Рішення

від 23.02.2023 по справі 910/10472/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2023Справа № 910/10472/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" (вул. Ясногірська, 19, Київ 04060, код ЄДРПОУ 42242701)

2) Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" (пр-т Перемоги 131, Київ, 03179, код ЄДРПОУ 42011769)

про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" (далі - відповідач-1) та Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" про визнання недійсним рішення (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", оформленим протоколом №2 від 16.07.2018, ОСОБА_1 призначено на посаду керівника товариства відповідача-1, втім такі дії відбулись без згоди та відома позивача, а відтак вказане рішення підлягає визнанню недійним, а державна реєстрація відомостей підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 відкладено підготовче засідання на 22.12.2022, витребувано у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Богдана Хмельницького, будинок 24, місто Київ, 01030, код ЄДРПОУ 37405111) матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД".

21.12.2022 до відділу діловодства суду на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2022 до відділу діловодства суду від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли витребувані судом докази.

У підготовчому засіданні 22.12.2022 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/10472/22 до розгляду по суті на 26.01.2023.

Розгляд справи по суті, призначений на 26.01.2023 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 розгляд справи по суті призначено на 23.02.2023.

У судовому засіданні 23.03.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, в свою чергу відповідачі взагалі в судові засідання не з`являлись, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їхнє право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Ясногірська, 19, Київ 04060 та пр-т Перемоги 131, Київ, 03179.

Отже, відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачам був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідачі, у визначений судом строк, не подали ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" (далі - відповідач-1), оформленим протоколом №2 від 16.07.2018, звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" ОСОБА_2 за власним бажанням 16 липня 2018 року та призначено на вказану посаду ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року.

19.07.2018 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Рубан К.В. було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10741020000076624, а саме змінено керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (28.08.2018 внесено запис №107410700001076624 про виправлення помилок).

ОСОБА_1 (далі - позивач) зазначає, що не має жодного відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", жодної заяви на прийняття його на посаду директора не подавав, не вчиняв жодних дій щодо отримання електронних ключів і тим більше не видавав з приводу цього жодних доручень на будь-яку іншу фізичну особу для вчинення відповідних дій від його імені. Таким чином, ОСОБА_1 без його волі та відома було призначено керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД".

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним рішення Загальних зборів учасників та скасування державної змін відомостей щодо зміни керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи та, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до статей 29, 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них).

По суті, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №916/400/18 від 12.12.2018.

Статтею 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

З протоколу № 2 від 16.07.2018 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" вбачається, що на цих зборах був присутнім ОСОБА_2 (директор відповідача-1 на час проведення зборів) Присутній учасник володів 100% статутного капіталу товариства.

Однак, жодних відомостей про запрошення та присутність на цих зборах ОСОБА_1 в цьому протоколі не міститься.

Дослідивши матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", суд встановив відсутність у ній будь-яких персональних документів ОСОБА_1 або його підписів, які б свідчили про його участь у діяльності відповідача-1, або про наявність волевиявлення позивача на таку участь.

При цьому, в статті 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, будь-яких доказів, які б могли спростувати такі твердження позивача, матеріали справи не містять.

З наведених підстав суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про прийняття оспорюваного рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", оформленого протоколом № 2 від 16.07.2018., прийняті за відсутності волевиявлення, підстав для призначення позивача директором товариства, та без відома ОСОБА_1 , є обґрунтованими та доведеними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", оформлене протоколом № 2 від 16.07.18., є недійсним та не може створювати жодних наслідків для позивача.

У зв`язку з цим позовна вимога про визнання вказаного рішення недійсним підлягає задоволенню судом.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19.

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За приписами пункту 13) частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи (крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб) та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Суд відзначає, що наслідком визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", оформленим протоколом №2 від 16.07.2018, має бути скасування відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які було проведено на підставі цього недійсного рішення.

Скасування таких відомостей є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача та забезпечить їх відновлення.

Водночас, суд зазначає, що спір про скасуваня реєстраційоного запису щодо зміни керівника відповідача-1 має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням корпоративних прав позивача.

Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування реєстраційного запису про зміну керівника відповідача-1, незалежно від того, чи був він залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, а також постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 357/14242/19, від 21.06.2022 у справі № 357/386/20, від 29.06.2022 року у справі №565/1413/20, від 27.07.2022 у справі № 363/4102/19 та інших.

Відтак, позовна вимога про скасування державної реєстрації змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" №10741070001076624 від 19.07.2018 та №10747770002076624 від 28.08.2018, які проведено на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", оформленого протоколом № 2 від 16.07.2018, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач-1 під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" (вул. Ясногірська, 19, Київ 04060, код ЄДРПОУ 42242701), оформлене протоколом №2 від 16.07.2018.

3. Скасувати державну реєстрацію змін відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" (вул. Ясногірська, 19, Київ 04060, код ЄДРПОУ 42242701) №10741070001076624 від 19.07.2018 та №10747770002076624 від 28.08.2018, які проведено на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД", оформлене протоколом №2 від 16.07.2018.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДФИЛД" (вул. Ясногірська, 19, Київ 04060, код ЄДРПОУ 42242701) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА