Ухвала

від 07.03.2023 по справі 204/3265/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/3265/23

Провадження № 1-кс/204/899/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арештмайна врамках кримінальногопровадження №42023042000000015від 13.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арештмайна врамках кримінальногопровадження №42023042000000015від 13.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділення відділенням поліції №6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції

в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42023042000000015, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що з Управління СБУ

у Дніпропетровській області у встановленому законом порядку отримано інформацію про внесення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Згідно з отриманою інформацією, 12.01.2023 ОСОБА_6 маючи безпосередній доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснила реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_7 та його матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі частки у праві власності відповідно за кожним, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2682019710020.

Встановлено, що для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_9 використала наданий їй договір дарування від 08.12.2006 року (б/н) відповідно до умов якого Дніпропетровська обласна спілка споживачів, ЄДРПОУ: 01746687 (далі - Дніпропетровська Облспоживспілка) в особі начальника житлово-експлуатаційного управління ОСОБА_10 безкоштовно передала у власність (подарувала) ОСОБА_7 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .В той же час, ОСОБА_5 здійснила реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог Цивільного кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон України) та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 року. Так, приватний нотаріус ОСОБА_5 здійснюючи реєстрацію права власності частки квартири, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 , за ОСОБА_8 в якості правовстановлюючого документа зазначила Договір дарування квартири, виданий 08.12.2006 року, стороною якого остання не являлась. Вищезазначений договір, відповідно до зазначених в ньому умов, було укладено між Дніпропетровською Облспоживспілкою (дарувальник) та ОСОБА_7 (обдарований), тобто ОСОБА_8 взагалі не була стороною договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріуси є державними реєстраторами, отже наділені повноваженнями у сфері державної реєстрації. Під час вчинення дій в реєстрі державний реєстраторвстановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Згідно ст. 24 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в державній реєстрації прав має бути відмовлено у випадку, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом. Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року розгляд заявита документів,поданих длядержавної реєстраціїправ,здійснюється державнимреєстратором,який встановлюєчерговість розглядузаяв,що зареєстрованів базіданих заявна такемайно,відповідність заявленихправ іподаних документіввимогам законодавства,відсутність суперечностейміж заявленимита вжезареєстрованими речовимиправами таїх обтяженнями,а такожнаявність підставдля проведеннядержавної реєстраціїправ,зупиненнярозгляду заяви,зупинення державноїреєстрації прав,відмови вдержавній реєстраціїправ. В той же час, поданий для державної реєстрації прав договір дарування не відповідає вимогам законодавства, оскільки згідно ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, ч. 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. При цьому, ОСОБА_5 під час здійснення державної реєстрації прийняла для проведення державної реєстрації прав не посвідчений нотаріально договір та на його підставі здійснила державну реєстрацію прав, хоча мала відмовити в державній реєстрації відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

06.03.2023слідчим СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову про визнання об`єкту нерухомого майна квартири - розташованої за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом.

Враховуючи зазначені вище обставини в органу досудового розслідування є підстави вважати, що на даний час на підставі несанкціонований дій з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вказаний об`єкт нерухомого майна є об`єктом кримінально протиправних дій набутий кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення у відповідності до вимог ст. 98 КПК України. Виконуючи вимоги п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України слід зазначити перелік і види майна, що належить арештувати, знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2682019710020.

Відповідно до інформаційної довідки № 323602799 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 та його матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі частки у праві власності відповідно за кожним, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2682019710020. Під час досудового розслідування слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами, а саме об`єкт нерухомого майнарозташований за адресою: АДРЕСА_2 є предметом скоєння кримінального правопорушення, та для встановлення повних обставин скоєння злочинів, та особи які здійснили переоформлення зазначеної будівлі можуть бути причетними до скоєння вище вказаного злочину, з метою забезпечення схоронності спірного майна, чи уникнення пошкодження об`єкту нерухомості, відчуження майна, злочинного посягання. У зв`язку з чим, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт вказаного майна і просить розглянути клопотання на підставі ч.2 ст.172 КПК України.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна та представника такого власника, у зв`язку із необхідністю забезпечення арешту майна.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України,арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Судом встановлено, що Слідчим відділення відділенням поліції №6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42023042000000015, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Постановою слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 06.03.2023 року по кримінальному провадженню №42023042000000015від 13.02.2023 року визнано речовими доказами наступне майно: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2682019710020, яка є об`єктом кримінально протиправних дій.

Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.

Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арештмайна врамках кримінальногопровадження №42023042000000015від 13.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2682019710020, шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Заборонити державним реєстраторам та іншим особам (в тому числі нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - на об`єкт нерухомого майна квартиру - яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2682019710020.

Зобов`язати департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (юридична адреса: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75; адреса фактичного місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 58) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про цю ухвалу про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2682019710020.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Копію ухвали негайно направити власнику майна.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1