Рішення

від 23.03.2023 по справі 390/1541/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1541/22

Провадження № 2/390/218/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"23" березня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Міхневич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що у вересні 2022 року позивач мав намір придбати будинок. Він домовився із ОСОБА_2 про купівлю належного йому будинку і земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , за 292 500 грн. На виконання попередньої домовленості позивачем було передано відповідачеві 10000 грн завдатку, про що ним було складено відповідну розписку від 03.11.2022. Надалі з`ясувалося, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на зазначений будинок та земельну ділянку. Сторони домовилися, що позивач візьме всі витрати на відновлення втрачених правовстановлюючих документів та інші витрати, пов`язані з оформленням договору купівлі-продажу з подальшим вирахуванням даних коштів із вартості будинку та земельної ділянки. За отримання дублікатів правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку, а саме договору дарування від 27.01.2020, р. №55, та договору дарування від 27.01.2020, р. №56, позивач сплатив нотаріусу ОСОБА_3 кошти в розмірі 4000 грн, що підтверджується довідкою нотаріуса від 03.11.2022, р. №01. За складення звітів про оцінку житлового будинку та земельної ділянки він сплатив суму в розмірі 2500 грн, що підтверджується квитанцією від 03.11.2022. В подальшому з`ясувалося, що на цей будинок накладено заборону на відчуження Державною виконавчою службою України через наявність боргу в розмірі 2124 грн. З метою зняття заборони позивач оплатив борг відповідача перед ДВС (квитанція від 03.11.2022). Далі з`ясувалося, що у вказаному будинку зареєстровані також батьки відповідача, а для отримання позитивного рішення батьків щодо продажу необхідно доплатити ще 28 000 грн і що загальна сума продажу становитиме 320 000 грн, на що він погодився. Після того, як позивач повідомив, що для оформлення договору купівлі-продажу все готово, відповідач відповів йому, що передумав продавати будинок і земельну ділянку за обумовлену раніше суму, а може продати за 400 000 грн. Від цієї пропозиції він відмовився і попросив відповідача повернути йому кошти, отримані як завдаток та витрачені ним з метою підготовки до укладення договору купівлі-продажу. Через неправомірні дії відповідача фінансові втрати позивача становлять 18 624 грн, з яких 10 000 грн - завдатку, 4000 грн - витрати нотаріусу за отримання дублікату правовстановлюючих документів, 2 124 грн - борг, сплачений у виконавчому провадженні, 2 500 грн - оплата за проведення оцінки будинку та земельної ділянки. Однак відповідач відмовився повертати йому завдаток та інші кошти, аргументуючи тим, що гроші вже витрачені. Тому позивач змушений звернутися до суду із позовною заявою. Крім того, такими протиправними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, 17.01.2023, 02.03.2023 та 20.03.2023 надав заяви, відповідно до яких просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за відомим місцем реєстрації, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно із розписки від 03.11.2022 ОСОБА_2 взяв завдаток за продаж дому та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 10 000 грн (а.с.6).

За договорами дарування від 27.01.2020 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали у власність обдарованого - ОСОБА_2 вказаний будинок та земельну ділянку, площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 3522582801:51:000:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-13).

Згідно зі звітом про оцінку від 04.11.2022 оціночна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складає 129 900 грн, в тому числі: вартість земельної ділянки - 70 500 грн, вартість поліпшень житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами - 59 400 грн. Вказаний звіт складено оцінювачем - ОСОБА_6 (а.с. 14-15). Грошова оцінка земельної ділянки станом на 03.11.2022 становить - 70 500 грн (а.с. 16).

З довідки виконавчого комітету Катеринівської сільської ради Кропивницького району вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 17).

У довідці Приватного нотаріуса Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П. зазначено, що від ОСОБА_1 прийнято кошти за видачу дублікатів договорів дарування за реєстровим номерами 573, 574 на ім`я ОСОБА_2 в сумі 4 000 грн (а.с. 18, 58).

Із квитанції та довідки АТ КБ «ПриватБанка» видно, що ОСОБА_1 сплатив Кропивницькому РВ ДВС Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) 2124,35 грн (а.с. 19, 57, 59).

ОСОБА_1 03.11.2022 сплачено ОСОБА_6 1500 грн (а.с. 20).

Згідно із інформації Катеринівської сільської ради Кропивницького району ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Згідно зі ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частини першої статі 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ч. 1 ст. 571 ЦК України зазначено, що якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на вищезазначені норми цивільного законодавства за своєю суттю розписка, яка надана позивачем, є способом забезпечення майбутнього зобов`язання - купівлі-продажу будинку та засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

За загальним правилом, передбаченим ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості, проте позивач не заявляє такої вимоги, а суд, виходячи з принципу диспозитивності, розглядає справу тільки у межах заявлених вимог.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу будинку між позивачем та відповідачем, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, не було укладено з вини відповідача, то передана позивачем відповідачу грошова сума в розмірі 10000 гривень підлягає поверненню позивачу.

Також позивач оплатив за відповідача послуги за оцінку будинку та отримання нотаріальних документів, сплатив борг у виконавчому провадження, з метою в подальшому придбати будинок відповідача. Подальша поведінка ОСОБА_2 , щодо відмови продавати будинок за узгодженою ціною, фактично завдала майнової шкоди ОСОБА_1 , який вже поніс майнові витрати з метою купівлі будинку. Тому вчинені витрати ОСОБА_1 слід стягнути із ОСОБА_2 ..

Проте позивачем не надано жодних доказів, що саме ним здійснено оплату за проведення оцінки земельної ділянки, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги і, відповідно, стягує із ОСОБА_2 17 624 грн 35 коп. (10000 + 4000 + 1500 + 2124,35).

Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з наступних міркувань.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач просить стягнути із відповідача моральну шкоду у сумі 10000 грн, проте зважаючи на суму коштів, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 , а також на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, суд вважає в цій частині позовну вимогу задовольнити частково в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, що буде відповідати засадам розумності, виваженості і справедливості.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1, 6 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судових витрат, то із ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі - 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 17 624 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 35 (тридцять п`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві ) гривні 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровоград, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грузьке Кіровоградського району Кіровоградської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області О.О. Квітка