Ухвала

від 02.03.2023 по справі 2-1197/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1197/11

Провадження № 6/932/63/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1197/11, -

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , в якій стягувачем зазначено ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», заінтересованою особою - ТОВ «Лекснавігатор», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. У заяві заявник просить визнати виконавчий лист № 2-1197/11, виданий Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 06.12.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргу в сумі 77826,55 грн. таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягувачем пропущений встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2023 року для розгляду вказаної заяви визначена суддя Кудрявцева Т.О., яка отримала дану заяву 02.03.2023 року після виходу з відпустки.

До вищевказаної заяви ОСОБА_1 , в якій стягувачем зазначено ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», заінтересованою особою - ТОВ «Лекснавігатор», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, серед копій документів, долучена заява ОСОБА_1 про відвід судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1197/11. В заяві про відвід заявник вказує на те, що суддя Кудрявцева Т.О. не може брати участь у вирішенні питання про визнання виконавчого листа, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська № 2-1197/11 від 06.12.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргу 77826,55 грн. таким, який не підлягає виконанню, оскільки суддя Кудрявцева Т.О. вже вирішувала питання про цій справі № 2-1197/11, розглядала скаргу на бездіяльність Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного межрегіонального Управління юстиції (м. Дніпро) щодо клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання ВП № 414922748 та ВП № 44923507 у відповідності до п.4 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 18.11.2021 року, у якій він просив зобов`язати виконавчу службу зняти арешти, оскільки у них є інформація щодо пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, і помилково вважав, що виконавча служба сама може встановити на основі цього, що виконавчий документ не підлягає виконанню. Під час розгляду даної скарги суддею Кудрявцевою Т.О. не було роз`яснено йому, що визнання виконавчого листа документу таким, який не підлягає виконанню, не відноситься до компетенції виконавчої служби, а визнається виключно судом, який видав виконавчий документ. У зв`язку з чим у нього виникають не тільки сумніви у неупередженості та об`єктивності, а і професійної придатності судді Кудрявцевої Т.О., з цього приводу ним була подана на суддю Кудрявцеву Т.О. скарга до Вищої Ради правосуддя, яка ще не розглянута. Вказує на те, що, враховуючи вищенаведені обставини, у нього є сумніви щодо неупередженості та об`єктивності Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. у вирішенні питання щодо визнання виконавчого листа, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська № 2-1197/11 від 06.12.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргу в сумі 77826,55 грн., таким, який не підлягає виконанню, тому він заявляє відвід судді і просить відвести її від розгляду даної справи.

Розглянувши заяву про відвід судді, ознайомившись з матеріалами заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, матеріалами цивільної справи, суд вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно до ч.8, 9, 11 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У відповідності до положень п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Вбачається, що 27 лютого 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , в якій стягувачем зазначено ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», заінтересованою особою - ТОВ «Лекснавігатор», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. У заяві заявник просить визнати виконавчий лист № 2-1197/11, виданий Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 06.12.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргу в сумі 77826,55 грн. таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на пропущенння стягувачем встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2023 року для розгляду вказаної заяви визначена суддя Кудрявцева Т.О., яка отримала дану заяву 02.03.2023 року після виходу з відпустки.

До вищевказаної заяви ОСОБА_1 , в якій стягувачем зазначено ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», заінтересованою особою - ТОВ «Лекснавігатор», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, серед копій документів, долучена заява ОСОБА_1 про відвід судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1197/11.

В заяві про відвід заявник вказує на те, що суддя Кудрявцева Т.О. не може брати участь у вирішенні питання про визнання виконавчого листа, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська № 2-1197/11 від 06.12.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргу 77826,55 грн. таким, який не підлягає виконанню, оскільки суддя Кудрявцева Т.О. вже вирішувала питання про цій справі № 2-1197/11, розглядала скаргу на бездіяльність Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного межрегіонального Управління юстиції (м. Дніпро) щодо клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання ВП № 414922748 та ВП № 44923507 у відповідності до п.4 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 18.11.2021 року, у якій він просив зобов`язати виконавчу службу зняти арешти, оскільки у них є інформація щодо пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання., і помилково вважав, що виконавча служба сама може встановити на основі цього, що виконавчий документ не підлягає виконанню. Під час розгляду даної скарги суддею Кудрявцевою Т.О. не було роз`яснено йому, що визнання виконавчого листа документу таким, який не підлягає виконанню, не відноситься до компетенції виконавчої служби, а визнається виключно судом, який видав виконавчий документ. У зв`язку з чим у нього виникають не тільки сумніви у неупередженості та об`єктивності, а і професійної придатності судді Кудрявцевої Т.О., з цього приводу ним була подана на суддю Кудрявцеву Т.О. скарга до Вищої Ради правосуддя, яка ще не розглянута. Вказує на те, що, враховуючи вищенаведені обставини, у нього є сумніви щодо неупередженості та об`єктивності Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. у вирішенні питання щодо визнання виконавчого листа, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська № 2-1197/11 від 06.12.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргу в сумі 77826,55 грн. таким, який не підлягає виконанню, тому він заявляє відвід судді і просить відвести її від розгляду даної справи.

Суд вважає, що наведені ОСОБА_1 в заяві про відвід обставини, які, на його думку, є підставою для задоволення відводу судді Кудрявцевої Т.О., не можуть оцінюватись як сумнів у неупередженості судді в межах розгляду даної заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у розумінні приписів ст. 36 ЦПК України. Вказана заява про відвід посилань на існування обставин, визначених саме ст. 36 ЦПК України, як підстав для відводу судді від розгляду саме цієї справи, не містить, заява містить посилання заявника на обставини розгляду судом під головуванням судді Кудрявцевої Т.О. питання про справі № 2-1197/11 щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного межрегіонального Управління юстиції (м. Дніпро), та щодо клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання ВП № 414922748 та ВП № 44923507.

Таким чином, із змісту заяви про відвід вбачається, що заявником в обгрунтування підстав для відводу вказано про його незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду при розгляді іншої справи, що відповідно до положень ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. Оскільки наявних доказів упередженості судді при розгляді даної цивільної справи не надано, суд приходить до висновку, що дана заява про відвід є необґрунтованою.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та, врахувавши вимоги ч. 3 статті 40 ЦПК України, наявними є підстави для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Справу за заявою ОСОБА_1 про відвід судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1197/11, з заявою про відвід відповідно до ст. 40 ЦПК України передати до відповідної канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до цього складу суду, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кудрявцева