Рішення

від 23.03.2023 по справі 904/4365/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4365/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відновних технологій автомобіля", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за надані послуги

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відновних технологій автомобіля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 164 679,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № ПР/В-21712/НЮ від 30.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з поточного ремонту легкового автотранспорту.

Ухвалою суду від 29.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.12.2022 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що ним не оспорюється факт наявності заборгованості перед Позивачем у розмірі 164 679,60 грн., однак листом за № НЗТ-4-3/272 від 12.04.2022 Відповідач повідомив Позивача про настання форс-мажорних обставин (введення в Україні воєнного стану) та просив розглянути можливість реструктуризації заборгованості, що виникла станом на 01.03.2022, шляхом її погашення у розмірі не більше 25% загальної суми заборгованості щомісячно. Листом за № 05 від 13.04.2022 Позивач надав згоду на реструктуризацію наявної заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% від загальної суми заборгованості щомісячно. Відповідач посилається на відсутність підстав для стягнення суми боргу через наявність форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалась протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі Відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відновних технологій автомобіля" (далі Позивач, Виконавець) укладено Договір № ПР/В-21712/НЮ (далі Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується з використанням власних нових матеріалів, комплектуючих та запасних частин (далі обладнання) надати послуги з поточного ремонту легкового автотранспорту код ДК 021-2015-50110000-9, згідно з Технічним завданням для виконання послуг Додатку № 1 протягом визначеного у Договорі строку і надати гарантію, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, надані Виконавцем.

Відповідно до п. 2.1 Договору Виконавець проводить послуги з поточного ремонту легкового автотранспорту згідно з Технічним завданням (Додаток № 1).

Згідно з п. 2.2 Договору послуги з поточного ремонту легкового автотранспорту виконуються Виконавцем з власних нових запчастин та матеріалів, які не були у використанні.

За умовами п. 2.3 Договору підписаний уповноваженим представником Виконавця акт здачі-приймання наданих послуг надається уповноваженому представнику Замовника одночасно із документами, що підтверджують якість наданих послуг, якість використаних матеріалів (сертифікатів, технічних паспортів, інших документів), які перераховуються у додатках до акту здачі-приймання наданих послуг з поточного ремонту легкового автотранспорту.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна Договору становить 164 679,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 27 446,60 грн. згідно з Додатками № 2, № 3, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата за кожну партію наданих послуг проводиться Замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За умовами п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються 100% безготівково грошовими коштами. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником по факту надання послуг на підставі підписаних актів здачі-приймання наданих послуг, на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На підтвердження реєстрації Виконавець протягом 3 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних направляє квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на електронну адресу Замовника, яка вказана в Договорі у розділі "Реквізити сторін".

Якщо Виконавець не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову/і накладну/і, незалежно від причин такої нереєстрації, несвоєчасної реєстрації чи реєстрації податкової/их накладної/их з помилками, строк для оплати за отримані Замовником послуги починає свій перебіг з дня реєстрації Виконавцем податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их.

Відповідно до п. 4.2 Договору до рахунку додаються: акт здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 5.1 Договору строк надання послуг: протягом 10 робочих днів з моменту направлення Замовником рознарядки Виконавцю, а у випадку направлення рознарядки після 15.12.2021 не пізніше 29.12.2021.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що надання послуг проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг. Зі сторони Замовника рознарядка підписується з урахуванням статуту Замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії.

Згідно з п. 5.3 Договору місце надання послуг - на території Виконавця за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 93. Транспортування автомобілів в ремонт та з ремонту здійснюється за рахунок Виконавця.

За умовами п. 5.6 Договору приймання наданих послуг, пов`язаних з виконанням Договору, здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами, визначеними наказом керівників структурного підрозділу або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують послуги.

Відповідно до п. 5.8 Договору акт здачі-приймання наданих послуг або видаткова накладна, акт здачі-приймання металобрухту, знятих запасних частин, які фактично утворились при технічному обслуговуванні (Додаток 4) та інші первинні документи, що стосуються виконання Договору і приймання надання послуг, підписуються особами, що визначені у п. 5.6 Договору.

Згідно з п. 5.9 Договору послуги надаються з використанням матеріалів Виконавця, який несе відповідальність за їх якість.

За умовами п. 5.11 Договору приймання наданих послуг здійснюється на території Замовника в присутності представників Виконавця шляхом підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

За умовами п. 9.1 Договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання таких обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофа, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникають після вступу Договору в силу, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов Договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені Договором, то вони будуть продовжені на період, рівний за тривалістю цим обставинам.

Відповідно до п. 9.2 Договору сторони у п`ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено довідкою відповідного Уповноваженого органу.

Згідно з п. 12.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а в частині грошових зобов`язань до повного виконання.

Відповідно до п. 14.1 Договору невід`ємною частиною Договору є:

- Додаток № 1 "Технічне завдання";

- Додаток № 2 "Розрахункова вартість послуг з поточного ремонту легкового автотранспорту";

- Додаток № 3 "Калькуляція";

- Додаток № 4 Зразок "Акт здачі-приймання металобрухту, знятих запасних частин, які фактично утворились після поточного ремонту легкового автотранспорту".

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги з поточного ремонту легкового автотранспорту на загальну суму 164 679,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень і заперечень актами виконаних робіт:

- № ВТ-001346/АММ від 15.12.2021 на суму 21 228,00 грн.;

- № ВТ-001351/АММ від 24.12.2021 на суму 62 631,60 грн.;

- № ВТ-001352/АММ від 24.12.2021 на суму 80 820,00 грн. (а.с. 37, 40, 43).

Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій про реєстрацію податкової накладної податкова накладна № 3 від 15.12.2021 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 30.12.2021, податкова накладна № 17 від 24.12.2021 14.01.2022, податкова накладна № 18 від 24.12.2021 14.01.2022 (а.с. 39, 42, 45).

Листом за № НЗТ-4-3/272 від 12.04.2022 Відповідач повідомив Позивача про настання форс-мажорних обставин (введення в Україні воєнного стану) та просив розглянути можливість реструктуризації заборгованості, що виникла станом на 01.03.2022, шляхом її погашення у розмірі не більше 25% загальної суми заборгованості щомісячно (а.с. 47, 48).

Листом за № 05 від 13.04.2022 Позивач надав згоду на реструктуризацію наявної заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% від загальної суми заборгованості щомісячно (а.с. 49).

Надалі, листами за № 10 від 12.07.2022, № 13 від 25.07.2022, № 14 від 28.07.2022, № 16 від 03.08.2022 Позивач звертався до Відповідача з проханням сплатити суму боргу або пояснити причину відсутності оплати (а.с. 50-55).

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.08.2022 заборгованість Відповідача перед Позивачем підтверджена в сумі 164 679,60 грн. (а.с. 46).

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 164 679,60 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт прийняття Відповідачем наданих Позивачем послуг на суму 164 679,60 грн. підтверджується наданими Позивачем доказами та не спростований Відповідачем.

Враховуючи умови п. 4.1 Договору, строк оплати наданих послуг як за актами виконаних робіт № ВТ-001346/АММ від 15.12.2021, № ВТ-001351/АММ від 24.12.2021, №ВТ-001352/АММ від 24.12.2021, так навіть і з урахуванням на погоджені сторонами строки реструктуризації суми заборгованості, строк виконання Відповідачем зобов`язання з оплати наданих Позивачем послуг у сумі 164 679,60 грн. є таким, що настав.

Як встановлено судом вище, Відповідач не розрахувався з Позивачем за надані послуги з поточного ремонту легкового автотранспорту на загальну суму 164 679,60 грн., будь-які докази станом на час розгляду справи до суду не надано.

У зв`язку з цим заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 164 679,60 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 164 679,60 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, посилання Відповідача на наявність форс-мажорних обставин суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду і у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено (п. 74-77):

Частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 зазначено, що суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 вказав, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

З урахуванням наведеної правової позиції, слід визнати, що воєнний стан на території України сам по собі не означає, що Відповідач не може здійснювати свою підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та здійснювати розрахунки з контрагентами. Підтвердженням протилежного в даному випадку могли б бути обставини, за яких усі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що б перешкоджало Відповідачу здійснювати свою підприємницьку діяльність під час введення воєнного стану.

З урахуванням відсутності, неподання у справу зазначених доказів, слід визнати, що Відповідач не довів, що виникнення відповідних форс-мажорних обставин мало для нього наслідком неможливість виконання свого зобов`язання з оплати наданих послуг, тобто, не доведено, що це порушення сталось внаслідок вказаної обставини непереборної сили, що виключає підстави для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відновних технологій автомобіля" (49000, м. Дніпро, вул. Білостоцького, 93, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34315900) основний борг у розмірі 164 679,60 грн., судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

23.03.2023