Ухвала

від 27.03.2023 по справі 201/4406/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4406/2021

Провадження № 1-кп/201/195/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12021041650000076 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України в якому відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, так як на сьогоднішній день існують ризики того, що останній може переховуватись від суду оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, розуміє наслідки розгляду кримінального провадження відносно нього, не має міцних соціальних зав`язків. Також він може впливати на свідків з метою уникнення відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений в судовому засіданні просив не продовжувати строки тримання під вартою посилаючись на те, що він визнає свою вину і не має наміру уникати суду.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що прокурор не довів наявність ризиків, адже обвинувачений зареєстрований у м. Маріуполі і є зареєстрованою внутрішньо-переміщеною особою, а тому не буде уникати суду.

Заслухавши учасників, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість обвинувачення не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений може уникнути суду, так як останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі, і ця обставина є суттєвою, так як може спонукати до уникнення від правосуддя. Цей ризик підтвердився і поведінкою обвинуваченого, відносно якого під час досудового слідства було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який судом було змінено на особисте зобов`язання і обвинувачений, щойно опинився на свободі, припинив відвідувати судові засідання, змінивши місце проживання.

Інші ризики в судовому засіданні не доведені.

Таким чином суд встановлено наявність ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.

Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує: вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не є поганим чи таким, що створює додаткові незручності при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу; його соціальні зв`язки, які відсутні; те що він не працює, не має постійного місця проживання, раніше судимий; обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обставини та наслідки злочину описані в обвинувальному акті, його попередня поведінка під час судового розгляду, яка свідчить про схильність до уникнення суду, що свідчить про те, що суспільна небезпека, в даному випадку, превалює над правом на свободу обвинуваченого, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення встановленого судом ризику.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 53 680 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 25 травня 2023 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 53 680 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 27.03.2023 о 16:10 годин.

Головуючий суддя ОСОБА_1