Постанова

від 23.03.2023 по справі 201/270/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2759/23 Справа № 201/270/20 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С.С. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.,

секретар судового засідання - Драгомерецька А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Олександрія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Затишок сервіс» та обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Олександрія», про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди та судових витрат, який в подальшому доповнила та просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 137 024,29 грн., із них: 99 242, 78 грн. основного боргу та 37 781, 51 грн. інфляційні нарахування; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.; судові витрати: судовий збір в розмірі 1369, 43 грн., судовий збір 2 102,0 грн. за подачу позову, судовий збір за забезпечення позову в розмірі 420, 40 грн. Всього судові витрати в розмірі 3891,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Будинок належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Олександрія» та знаходиться на обслуговуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс».

29 червня 2019 року належна їй квартира була повністю затоплена водою, яка протекла з квартири АДРЕСА_2 , розташованої поверхом вище, належної на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .. Відповідно до Акту № 001 від 26 червня 2019 року, складеному представником керуючої компанії ТОВ «Затишок сервіс», було встановлено обсяг заподіяної шкоди. В результаті залиття пошкоджено:

-кімната площею 20,2 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси;

-кімната площею 19,3 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси;

-коридор площею 8,2 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси;

-кухня площею 13,7 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси, кухонні меблі;

-ванна площею 3,9 кв.м.: стеля, стіни, двері.

Відповідач ОСОБА_1 , визнаючи свою вину, частково відшкодував шкоду в розмірі 15 000 грн., але цієї суми не достатньо на ремонтно-відновлювальні роботи. Від подальшої компенсації шкоди відповідач відмовився.

Спеціалізованою будівельною фірмою ТОВ «Ендіміон» було складено дефектний акт на ремонтні роботи житлового приміщення від 01 серпня 2019 року, а також Договір на ремонтні роботи від 01 серпня 2019 року. Вартість ремонтних робіт склала 113 242, 78 грн. Грошові кошти позивачем були повністю внесені в касу ТОВ «Ендіміон» 09 серпня 2019 року та 24 жовтня 2019 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року позов задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 137 024,29 грн.: 99 242, 78 грн. основного боргу та 37 781, 51грн. інфляційні нарахування; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.; вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд у порушення вимог чинного законодавства, прийняв заяву про збільшення позовних вимог більш ніж через півтора роки після першого судового засідання.

Вважає, що подані позивачкою докази для проведення експертизи не є належними та допустимими.

Суд першої інстанції позбавив його можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим порушив його права.

Відзив наапеляційну скаргуне подавався.

Заслухавши суддю-доповідача перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачу по справі ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом, довідкою Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Олександрія».

Будинок належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Олександрія» та знаходиться на обслуговуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс».

Поверхом вище, над квартирою позивача знаходиться квартира АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

26 червня 2019 року належна позивачу квартира була затоплена водою, яка протекла з квартири відповідача. Представником керуючої компанії було складено Акт № 001 від 26 червня 2019 року про залиття житлового приміщення.

Відповідно до Акту була обстежена квартира АДРЕСА_4 на предмет залиття з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище. Встановлено, що квартира повністю залита водою.

Відповідно до Акту було обстежено квартири АДРЕСА_2 і встановлено розрив колби фільтра води, з якої текла під тиском вода, що стало причиною залиття квартири АДРЕСА_4 .

Згідно Акту було встановлено обсяг заподіяної шкоди, повністю залиті водою: -кімната площею 20,2 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси; -кімната площею 19,3 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси; -коридор площею 8,2 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси; -кухня площею 13,7 кв.м.: стеля, стіни, підлога з ламінату, міжкімнатні двері, плінтуси, кухонні меблі; -ванна площею 3,9 кв. м.: стеля, стіни, двері.

Для визначення розміру заподіяної шкоди позивачем було замовлено в спеціалізованій будівельній фірмі ТОВ «Ендіміон» дефектний акт на ремонтні роботи житлового приміщення від 01 серпня 2019 року.

Також, було встановлено, що відповідач, визнаючи свою вину, сплатив позивачу добровільно частину майнової шкоди в розмірі 15 000 грн..

01 серпня 2019 року позивач уклала Договір зі спеціалізованою фірмою, направленням діяльності якої є будівельні та ремонтні роботи Товариством з обмеженою відповідальністю «Ендіміон». Вартість ремонтних робіт склала 113 242, 78 грн., які були оплачені позивачем в повному обсязі 09 серпня 2019 року та 24 жовтня 2019 року.

З 10 серпня 2019 року по 26 жовтня 2019 року квартира була відремонтована.

Відповідно до висновку експертизи № 2278-21 від 26 жовтня 2021 року, призначеної за клопотанням представника відповідача, розмір матеріальної шкоди завданої власнику квартири, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_5 , внаслідок залиття, яке сталося 26 червня 2019 року, складає: 183 371,26 грн. з ПДВ.

Згідно довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 22 вересня 2022 року та додатку, визначено індекси інфляції з 16 січня 2020 року (відкриття провадження по справі) та до 31 серпня 2022 року (дата отримання довідки).

Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: січ. 2020 = 100.2, лют. 2020 = 99.7, бер. 2020 = 100.8, квіт. 2020 = 100.8, трав. 2020 = 100.3, черв. 2020 = 100.2, лип. 2020 = 99.4, серп. 2020 = 99.8, вер. 2020 = 100.5, жовт. 2020 = 101.0, лист. 2020 = 101.3, груд. 2020 = 100.9, січ. 2021 = 101.3, лют. 2021 = 101.0, бер. 2021 = 101.7, квіт. 2021 = 100.7, трав. 2021 = 101.3, черв. 2021 = 100.2, лип. 2021 = 100.1, серп. 2021 = 99.8, вер. 2021 = 101.2, жовт. 2021 = 100.9, лист. 2021 = 100.8, груд. 2021 = 100.6, січ. 2022 = 101.3, лют. 2022 = 101.6, бер. 2022 = 104.5, квіт. 2022 = 103.1, трав. 2022 = 102.7, черв. 2022 = 103.1, лип. 2022 = 100.7, серп. 2022 = 101.1;

Сукупний індекс інфляції = 100.2:100 (січ. 2020) * 99.7:100 (лют. 2020) * 100.8:100 (бер. 2020) * 100.8:100 (квіт. 2020) * 100.3:100 (трав. 2020) * 100.2:100 (черв. 2020) * 99.4:100 (лип. 2020) * 99.8:100 (серп. 2020) * 100.5:100 (вер. 2020) * 101.0:100 (жовт. 2020) * 101.3:100 (лист. 2020) * 100.9:100 (груд. 2020) * 101.3:100 (січ. 2021) * 101.0:100 (лют. 2021) * 101.7:100 (бер. 2021) * 100.7:100 (квіт. 2021) * 101.3:100 (трав. 2021) * 100.2:100 (черв. 2021) * 100.1:100 (лип. 2021) * 99.8:100 (серп. 2021) * 101.2:100 (вер. 2021) * 100.9:100 (жовт. 2021) * 100.8:100 (лист. 2021) * 100.6:100 (груд. 2021) * 101.3:100 (січ. 2022) * 101.6:100 (лют. 2022) * 104.5:100 (бер. 2022) * 103.1:100 (квіт. 2022) * 102.7:100 (трав. 2022) * 103.1:100 (черв. 2022) * 100.7:100 (лип. 2022) * 101.1:100 (серп. 2022) = 1.38069781.

Інфляційне нарахування = 99242.78 * 1.38069781 -99242.78 = 37781.51 грн.

Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 99242.78 * 1.38069781 = 137024.29 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, однак, не може погодитись з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч.3 ст.156 Житлового Кодексу Української РСР власник квартири та члени його сім`ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного суду своєю практикою закріпила нову правову позицію, щодо застосування ст. 625 ЦПК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/631/19 (провадження 12-42гс20) від 22 вересня 2020 року вказується, що застосування ст. 625 не обмежується тільки договірними грошовими зобов`язаннями, а й поширюється на деліктні грошові зобов`язання, тобто недоговірні, в тому числі і зобов`язання, які виникають в наслідок заподіяння шкоди.

Таким чином, було розширено коло осіб, що можуть захистити свої права за допомогою положень цієї статті.

Стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

В підрозділ 2 розділу III книги п`ятої Цивільного Кодексу України входить ст. 1166 ЦК України загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, яка є правовою підставою даного позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд у порушення вимог чинного законодавства, прийняв заяву про збільшення позовних вимог більш ніж через півтора року після першого судового засідання, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони не впливають на правильність оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що подані позивачкою докази для проведення експертизи не є належними та допустимими, колегія суддів відхиляє, як безпідставні.

Щодо посилань апелянта про те, що суд першої інстанції позбавив його можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим порушив його права, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки призначення слухання справи у режимі відеоконференції є правом суду, а не обов`язком.

Вірно встановивши, що відповідачем було встановлено неякісне обладнання колба фільтру води, робота якого ним не контролювалась, і в результаті того, що обладнання вийшло із ладу, стався витік води та залиття житлового приміщення, яке розташоване поверхом нижче, а саме квартиру, яка належить позивачу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку про стягнення матеріальної шкоди та індексу інфляції, з висновком якого погоджується й апеляційний суд.

Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Колегія суддів вважає, що позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач потерпіла стрес і переживання із-за значного пошкодження належного її майна. Щоб провести відновлювальні-ремонтні роботи втратила великий розмір грошових коштів, які планувала витратити на відпочинок. Тривалий час не могла користуватися належним їй житловим приміщенням, що причинило великі незручності.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31 березня 1995 року № 4 ( із змінами та доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, згідно з яким ця шкода визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, стрес і переживання, які позивачка потерпіла внаслідок ушкодження її майна, вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її розмір з 20 000 гривень до 2 000 гривень.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру стягнутої моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року змінити в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , зменшивши цей розмір з 20 000 грн. до 2 000 (двох тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 березня 2023 року.

Головуючий суддя А.П. Барильська

Судді Н.М. Деркач

Т.Р. Куценко