Рішення від 27.03.2023 по справі 708/182/23

Справа № 708/182/23

Номер провадження № 2/708/81/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі - Тендітній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Чигирина Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, зазначивши, що не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, однак вони мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час фактично знаходиться на повному утриманні позивачки, до того ж вони мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Син сторін на даний час навчається на другому курсі денної форми навчання факультету спортивних ігор та одноборств, спеціальність 017 "Фізична культура і спорт", спеціалізація "футбол на контрактній основі" в Харківській державній академії фізичної культури.

Навчання сина в академії потребує значних матеріальних витрат, зокрема і витрати за навчання .

Вартість освітньої послуги згідно з умовами договору становить 26500 грн. на рік.

Позивачка не працює, є пенсіонеркою та отримує щомісячну пенсію в розмірі 2500 грн.

В той час, відповідач, хоч і є пенсіонером, але отримує пенсію в значному більшому розмірі, ніж вона, як пенсіонер органів внутрішніх справ, однак матеріальної допомоги на навчання сина в добровільному порядку не надає.

Таким чином, навчання сина у навчальному закладі потребує додаткових суттєвих матеріальних витрат, які позивачка самостійно не в змозі надати.

А тому позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення сином 23-річного віку за умови продовження навчання.

Відзиву на позов від відповідача не надійшло, а отже він не скористався своїм правом подачі відзиву у встановленим відповідно до ухвали судді про відкриття провадження строк.

Третьою особою пояснень щодо предмету спору або відзиву теж не надано.

Згідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, приходить до таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як встановлено судом і вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.06.2003 року, відповідач записаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивачка записна його матір`ю.

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та син сторін ОСОБА_3 відповідно до довідок № 7124-7000622566 та № 7124-7000616149 від 06.04.2022 року мають статус внутрішньо переміщених осіб та проживають в м. Чигирині Черкаської області.

Судячи з довідки про доходи № 6254292339391211 від 20.02.2023 року позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Бахмут) і отримує пенсію за віком в розмірі 2500 грн. на місяць.

З наведеного випливає, що позивачка дійсно перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має можливості в таких матеріальних умовах належно утримувати сина, який навчається у вищому навчальному закладі на комерційній основі.

Так, як вбачається з договору про навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб № 116/6996 від 28.08.2021 року та довідки № 102 від 26.01.2023 року, син сторін навчається в Харківській державній академії фізичної культури на другому курсі денної контрактної форми навчання факультету спортивних ігор та одноборств, спеціальність 017 "Фізична культура і спорт", спеціалізація "футбол", де вартість освітньої послуги складає 26500 грн. на рік.

Умовами договору передбачено, що замовник освітніх послуг вносить плату за навчання щосеместрово, в розмірі 13250 грн. за семестр.

Термін навчання ОСОБА_3 в Харківській державній академії фізичної культури становить з 01.09.2021 року по 30.06.2025 року.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається в м. Харкові на факультеті денної форми навчання за контрактом, що свідчить про наявність у нього витрат, пов`язаних з навчанням.

З копій квитанцій від 02.12.2022 року, від 13.09.2022 року та від 14.10.2022 року за навчання ОСОБА_3 сплачено, відповідно, 6625,00 грн., 3312,50 грн. та 3312,50 грн. /разом 13250 грн./

З наведеного випливає, що позивачкою витрачено значні грошові суми як плату за навчання сина.

Відповідачем сплати вказаних сум саме позивачкою не спростовано.

А відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Разом з тим, Сімейним кодексом України встановлено принцип рівності прав та обов`язків обох батьків щодо участі у матеріальних витратах, незалежно від того, з ким із них проживає дитина, на що вказав і Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2018 року у справі № 208/3075/16.

З врахуванням цього, не лише відповідач, а й позивачка, як мати, повинні утримувати сина в період навчання в академії.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно потребує матеріальної допомоги, пов`язаної з навчанням у вище вказаній академії, оскільки, навчаючись, не працює і інших доходів не має, а позивачка не має фінансової можливості одноособово на належному рівні утримувати сина, оскільки й сама отримує мінімальну пенсію за віком в розмірі 2500 грн., якої явно недостатньо для покриття всіх фінансових витрат.

Як передбачено ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених в ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

А в ст.182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з даними пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.06.2010 року відповідач перебуває на обліку в ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років МВС України з 16.06.2010 року довічно.

А судячи з довідки № 7124-7001388250 від 29.07.2022 року відповідач, як і позивачка, має статус внутрішньо переміщеної особи та проживає в м. Чигирині Черкаської області.

Таким чином, судом встановлено, що не лише відповідач, а й позивачка перебувають в рівних умовах щодо утримання їх повнолітнього сина, який продовжує навчання.

В той же час, відповідачем не надано суду доказів того, що він не має інших доходів, окрім пенсії, та має інших утриманців, тобто, що він не в змозі сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, тому суд виходить з наявних в матеріалах справи доказів.

Таким чином, суд, оцінюючи докази в їх сукупності та виходячи при цьому із принципу розумності, враховуючи майновий стан як відповідача, так і позивачки, вважає, що сторони обоє можуть надавати допомогу дитині, і, беручи до уваги, що син сторін навчається на денній формі навчання за контрактом, вважає, що даний позов з вимогами є обгрунтованим.

Так, зважаючи на те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина на період його навчання, доказів на спростування цього останнім не надано, суд погоджується із визначеним позивачкою розміром аліментів - однієї чверті заробітку (доходу) щомісячно та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів саме в такому розмірі починаючи з дня звернення до суду з вказаним позовом 27.02.2023 року, оскільки, на думку суду, такий обсяг стягнення аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, та буде співмірним з майновим станом сторін, у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн. у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та, керуючись ст.,ст. 182, 199, 200 СК України, ст.,ст. 10, 81, 82, 89, 141, 263-265, 282, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 27 лютого 2023 року але не більше, ніж до досягнення ним 23-річного віку чи припинення навчання, зважаючи на те, яка з цих подій настане першою.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) аліментів на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, що буде становити одну чверть заробітку (доходу) платника аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Івахненко