Ухвала

від 23.03.2023 по справі 643/2106/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/2106/23

Провадження № 1-кс/643/356/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (третьої особи щодо якої вирішено питання про накладення арешту на майно) - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Московського районного суду міста Харкова у режимі відеоконференції клопотання представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022221170001860 від 14.06.2022, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , яка є представником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «МАЯК» - третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, 20.03.2023 звернулася до слідчого судді Московського районного суду міста Харкова з клопотанням про часткове скасування арешту майна, що накладений у кримінальному провадженні №12022221170001860 від 14.06.2022 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 08.07.2022.

Доводи вказаного клопотання представник мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 08.07.2022 задоволено клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022221170001860 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, у тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації, ряду юридичних осіб, зокрема СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК».

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, вважає, що ухвала Октябрського районного суду міста Полтави від 08.07.2022 про накладення арешту майна у частині, що стосується СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», підлягає скасуванню. Мотивуючи свою позицію представник зауважує, що вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на корпоративні права, необоротні та оборотні активи СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», з огляду на посилання заявників щодо протиправності реєстраційних дій. Одночасно, адвокат ОСОБА_3 зазначила, що питання законності реєстраційних дій вже перевірені за належною правовою процедурою, а саме Міністерством Юстиції України, компетентним органом якого зроблено висновок, що реєстраційні зміни щодо СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» проведені правомірно, підстави цих дій реєстратором також перевірено. Одночасно, представник третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, зазначає, що більше ніж за два роки, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не скористалися та не бажали скористатися єдиним та законним способом відновлення своїх начебто порушених прав та інтересів вони не зверталися до господарських судів із позовом (позовами) про скасування реєстраційних дій та визнання загальних зборів учасників незаконними, що також, на думку автора клопотання, свідчить про відсутність факту порушення їх прав. Адвокат ОСОБА_3 також вказує на допущені Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова порушення під час досудового розслідування та процесуального керівництва ним, а саме порушення територіальної підслідності, ненадання оцінки фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.91 КПК України підлягають доказуванню. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, зауважує, що матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на склад кримінального правопорушення, що мало місце під час господарської діяльності СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», що свідчить про те, що кримінальне провадження було відкрито лише з метою накладення арешту на корпоративні права Агро товариства, оборотні та необоротні активи. Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що попри арешт корпоративних прав з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, ці права не відповідають ознакам, передбаченим ст.98 КПК України, ухвала слідчого судді, про скасування якої клопочеться, не містить посилання на відповідну обґрунтовану постанову сторони обвинувачення. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, повідомляє, що тривале існування арешту зашкоджує господарській діяльності товариства та призведе до значних збитків, при цьому будь-які слідчі дії у кримінальному провадженні не здійснюються, що також свідчить про необґрунтованість арешту корпоративних прав.

На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 клопоче про скасування накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 08.07.2022 (справа №554/5628/22, провадження №1-кс/554/6594/2022) у частині арешту майна СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» у кримінальному провадженні №12022221170001860 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України у частині заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, у тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «МАЯК».

У судовому засіданні представник третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, наполягала на задоволенні клопотання з мотивів викладених у ньому.

Прокурор та слідчий, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового засідання, з невідомих слідчому судді причин на судовий розгляд клопотання зазначеного представника власника арештованого майна не з`явилися, позицію щодо клопотання письмово не виклали. Слідчим на виконання ухвали слідчого судді про відкриття провадження за клопотанням до суду направлені матеріали кримінального провадження, у якому накладено арешт, питання про скасування якого розглядається.

Вислухавши доводи вказаного представника, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, а також надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного.

Під час розгляду вищевказаного клопотання встановлено, що Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170001860 від 14.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є потерпілими у даному кримінальному провадженні, щодо вчинення, на думку останніх, групою осіб відносно вказаних осіб, як учасників ряду юридичних осіб приватного права, шахрайських дій, внаслідок чого спричинено матеріальну шкоду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 є учасниками ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка». Відповідно до установчих документів належна вказаним особам сукупна частка у статутному капіталі вказаного товариства складала 50,001%, а саме: ОСОБА_5 12,65%, ОСОБА_7 12,3559%, ОСОБА_6 25,00%. Станом на кінець 2020 року ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка» була учасником у наступних юридичних особах: СТОВ АФ «Маяк» 74,50%; ТОВ «Лан-Снаб» -100%; ТОВ «Хлібозаготовільне підприємство «Вільнянський Елеватор» - 30%; СТОВ «Акцент-Агро» - 79,50%; ТОВ «Привільнянське хлібозаготовільне підприємство» - 50%; ТОВ ВСП АФ «Проминь» - 50%. Також, ОСОБА_5 , як фізична особа, був засновником (учасником) наступних підприємств: ТОВ ВСП АФ «Промінь» - 12,50%; СТОВ Агрофірма «Маяк» - 6,37%; СТОВ «Акцент-Агро» - 10,25%; ТОВ «Привільнянське хлібозаготовільне підприємство» - 3,12%; СТОВ «Райагрохімія» - 17%; ТОВ «Чуднівське КХП» - 15%; ТОВ «Правда» - 18,75 %. Крім того, ОСОБА_6 , як фізична особа, був засновником (учасником) наступних підприємств: СТОВ АФ «Маяк» 3,89 %; СТОВ «Акцент-Агро» 10,25%; ТОВ ВСП АФ «Проминь» 12,50%; ТОВ «Правда» 18,75%; ТОВ «ПРИВІЛЬНЯНСЬКЕ»; ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» 3,13 %; ТОВ «ЧУДНІВСЬКЕ ХПП» 15 %; СГ ТОВ «РАЙАГРОХІМ» 17%; ТОВ «ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» 25%.

З заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до правоохоронних органів, протоколів їх допитів, а також з наданих ними документів крім іншого вбачається, що останні є учасниками ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК». 20.01.2021 протоколом позачергових загальних зборів ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» № 20-01/20 затверджено результати внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства, затверджено розміри часток учасників Товариства з урахуванням внесених додаткових вкладів. Загальними зборами прийнято рішення про затвердження збільшення статутного капіталу товариства шляхом прийняття до учасників товариства нового учасника, а саме: ТОВ «АГРО-СЕМ 3» з вкладом у розмірі 75 300,00 грн., та у зв`язку із цим затверджено перерозподіл часток між учасниками. Так, відповідно до зазначеного протоколу, на загальних зборах учасників присутня уповноважена особа ОСОБА_8 , яка діяла на підставі довіреності №340 від 01.07.2020 від імені ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО-НОВОГУПОЛІВКА», яке володіє часткою у статутному капіталі товариства, що складає 74,5% та фізична особа ОСОБА_9 , частка у статутному капіталі складає 12,75%. При цьому інші учасники товариства, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які разом володіють часткою у статутному капіталі товариства, що складає 50,00%, на загальні збори не були запрошені, участі у них не брали. Крім того, у протоколі від 20.01.2021 міститься посилання на протокол загальних зборів учасників № 20-10/20, яким було прийнято рішення включити до складу учасників ТОВ «Агро-Сем 3». Проте, ні ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 не відомо про проведення зборів про затвердження такого рішення, а якщо такий протокол і існує, то вказані особи не були присутніми на засіданні загальних зборів учасників та не надавали свою згоду на прийняття такого рішення. За наслідками вказаних дій, частки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , як учасників товариства, були перерозподілені та зменшилася з 6,37 % до 3,88 %, та 6,38 % до 3,89 % відповідно. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «АГРО-СЕМ 3» на 100 % є ОСОБА_9 . Таким чином, за наслідками збільшення статутного капіталу та залучення нового підконтрольного ОСОБА_9 учасника, доля вирішального впливу ОСОБА_9 збільшилася з 36,49 % (з непрямим впливом через ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО-НОВОГУПОЛІВКА») до 61,27 %. У подальшому 25.01.2021 ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО-НОВОГУПОЛІВКА» подарувало свою частину статутного капіталу у розмірі 87660 грн. ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ХЛІБНИЙ КРАЙ», що на момент дарування становило 45,43 % частки статутного капіталу ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК». Далі, 16.02.2021 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» №16-02/2021 вдруге було затверджено результати внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства, затверджено розміри часток учасників Товариства з урахуванням внесених додаткових вкладів, а саме: ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ХЛІБНИЙ КРАЙ» у розмірі 578 880,00 гривень. При цьому, інші учасники товариства, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які разом володіють часткою у статутному капіталі товариства, що складає на момент проведення зборів 7,77 % на загальні збори не були запрошені, участі у них не приймали. Крім того, у протоколі від 16.02.2021 міститься посилання на протокол загальних зборів учасників №18-01/2021, яким було прийнято рішення включити до складу учасників ТОВ «Торговий дім «Хлібний край». Проте, ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 не відомо про проведення зборів про затвердження такого рішення, а якщо такий протокол дійсно існує, то ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 не були присутніми на засіданні загальних зборів учасників та не надавали свою згоду на прийняття такого рішення. За наслідками вказаних дій частка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як учасників товариства, була перерозподілена та зменшилася з 3,88 % до 0,97 % та 3,89 % до 0,97 %% відповідно. Вказані юридичні особи, яким було виділено частки у статутному капіталі ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», підконтрольні ОСОБА_9 і вказаними діями дана особа збільшила свій вплив на товариство з 36,5 % до 98 %. Допитані особи зазначають, що вищезазначені дії відбувалися з численними порушеннями законодавства, що також вбачається з наявної документації та наслідком чого, сукупна частка прямої участі у товаристві ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сукупно зменшилася з 12,75 % до 1,94 %. Про вищезазначені протиправні дії потерпілі дізналися з ЄДРПОУ.

З приводу виявлених порушень при відчуженні належних ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО- НОВОГУПАЛІВКА» корпоративних прав, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначають, що потерпілими не було надано своєї згоди на відчуження корпоративних прав, належних ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО-НОВОГУПАЛІВКА». Усі рішення вказаного Товариства про участь у інших юридичних особах приймається загальними зборами учасників, без прийняття відповідного рішення розпорядження корпоративними правами, належними товариству, не є можливим. Потерпілим не відомо про прийняття такого рішення і як учасники, які володіють 37,65 % статутного капіталу, то потерпілим не повідомлялося про проведення будь-яких зборів з цього питання. Більше того, і ОСОБА_7 , яка разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , володіє разом 50 % статутного капіталу, не приймали участь у ніяких загальних зборах учасників, де б приймалося рішення про відчуження належних товариству корпоративних прав. Відповідно до п.2.2. Статуту ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка» у редакції затвердженій протоколом №26-05/2020 від 26.05.2020, до компетенції Загальних зборів учасників Товариства належать питання, що віднесені Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» до компетенції вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю та не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства. Відповідно до п.2.4. Статуту ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка» у редакції затвердженій протоколом №26-05/2020 від 26.05.2020, рішення загальних зборів учасників Товариства з усіх питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, окрім рішень, які відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» приймаються одностайно усіма учасниками Товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Відповідно до ч.4 ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. «Боржник» здійснював відчуження корпоративних прав шляхом укладення договорів дарування на безоплатній основі. При цьому усі правочини укладалися із зацікавленою особою, так як на момент укладення правочину засновником набувача ТОВ «КРЕДИТНА КОМПАНІЯ «ХЛІБНИЙ КРАЙ ІНВЕСТ» виступала компанія ТОВ «АГРО-СЕМ 3», яка на 100 % контролюється ОСОБА_9 , який являється ще й прямим учасником банкрута.

На думку потерпілих, на даний час вказані особи, з метою продовження шахрайських дій та заволодіння їх частками у статутних капіталах вказаних підприємств, перешкоджають останнім у здійсненні їх прав, як учасників товариств, а саме: не надають доступу до фінансово-облікової документації та без їх участі призначають виконавчі органи, здійснюючи особисте розпорядження майном та прибутками вищезазначених підприємств. Тобто виконують усі дії, спрямовані на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження прокурором до Октябрського районного суду міста Полтави подано клопотання про арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, у тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації, наступних юридичних осіб:ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО-НОВОГУПОЛІВКА» (код ЄДРПОУ: 35834326; юридична адреса: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10, кв. 7; к.т. 06122140693); ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» (код ЄДРПОУ: 32075297; юридична адреса: Дніпропетровська область, село Покровка, вул. Центральна, буд 28; к.т. 0664084147);СТОВ «АКЦЕНТ-АГРО» (код ЄДРПОУ: 33075664; юридична адреса: Дніпропетровська область, село Маломихайлівка(з), вул. Незалежності, буд. 1а; к.т. 0664084147);ТОВ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ: 34588836; юридична адреса: Дніпропетровська область, с. Бородаївські Хутори, вул. Центральна, буд. 1А; к.т. 0672935109);ТОВ «ПРИВІЛЬНЯНСЬКЕ ХЗП» (код ЄДРПОУ: 36244507; юридична адреса: Дніпропетровська область, с. Надіївка, Шосейна, буд. 1; к.т. 0664084147);ТОВ «ЛАН-СНАБ» (код ЄДРПОУ: 31614611; юридична адреса: Дніпропетровська область, с. Військове, пров. Абельханова, буд. 15; к.т. - );ТОВ «ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ: 41739278; юридична адреса: Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 3; к.т. 0614346169);ТОВ «КРЕДИТНА КОМПАНІЯ «ХЛІБНИЙ КРАЙ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 40518562; юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 21; к.т. 0672935109);ТОВ «АГРО-СЕМ 3» (код ЄДРПОУ: 34066111; юридична адреса: Житомирська область, с. Семенівка, вул. Героїв Майдану, буд. 1, к.т. 0674111037);ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ХЛІБНИЙ КРАЙ» (код ЄДРПОУ: 39746176; юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пастера, буд.10; к.т. 0672935109);ТОВ «КУДАШІВСЬКЕ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» (код ЄДРПОУ: 42774072; юридична адреса: Дніпропетровська область, с. Кудашівка(П), вул. Центральна, буд. 48; к.т. 0565423133, 0565423205);ТОВ «ПРАВДА» (код ЄДРПОУ: 32075323; юридична адреса: Дніпропетровська область, с. Кудашівка(З), вул. Виконкомівська, буд. 23; к.т. 0675560489);СТОВ «РАЙАГРОХІМ» (код ЄДРПОУ: 30791477; юридична адреса: Дніпропетровська область, с. Козаче; к.т. 0671314441);ТОВ «ЧУДНІВСЬКЕ ХПП» (код ЄДРПОУ: 36634632; юридична адреса: Житомирська область, с. Вільшанка, вул. Чуднівська, буд. 1; к.т. 0674949669);ТОВ «ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (код ЄДРПОУ: 42036165; юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10, кв. 7; к.т. 0675391029).

Клопотання про арешт майна прокурор обґрунтовував вищевказаними викладеними потерпілими фактами, необхідністю забезпечення цивільного позову, а також забезпечення збереженості предмету злочину.

Слідчим суддею 08.07.2022 клопотання прокурора задоволено у повному обсязі про що винесено ухвалу. Мотивами задоволення клопотання, на переконання слідчого судді, стала наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Арешт накладено з метою забезпечення цивільного позову, забезпечення збереження предметів злочину, що, на переконання слідчого судді, відповідають критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з а.1 ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує повноваження слідчого судді на скасування арешту майна, якщо встановлені у ході судового розгляду обставини вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або у його застосуванні відпала потреба.

Відповідне клопотання прокурора розглянуто за відсутності представника третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, з огляду на це та відповідно до положень ст.174 КПК України адвокат ОСОБА_3 , як представник юридичної особи, має право клопотати про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 08.07.2022 (справа №554/5628/22, провадження №1-кс/554/6594/2022).

Відповідно дост.131КПК Українизаходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження. Арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вже зазначалося, кримінальне провадження розпочате прокурором 14.06.2022. При цьому, до початку кримінального провадження Міністерством Юстиції України було здійснено розгляд скарг ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та надано належну оцінку щодо оскарження реєстраційних дій щодо СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», від яких були здійснені похідні управлінські та реєстраційні дії щодо корпоративних прав, необоротних та оборотних активів, на які накладено арешт. Так, наказом Міністра Юстиції України ОСОБА_10 № 2802/5 від 06.08.2021 частково відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 02.06.2021 на реєстраційні дії щодо СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» (ЄДРПОУ 32075297). Підставою для винесення наказу Міністра Юстиції України № 2802/5 від 06.08.2021 став висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії aбo бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.07.2021. Згідно даного Висновку оскаржувані реєстраційні дії від 21.01.2021, 26.01.2021, 01.02.2021, 22.02.2021, 16.03.2021 та 18.03.2021 щодо збільшення розміру статутного капіталу Товариства та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, проведені приватним нотаріусом ОСОБА_11 , у повному обсязі відповідали вимогам чинного законодавства. Вищевказаними наказом та висновком встановлено, що доводи скаржників були безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтувалися на положеннях Закону. Зокрема, визнано безпідставними наступні доводи даної скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 02.06.2021 на реєстраційні дії щодо СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» (ЄДРПОУ 32075297): - «оскаржувані реєстраційні дії були проведені на підставі неправомочного рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства, оскільки вони не були присутні на зборах, у зв`язку з чим участь у прийнятті рішення про збільшення розміру статутного капіталу Товариства та перерозподіл часток між учасниками Товариства не приймали, отже відповідні рішення прийняті не одностайно всіма учасниками Товариства, як того вимагає чинне законодавство України, а лише присутнім учасником, який володіє 87,25 % розміру статутного капіталу Товариства»; - «оскаржувані реєстраційні дії проведені на підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, який від імені учасника був підписаний особою, яка не мала на це повноважень». Таким чином, вищевказаним наказом Міністра Юстиції України від 06.08.2021, а також висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії a6o бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.07.2021 встановлено, що всі реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом ОСОБА_11 щодо СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» (ЄДРПОУ 32075297), стосовно зміни складу учасників, збільшення розміру статутного капіталу Товариства та підписання актів приймання-передачі часток у статутному капіталі Товариства у повному обсязі відповідали вимогам чинного законодавства, що у свою чергу беззаперечно виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. При цьому склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, по відкритому кримінальному провадженню №12022221170001860 від 14.06.2022 носить описово-бланкетний характер. Поняття і зміст корпоративних прав, права та обов`язки учасників товариств, функції загальних зборів учасників, порядок їх скликання та підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів регулюються нормами Господарського кодексу України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам, при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням, необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення заявників про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав заявників як учасників товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема, висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18. Як вказує адвокат ОСОБА_3 , СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», що ініціювало проведення загальних зборів, було виконано вимоги закону щодо повідомлення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про проведення зборів шляхом надсилання повідомлень, які містили інформацію щодо питань порядку денного, які були надіслані за 10 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, поштовим відправленням з описом вкладення за місцем їх реєстрації. Як зазначає вказаний представник і не спростовує сторона обвинувачення, неотримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлень про скликання загальних зборів учасників Товариства, направлених останнім, було умисним та не залежать від волі відправника, а тому у будь-якому випадку не спростовує факту виконання належним чином приписів чинного законодавства України у частині повідомлення про скликання загальних зборів. СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» повідомляло ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про проведення відповідних зборів засновників заздалегідь у встановлені Законом строки та у встановлений Законом спосіб. Вказане твердження не спростовано матеріалами кримінального провадження та не оспорене стороною обвинувачення.

Таким чином, на переконання слідчого судді, станом на момент реєстрації кримінального провадження існували достатні належні та допустимі докази, що свідчать про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, предметом якого були корпоративні права СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК». Про вказані обставини прокурор, який клопотав про арешт майна, був обізнаний, оскільки його клопотання містить посилання на наказ №2802/5 від 06.08.2021 Міністерства юстиції України було скасовано реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб №1002059960054000377 «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій», проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 щодо ТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», яким, вказаному приватному нотаріусу, у зв`язку з виявленими порушеннями, було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру юридичних осіб. Вказане твердження вирвано з контексту наказу, оскільки відповідно висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії aбo бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції реєстраційні дії та їх підстави, що стосувалися зміни учасників та часток юридичної особи визнано законними, а скасовано рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, мотивами чого стала відсутність рішення суду, що й стало підставою відповідальності нотаріуса.

При цьому, слідчий суддя погоджується з твердженнями представника про те, що досудове розслідування 14.06.2022 розпочате за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо, начебто, вчинення групою осіб шахрайських дій щодо прийняття ряду рішень загальними зборами ряду Товариств без повідомлення їх про проведення таких зборів. При цьому, з січня 2021 року, коли були проведені перші загальні збори учасників Товариств, по теперішній час, березень 2023 року, тобто більше ніж за два роки, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не скористалися та не бажали скористатися єдиним та законним способом відновлення своїх начебто порушених прав та інтересів вони не зверталися до господарських судів із позовом (позовами) про скасування реєстраційних дій та визнання загальних зборів учасників незаконними. Станом на теперішній час всі рішення загальних зборів учасників СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» жодним суб`єктом у судовому порядку так і не оскаржувалися, всі рішення загальних зборів учасників Товариства є законними та не скасовувалися. Що також свідчить про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, предметом якого були корпоративні права вказаної юридичної особи.

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до а.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Жодних посилань на відомості та докази про те, що арештовані корпоративні права, оборотині та необоротні активи юридичної особи можуть приховуватися, пошкоджуватися, псуватися, знищуватися, перетворюватися або відчужуватися ані клопотання прокурора, ані ухвала слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави не містять.

Відповідно доп.1ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування повноваженнями відносити майно до речових доказів наділені виключно дізнавач, слідчий та прокурор. Відповідна постанова слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави не надавалася, посилання на неї у відповідній ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави відсутні, матеріали кримінального провадження такого документу також не містять.

Попри твердження в ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 08.07.2022 про віднесення корпоративних прав, оборотних та необоротних активів підприємства до категорії речових доказів, очевидно, що корпоративні права, оборотні та необоротні активи підприємства, за обставин, що розслідуються, не можуть бути матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Ці права та активи, з огляду на вищевказані приписи, можуть виступати речовими доказами лише у разі, якщо вони є об`єктом злочинного посягання або набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Переконання слідчого судді про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, яке полягало у протиправному набутті певними особами корпоративних прав, викладено вище.

Відповідно до приписів ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, крім іншого, повинен враховувати: можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України). З огляду на вищевикладене, на переконання слідчого судді, використання корпоративних прав, оборотних та необоротних активів юридичної особи, у якості доказів у кримінальному провадженні, за наявності зазначених обставин, - є неможливим.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, відповідно до а.1 ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка у силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається відсутність у будь-якої фізичної особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка у силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Також матеріали слідчої справи не містять відомостей про те, що відносно будь-якої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

З огляду на викладене, посилання слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави на забезпечення цивільного позову як на мету арешту майна є безпідставним.

Згідно з приписами п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора. Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» є агропідприємством та відноситься до реального сектору економіки, яке у цей складний час підтримує економіку України, створює та забезпечує робочі місця, сплачує необхідні податки та збори та є виробником сільськогосподарського товару. Накладення арешту на корпоративні права, оборотні та необоротні активи СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» фактично блокує належну господарську діяльність СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», оскільки у процесі діяльності будь-якої юридичної особи проведення реєстраційних дій є необхідним та таким, що забезпечує господарську діяльність. Вищевказаний арешт може завдати значні збитки СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», що може призвести до повного зупинення законної господарської діяльності СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК». Крім того, з моменту накладення ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 арешту на корпоративні права, оборотні та необоротні активи СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» минуло вже більше 8 місяців. Проте, за даний проміжок часу кримінальне провадження триває та необхідних процесуальних дій не здійснювалось, що також вказує на відсутність необхідності у такому заході, як накладення арешту на корпоративні права, оборотні та необоротні активи СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК».

Відповідно до вимог ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, крім іншого, повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення у дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави про накладення арешту на майно, підставою для застосування у рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності у дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя цілком погоджується з вищевикладеними доводами адвоката ОСОБА_3 . З огляду на викладені нею та неоспорені стороною обвинувачення обставини, на даний час відсутня необхідність у подальшому арешті майна. Крім того, на даний час власник майна не може у повній мірі використовувати свої можливості для досягнення мети та цілей господарської діяльності підприємства, адже наразі діють обмеження, встановлені ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави у частині арешту майна Товариства, що робить неможливим повноцінне ведення господарської діяльності. Крім того, з моменту накладання арешту на майно сплинув значний час, проте, не вбачається, що з цього часу будь-яким особам у кримінальному провадженні повідомлено про підозру. За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час накладений арешт майна продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а, відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано продовжує обмежувати право власності.

При цьому,слідчий суддяне погоджуєтьсяз доводамипредставника проте,що приймаючирішення проздійснення умісті Харковідосудового розслідуванняу рамкахкримінального провадження№12022221170001860від 14.06.2022за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.190КК України,відносно Агротовариств,у томучислі -СТОВ «АГРОФІРМА«МАЯК»,вбачається,що процесуальнікерівники Салтівськоїокружної прокуратуриміста Харковане звернулиуваги нате,що місцезнаходженнямданої юридичноїособи єДніпропетровська область,а такожне проаналізувалисукупність зібранихпо кримінальномупровадженню фактичнихобставин,що згідноп.п.1,2ч.1ст.91КПК Українипідлягають доказуваннюу кримінальномупровадженні,зокрема,подію кримінальногоправопорушення,мотив імету вчиненнякримінального правопорушення,не надалиїм жодноїюридично-правовоїоцінки.Виходячи зприписів ст.ст.25,214КПК Україникримінальне провадженнямає бутирозпочато незалежновід додержаннязаявником вимогпредметної татериторіальної підслідності.Відповідно доч.2ст.218КПК Україниякщо слідчомуіз заяви,повідомлення абоінших джерелстало відомопро обставини,які можутьсвідчити прокримінальне правопорушення,розслідування якогоне віднесенедо йогокомпетенції,він зобов`язанийпротягом п`ятиднів здня встановленнятаких обставинписьмово повідомитипро нихпрокурора тапроводити розслідуваннядоти,доки прокурорне визначитьіншу підслідність. Прокуроррозглядає письмовеповідомлення слідчогопротягом десятиднів здня йогоотримання тау разіпідтвердження наведениху ньомуобставин зобов`язанийприйняти постановупро визначенняпідслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Матеріали кримінального провадження відомостей про обізнаність слідчого чи прокурора з приводу порушення територіальної підслідності не містять. Збір і аналіз зібраних доказів є однією зі складових діяльності органів досудового розслідування, яке наразі триває.

Не погоджується слідчий суддя і з твердженням адвоката ОСОБА_3 про те, що на сьогоднішній день матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та допустимих доказів, що хоча б гіпотетично вказували на склад кримінального правопорушення у ході господарської діяльності СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», що безумовно, говорить про те, що дане кримінальне провадження розпочато з порушеннями вимог щодо підслідності та лише з метою накладення арешту на корпоративні права Агро товариства, оборотні та необоротні активи. Відповідно до ст.215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і у цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити у ході досудового розслідування для його закінчення. Орган досудового розслідування у залежності від описаних заявником обставин, у яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об`єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ст.283, 284 КПК України. Крім того, відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Таким чином, на даному етапі кримінального провадження, прийняття рішення щодо наявності чи відсутності у діяннях осіб складу кримінального правопорушення приймає слідчий чи прокурор. Твердження ж представника третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту, про протиправність їх дій з метою лобіювання чиїхось інтересів мають вирішуватися за іншою правовою процедурою.

З урахуванням викладеного, на переконання слідчого судді арешт на корпоративні права, оборотні та необоротні активи СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК» накладено необґрунтовано, а, з метою відновлення гарантованого права власності особи, - доходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 16, 22, 98, 170, 173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (третьої особи щодо якої вирішено питання про накладення арешту на майно) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати накладений відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 (справа №554/5628/22, провадження №1-кс/554/6594/2022) арешт у кримінальному провадженні №12022221170001860 від 14.06.2022 у частині заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, в тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (код ЄДРПОУ - 32075297).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали проголошено о 08:20 годині 24.03.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1