Рішення

від 22.03.2023 по справі 465/6024/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6024/22

2/465/690/23

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії" про стягнення заборгованості за договором роздрібної купівлі - продажу та неустойки за користування чужими грошовими коштами, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором роздрібної купівлі - продажу та неустойки за користування чужими грошовими коштами. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що між ним, позивачем, та відповідачем укладено публічний договір роздрібної купівлі - продажу товару, а саме дверного полотна у кількості 7 (сім) одиниць для особистих потреб, відповідно до якого необхідно було здійснити попередню оплату вказаного товару. На виконання зазначеної вимоги продавцем, відповідачем у справі, надано рахунок по замовленню від 27.01.2022р. №76300 на суму 70 228 (сімдесят тисяч двісті двадцять вісім) гривень. Оплату виставленого рахунку він, позивач, здійснив у той же день, що піждтверджується фіскальним чеком. Однак, продавець, пропустивши строк передачі позивачу придбаного товару, повідомив про відсутність такого та зазначив, що єдиним можливим варіантом є повернення сплачених коштів, оскільки виконання укладеного договору є неможливим. 14.06.2022р. заява позивача про повернення коштів отримана відповідачем у справі, однак відповіді на заяву позщивач не отримав, кошти йому не повернені. Відтак, просить в судовому порядку стягнути з відповідача суму в розмірі 70 228 грн., 491, 60 грн. інфляційних витрат, 606, 08 грн. штрафу.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.10.2022р. відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд справи без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.5 ст.278 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ч.8 цієї статті визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та з`ясувавши фактичні обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 27 січня 2022 року, шляхом оформлення замовлення №76300, було укладено договір роздрібної купівлі-продажу товару, що підтверджується рахунком на оплату по замовленню №76300 від 27 січня 2022 року, відповідно до якого постачальник - відповідач зобов`язувався передати, а покупець - позивач попередньо оплатити товар, а саме дверне полотно в кількості 7 штук, загальною вартістю 70 228 грн.

Відповідно до квитанції від 27.01.2022р. позивачем оплачено вказаний рахунок.

14 червня 2022 року, у зв`язку із невиконанням договору, позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення сплачених коштів. Однак відповідачем не вжито жодних дій ні щодо поставки товару, ні щодо повернення коштів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст. 698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 702 ЦК України, сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо). Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Правові наслідки порушення зобов`язання визначенні в ст. 611 ЦК України, якою передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановленні договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів», при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем умов договору, позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та штрафу є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Верховний Суд України у своїй постанові від 12.04.2017 року у справі № 3-1462гс16 підкреслив, що платежі, встановлені у ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За загальними положеннями ЦПК України, на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною першоюстатті 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачем, з покликанням на матеріали справи, доведено та підтверджено належними і достатніми доказами факт сплати коштів за товар, який він бажав придбати - дверне полотно в кількості 7 шт., разом з тим товар позивач не отримав, з причин невиконання зобов"язань відповідачем.

Суд вважає аргументи позивача обгрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані відповідачем.

Відповідачем не долучено будь - яких доказів, які б спростовували наявні в матеріалах справи документи, чи докази, які свідчать про те, що в даних документах наявні недостовірні дані з приводу оплати позивачем товару, як і не надано будь - яких документів, які свідчать про те, що товар переданий позивачу.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПКУкраїни визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст..ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2Постанови пленумуВерховногосудуУкраїни №14від18грудня2009року «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (рішенняЄСПЛ від18липня 2006року №63566/00«Проніна протиУкраїни (Proninav.Ukraine)»,§ 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викаденого, керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 274 - 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії" про стягнення заборгованості за договором роздрібної купівлі - продажу та неустойки за користування чужими грошовими коштами задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії" (м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.33-Б, код ЄДРПОУ 33750983) суму боргу в розмірі 70 228 (сімдесят тисяч двісті двадцять вісім), інфляційні витрати в розмірі 491 (чотириста дев"яносто одна) гривень 60 коп., штраф в розмірі 606 (шістсот шість) гривень 08 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії" (м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.33-Б, код ЄДРПОУ 33750983) в користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев"ятсот дев"яносто дві) гривень 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії", юридична адреса: м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.33-Б, код ЄДРПОУ 33750983.

Суддя В. Кузь