Рішення

від 24.03.2023 по справі 639/6423/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/6423/21

Провадження №2/639/222/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника позивача Романенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Харківської міської ради, подана її представником до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0063 га відповідно до договору оренди землі від 12.11.2015 за №б/н за період з 20.09.2018 року по 29.01.2020 року у сумі 33 203,71 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що рішенням Харківської міської ради від 06.08.2014 №1610/14 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ОСОБА_2 (орендар) надано земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0063 га (кадастровий номер 6310137900:02:015:0001).

На підставі вказаного рішення між сторонами укладено договір оренди землі від 12.11.2015 б/н. Відповідно до п.8, 15 договору земельна ділянка надана в оренду для обслуговування павільйону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі строком до 01.08.2019.

Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 218976 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік. Згідно з п.9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №930/15 від 23.01.2015 становить 8% від нормативної грошової оцінки і складає: - в рік 17518,07 грн.; - в місяць 1459,84 грн.

Згідно із п.10 договору Орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів формами.

Отже, земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення частки заборгованості з орендної плати за період з 20.09.2018 по 29.01.2020.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

18 жовтня 2021 року через канцелярію суду представником відповідач ОСОБА_2 адвокатом Павловим К.Д. надано відзив на позовну заяву. Відповідач не заперечує що їй на підставі рішення ХМР від 06.08.2014 №1610/14 було надано земельну ділянку про що укладено договір оренди землі від 12.11.2015, в якому було визначено суттєві умови договору, зокрема розмір орендної плати та строк дії договору. Однак між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03.09.2018 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , перейшло до ОСОБА_1 .. Саме для обслуговування зазначеної нежитлової будівлі і надавалась земельна ділянка у користування відповідача. Таким чином, після переходу права власності на нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі перейшло до ОСОБА_1 в обсязі та умовах, встановлених договором оренди, а також і перейшов і обов`язок зі сплати орендної плати в розмірах встановлених договором. Одночасно з цим, припинився обов`язок відповідача сплачувати цю орендну плату незалежно від того, коли припинився договір оренди чи земельну ділянку було повернуто до запасу міста. В зв`язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

08 грудня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд замінити первісного відповідача ОСОБА_2 належним відповідачем ОСОБА_1 , оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 03.09.2018, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», яка за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 грудня 2021 року клопотання Харківської міської ради ОСОБА_3 про замінувідповідача по цивільній справі № 639/6423/21 за позовною заявою Харківської міськоїради до ОСОБА_2 простягнення орендноїплати закористування земельноюділянкою задоволено. Замінено відповідача ОСОБА_2 на відповідача ОСОБА_1 по цивільній справі №639/5423/21.

Представник позивача ОСОБА_4 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на обставини які викладені у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач по справі в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223та ст. ст.280,281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі, про що в судовому засідання не виходячи до на рачої кімнати постановлено ухвалу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що 12 листопада 2015 року між Харківською міською радою в особі міського голови Кернеса Г.А., як орендодавцем, та громадянкою ОСОБА_2 , як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:02:015:0001), яка знаходиться АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0063 га. (а.с.22-25)

Відповідно доп.5договору нормативнагрошова оцінказемельної ділянкистановить 175321грн.з урахуваннямкоефіцієнту індексаціїза 2014рік.Згідно зп.9договору розмірорендної платиза земельнуділянку згідноз розрахунком№ 930/15від 23.01.2015року становить8%від нормативноїгрошової оцінкиі складає:в рік:17518,07грн.;в місяць:1459,84грн.Відповідно доп.10спірного договоруоренди земліОрендар самостійноздійснює обчисленняорендної платиза землюз урахуванняіндексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка надана в оренду для обслуговування павільйону очікування з вбудованим приміщенням для дрібно-роздрібної торгівлі строком до 01.08.2019 року.

Актом приймання-передачі від 20.01.20 реєст. №04/20 земельну ділянку (кадастровий номер 6310137900:02:015:0001) по АДРЕСА_1 передано орендарем до земель запасу міста, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, з якої також вбачається, що інше речове право щодо зазначеного договору припинення оренди землі зареєстровано 30.01.2020 року (а.с. 26-28).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.09.2018 ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 нежитлову будівлю літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 21,2 кв.м , що розташоване на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0063 га., (кадастровий номер 6310137900:02:015:0001), зареєстрований в реєстрі №3693 9 (а.с. 53-54).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст.. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.

Разом з тим, заборгованість відповідача ОСОБА_1 зі сплати орендної плати та за фактичне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загально площею 0,0063 га відповідно до договору оренди землі від 12.11.2015 року за №б/н за період з 20.09.2018 року по 29.01.2020 року становить 33 203,71 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, який наведений позивачем у позові (а.с.8-12).

Згідно повідомлення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України:

коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік 1,703; 1997 рік 1,059; 1998 рік 1,006; 1999 рік 1,127; 2000 рік 1,182; 2001 рік 1,02; 2005 рік 1,035; 2007 рік 1,028; 2008 рік 1,152; 2009 рік 1,059; 2010 рік 1,0; 2011 рік 1,0; 2012 рік 1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік 1,249; 2015 рік 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Згідно договору оренди вартість земельної ділянки складала 218976,00 грн.

З урахуванням визначеного коефіцієнту, вартість земельної ділянки складала:

-за 2015 рік - 218976 грн. * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2019 рік) = 313793 грн.

-за 2016 рік - 332 621 грн. * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2019 рік) = 332 621 грн.

-за 2017 рік - 332 621 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2019 рік) = 332 621 грн.

-за 2018 рік - 332 621 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2019 рік) = 332 621 грн.

-за 2019 рік - 332 621 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2019 рік) = 332 621 грн.

-за 2020 рік - 332 621 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2019 рік) = 332 621 грн..

Відповідно до п. 9 договору Орендар повинен був сплатити 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає: 332 621 грн. * 8 % = 26 609,68 грн. (розмір орендної плати за 1 рік);

-26 609,68 : 12 місяців = 2 217,47 грн. (розмір орендної плати за 1 місяць).

За 11 днів вересня мав сплатити 813,12 грн. (2 217,47/30*11)

З 01.10.2018 по 31.12.2019 мав сплатити 33262,05 (2 217,47х15) .

За 29 днів січня 2020 мав сплатити 2074,37 грн. (2 217,47/31х29). Всього 36149,54 грн.

Згідно з листом ГУ ДФС у Харківській області за користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 орендну плату сплачує ОСОБА_2 , а саме сплачено у 2018 році 10500,00 грн., у 2019 році нараховано 57 666,28 грн., сплачен 0,00 грн., у 2020 році нараховано - 7 800,47 грн., сплачено 0,00 грн. Станом на 16.07.2021 рік заборгованість складає 39 929,38 грн.(а.с.29).

З 20.09.2018 по 31.12.2018 орендар сплатив 2945,87 грн.

Таким чином борг за орендну плату складає 33203,67 грн. (36149,54-2945,87)

Вказаний вище розрахунок відповідачем ОСОБА_1 не спростовано жодними доказами.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі.

На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб`єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ст. ст. 179-181 ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011 року, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації напоточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні поточному році. Зазначене положення також закріплено в договорі оренди землі від 12.11 2015 року.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах позовних вимог, враховуючи ненадання відповідачем відзиву з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем достатньо обґрунтована дослідженими доказами, в тому числі положеннями договору оренди та розрахунками, наявність заборгованості зі сплати орендної плати та за фактичне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загально площею 0,0063 га відповідно до договору оренди землі від 12.11.2015 року за №б/н та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03.09.2018 за період з 20.09.2018 року по 29.01.2020 року у розмірі 33 203,71, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , отже позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 7, 13, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 327, 526, 629, 655 ЦК України, ст. ст. 12, 80, 83, 96, 206 ЗК України, ст. ст. 26, 34, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду землі», Податковим кодексом України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0063 га за період з 20 вересня 2018 року по 29 січня 2020 року у розмірі 33203 (тридцять три тисячи двісті три) гривні 71 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської радисудові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:Харківська міська рада, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 24.03.2023.

Суддя С.О. Рубіжний