПН матеріали справи не містять; відповідачем такі докази також не надані.

Таким чином, відповідач у порушення приписів Порядку № 1165 розглянув питання відповідності/невідповідності платника податку ТзОВ «Пленті Хорс» критеріям ризиковості.

Наявна у відповідача податкова інформація щодо можливого маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, стосовно здійснення реєстрації податкових накладних на поставку транспортних засобів із значною націнкою 180 561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп» є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Тобто, податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків; змісту та характеру ймовірних порушень; а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття рішення № 54872 від 12.08.2022р. про внесення ТзОВ «Пленті Хорс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України та нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р.

Автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації (п.2 вказаного Порядку).

Згідно з п.3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 вказаного Порядку).

Додатком 4 до наведеного Порядку затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як достовірно з`ясовано під час судового розгляду, Комісією ГУ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення № 54872 від 12.08.2022р. про відповідність позивача ТзОВ «Пленті Хорс» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (правова підстава). Фактичною підставою такого рішення слугувала наявна у відповідача податкова інформація.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до згаданого Порядку) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 до вказаного Порядку в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Проведення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Водночас, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Підтвердженням наведеного слугує зміст абз.14 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., згідно якого у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Звідси, положеннями діючого Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 117 від 21.02.2018р., передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Із аналізу спірного рішення № 54872 від 12.08.2022р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості слідує, що в його тексті не розкрито змісту (розшифрування) самої податкової інформації.

Твердження про те, що шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, здійснено реєстрацію податкових накладних на поставку автомобілів із націнкою 180-561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп», носить загальний і невизначений характер, оскільки не розкриває всіх аспектів наведеного висновку.

Водночас, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості повинно бути зазначено відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, а у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - розшифровується, яка саме податкова інформація.

Згідно з п.8 Критеріїв ризиковості платника податку до критеріїв ризиковості платника податку віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим, із змісту спірного рішення № 54872 від 12.08.2022р. не видається за можливе встановити ту обставину, яка саме податкова інформація покладена в основу прийняття цього рішення.

Із урахуванням представлених позивачем первинних документів не убачається маніпулювання платника податків лімітом в СЕА ПДВ, сформованому за рахунок імпорту транспортних засобів у значних обсягах.

При цьому, правочини щодо поставки транспортних засобів із націнкою 180-561 % в адресу ТзОВ «Макте Груп» не визнані недійсними.

Оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Тобто, податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків; змісту та характеру ймовірних порушень; а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача.

При цьому, Комісія ГУ ДПС Волинській обл. прийшла до висновків про відповідність ТзОВ «Пленті Хорс» критеріям ризиковості на підставі загальних формулювань, не підкріплених жодними фактичними та юридичними чинниками, що мають значення для прийняття оскаржуваного у справі рішення.

Під час вирішення спору колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що рішенню Комісії № 54872 від 12.08.2022р. не передували дії ТзОВ «Пленті Хорс» щодо реєстрації у ЄРПН податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім - моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування.

У свою чергу, рішення № 54872 від 12.08.2022р. прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що за відсутності розшифрування в тексті спірного рішення податкової інформації відповідач діяв без дотримання власної процедури, непрозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН застосовано непрозорі механізми визначення позивача як такого, що відповідає критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Також наявна в контролюючого органу податкова інформація є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

За таких обставин оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 54872 від 12.08.2022р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не ґрунтується на вимогах закону.

Звідси, є наявними правові підстави для визнання протиправним і як наслідок - скасування рішення № 54872 від 12.08.2022р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки таке прийняте всупереч діючому законодавству та без врахування фактичних обставин справи.

Положеннями п.6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Саме зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до логічного та послідовного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Водночас, судом допущено помилку в частині розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Так, до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 57 від 29.09.2022р., згідно якого ТзОВ «Пленті Хорс» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 4962 грн. (а.с.26).

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою позову немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно з ч.3 ст.6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір», ч.2 ст.245 КАС України дає підстави для висновку про те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту розглядуваного позову убачається, що ТзОВ «Пленті Хорс» заявило одну позовну вимогу немайнового характеру (скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків та зобов`язання виключити підприємство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку), за яку слід сплатити судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022р.

Звідси, сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем, становить 2481 грн.

Таким чином, оскільки заявлений позов задоволено, тому в силу приписів ст.139 КАС України підлягали стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській обл. судові витрати в розмірі 2481 грн. сплаченого судового збору за подання адміністративного позову.

Решта сплачених коштів (2481 грн.) є надміру сплаченими коштами, з приводу яких позивач вправі клопотати перед судом першої інстанції щодо повернення таких в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».

В частині вирішення судом питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн. апелянтом не висловлено жодних заперечень, через що підстав для перевірки правильності вирішення цього питання колегія суддів не убачає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській обл. є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення норм матеріального права в частині розподілу судових витрат, через що оскаржуване рішення суду слід в цій частині скасувати та прийняти нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2481 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього: 4481 грн.

При цьому, таке вирішення питання про розподіл судових витрат не впливає на правильність рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

В решті рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Волинській обл.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.316, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. в адміністративній справі № 140/6372/22 скасувати в частині розподілу судових витрат.

В цій частині прийняти нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пленті Хорс» судові витрати у розмірі 2481 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього: 4481 (чотири тисячі чотириста вісімдесят один) грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Волинській обл., утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 24.03.2023р.