Рішення

від 21.03.2023 по справі 910/14075/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023Справа № 910/14075/22Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарілка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Рулав Одд»

про стягнення 1 248 492,37 грн

Представники:

від позивача: Роїк О.О.

від відповідача : не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарілка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Рулав Одд" про стягнення 1 248 492,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання фінансової допомоги, що підлягає поверненню б/н від 08.12.2021 у частині повернення поворотної фінансової допомоги, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 248 492,37 грн, з яких: 1 000 000,00 грн основного боргу та 248 492,37 грн інфляційних втрат.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

16.01.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарілка" надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарілка" про забезпечення позову у справі № 910/14075/22.

У підготовче засідання 17.01.2023 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 17.01.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 31.01.2023.

У підготовче засідання 31.01.2023 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 21.02.2023.

09.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових письмових пояснень.

21.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення, яке обґрунтоване погіршенням самопочуттям представника позивача.

У підготовче засідання 21.02.2023 представники сторін не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, позивачем не зазначено підстав та не надано доказів на підтвердження саме об`єктивної неможливості прибуття в судове засідання.

У підготовчому засіданні 21.02.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2023.

У судове засідання 21.03.2023 прибув представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Представники відповідача в судове засідання не прибули.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 21.03.2023, за відсутності представників відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 21.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тарілка" (позикодавець, надавач фінансової допомоги, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Рулав Одд" (позичальник, отримувачу фінансової допомоги, відповідач) укладено Договір про надання фінансової допомоги, що підлягає поверненню б/н від 08.12.2021 (Договір) відповідно до п. 1.1. якого надавач фінансової допомоги надає отримувачу фінансової допомоги поворотну фінансову допомогу, як цей термін визначено нижче, а отримувач фінансової допомоги зобов`язується повернути надану фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору поворотна фінансова допомога - (надалі - «Фінансова допомога») - це сума грошових коштів в національній валюті України, розмір якої визначено в п.2.1. Договору, що отримана отримувачем фінансової допомоги у користування за цим Договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно п. 2.1. Договору фінансова допомога надається отримувачу фінансової допомоги в національній валюті України у розмірі 1 000 000,00 грн.

Фінансова допомога надається у користування отримувачу фінансової допомоги строком до 31.12.2021 року включно. Фінансова допомога може бути достроково повернута надавачу фінансової допомоги, згідно із положеннями цього Договору (2.3. договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується копією наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 1136 від 09.12.2021 року та випискою по особовим рахункам за 09.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання фінансової допомоги, що підлягає поверненню б/н від 08.12.2021 у частині повернення поворотної фінансової допомоги, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 248 492,37 грн, з яких: 1 000 000,00 грн основного боргу та 248 492,37 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ "Тарілка" та ТОВ "Хокейний клуб "Рулав Одд" укладено Договір про надання фінансової допомоги, що підлягає поверненню б/н від 08.12.2021, згідно із яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн (суму позики), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відтак суд, враховуючи п. 2.3. Договору дійшов висновку, що строк повернення позики настав.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 248 492,37 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відтак, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 248 492,37 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у визначеному розмірі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Рулав Одд» (01601, місто Київ, пл. Спортивна, будинок 1; ідентифікаційний код: 44012303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарілка» (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 23; ідентифікаційний код: 37535970) 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. основного боргу, 248 492 (двісті сорок вісім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 37 коп. інфляційних втрат та 18 727 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 39 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.03.2023

Суддя Ю.В. Картавцева