Ухвала

від 24.03.2023 по справі 913/251/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 березня 2023 року м. Харків Справа №913/251/22

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Гетьман Р.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Служби автомобільних доріг у Луганській області (вх.№519Л від 17.03.2023) на рішення Господарського суду Луганської області від 13.02.2023 (м. Харків, суддя Секірський А.В., повний текст рішення складено 21.02.2023) у справі №913/251/22,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостстройком», м. Дніпро,

до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 16 749 858,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостстройком» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення заборгованості за договором підряду від 18.10.2021 №32-2021 в сумі 16 749 858 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду від 18.10.2021 №32-2021 стосовно оплати фактично виконаних позивачем робіт на суму 16 749 858 грн 00 коп., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми №КБ-3), які направлялись відповідачу для підписання, але залишилися непідписаними, а виконані роботи несплаченими, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 16 749 858 грн 00 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 13.02.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостстройком» до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення 16 749 858 грн 00 коп. задоволено в повному обсязі. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостстройком» заборгованість в сумі 16 749 858 грн 00 коп., судовий збір в сумі 251 247 грн 87 коп., ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Служба автомобільних доріг у Луганській області з рішенням суду не погодилася та звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 13.02.2023 по справі №913/251/22 та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостстройком» до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення 16 749 858,00 грн у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача;.

Також апелянт подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в якому просить відстрочити Службі автомобільних доріг у Луганській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 13.02.2023 по справі №913/251/22 до ухвалення рішення по справі, у зв`язку з тим, що у підприємства відсутні грошові кошти для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із позовних заяв немайнового характеру - справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, розмір судового збору, який мав сплатити скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, становить 376 871,81 грн ((16 749 858,00 грн х 1,5%) х 150%). Однак доказів відповідного до суду не надав.

Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, проведенням активних бойових дій та подальшої тимчасової окупації території Луганської області, було призупинено роботи з поточного середнього, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, у зв`язку з чим Служба (як Замовник робіт) не отримує грошові кошти на своє утримання. На сьогоднішній день на розрахунковому рахунку Служби автомобільних доріг у Луганській області загалом знаходиться 337 577,09 грн, що підтверджується довідкою про залишок коштів на рахунку Служби автомобільних доріг у Луганській області.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Отже, з огляду на те, що предметом спору у дані справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору суд відхиляє.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №906/979/20, від 21.12.2021 у справі №913/104/21, від 20.07.2022 у справі 4/30.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, скаржник не надав будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття скаржником всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.

Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі 376 871,81 грн.

Ураховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Луганській області (вх.№519Л від 17.03.2023) на рішення Господарського суду Луганської області від 13.02.2023 у справі №913/251/22 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

4.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

5.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою ://court.gov.ua/sud4875

Суддя Р.А. Гетьман