Ухвала

від 17.03.2023 по справі 201/2571/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2571/23

Провадження № 1-кс/201/881/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчогов ОВС2відділення слідчоговідділу 3управління (здислокацією ум.СєвєродонецькЛуганської області)ГУ СБУв Донецькійта Луганськійобластях ОСОБА_3 укримінальному провадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №22022130000000568від 04.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що 11 листопада 2018 року на тимчасово окупованій території Луганської області окупаційною адміністрацією Російської Федерації організовані, профінансовані та проведені так звані «чергові вибори голови ЛНР та депутатів народної ради ЛНР ІІІ скликання», за результатами яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано «депутатом народної ради ЛНР ІІІ скликання».

19 листопада 2018 року ОСОБА_4 прийняв присягу «депутата народної ради ЛНР ІІІ скликання» та приступив до виконання покладених на нього обов`язків в незаконно утвореному органі державної влади «ЛНР» в т.зв. «Народный Совет ЛНР», що є незаконно утвореним органом окупаційної влади Російської Федерації.

Головою так званої «общественной палаты ЛНР» (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 19.09.2022 направлено звернення до так званого «голови ЛНР» ОСОБА_5 (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «референдуму» з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ (далі за текстом «референдум»).

На підставі вказаного звернення, 20.09.2022 у м. Луганську (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлені) головою «Народного Совета ЛНР» ОСОБА_6 (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) скликано та проведено позачергове засідання т.зв. «Народного Совета ЛНР», у якому прийняла участь ОСОБА_4 , під час якого винесено на розгляд та прийнято так званий «Закон «О референдуме Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанову про призначення такого «референдуму», а ОСОБА_5 , як «голова ЛНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію.

ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як «депутат Народного Совета ЛНР» проголосувала за його прийняття.

Вказаним т.зв. Законом ЛНР регламентовано принципи проведення референдуму, юридичну силу рішення, прийнятого на референдумі, Систему комісій референдума, статус членів комісії референдума, порядок голосування, регламентовано порядок підрахунку голосів і установлення результатів голосування, забезпечення безпеки при підготовці і проведенні референдума та інші питання пов`язані із підготовкою та проведенням референдуму.

У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральной избирательной комиссией ЛНР» (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного «референдуму», який було проведено з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих «закордонних дільницях» на території рф.

14 жовтня 2022 року в порядку ст. 135 КПК України громадянці України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч.5 ст. 111-1 КК України шляхом публікації відповідних повідомлень в Урядовому кур`єрі та на сайті Офісу Генерального прокурора України.

Таким чином, слідчий зазначає, що матеріали кримінального провадження містять достатні відомості, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжких злочинів, які, відповідно до ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві спільної часткової власності належить: 1/3 частина земельної ділянки площею 8.8681 га, з кадастровим номером 6323155100:09:004:0106, розташована за адресою: Харківська обл., Кегичівський р., сщ/рада. Кегичівська.

З урахуваннямвищевикладеного,слідчий зазначає,що євсі підставидля арештумайна зметою збереженняречових доказів,забезпечення спеціальноїконфіскації,конфіскації майнаяк видупокарання,а такожзапобігання можливостіприховування чизнищення майна,а тому,просить накластиарешт укримінальному провадженні№22022130000000568від 04.10.2022 на: 1/3 частину земельної ділянки площею 8.8681 га, з кадастровим номером 6323155100:09:004:0106, розташована за адресою: Харківська обл., Кегичівський р., сщ/рада. Кегичівська, заборонивши розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні та розглянути дане клопотання без участі його власника.

Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Власник майна не повідомлявся про розгляд клопотання слідчого, згідно ст.172 ч.2 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 2-4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, згідно ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального Кодексу України.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Окрім того, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.вої конфіскації майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Розглядом клопотаннявстановлено,що слідчимвідділом 3управління (здислокацією ум.Сєвєродонецьк Луганськоїобласті)ГУ СБУв Донецькійта Луганськійобластях проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупроваджені за№22022130000000568від 04.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України.

14 жовтня 2022 року в порядку ст. 135 КПК України громадянці України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч.5 ст. 111-1 КК України шляхом публікації відповідних повідомлень в Урядовому кур`єрі та на сайті Офісу Генерального прокурора України.

Також доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві спільної часткової власності належить: 1/3 частина земельної ділянки площею 8.8681 га, з кадастровим номером 6323155100:09:004:0106, розташована за адресою: Харківська обл., Кегичівський р., сщ/рада. Кегичівська.

Отже, в клопотанні доведено достатність доказів, що вказують на вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.110, ч.5 ст.111-1 КК України, до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_4 , вищевказане майно, на яке ініціатор клопотання просить накласти арешт, належить підозрюваній, у разі доведеності вини під час судового розгляду підлягає можливої конфіскації, також накладання арешту необхідне з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки незастосування арешту може призвести до його відчуження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст.117,170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшогослідчого вОВС 2відділення слідчоговідділу 3управління (здислокацією ум.СєвєродонецькЛуганської області)ГУ СБУв Донецькійта Луганськійобластях ОСОБА_3 укримінальному провадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №22022130000000568від 04.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укримінальному провадженні№22022130000000568від 04.10.2022 на: 1/3 частину земельної ділянки площею 8.8681 га, з кадастровим номером 6323155100:09:004:0106, розташована за адресою: Харківська обл., Кегичівський р., сщ/рада. Кегичівська, позбавивши підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1