Рішення

від 23.03.2023 по справі 320/1035/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2023 року № 320/1035/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС в м. Києві з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА» про стягнення податкового боргу, в якому просить:

- стягнути кошти платника податків ТОВ «АЗС БОЧОК» з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 000 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано до суду відзив в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог аргументуючи це пропуском контролюючим органом строку давності на звернення щодо стягнення, аргументуючи це висновками Верховного Суду викладеними у справі №910/8428/18.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 1 000 000,00 грн. Даний борг виник внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов`язань з акцизного податку на пальне, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.11.2019 №0001033207.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача, та у відповідності до наявної в матеріалах справи копії зворотного повідомлення про вручення було отримано представником відповідача.

У зв`язку з несплатою у визначені терміни податкових зобов`язань контролюючим органом було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форма «Ю» від 13.05.2020 №33287-10, яка була отримана представником відповідача під підпис, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до розрахунку податкового боргу станом на 01.11.2022 позивачу нараховано заборгованості за несплату акцизного податку на пальне у сумі 1 000 000,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За відповідачем рахується податковий борг, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями та розрахунком суми позовних вимог.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки матеріалами справи підтверджується що податкове повідомлення-рішення було вручено представнику відповідача, у суду відсутні сумніви щодо узгодженості податкового зобов`язання та про наявність підстав для висновку, що таке податкове зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 13.05.2020 №33287-10.

Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Приписами п.87.11 ст.87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд приймає до уваги те, що податкова вимога не скасована, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.

Щодо посилань позивача у відзиві на позов про пропуск податковим органом строку звернення до суду щодо стягнення податкового боргу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 16.12.2020 у справі № 560/2080/20 (адміністративне провадження № К/9901/28936/20).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами п.96.2 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 4) виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 16.12.2020 у справі №560/2080/20 (адміністративне провадження № К/9901/28936/20), від 19.05.2020 у справі №826/8231/15 (касаційне провадження № К/9901/24864/18).

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №910/8428/18 зазначив, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Як випливає з матеріалів справи, податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №0001033207 від 04.11.2019 на суму 1 000 000,00 грн та податкової вимоги форми «Ю» №33287-10 від 13.05.2020 на суму 1 000 000,00 грн.,

В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до пп.52-2 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин. В подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася, в тому числі до 30 квітня 2023 року. Тобто, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і триває до кінця 2022 року згідно з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, станом на час звернення до суду з даним позовом, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи викладене, перебіг 1095-денного строку зупинився 18.03.2020, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Суд зазначає, що звернення контролюючого органу до суду з даним позовом відбулось в межами строку, встановленого ПК України, з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 140/12235/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд критично відноситься до посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №910/8428/18, оскільки обставини вказаної справи не є релевантними до даної справи.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Доказів сплати податкового боргу суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.

Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА» про стягнення податкового боргу задовольнити.

2. Стягнути кошти платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧОК» (адреса: 03134, м. Київ, вул. Якутська, буд, 7, код ЄДРПОУ 42808017) з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень нуль копійок).

3. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.