Ухвала

від 23.03.2023 по справі 560/6957/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №560/6957/22

адміністративне провадження №К/990/7961/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ"

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року

у справі №560/6957/22

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ"

до Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою

треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та до Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою щодо не скликання засідання Комісії у зв`язку із набранням законної сили судовими рішеннями щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави відносно наступних рішень суду: постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270; постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-8104/10/2270/1; рішення господарського суду Хмельницької області від 15 жовтня 2013 року у справі № 924/1048/13; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 560/2668/19;

- зобов`язати Голову Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою скликати засідання Комісії у зв`язку із набранням законної сили судовими рішеннями щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави відносно наступних рішень суду: постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270; постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-8104/10/2270/1; рішення господарського суду Хмельницької області від 15 жовтня 2013 року у справі № 924/1048/13 оформлене Протоколом №30.;

- зобов`язати Комісію з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою провести засідання Комісії у зв`язку із набранням законної сили судовими рішеннями щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави відносно наступних рішень суду: постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270; постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-8104/10/2270/1; рішення господарського суду Хмельницької області від 15 жовтня 2013 року у справі № 924/1048/13; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 560/2668/19, результати якого оформити протоколом засідання та за результатами такого засідання скласти акт.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ".

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, скаржник звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник, зокрема, підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі №160/12574/20.

В той же час, Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Проте, скаржником лише процитовано окремий абзац з постанови Верховного Суду та не зазначено конкретну норму права (пункт, частину, статтю), яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, у взаємозв`язку з посиланням на правову позицію Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку на думку скаржника, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Ураховуючи наведене, Суд уважає не достатньо обґрунтованим наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Крім того, скаржник обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження судового рішення, посилається на положення статті 353 КАС України, які передбачають направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд проте, в прохальній частині позивач просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року залишити без змін.

Враховуючи наведене, скаржнику також необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та зазначити, яку саме, на думку, скаржника постанову слід ухвалити суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної, в якій навести чіткий перелік норм права, які на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, у взаємозв`язку з посиланням на правову позицію Верховного Суду та уточнити вимоги касаційної скарги та зазначити, яку саме, на думку, скаржника постанову слід ухвалити суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №560/6957/22 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ" до Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали в частині наведення підстав, на яких подається касаційна скарга, визначених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська,

Судді Верховного Суду