Рішення

від 22.03.2023 по справі 905/2132/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.2023р. Справа №905/2132/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Фролової Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, 176, ідентифікаційний код 34850326; електронна адреса:poligonkram@ukr.net)

до відповідача: Комунального підприємства "Управління міського господарства" (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Ольшанського, 7; ідентифікаційний код 23982460, електронна адреса: info.umg.pokrovsk@gmail.com)

про вчинення певних дій та стягнення 137522,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явились

від відповідача - не з`явились

Суть справи:

Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Управління міського господарства" , надалі - відповідач, про зобов`язання повернути позивачу транспортний засіб - МАЗ 5340В2 спеціальний вантажний сміттєвоз-С, 2015р. випуску, НОМЕР_5, НОМЕР_4, д.н. НОМЕР_1 , с.н. НОМЕР_2 за актом приймання-передачі, стягнути 130 296,72 грн боргу, інфляційні витрати у сумі 1902,37 грн. та пеню у розмірі 5323,01 грн.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди транспортних засобів № 02-А від 02.01.2020 в частині повернення позивачу майна за актом приймання передачі. Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, внаслідок чого на підставі п.2.1.2. Договору позивач достроково розірвав Договір.

Ухвалою від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу встановлено строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву,

Ухвалою суду від 28.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 17.01.2022 відкладено підготовче засідання та продовжено відповідачу строк на надання відзиву до 04.02.2022.

Заявою від 08.12.2021 позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкладено підготовче засідання на 21.02.2022 року.

Позивачем 10.02.2022 до суду були надані письмові пояснення по справі в яких, зокрема, було зазначено, що Актом ОУ-0000587 від 12.10.2021 було помилково нараховано орендну плату за 12 діб, оскільки 12.10.2021 року договір було розірвано, тому просять враховувати при підрахунку суму заборгованості з орендних платежів за 11 діб (1 доба 658,06грн*11) 7 238,66 грн.

Ухвалою суду від 21.02.2022 підготовче засідання відкладено на 28.02.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

28.02.2022 судове засідання у справі № 905/2131/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану.

Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022р. №9-р з 18.04.2022р. запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі. Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності та визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду за означеною вище адресою суду).

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету. Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2023 призначено підготовче засідання на 20.02.2023. У зв`язку із перебуванням судді Зельман Ю.С. на навчанні у НШСУ з 20.02.2023 по 24.02.2023 підготовче судове засідання у визначену дату не відбулось та було призначено іншу дату судового засідання- 27.02.2023 року.

Ухвалою від 27.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2023. Явка учасників була визнана не обов`язковою.

В судове засідання 27.02.2023 сторони не з`явились. Додаткових письмових пояснень не надавали.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 27.01.2022.

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частина 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак останній своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, заяв та клопотань не надав, явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась; наявних у матеріалах справи доказів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, дослідивши норми чинного законодавства, суд встановив наступне:

02.01.2020 між Комунальним підприємством "Донецький регіональний центр поводження з відходами", як Орендодавцем, з однієї сторони, та Комунальним підприємством "Управління міського господарства" як Орендарем, з другої сторони, укладено Договір оренди транспортних засобів (надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає в тимчасове платне користування наступні транспортні засоби: МАЗ-5340 В2 Спеціальний вантажний сміттєвоз - С, 2015р.в., НОМЕР_5, НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_3 , серія та номер технічного паспорту НОМЕР_2 .

Відповідно до п.1.4.Договору, транспортний засіб, технічна документація на нього передаються Орендодавцем Орендарю впродовж 5 календарних днів з моменту підписання даного договору та оформлюється актом, який підписується Сторонами.

Пунктом 1.6. Договору сторони передбачили, що автомобіль повинен бути повернений Орендодавцеві після закінчення строку користування автомобілем, що орендується, у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, який виник у період експлуатації. Повернення автомобіля відбувається у відповідності до оформленого сторонами акту здавання-приймання об`єкту оренди.

Умовами п.2.1.2 Договору сторони встановили, що Орендодавець має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо Орендар, зокрема, не вніс орендну плату протягом двох місяців з дня закінчення строку платежу.

Орендодавець зобов`язаний після підписання цього Договору надати Орендарю предмет оренди за Актом прийому-передачі в технічно справному стані разом з іншими необхідними документами.(2.2.1.Договору).

Орендар за умовами п. 2.4.4. зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Щомісячна оплата за транспортний засіб складає 20 400грн. Загальна вартість цього договору складає 20 400 грн у тому числі ПДВ 3400грн і визначається в актах виконаних робіт. Орендна плата сплачується протягом 10 днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.п.3.1, 3.2 Договору).

У разі прострочення сплати орендної плати Орендар зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.3.3.Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору протягом терміну дії цього Договору , а так само розірвання або припинення дії цього Договору, передати Орендодавцю предмет оренди, що оформляється Актом прийому-передачі аналогічний тому, який складався при передачі предмета оренди від Орендодавця Орендарю.

Умови п.6.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди №5 від 06.04.2020, сторони виклали в наступній редакції: цей Договір набирає чинності з дати його підписання, скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021 включно, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання, згідно з ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони Договору домовились, що усі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносити, які виникли між сторонами з 01.01.2020року.

Вказаний правочин підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі Договору оренди транспортних засобів №02-А від 02.01.2020, який за своєю суттю та правовою природою є договором найму (оренди) транспортного засобу, укладеним між двома суб`єктами господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що за актом приймання-передачі від 02.01.2020 позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування транспортний засіб марки МАЗ-5340 В2 Спеціальний вантажний сміттєвоз - С, 2015р.в., НОМЕР_5, НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_3 , серія та номер технічного паспорту СХО 097539.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача були надіслані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором:

- Акт ОУ-0000587 від 12.10.2021 на суму 7 238,66грн (сума з урахуванням пояснень позивача щодо помилки в нарахуванні суми орендної плати)

- Акт ОУ-0000518 від 30.09.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000462 від 31.08.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000371 від 31.07.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000296 від 30.06.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000225 від 31.05.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000148 від 30.04.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000097 від 31.03.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000049 від 28.02.2021 на суму 20400,00грн

- Акт ОУ-0000014 від 31.01.2021 на суму 20400,00грн

Всього на загальну суму 190 838,66 грн.

На виконання умов договору відповідачем було здійснено оплату орендних платежів:

- платіжним дорученням №2405 від 11.03.2021 на суму 20 400грн;

- платіжним дорученням №2900 від 20.08.2021 на суму 20 400грн;

- платіжним дорученням №2338 від 22.02.2021 на суму 20 400грн;

Щодо здійсненної відповідачем оплати за платіжним дорученням №2190 від 20.01.2021 на суму 20 400 грн., то суд зазначає, що ця оплата не входить у спірний період, який розглядається судом, та відноситься на погашення заборгованості, яка виникла до 31.01.2021.

Отже відповідачем було здійснено частково оплату орендних платежів на загальну суму 61 200 грн.

Листом від 04.08.2021 за №321 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити наявну заборгованість за спірним Договором та повідомив відповідача, що у разі несплати заборгованості Договір буде достроково розірвано.

Крім того, 01.09.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити наявну заборгованість за договором у сумі 102 000грн.

Вищезазначені вимоги позивача відповідачем задоволені не були.

Листом від 05.10.2021 за №386 позивач повідомив відповідача, що останнім порушені приписи п.2.4.4 Договору щодо своєчасної оплати орендної плати, у зв`язку з чим на підставі п.2.1.2. Договору позивач достроково розриває Договір в односторонньому порядку. Зазначений лист був відправлений позивачем на адресу відповідача листом з описом вкладення 07.10.2021 та отриманий останнім 12.10.2021.

Крім того, позивач листом від 25.10.2021 за №413 ще раз звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку з дати отримання відповідачем листа, вимогою повернути транспортний засіб та сплатити суму боргу у розмірі 130 296,72грн. Зазначений лист було направлено відповідачу листом з описом вкладення 26.10.2021 та отримано останнім 29.10.2021, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач передбаченого п. 4.1 Договору обов`язку щодо повернення Орендодавцю орендованого транспортного засобу за актом приймання-передачі не виконав, суму боргу у розмірі 130 296,72 грн. не оплатив, що і слугувало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду є вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути транспортний засіб МАЗ 5340В2 спеціальний вантажний сміттєвоз-С, сплатити основну суму боргу за Договором у сумі 130 296,72грн, штрафні санкції у сумі 5323,01 та інфляційні втрати у розмірі 1902,37 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, невиконання останнім встановленого п. 4.1. Договору обов`язку повернути орендоване майно, внаслідок чого на підставі п. 2.1.2. Договору та згідно з надісланим повідомленням від 25.10.2021 за №413 Договір є достроково розірваним.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, зазначеною нормою права встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Поряд із цим, ч. 3 ст. 291 ГК визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) в односторонньому порядку допускаються з підстав, передбачених відповідним законом або договором (правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18, від 31.07.2019 у справі №922/3248/18 та від 22.10.2019 у справі №922/3293/18, який суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при розгляді спірних правовідносин).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у спірних правовідносинах сторони у Договорі передбачили можливість його дострокового розірвання Орендодавцем в односторонньому порядку у разі, зокрема, не внесення орендної плати протягом двох місяців з дня закінчення строку платежу (п. 2.1.2 Договору).

Таким чином, сторони договору, врахувавши встановлений законом принцип свободи договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам ст. 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та ст. 188, 291 ГК України.

Отже, умова договору про можливість його розірвання в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству та є обов`язковою для сторін.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору щомісячна оплата за транспортний засіб складає 20 400грн. Орендна плата сплачується протягом 10 днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись акти здачі-прийняття робіт за період з 31.01.2021 по 12.10.2021 частина яких є підписаними з боку відповідача (акти від 30.09.2021, 31.08.2021, 31.08.2021, 31.07.2021 відповідачем не підписані), проте враховуючи правову природу договору оренди, умовами якого узгоджено період виконання фінансових зобов`язань орендаря, а саме нарахування орендної плати за договором відбувається щомісячно, а вартість оренди транспортного засобу є фіксованою, не спростування відповідачем факту надання в оренду та факту знаходження в орендному користуванні відповідача транспортного засобу в означений спірний період, суд доходить висновку, що обов`язок внесення щомісячних орендних платежів відповідачем не є залежним від підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був вносити орендну плату за користування транспортним засобом в розмірі 20 400 грн до 10 числа кожного поточного місяця оренди виходячи з того, що акти здачі-прийняття складались в останній день кожного місяця та відповідачу цей факт був відомий, оскільки між сторонами склались триваючи господарські відносини.

За приписами п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в порушення умов Договору відповідачем за період з 31.01.2021 по 12.10.2021 орендна плата була внесена не у повному обсязі, а лише частково в сумі 61200грн. Доказів протилежного судом не здобуто, а відповідачем не надано.

Тобто має місце прострочення строку сплати орендних платежів, заборгованість відповідача становить 129 638,66 грн. Поряд із цим, обов`язок щодо повернення орендованого майна у зв`язку із достроковим розірвання Договору відповідачем не виконано.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів належного виконання взятих на себе за Договором зобов`язань, зокрема щодо своєчасної сплати орендних платежів та виконання обов`язку щодо повернення транспортного засобу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач, встановивши наявність передбачених договором підстав, які надають йому можливість на дострокове розірвання договору, реалізував врегульоване сторонами у справі в Договорі право на дострокове його розірвання шляхом надіслання відповідного повідомлення, а отже суд погоджується з твердженнями позивача про те, що Договір оренди транспортного засобу через вчинення Орендарем істотного порушення Договору, а саме невиконання зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, є розірваним.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України наслідком припинення договору найму (оренди) для наймача є виникнення обов`язку негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.

Обов`язок відповідача повернути майно з орендного користування, зокрема у випадку дострокового розірвання цього Договору, передбачений і п. 4.1 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

За даних обставин, зважаючи на встановлений судом факт розірвання Договору 12.10.2021, вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути орендоване майно є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначалось, умовами п. 3.3.Договору сторони передбачили, що у разі прострочення сплати орендної плати Орендар зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Керуючись наведеними приписами Договору позивачем було нараховано пеню у розмірі 5323,01 грн. на суму боргу та заявлено до стягнення з відповідача.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав розрахунок пені за кожним актом та визначив періоди таких нарахувань:

-з 11.04.2021 по 20.08.2021 нараховано пеню у сумі 1 117,25грн;

- з 11.05.2021 по 12.10.2021 нараховано пеню у сумі 1 363,73грн;

- з 11.06.2021 по 12.10.2021 нараховано пеню у сумі 1 103,84 грн;

- з 11.07.2021 по 12.10.2021 нараховано пеню у сумі 852,33 грн;

- з 11.08.2021 по 12.10.2021 нараховано пеню у сумі 581,82 грн;

- з 11.09.2021 по 12.10.2021 нараховано пеню у сумі 304,04 грн.

Дослідивши наданий розрахунок та періоди такого нарахування суд дійшов висновку, що позивач припустився помилки при визначені періоду нарахування за актом №ОУ-0000097 від 31.03.2021, оскільки позивачем не враховано оплату, яка була проведена відповідачем 20.08.2021 у сумі 20400грн, а отже кінцевим періодом такого нарахування має бути 19.08.2021. Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" власний розрахунок штрафних санкцій (з урахуванням правильно визначеного періоду) суд вважає, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 5 314,07 грн.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Керуючись приписами ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування інфляційних на існуючу суму боргу та заявив до стягнення 1902,37 грн. Суд ,перевіривши наданий розрахунок, вважає його правильним та арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі 1902,37 грн.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 129 638,66 грн., пені в сумі 5 314,07 грн, інфляційних втрат в сумі 1902,37 грн. Крім того, суд зобов`язує відповідача повернути позивачу транспортний засіб МАЗ-5340 В2 Спеціальний вантажний сміттєвоз - С, 2015р.в., НОМЕР_5, НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_3 , серія та номер технічного паспорту СХО 097539 за актом приймання-передачі.

Судовий збір на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 528,99 грн судових витрат (з урахуванням сплати судового збору за вимогами майнового та немайнового характеру).

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" до Комунального підприємства "Управління міського господарства" - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство "Управління міського господарства" (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Ольшанського, 7; ідентифікаційний код 23982460) повернути Комунальному підприємству "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, 176, ідентифікаційний код 34850326) транспортні засоби: МАЗ-5340 В2 Спеціальний вантажний сміттєвоз - С, 2015р.в., НОМЕР_5, НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_3 , серія та номер технічного паспорту СХО 097539 за актом приймання-передачі.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Управління міського господарства" (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Ольшанського, 7; ідентифікаційний код 23982460) на користь Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, 176, ідентифікаційний код 34850326) суму боргу у розмірі 129 638,66 грн, пеню в сумі 5 314,07 грн, інфляційні витрати в сумі 1902,37грн, судовий збір в сумі 4 528,99 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.03.2023 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Ю.С. Зельман