Рішення

від 21.03.2023 по справі 750/1454/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/1454/23

Провадження № 2/750/493/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі

судді Требух Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Галета Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі

за участі представника позивача адвоката Прокоф`єва Б.І.. представника відповідача Чаус М.В. ,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2023 року позивач звернулася до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу №234-к від 26.12.2022 року про звільнення її з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст. 36 КзПП України, поновлення на роботі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що була прийнята на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника ОСОБА_3 з 03.06.2021 року на підставі наказу №127-к від 02.06.2021 року. 02.09.2021 року наказом № 199-к було продовжено термін перебування на посаді на період відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 21.12.2022 року було вручено повідомлення про майбутнє звільнення, а 22.12.2022 року звільнено з займаної посади у зв`язку з закінченням строку трудового договору, разом з тим основний працівник ОСОБА_3 на роботу не поверталась. Отже, вважає своє звільнення незаконним.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач була прийнята на роботу за строковим трудовим договором на час виконання роботи провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості. Відповідно до наказу Чернігівського обласного центру зайнятості від 14.12.2022 року №219 «Про зміни в організації праці Чернігівського обласної служби зайнятості» Чернігівська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості припинена як відокремлений підрозділ шляхом ліквідації. Отже, строк трудового договору позивача закінчився і вона була звільнена на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач, її представник позов підтримали.

Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості №127-к від 02.06.2021 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника ОСОБА_3 з 03.06.2021 року.

Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості №199-к від 02.09.2021 року ОСОБА_1 , провідному фахівцю з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості, прийняту на період відпустки по вагітності та пологам основного працівника ОСОБА_3 02.09.2021 року, продовжено термін перебування на посаді провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості на період відпустки для догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 .

Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості №234-к від 26.12.2022 року ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України. Разом з тим основний працівник ОСОБА_3 на роботу не виходила.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. (ч.1 ст. 23 КЗпП України.)

Підстави припинення трудового договору передбачені ст..36 КЗпП України. Так, відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу за строковим трудовим договором, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, а саме на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника ОСОБА_3 з 03.06.2021 року та продовжений на період відпустки для догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 .

Станом на 26.12.2022 року основний працівник ОСОБА_3 до роботи з відпустки для догляду за дитиною до досягненню нею трьох років не повернулась.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача за ч.2 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність визнання незаконним та скасування наказу №234-к від 26.12.2022 року про звільнення з посади ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст. 36 КзПП України та поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, суд вважає за необхідне зобов`язати Чернігівській обласний центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись статями 81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №234-к від 26.12.2022 року директора Чернігівського обласного центру зайнятості Лідії Падалки про звільнення з посади ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст. 36 КзПП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг в Чернігівському обласному центрі зайнятості.

Зобов`язати Чернігівській обласний центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Стягнути з Чернігівського обласного центру зайнятості на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Чернігівській обласний центр зайнятості (місто Чернігів вулиця Коцюбинського 40 код ЄДРПОУ 03491464).

Повне рішення виготовлено 26.03.2023 року.

Суддя Н.В.Требух