Рішення

від 24.03.2023 по справі 320/2751/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року справа №320/2751/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» (далі позивач та/або ТОВ «Хімтрейдресурс») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач та/або контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області) та просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0009040503 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдресурс" фінансових санкцій за порушення валютного законодавства у розмірі 433819,48 грн.;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0009010502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдресурс" збільшено податкове зобов`язання по податку на прибуток на суму 2019053,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 666543,00 грн., всього - 2685596,00 грн.;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0009000502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдресурс" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у декларації позивача за півріччя 2019 року (реєстраційний номер №9170795067) у сумі 35490674,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2751/20 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 зобов`язано позивача невідкладно направити засобами поштового зв`язку на адресу відповідача додатки 1-17 до клопотання позивача про залучення доказів від 27.04.2020. Зобов`язано відповідача невідкладно направити засобами поштового зв`язку на адресу позивача додаткові пояснення, надані в підготовчому судовому засіданні 30.06.2020. Встановлено строк для надання суду належних доказів направлення іншим учасникам справи вказаних документів - протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали суду. Відкладено підготовче судове засідання на 21.07.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 підготовче судове відкладено у зв`язку із неявкою позивача на 15.09.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №320/2751/20 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні.

11.03.2021 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача щодо розгляду справи в порядку письмового провадження в судовому засіданні 11.03.2021 заперечень не висловив.

В судовому засіданні 11.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив у позові відмовити.

Згідно із частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги наведене судом в судовому засіданні 11.03.2021 ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача стверджує про те, що відповідачем самостійно здійснено переклад інформації щодо його позикодавця «IMECONE MANAGAMET LIMITED» в частині дати його ліквідації, що мало своїм наслідком формування ГУ ДПС у Київській області хибного висновку щодо порушення позивачем положень податкового законодавства шляхом заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток та завищення від`ємного значення з податку на прибуток. Також представник «Хімтрейдресурс» наполягає на тому, що санкція (штраф), передбачений Указом Президента України від 27.06.1999 №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» не може бути до нього застосовано, адже жодної позики від MIRATEC LIMITED він не отримував, договір про відступлення права вимоги від 31.07.2017 та додаткова угода до нього в Національному банку України не зареєстровані.

15.05.2020 до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Київській області на позовну заяву (т. 1, а.с. 214-222), у якому представник останнього стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник контролюючого органу наполягає, що інформація щодо зміни до договору позики №б/н від 11.05.2011 за період з 06.02.2014 по 30.06.2019 позивачем не надавалась, інформація щодо підтвердження статусу «IMECONE MANAGAMET LIMITED» за 2017-2019 роки не надходила, що свідчить про відсутність підстав для нарахування курсової різниці та відсотків за вказаним договором. При цьому представник відповідача наголосив, що договір про відступлення права вимоги від 31.07.2017 та додаткова угода до нього, якими відступлено право вимоги за договором позики від 11.05.2021 на користь MIRATEC LIMITED не було зареєстровано в Національному банку України, у той час коли ТОВ «Хімтрейдресурс» обліковував кредиторську заборгованість по основному боргу (тілом) позики у розмірі 1 747 230,35 доларів США, що свідчить про наявність правових підстав для застосування відповідальності, яка передбачена Указом Президента України від 27.06.1999 №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

30.06.2020 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача (т. 2, а.с. 1-9), у якому фактично викладено аналогічну позицію, що і у відзиві на позовну заяву та відображено висновки, які викладені в акті перевірки від 18.11.2019 №234/10-36-05-02-08/37495205.

У свою чергу представником ТОВ «Хімтрейдресурс» подано відповідь на відзив засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 06.07.2020 (т. 2, а.с. 37-39). У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача вказав, що підписання ТОВ «Хімтрейдресурс» договору відступлення права вимоги від 31.07.2017 та додаткової угоди від 20.10.2017 до договору позики від 11.05.2011 не спричинили будь-яких змін в податковому та бухгалтерському обліку останнього. Представник позивача наголосив, що заміна позикодавця «IMECONE MANAGAMET LIMITED» у договорі позики не відбулася.

При цьому ТОВ «Хімтрейдресурс» вказує про хибність висновків відповідача, що нарахування відсотків за користування позикою позикодавцю «IMECONE MANAGAMET LIMITED» протирічить договору про відступлення прав вимоги від 31.07.2017 до договору позики від 11.05.2011, адже договір про відступлення права вимоги не набув чинності, внаслідок його не реєстрації в Національну банку України, а тому нарахування ТОВ «Хімтрейдресурс» відсотків не може суперечити договору, який не набув чинності. Також представник позивач повторно вказав, що фінансова санкція, передбачена статтею 2 Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства не підлягає застосуванню, оскільки жодних коштів (позики) від MIRATEC LIMITED ТОВ «Хімтрейдресурс» не отримувало.

29.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, де ним зазначено про те, що договір про відступлення права вимоги від 31.07.2017 зареєстрований Національним банком України 27.11.2020, що додатково підтверджує безпідставність висновків ГУ ДПС у Київській області.

Між тим 02.02.2021 до суду надійшли пояснення представника позивача, де ним окрім тих обставин, які були викладені раніше зазначено про те, що відповідачем отримано лист ТОВ «Хімтрейдресурс» за вих. №201 від 24.10.2019 «Пояснення щодо отримання позики за договором позики від 11.05.2011» з порушенням підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.6, 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 85.2, 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, а зміст такого листа не відповідає даним бухгалтерського обліку, дані якого відображено в акті перевірки.

16.02.2021 представником відповідача подано заперечення проти клопотання позивача про залучення доказів та наголошено, що лист ТОВ «Хімтрейдресурс» за вих. №201 від 24.10.2019 «Пояснення щодо отримання позики за договором позики від 11.05.2011» отримано ним в порядку та у спосіб, встановлений Податковим кодексом України та у ньому фактично підтверджено обставини виконання позивачем всіх зобов`язань за договором позики від 11.05.2011 з серпня 2017 року перед MIRATEC LIMITED.

В судовому засіданні 11.03.2021 судом залучено додаткові пояснення представника контролюючого органу, де останній повторно посилається на лист ТОВ «Хімтрейдресурс» за вих. №201 від 24.10.2019 «Пояснення щодо отримання позики за договором позики від 11.05.2011» та вказує про відсутність підстав для врахування наданого позивачем свідоцтва «IMECONE MANAGAMET LIMITED» (ІМЕКОН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД), що свідчить про те, що станом на час проведення перевірки останнє було відсутнє у платника податків.

11.03.2021 до суду надійшли пояснення представника позивача щодо втрати актуальності з 01.12.2018 додаткової угоди від 20.10.2017 до договору позики від 11.05.2011 та позивачем вкотре наголошено, що MIRATEC LIMITED не набув статусу нового позикодавця ТОВ «Хімтрейдресурс».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

На підставі направлень від 22.10.2019 №№ 428, 429, 430, 431, 432, 433, від 24.09.2019 №489, виданих ГУ ДПС у Київській області, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 04.10.2019 №347 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» з 22.09.2019 контролюючим органом проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за наслідком якої складено акт від 18.11.2019 №234/10-36-05-02-08/37495205 (далі акт перевірки) (т. 1, а.с. 15-64).

Згідно із висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2019053 грн., у тому числі: три квартали 2017 1221138 грн. (у тому числі заниження за 3 кв. 2017 року в сумі 1221138 грн.); 2017 рік 1092975 грн. (в тому числі заниження за 3 кв. 2017 року в сумі 1221138 грн.); 1 квартал 2018 549370 грн.; півріччя 2018 - 636116 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн., за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн.); три квартали 2018 117160 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн., за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн., та завищення за 3 кв. 2018 в сумі 518956 грн.); 2018 рік 475330 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн., за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн., за 4 кв. 2018 року в сумі 358170 грн. та завищення за 3 кв. 2018 в сумі 518956 грн.); 1 квартал 2019 154460 грн.; півріччя 2019 450748 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2019 року в сумі 154460 грн., за 2 кв. 2019 року в сумі 296288 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35490674 грн., в тому числі: 2017 рік в сумі 44392183 грн.; 2018 рік в сумі 41159770 грн.; півріччя 2019 в сумі 35490674 грн.;

- вимоги статті 1 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.199 №734/99;

- встановлено, що посадовими особами ТОВ «Хімтрейдресурс» не відображено у складі річної звітності доходів за 2017 рік відповідно до договору про відступлення права вимоги №б/н від 31.07.2017 в частині оподаткування тіла кредиту в розмірі 42948989,75 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 7730818,15 грн., що може бути пов`язане з легалізацією (відмиванням) доходів.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0009010502, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за податковими зобов`язаннями на суму 2019053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 666543,00 грн., всього на суму 2685596,00 грн. (далі оскаржуване та/або спірне рішення №1) (т. 1, а.с. 12-13);

- податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0009000502, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ «Хімтрейдресурс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2019 року у сумі 35490674,00 грн. (далі оскаржуване та/або спірне рішення №2) (т. 1, а.с. 14);

- податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №00090405032, яким за порушення статті 1 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 №734/99, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 2 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.199 №734/99 до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 433819,48 грн. (далі оскаржуване та/або спірне рішення №3) (т. 1, а.с. 11).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ «Хімтрейдресурс» подано заперечення вих. №214 від 29.11.2019 (т. 1, а.с. 170-173).

Листом від 11.12.2019 №11463/10/10-36-05-02 «Про розгляд заперечень» ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача про залишення висновків акту перевірки від 18.11.2019 №234/10-36-05-02-08/37495205 без змін (т. 1, а.с. 174-195).

Не погоджуючись із спірними рішеннями ТОВ «Хімтрейдресурс» подано скаргу на податкові повідомлення-рішення до ДПС України, за наслідком розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 02.03.2020 №8131/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін (т.1, а.с.93-101). Вказане рішення про результати розгляду скарги отримано позивачем 10.03.2020, на підтвердження чого надано копію конверту зі штрихкодовим ідентифікатором 0405345117547.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» категорично не погоджується із спірними рішеннями, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що 24.03.2020 звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У той же час статтею 77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У відповідності до пункту 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно із пунктом 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Суд зазначає, що позивач, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, не зазначає про порушення відповідачем порядку призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки, а судом під час розгляду справи таких порушень не встановлено.

Отже суд переходить до дослідження наявності/відсутності ознак протиправності спірних рішень та, у взаємозв`язку із наявними документами в матеріалах справи та поясненнями сторін звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положення пункту «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», у відповідності до пункту 4 якого довгострокові зобов`язання це всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

За правилами пункту 5 вказаного Положення зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визначене зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу звітного періоду.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.08.2000 №193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736, затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі П(С)БО 21).

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 21 курсова різниця це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Згідно із пунктом 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може безготівкові операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Відповідно до пункту 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення господарської операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат).

У той же час, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Між тим, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).

Згідно з пунктом 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (пункт 2.15 Положення № 88).

Як свідчать матеріали справи між ТОВ «Хімтрейдресурс», як позичальником та «IMECONE MANAGAMET LIMITED», як позикодавцем укладено договір позики від 11.05.2011, відповідно до якого позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 2 000 000 (два мільйони) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернути таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 10 травня 2012 року включно.

Кошти вважаються повернутими в день, коли вони фактично надійшли на рахунок позикодавця.

Даний договір позики є цільовим, позика надається позичальнику на придбання поліетилену та поліпропілену - до 80% суми позики, поповнення оборотних засобів до 20% суми позики.

Позичальник зобов`язаний надати позикодавцю підтвердження цільового використання позики на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту пред`явлення такої вимоги (далі - договір від 11.05.2011) (т. 1, а.с. 113-117).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 договору від 11.05.2011 процентна ставка за використання позики становить 9,8 % процентів річних.

Проценти нараховуються щомісячно із розрахунку 365/366 днів в році, починаючи з дня, наступного за датою видачі позики, до дати повного погашення позики включено, виходячи із фактичної кількості днів користування позикою.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 договору від 11.05.2011 позичальник має повернути всю суму позики на дату повернення позики, за виключенням випадків, передбачених пунктом 7.

Відповідно до реєстраційного свідоцтва №13840 від 03.06.2011 договір позики від 11.05.2011 №б/н зареєстрований в Національному банку України (т. 1, а.с. 118-119).

В подальшому сторонами укладено додаткову угоду від 12.03.2012 до договору позики від 11.05.2011 (т. 1, а.с. 120-121), якою внесено зміни в преамбулі і пункті 1 договору позики, а саме слова:

«Позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 2 000 000 (два мільйони) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернуту таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 10 травня 2012 року включно.»

замінити наступним:

«Позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернуту таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 31 грудня 2012 року включно».

Додаткова угода від 12.03.2012 до договору позики від 11.05.2011 зареєстрована в Національному банку України, що підтверджується додатком до реєстраційного свідоцтва від 18.04.2012 №1 (т. 1, а.с. 122).

Також судом встановлено, що сторонами укладено додаткову угоду від. 24.12.2012 до договору позики від 11.05.2011, якою внесено зміни в преамбулі і пункті 1 договору позики, а саме слова:

«Позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернуту таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 31 грудня 2012 року включно».

замінити наступним:

«Позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернуту таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 31 грудня 2013 року включно» (т.1, а.с.123-124).

Згідно із повідомленням Національного банку України від 07.03.2013 №09-204/4113 вказані зміни до договору позики від 11.05.2011 зареєстровані Національним банком України (т. 1, а.с. 125-131).

Окрім цього матеріалами справи підтверджено, що сторонами укладено додаткову угоду від 09.12.2013 до договору позики від 11.05.2011, якою внесено зміни в преамбулі і пункті 1 договору позики, а саме слова:

«Позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернуту таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 31 грудня 2012 року включно».

замінити наступним:

«Позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернуту таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 31 грудня 2014 року включно» (т.1, а.с.132-133).

Згідно із повідомленням Національного банку України від 06.02.2014 №09-204/1846 вказані зміни до договору позики від 11.05.2011 зареєстровані Національним банком України (т. 1, а.с. 134-139).

Разом з цим в матеріалах справи міститься договір про відступлення права вимоги від 31.07.2017, відповідно до якого первісний позикодавець («IMECONE MANAGAMET LIMITED») бажає відступити новому позикодавцю «MIRATEC LIMITED» право вимагати непогашену заборгованість позичальника - ТОВ «Хімтрейдресурс» у розмірі 1 805 740,64 доларів США (т. 1, а.с. 140-145).

Відповідно до пункту 1.2 наведеного договору права на стягнення кредиторської заборгованості з позичальника переходять і вважаються переданими від первісного позикодавця до нового позикодавця з моменту підписання даного договору сторонами.

Згідно з пунктом 4.1 договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 він набирає чинності з моменту його реєстрації в Національному банку України.

У той же час, як свідчить зміст акту перевірки (т. 1, а.с. 20-21) перевіркою відображених у рядку 01 декларації(й) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 встановлено їх заниження всього у сумі 45 886 065 грн., в тому числі: три квартали 2017 45 886 065 грн.; 2017 рік 45 886 065 грн. (в тому числі 3 квартал 45 886 065 грн.) та їх завищення всього у сумі 9 697 387 грн., в тому числі: 1 квартал 2018 2869919 грн.; півріччя 2018 3648132 грн. ( в тому числі 1 кв. 2018 у сумі 2869919 грн., 2 кв. 2018 у сумі 778213 грн.); три квартали 2018 3648132 ( в тому числі 1 кв. 2018 у сумі 2869919 грн., 2 кв. 2018 у сумі 778213 грн.); 2018 рік 5340220 грн. ( в тому числі 1 кв. 2018 у сумі 2869919 грн., 2 кв. 2018 у сумі 778213 грн., 4 кв. 2018 у сумі 1692088 грн.); 1 квартал 2019 1564862 грн.; півріччя 2019 4357167 ( в тому числі 1 кв. 2019 у сумі 1564862 грн.).

Наведений висновок відповідача сформований у зв`язку із тим, що на переконання контролюючого органу сума заборгованості ТОВ «Хімтрейдресурс» за позикою згідно договору про відступлення вимоги №б/н від 31.07.2017 та додаткової угоди від 20.10.2017 станом на 30.09.2017 не підлягає погашенню «MIRATEC LIMITED» у зв`язку з відсутністю реєстрації нових змін в Національному банку України та погашенню станом на 30.09.2016 «IMECONE MANAGAMET LIMITED» у зв`язку з ліквідацією товариства.

Зміст акту перевірки, як і відзив на позовну заяву відповідача, базується на тому, що «IMECONE MANAGAMET LIMITED» є ліквідованим 15.10.2018.

При формуванні вказаного висновку ГУ ДПС у Київській області використано дані, розміщені на сайті, що дозволяє перевірити реєстраційні дані компаній-нерезидентів Кіпру.

Суд вказує, що жодних інших доказів на підтвердження обставин ліквідації «IMECONE MANAGAMET LIMITED» в акті перевірки не зафіксовано та не надано контролюючим органом до суду під час вирішення спору по суті.

Водночас при наданні оцінки встановленим обставинам суд враховує, що за правилами частини 1 статті 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Між тим достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

При цьому питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України).

Згідно із перекладом свідоцтва «IMECONE MANAGAMET LIMITED» (ІМЕКОН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) від 10.02.2020, виданого Департаментом реєстрації та ліквідації компаній Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості та туризму (Нікосія), здійсненого перекладачем Світличною Юлією Володимирівною 16.03.2020, який зареєстрований приватним нотаріусом Броварського міського територіального округу Київської області Грищенко В.В., зареєстровано в реєстрі за №№ 1133, 1134, «IMECONE MANAGAMET LIMITED» була зареєстрована 20 серпня 2004 року і все ще знаходиться в нашому Реєстрі. Ця організація знаходиться в процесі ліквідації з 15/10/2018 (т. 1, а.с. 92).

Звідси слідує, що «IMECONE MANAGAMET LIMITED» не є ліквідованим підприємством, а перебуває на стадії ліквідації станом на 10.02.2020, що не є тотожними поняттями один одному.

При цьому судом додатково здійснено перевірку «IMECONE MANAGAMET LIMITED» на сайті https://opencorporates.com/companies/cy/HE151475 та встановлено, що нерезидент ліквідований 20.08.2022.

Відповідно до частини 3 статті 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Заперечуючи щодо врахування при вирішенні спору по суті свідоцтва «IMECONE MANAGAMET LIMITED» (ІМЕКОН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) ГУ ДПС у Київській області вказало про те, що таке свідоцтво до перевірки не надавалось, що свідчить про відсутність останнього у платника (позивача).

Суд критично сприймає наведені доводи відповідача, мотивуючи це наступним.

Відповідно до пункту 44.6 статті 46 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Системний аналіз вказаної норми дає суду підстави дійти до висновку, що остання стосується безпосередньо надання платником податків документів, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності.

Варто відмітити, що свідоцтво «IMECONE MANAGAMET LIMITED» (ІМЕКОН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) не є первинним документом, який підтверджує показники, відображені платником податків у податковій звітності, а є документом, який визначає статус підприємства нерезидента.

Більше того, суд зазначає, що вказане свідоцтво долучено позивачем як доповнення до скарги на податкові повідомлення-рішення вих. №12 від 17.02.2020 (т. 1, а.с. 201-202).

При цьому, суд наголошує, що заперечуючи проти задоволення позовних вимог, контролюючий орган жодним чином не обґрунтував неналежність свідоцтва «IMECONE MANAGAMET LIMITED» (ІМЕКОН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД), що б вказувало на його недостовірність, як доказу в межах даної адміністративної справи.

Суд відмічає, що ГУ ДПС у Київській області на противагу твердженням ТОВ «Хімтрейдресурс» не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження факту ліквідації «IMECONE MANAGAMET LIMITED».

Отже, на переконання суду, доводи відповідача в цій частині є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

З приводу посилань контролюючого органу на те, що в ході перевірки встановлено, що граничний термін погашення коштів (боргових зобов`язань) становить 31.12.2014 та на відсутність обставин продовження такого строку, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, суд звертає увагу на таке.

Як вже було зазначено судом вище згідно із пунктом 4.1 договору від 11.05.2011 позичальник має повернути суму позики на дату повернення позики, за виключенням випадків, передбачених пунктом 7.

У свою чергу, підпунктом 7.1 пункту 7 договору позики від 11.05.2011 регламентовано, що якщо з якої-небудь причини будь-яка з приведених нижче подій настане чи буде продовжуватися, зокрема: (д) - настане подія іншого характеру, наслідком якої може стати затримка чи перешкода виконання належним чином позичальником будь-якого з його зобов`язань по даному договору, то позикодавець має право шляхом направлення повідомлення позичальнику припинити виконання своїх зобов`язань по даному договору з наступною їх відміною, та/або може оголосити, що позика, процент, нарахований на неї, та інші належні до виплати суми повинні бути невідкладно виплачені, якщо інше не буде передбачено сторонами в письмовому вигляді.

Разом з тим, згідно із підпунктом 9.2 договору позики від 11.05.2011 ніяка затримка чи упущення зі сторони позикодавця у застосуванні свого права, повноваження чи права судового захисту по даному договору не повинні перешкоджати застосуванню такого права, повноваження чи засобів судового захисту чи тлумачитися як відмова від вищевказаного чи від будь-якого іншого права, повноваження чи засобів судового захисту.

Аналізуючи наведене суд вважає, що кінцева дата повернення позики, яка була визначена сторонами в договорі позики від 11.05.2011 та відповідних додаткових угодах, а саме до 31.12.2014, за відсутності продовження такого строку, не може тлумачитися як припинення договору як такого і, припиненням у зв`язку із цим обов`язків, визначених таким договором щодо повернення позивачем позики «IMECONE MANAGAMET LIMITED».

Отже, на переконання суду, за умови відсутності додаткової угоди про внесення змін щодо строку повернення позики (пролонгації) договору, у разі якщо сторони не укладали таку угоду і це питання окремо не погоджували, дані договори не втрачають чинності і продовжують діяти.

Зазначений принцип лежить в площині господарських взаємовідносин сторін, які передбачають відповідну свободу розсуду та диспозитивність, які дозволяють суб`єктам господарювання діяти у обраний ними спосіб в межах чинного законодавства.

Вказаний висновок сформовано судом також у зв`язку із відсутністю в договорі позики від 11.05.2011 та додаткових угод до такого договору кінцевого строку дії останніх та враховуючи положення підпункту 9.2 договору позики від 11.05.2011.

При цьому, при вирішенні спору по суті суд вважає за можливе врахувати зміст роз`яснення Національного Банку України від 28.07.2020 за № 25-0006/37816, який зазначає, що якщо строк виконання зобов`язань було прострочено, але сторони не вносили змін до договору з метою пролонгації цього строку, прострочення повернення позичальником кредиту не звільняє останнього від обов`язку сплачувати проценти за користування запозиченими коштами, якщо інше не встановлено договором.

За підсумком наведеного суд вважає помилковими твердження відповідача, що сума заборгованості ТОВ «Хімтрейдресурс» за позикою згідно договору позики від 11.05.2011 та додаткових угод до нього не підлягає погашенню на користь «IMECONE MANAGAMET LIMITED».

У той же час, як відображено відповідачем на аркуші 9 акту перевірки (т. 1, а.с. 23) за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 ТОВ «Хімтрейдресурс» здійснило виплату нерезиденту «IMECONE MANAGAMET LIMITED» за договором позики від 11.05.2011 у загальному розмірі 131 979,7 доларів США та згідно даних картки по бухгалтерському рахунку 50 «Довгострокові позики» станом на 31.12.2016 у ТОВ «Хімтрейдресурс» перед «IMECONE MANAGAMET LIMITED» значиться заборгованість у розмірі 1711407,85 доларів США (що еквівалентно 46534647,82 грн.

Згідно із даними картки по бухгалтерському рахунку 506 «Довгострокові позики» станом на 31.07.2016 у ТОВ «Хімтрейдресурс» перед «IMECONE MANAGAMET LIMITED» значиться заборгованість у розмірі 46 796 832 грн., що еквівалентно 1805740,64 доларів США.

Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що позивач виконував зобов`язання за договором позики від 11.05.2011.

Як вже було вказано судом вище, відомості щодо припинення такого договору, як і належних та достатніх доказів на підтвердження обставин ліквідації «IMECONE MANAGAMET LIMITED» матеріали справи не містять, а відтак погодитися із висновками відповідача, що зобов`язання ТОВ «Хімтрейдресурс» перед «IMECONE MANAGAMET LIMITED» підлягає включенню до складу доходу звітного періоду, як безнадійна заборгованість не вбачається за можливе.

Водночас, обставини не реєстрації в Національному банку України договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 (т. 1, а.с. 140-145), у відповідності до якого первісний кредитор («IMECONE MANAGAMET LIMITED») бажає відступити новому кредитору MIRATEC LIMITED право вимагати непогашену заборгованість позичальника - ТОВ «Хімтрейдресурс» у розмірі 1 805 740,64 доларів США позивачем не заперечується.

Разом з тим, наведене при вирішення спору по суті не має жодного визначального значення, оскільки в ході розгляду справи по суті не підтверджено належними та допустимими доказами факт ліквідації «IMECONE MANAGAMET LIMITED» та/або припинення договору позики від 11.05.2011.

Отже, за підсумком наведеного, суд вважає помилковими висновки ГУ ДПС у Київській області про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та заниження ним податку на прибуток у сумі 2019053 грн.

Також, як свідчить зміст акту перевірки згідно наданих до перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці», картки по бухгалтерського рахунку 506 «Довгострокові позики» встановлено, що ТОВ «Хімтрейдресурс» за період з 01.08.2017 по 30.06.2019 нараховано доходи від курсової різниці по позиці від «IMECONE MANAGAMET LIMITED» у сумі 10608154 грн. (т. 1, а.с. 27, арк. 13 акту перевірки).

У бухгалтерському обліку ТОВ «Хімтрейдресурс» дана операція зафіксована записом: Дт 506 «Довгострокові позики» КТ 714 «Дохід від операційної курсової різниці» на суму 10608154 грн. (т. 1, а.с. 28).

На переконання контролюючого органу позивач не мав прав формувати курсові різниці, адже договір про відступлення права вимоги від 31.07.2017 на користь MIRATEC LIMITED та додаткова угода від 20.10.2017 станом на 30.09.2017 не зареєстровані в Національному банку України.

Сул критично сприймає наведені твердження ГУ ДПС у Київській області та вкотре наголошує, що обставини не реєстрації в Національному банку України договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 та додаткової угоди від 20.07.2017 позивач не заперечує.

Тобто, у зв`язку із встановленими судом обставинами (відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження ліквідації «IMECONE MANAGAMET LIMITED» та припинення договору позики від 11.05.2011) суд вважає, що MIRATEC LIMITED станом на час проведення відповідачем документальної планової виїзної перевірки не набув статусу нового позикодавця, що й безпосередньо не заперечувалось ТОВ «Хімтрейдресурс».

Отже, позивач фактично продовжував обліковувати заборгованість перед «IMECONE MANAGAMET LIMITED» згідно договору позики від 11.05.2011 та додаткових угод до нього в бухгалтерському обліку та, відповідно, здійснювати нарахування курсових різниць на наявну заборгованість.

Що ж стосується нарахування відсотків, то суд вказує, що згідно із актом перевірки (т. 1, а.с. 31) позивач нараховує відсотки (у розмірі 9,8% річних) по позиці «IMECONE MANAGAMET LIMITED» в загальній сумі 301031,06 доларів США (в гривневому еквіваленті 8376678 грн.).

Вказані відсотки включені ТОВ «Хімтрейдресурс» до фінансових витрат: 2017 рік 1824721 грн. (в тому числі за 3 кв. 2017 у сумі 706872 грн., за 4 квартал 2017 у сумі 1117849 грн.), рік 2018 4378512 грн., півріччя 2019 року 2173445 грн. (т. 1, а.с. 33).

Контролюючий орган вважає, що включення позивачем відсотків до фінансових витрат не підтверджено належними первинними документами, що вказує про завищення ТОВ «Хімтрейдресурс» інших витрат, що у свою чергу вплинуло на правильність визначення різниць та фінансового результату до оподаткування податком на прибуток.

Також відповідач зазначає, що господарські операції по визначенню курсових різниць позивачем з 31.07.2017 не відповідають умовам договору про відступлення права вимоги №б/н від 31.07.2017 на користь MIRATEC LIMITED та додаткової угоди від 20.10.2017 та не можуть бути здійснені в односторонньому порядку, на підставі договору про відступлення права вимоги №б/н від 31.07.2017 та додаткової угоди від 20.10.2017, складених із порушенням абзацу 6 статті 4, пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову політику».

Даний висновок сформований ГУ ДПС у Київській області на підставі аналогічних тверджень, що були оцінені судом вище, а саме посилання контролюючого органу на те, що договір про відступлення вимоги №б/н від 31.07.2017 та додаткова угода від 20.10.2017 не зареєстровані в Національному банку України, що вказує на те, що останні не є належними первинними документами, які дають право позивачу на вчинення вищевказаних дій.

Суд при наданні оцінки наведеним доводам контролюючого органу наголошує, що в акті перевірки не зафіксовано жодних обставин нарахування курсових різниць, відсотків за договором про відступлення права вимоги №б/н від 31.07.2017 на користь MIRATEC LIMITED та додаткової угоди від 20.10.2017.

У той же час, як вже було неодноразово зазначено судом вище зобов`язання ТОВ «Хімтрейдресурс» по договору позики від 11.05.2011 перед «IMECONE MANAGAMET LIMITED» припинені не були, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження наведеного, а тому первинним документом для нарахування як курсових різниць так і відсотків в межах спірних правовідносин є не договір про відступлення права вимоги №б/н від 31.07.2017 та додаткова угода від 20.10.2017, а є договір позики від 11.05.2011 із додатковими угодами до нього.

Таким чином, на переконання суду, нараховуючи курсові різниці, відсотки у взаємовідносинах із «IMECONE MANAGAMET LIMITED» ТОВ «Хімтрейдресурс» діяло правомірно. Доказів зворотного ГУ ДПС у Київській області до суду не надано.

За підсумком вище викладеного суд вважає помилковими висновки ГУ ДПС у Київській області щодо заниження позивачем податку на прибуток у сумі 2019053 грн., у тому числі: три квартали 2017 1221138 грн. (у тому числі заниження за 3 кв. 2017 року в сумі 1221138 грн.); 2017 рік 1092975 грн. (в тому числі заниження за 3 кв. 2017 року в сумі 1221138 грн.); 1 квартал 2018 549370 грн.; півріччя 2018 року - 636116 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн., за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн.); три квартали 2018 117160 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн., за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн., та завищення за 3 кв. 2018 в сумі 518956 грн.); 2018 рік 475330 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн., за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн., за 4 кв. 2018 року в сумі 358170 грн. та завищення за 3 кв. 2018 в сумі 518956 грн.); 1 квартал 2019 154460 грн.; півріччя 2019 450748 грн. (в тому числі заниження за 1 кв. 2019 року в сумі 154460 грн., за 2 кв. 2019 року в сумі 296288 грн.) та завищення ним від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35490674 грн., в тому числі: 2017 в сумі 44392183 грн.; 2018 рік в сумі 41159770 грн.; півріччя 2019 в сумі 35490674 грн.

Вказане у свою чергу зумовлює висновок суду про протиправність спірних рішень №1 та №2 та наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Водночас суд враховує наявний в матеріалах справи лист ТОВ «Хімтрейдресурс» за вих. №201 від 24.10.2019 «Пояснення щодо отримання позики за договором позики від 11.05.2011» (т. 2, а.с. 15), у якому директором позивача зазначено про те, що починаючи з серпня 2017 року всі зобов`язання за договором позики від 11.05.2011 виконуються перед MIRATEC LIMITED, проте вказує, що в матеріалах справи, окрім наведеного листа, відсутні належні та достатні докази на підтвердження зазначеного. Жодних даних щодо вказаного в акті перевірки не зафіксовано.

Отже, суд вважає, що вказаний лист не може бути належним та достатнім доказом порушення ТОВ «Хімтрейдресурс» податкового законодавства, у тому числі, враховуючи встановлені обставини в межах даної справи та відомості (дані бухгалтерського обліку), які зафіксовані в акті перевірки.

Надаючи ж оцінку оскаржуваному рішенню №3 суд зазначає про наступне.

Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів регулюється Положенням, затвердженим постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004 (далі Положення №270).

Норми пункту 1.7 Глави І Положення №270 зобов`язують резидента-позичальника зареєструвати договір у Національному банку України до фактичного одержання кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 Глави ІІ Положення №270 зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Санкції за недодержання вимог стосовно обов`язковості реєстрації одержаних резидентами позик в іноземній валюті від нерезидентів встановлені Указом Президента України від 27.06.1999 №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

Згідно з пунктом 2 зазначеного Указу у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції - штрафи в сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов`язковою реєстрацією зазначених договорів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 глави 2 Положення №270 реєстрація Національним банком договорів/унесення змін до реєстрації договорів проводиться на підставі документів, поданих уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій.

Здійснюючи буквальне тлумачення змісту застосованого відповідачем пункту 2 Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 щодо підстави відповідальності, суд приходить до висновку про те, що зазначений вид відповідальності застосовується до боржника у тих випадках, якщо резидентом отримується кредит або позика в іноземній валюті від нерезидентів, однак договір про це або взагалі не укладається, або укладений договір не реєструється у встановленому законом порядку у НБУ.

Суд вказує, що в матеріалах справи наявний договір про відступлення права вимоги від 31.07.2017 на користь MIRATEC LIMITED за договором позики від 11.05.2011, у відповідності до пункту 4.1 статті 4 якого визначено, що договір набирає чинності з моменту його реєстрації в Національному банку України. Вказаний договір Національним банком України станом на час проведення документальної планової перевірки не зареєстрований.

Варто відмітити, що в акті перевірки від 18.11.2019 №234/10-36-05-02-08/37495205 ГУ ДПС у Київській області не встановлено ані дати, ані суми отримання позивачем грошових коштів (позики) від нового позикодавця MIRATEC LIMITED згідно договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017.

Отже, на переконання суду факт не реєстрації договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 на користь MIRATEC LIMITED за договором позики від 11.05.2011 та додаткових угод до нього, за відсутності належних та достатніх доказів на підтвердження обставин отримання позивачем кредиту або позики від MIRATEC LIMITED, не дає підстави стверджувати про наявність складу правопорушення, передбаченого пунктом 2 Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99.

З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Хімтрейдресурс» вимог підзаконних актів, які регулюють порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статі 2 КАС України, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно із підпунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем сплаченого судовий збір у розмірі 48 547 (сорок вісім тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 30 коп. згідно з платіжним дорученням №49 від 16.03.2020 (т.1, а.с.10).

Натомість ТОВ «Хімтрейдресурс» заявлено майнові вимоги на загальну суму 38 610 089,48 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (далі Закон № 294-IX) установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 грн.

Отже, враховуючи положення підпункту 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI, у взаємозв`язку із статтею 7 Закону № 294-IX сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подання даного адміністративного суду 21 020,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Хімтрейдресурс» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 21 020,00 грн.

В решті сума судового збору, яка була сплачена позивачем у сумі 27 527,30 грн. є переплатою.

Суд звертає увагу ТОВ «Хімтрейдресурс», що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 294-IX сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи відсутність такого клопотання на час ухвалення судового рішення у справі питання про повернення надміру сплаченого судового збору судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.12.2019 № 0009040503, № 0009010502, № 0009000502.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, б. 5-а, код ЄДРПОУ 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, б. 17, оф. 23, код ЄДРПОУ 37495205) судовий збір у сумі 21 020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 24.03.2023.

Суддя Кушнова А.О.