Справа №705/2396/22
2/705/675/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Уманського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Уманський міський центр зайнятості звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення коштів та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Уманського міського центру зайнятості кошти у розмірі 7343,22 грн, виплачені як допомога по безробіттю, а також судові витрати у вигляді судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 12.07.2021 р. по 18.02.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до Уманського міського центру зайнятості з метою отримання послуг з працевлаштування. Наказом Уманського міського центру зайнятості № НТ210719 від 19.07.2021 ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви від 19.07.2021 р. відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» було надано статус безробітного. Цим же наказом, відповідно до поданої нею заяви від 19.07.2021 р. згідно ч.ч. 2, 4 ст. 22, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було призначено допомогу по безробіттю з 19.07.2021 р. по 13.07.2022 р. 27.08.2021 р. наказом Уманського міського центру зайнятості від 27.08.2021 р. У заяві про надання статусу безробітного від 19.07.2021 р. ОСОБА_1 підписалась під тим, що на момент реєстрації в центрі зайнятості вона ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідно до п. 4.2.7 Індивідуального плану працевлаштування безробітного № 23032171900009 від 19.07.2021 та пп. 3 п. 2 додатку № 2 до Індивідуального плану ОСОБА_1 була ознайомлена з обов`язком інформувати центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації, а також з необхідністю повернення службі зайнятості коштів у разі не повідомлення або несвоєчасного повідомлення зазначених.
За результатами проведеної верифікації по безробітній особі ОСОБА_1 , проведеної у відповідності до Методики здійснення верифікації виплат по безробіттю згідно отриманої інформації 18.02.2022 було з`ясовано, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Уманському міському центрі зайнятості як безробітної та отримання допомоги по безробіттю з 17.09.2021 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що в свою чергу засвідчено Актом звірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 2303/16 від 18.02.2022 р. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи ознайомленою зі своїми правами та обов`язками як безробітної, умисно приховала факт свого працевлаштування, у зв`язку з чим незаконно отримала кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у розмірі 7343,22 грн. ОСОБА_1 не виконала покладений на неї відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» обов`язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, та незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 7343,22 грн.
18.02.2022 ОСОБА_1 був вручений лист від 18.02.2022 за № 03-04/177 разом з копією наказу № 13 від 18.02.2022 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 » та було запропоновано в 15-денний термін в досудовому порядку повернути кошти. В цей же день, 18.02.2022 Уманським міським центром зайнятості прийнято заяву від ОСОБА_1 про погодження графіку погашення боргу та зобов`язання сплатити кошти, отримані як допомога по безробіттю, в зазначені терміни (заява від 18.02.2022 № 214/01-15). Проте кошти в зазначені терміни до центру зайнятості не надійшли. 03.05.2022 ОСОБА_1 направлено лист від 03.05.2022 за № 03-03/282 з повідомленням про вручення з рекомендаціями вирішити питання повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у досудовому порядку. 13.06.2022 лист повернуто без вручення адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Ухвалою судді від 02.09.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи від відповідача судом у встановлений строк не отримано.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду повернувся конверт разом з ухвалою про відкриття провадження та позовною заявою з додатками з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
22.03.2023 за вх. № 6934 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій вказано, що відповідач ОСОБА_1 частково погасила заборгованість коштів, виплачених як допомога по безробіттю, на загальну суму 2000 грн, тому залишок заборгованості коштів, виплачених як допомога по безробіттю станом на 21.03.2023 становить 5343,22 грн та судові витрати в розмірі 2481 грн.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подала, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив таке та дійшов таких висновків.
Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.п. 1, 2, 5, 6, 8, 9 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
- суб`єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик;
- страховик - Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
- об`єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;
- страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття;
- втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров`я, у зв`язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов`язок і військову службу);
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до пункту частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Вимогами частини 1 статті 2 цього Закону передбачено, що безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, та п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає, що статусу безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 вказаного Закону зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Згідно зч.2,ч.3ст.36Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття»застраховані особи,зареєстровані вустановленому порядкуяк безробітні,зобов`язані своєчасноподавати відомостіпро обставини,що впливаютьна умовивиплати їмзабезпечення танадання соціальнихпослуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 19.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до керівника Уманського МЦЗ Фащевського С.Л. із заявою про надання статусу безробітного та із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю.
19.07.2021 ОСОБА_1 було визначено індивідуальний план працевлаштування безробітного № 23032171900009, а також в якості додатку було визначено послуги, заходи та рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню.
Крім того, Уманським МЦЗ було нараховано допомогу по безробіттю та платежі.
Як вбачається з Додатку 3 «Періоди зайнятості та страховий стаж особи» ОСОБА_1 за період з 01.02.2019 по 23.06.2021 рахувалася продавцем продовольчих товарів у ФОП ОСОБА_1 , проте підприємницька діяльність фізичної особи підприємця була припинена. Згідно з додатком 1 «Відвідування центру зайнятості/філії центру зайнятості» ОСОБА_1 відвідувала центр зайнятості 19.07.2021, 26.07.2021, 18.08.2021, 15.09.2021, 12.10.2021, 08.11.2021, 15.11.2021, 10.12.2021, 17.12.2021, 14.01.2022, 20.01.2022, 17.02.2022, 15.03.2022.
Актом звірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 2303/16 від 18.02.2022 встановлено, що під час перебування на обліку в УМЦЗ ОСОБА_1 відкрила підприємницьку діяльність з 17.09.2021. Дата припинення діяльності 04.10.2021.
Відповідно до розрахунку суми до відшкодування по ОСОБА_1 від 18.02.2022 за № 13 за період перебування на обліку з 19.07.2021 по 17.02.2022 ОСОБА_1 було нараховано 9132,85 грн, в тому числі нарахована та невиплачена сума допомоги по безробіттю за період з 20.01.2022 по 17.02.2022 1789,63 грн та до повернення безробітною 7343,22 грн.
Згідно з наказом Уманського МЦЗ Черкаського обласного центру зайнятості за № 13 від 18.02.2022 було вирішено ОСОБА_1 повернути надлишково отримані кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 7343,22 грн за період з 17.09.2021 по 19.01.2022 року.
Відповідно до листа Уманського МЦЗ Черкаського обласного центру зайнятості за № 03-04/177 від 18.02.2022 ОСОБА_1 було проінформовано про встановлення факту самозайнятості в період перебування нею на обліку як безробітного та необхідність повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю, в розмірі 7343,22 грн за період з 17.09.2021 по 19.01.2022.
У цей же день, 18.02.2022 ОСОБА_1 була надана заява до Уманського МЦЗ з проханням погодити графік погашення боргу, в якій остання зобов`язалася сплатити кошти, отримані як допомога по безробіттю у вказаний термін.
Згідно з листом Уманського МЦЗ Черкаського обласного центру зайнятості за № 03-03/282 від 03.05.2022 ОСОБА_1 було повторно проінформовано про встановлення факту самозайнятості в період перебування нею на обліку як безробітного та необхідність повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю, в розмірі 7343,22 грн за період з 17.09.2021 по 19.01.2022.
Тож, з огляду на викладене, у відповідача були відсутні підстави для отримання допомоги по безробіттю.
22.03.2023 за вх. № 6934 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій вказано, що відповідач ОСОБА_1 частково погасила заборгованість коштів, виплачених як допомога по безробіттю, на загальну суму 2000 грн.
Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, відтак з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 5343,22 грн.
Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Уманського міського центру зайнятості кошти у розмірі 5343 (п`ять тисяч триста сорок три) гривні 22 копійки, виплачені як допомога по безробіттю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Уманського міського центру зайнятості судовий збір у розмірі 2481 гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: Уманський міський центр зайнятості; 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Горького, 35, код ЄДРПОУ 21368520.
Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.І.Єщенко
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109792480 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Єщенко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні