Рішення від 24.03.2023 по справі 460/4110/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2023 року м. Рівне№460/4110/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провизнанняпротиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.01.2023 №172450005678 та зобов`язанняГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п`ять років відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 листопада 2022 року.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що працювала та проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю період часу, достатній для призначення пільгової пенсії у відповідності до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, позивач вказує, що має право на зниження пенсійного віку. Однак, за результатами повторного перегляду заяви, відповідач відмовив у призначенні пенсії на підставі відсутності необхідної кількості років роботи (проживання) станом на 01.01.1993 в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Проте, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії та просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, зауважив, що згідно з абзацом п`ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Оскільки, вказав, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 3 роки 6 місяців 7 днів, вважає прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву вказав, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 3 роки 6 місяців 7 днів, а саме з 24.06.1989 по 31.12.1992, оскільки не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 23.06.1989 у м.Рівне. Зауважив, що згідно з абзацом п`ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. За наведеного, вважає прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4), що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.04.1993.

09.11.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

18.11.2022 рішенням №172450005678 позивачу призначено дострокову пенсію за віком у відповідності до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняло рішення від 09.01.2023 №172450005678 про скасування рішення від 18.11.2022 №172450005678 та про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з не підтвердженням факту проживання (роботи) у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. У вказаному рішенні зазначено, що при визначенні періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 23.06.1989 в Рівненському педагогічному інституті ім.Д.З.Мануїльського, оскільки м.Рівне не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 26.01.2023 повідомило позивача про результати розгляду заяви та про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Не погоджуючись з відмовою, позивач вважає наявним в себе права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особі, яка постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює у зоні посиленого радіологічного контролю.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статтею 15 Закону України Про пенсійне забезпечення умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

Статтею 49 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Суд звертає увагу на те, що за змістом примітки до абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ для встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки постійне проживання або робота в зоні посиленого радіоекологічного контролю протягом усього періоду з моменту аварії по 31 липня 1986 року не є обов`язковим; достатньо, що особа, яка звернулася за призначенням пенсії, постійно проживала або працювала у вказаній зоні певний час у період з моменту аварії (тобто, 26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року.

Аналогічна правова позиція щодо встановлення початкової величини зниження пенсійного віку висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17.

Судом встановлено, що згідно довідок Старостинського округу №2 Березнівської міської ради від 22.09.2022 №382 та Старостинського округу №5 Березнівської міської ради від 23.09.2022 №651, ОСОБА_1 з 26.06.1986 по 13.07.1990 проживала в с. Білка Рівненського (Березнівського) району Рівненської області, а з 18.07.1990 проживає в с.Моквин Рівненського (Березнівського) району Рівненської області.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, с. Білка та с.Моквин до 01.01.2015 відносилися до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона).

Суд зазначає, що спірним питанням у даних правовідносинах є врахування періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю періоду навчання позивача у м.Рівне з 01.09.1985 по 23.06.1989 в Рівненському педагогічному інституті ім.Д.З.Мануїльського.

Так, в спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.01.2023 №172450005678 вказано, що період проживання (роботи) позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю на 01.01.1993 становить 3 роки 6 місяців 7 днів, а саме з 24.06.1989 по 31.12.1992, оскільки не зараховано період проживання з 01.09.1985 по 23.06.1989 (період навчання у м.Рівне).

Суд зазначає, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 26.04.2017 №9-1) (далі - Порядок №22-1)

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, в тому числі документи, які засвідчують особливий статус: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому, суд наголошує, що документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а, Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05.05.2017 у справі №К/800/15193/17, від 03.10.2017 у справі №К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі №708/1022/17.

Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що таке посвідчення позивачу видане позивачу 01.04.1993 уповноваженим на те державним органом (Рівненська ОДА), який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.

Відповідно до посвідчення ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4).

Суд зауважує, що згідно п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (яка була чинною на момент видачі позивачу первинного посвідчення серії НОМЕР_1 ), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до п.2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Зазначене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, надаючи особі посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданого 01.04.1993, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, що дає право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

Крім того, на виконання вимог Порядку №22-1 позивач надала органу Пенсійного фонду України довідку органу місцевого самоврядування про період (періоди) проживання (роботи) на території посиленого радіоекологічного контролю та довідку Березнівської районної державної адміністрації №2001 про те, що станом на 01.01.1993 вона проживала у цій зоні не менше 4 років, що також дає право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

За змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, згідно довідки Старостинського округу №2 Березнівської міської ради від 22.09.2022 №382 позивач з 26.06.1986 по 13.07.1990 проживала в с. Білка Рівненського (Березнівського) району Рівненської області, яке відноситься до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відтак, незарахування відповідачем періоду проживання позивача з 01.09.1985 по 23.06.1989, на переконання суду, є протиправним заходом.

Крім того, суд зауважує, що навчання позивача у спірний період в Рівненському педагогічному інституті ім.Д.З.Мануїльського (м.Рівне) не було перешкодою для її проживання в с.Білка Рівненського (Березнівського) району Рівненської області, оскільки приблизна відстань між вказаними населеними пунктами складає 57 км.

Крім того, матеріали справи не містять доказів тому, що в період з 01.09.1985 по 23.06.1989 ОСОБА_1 проживала в м.Рівне, тобто в населеному пункті, який не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, в той час, як довідкою Березнівської міської ради Старостинського округу №2 від 22.09.2022 №382, підтверджено факт проживання позивача з 26.06.1986 по 13.07.1990 в с.Білка. Підстави для неврахування вказаної довідки органу місцевого самоврядування при визначенні періоду проживання на території, яка відносилась до 4 зони, відсутні.

За наведеного, період проживання позивача станом на 01.01.1993 в зоні посиленого радіоекологічного контролю склав 6 років 6 місяців 2 днів (з 26.06.1986 по 13.07.1990 та з 18.07.1990 по 31.12.1992).

Відтак, станом на 01.01.1993 позивач прожила в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років і відповідно до вимог статті 55 Закону №796-ХІІ має право на зниження пенсійного віку, в тому числі і на застосування початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки.

Загальний строк проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 26.06.1986 по 01.01.2015 складає більше 28 років, що дорівнює 14 рокам зниження пенсійного віку. Разом з тим граничний розмір зниження пенсійного віку для даної зони становить 5 років.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю достатню кількість років, необхідну для призначення пільгової пенсії, а тому пенсійний вік позивача підлягає зниженню на 5 років відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, яка постійно проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Одночасно суд зауважує, що обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 5 Закону №796-ХІІ є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку.

Відповідно до цього, страховий стаж позивача повинен становити не менше 24 років (29 - 5 = 24) на момент звернення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії визначив страховий стаж позивача, який становить 37 років 0 місяців 06 днів на момент подання заяви про призначення пенсії.

Таким чином, у позивача наявний необхідний страховий стаж (24 роки), вона досягнула віку, визначеного статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням зменшення (55 років), а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач одночасно з поданням заяви від 09.11.2022 про призначення їй пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку надала всі необхідні документи для призначення пенсії.

Відповідно до статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивачу 55 років виповнилося 08 листопада 2022 року, а з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернулася 09 листопада 2022 року, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинна бути призначена позивачу з 09 листопада 2022 року.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачами доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (далі - Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.

Інструкцією користувача реалізації механізму розподілу та опрацювань звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів від 21 грудня 2020 року внесені зміни в програмне забезпечення підсистеми призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи в частині централізації призначення пенсії. Пенсійним фондом України впроваджено новий механізм розподілу та опрацювання звернень щодо призначення/перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за №339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови № 25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.

При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним і достатнім способом захисту порушених прав на пенсійне забезпечення буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.01.2023 №172450005678 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов`язання відповідача 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати з 09.11.2022 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 проживала в цій зоні не менше чотирьох років.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1073,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.01.2023 №172450005678 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із зниженням пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 09.11.2022 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 березня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. О. Борисенка, буд.7, м.Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ/РНОКПП 13844159)

Суддя Н.В. Друзенко