Постанова

від 22.03.2023 по справі 18/1247/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Харків Справа № 18/1247/12

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи про банкрутство:

ГУ ДПС у Полтавській області С.С. Лазурович (в режимі відеоконференції);

Ліквідатор ПАТ "Тепловозоремонтний завод" М.С. Штельманчук (в режимі відеоконференції);

інші представники учасників справи про банкрутство в судове засідання не з`явились;

інші представники учасників справи про банкрутство в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вх.№45П/1-43) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (суддя О.О.Ореховська, повний текст складено 21.12.2022) у справі №18/1247/12

за заявою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (заявника замінено згідно ухвали суду від 30.10.2013 р. - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Факторинг", згідно ухвали суду від 07.02.2017р. - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід - Фінанс", згідно ухвали суду від 31.05.2018р. - на ТОВ "ЛЕММА КАПІТАЛ" )

до Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, порушена з заявою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків (заявника замінено згідно ухвали суду від 30.10.2013 - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Факторинг", згідно ухвали суду від 07.02.2017 - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід - Фінанс", згідно ухвали суду від 31.05.2018 - на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕММА КАПІТАЛ"), а також подані в межах даної справи:

- заява Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 07.08.2020р. № 30226/10/16-31-08-04 (вх. № 1458/20 від 12.08.2020) про визнання кредиторських вимог до боржника,

- заява Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 13.10.2020р. № 38064/10/16-31-05-03-04 (вх. № 1825/20 від 20.10.2020) про визнання кредиторських вимог до боржника;

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12 зокрема відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, у розмірі 60 032, 18 грн. та 4 204, 00 грн. судового збору. Відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, у розмірі 1 229 695, 39 грн. та 4 204, 00 грн. судового збору. Відкладено розгляд справи №18/1247/12 про банкрутство ПАТ "Тепловозоремонтний завод" на 26.01.2023 на 11:00 год.

Головне управління ДПС у Полтавській області з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 в частині відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 про приєднання кредиторських вимог у розмірі 1229695,39 грн. Задовольнити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області. Скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2021 у справі №18/1247/12 в частині відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 № 38064/10/16-31-05-03-04 про приєднання кредиторських вимог у розмірі 1229695,39 грн та в ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву повністю. Розглянути справу за участю представника ГУ ДПС у Полтавській області.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з 21.10.2019, введення в дію Кодекс України з процедур банкрутства, до господарських судів подаються заяви кредиторів про приєднання кредиторських вимог у відповідності до вимог Кодексу.

Вказує, що ПАТ «Тепловозоремонтний завод» перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Полтавській області Управління у м. Полтаві (ДПІ у м. Полтаві), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Апелянт зазначає, що станом на сьогодні за платником обліковується заборгованість у розмірі 1 229 695.39 грн.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до ст. 54 ПК України сума грошового зобов`язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Таким чином, ПАТ «Тепловозоремонтний завод» самостійно визначено суми грошових зобов`язань, згідно поданих податкових деклараціях, які останнім не сплачені в строки визначені ПК України та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п.2 ст.45 Кодексу, кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Як визначено ч.4 ст.45 Кодексу, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Крім того, згідно ст.48 Кодексу, у зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 проприєднання кредиторських вимог у розмірі1229695.39 гривень.

05.01.2023 системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №18/1247/12 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №18/1247/12. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

23.01.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №18/1247/12.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12. Встановлено учасникам справи про банкрутство п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 зокрема призначено до розгляду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12 до розгляду на 22.03.2023 о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

21.02.2023 від ліквідатора ПАТ "Тепловозоремонтний завод" М.С. Штельманчук надійшов відзив, в якому він вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Крім того, ліквідатор (вх.№2119 від 21.02.2023) надіслав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 21.02.2023 задоволено клопотання ПАТ "Тепловозоремонтний завод" М.С. Штельманчук про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.03.2023 від представника ГУ ДПС у Полтавській області Світлани Лазурович (вх.№2418 від 02.03.2023) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 02.03.2023 задоволено клопотання ГУ ДПС у Полтавській області Світлани Лазурович про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.03.2023 від Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. (вх.№2893).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023, у зв`язку з хворобою судді Гези Т.Д., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.

В судове засідання 22.03.2023 в режимі відеоконференції з`явився представник апелянта який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Ліквідатор ПАТ "Тепловозоремонтний завод" М.С. Штельманчук (в режимі відеоконференції) заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників учасників справи про банкрутство, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.10.2014 р. визнані конкурсні вимоги ДПІ у м.Полтаві у розмірі 439 960, 65 грн., що виникли до порушення справи про банкрутство ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у розмірі 439 960, 65 грн. та включено вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Тепловозоремонтний завод".

Постановою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 боржника - ПАТ "Тепловозоремонтний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.04.2019 визнані поточні вимоги ГУ ДФС у Полтавській області частково - в сумі 40 149 033,70 грн., 3 842, 00 судового збору, відхилені вимоги в сумі 2 671 663, 68 грн. пені.

Під час розгляду справи №18/1247/12 судом неодноразово розглядались та задовольнялись заяви податкового органу про заміну його як кредитора у справі процесуальним правонаступником, наразі кредитором у справі є Головне управління ДПС у Полтавській області.

Справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 перебуває на стадії ліквідації, постановою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 боржник - ПАТ "Тепловозоремонтний завод" визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Штельманчук М.С., вирішені інші процесуальні питання.

До Господарського суду Полтавської області надійшли заяви Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області:

1) від 07.08.2020р. № 30226/10/16-31-08-04 (вх.№ 1458/20 від 12.08.2020 а.с. 1-34 т.92) про визнання кредиторських вимог до боржника та включення їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 60 032, 18 грн., що становлять заборгованість з єдиного соціального внеску згідно звітів поданих боржником до податкового органу за період з квітня 2019 року по липень 2020 року (надалі - Заява 1),

2) від 13.10.2020р. № 38064/10/16-31-05-03-04 (вх. № 1825/20 від 20.10.2020 а.с.1-26 т. 93) про визнання кредиторських вимог до боржника та включення іх до реєстру вимог кредиторів в сумі 1 229 695, 39 грн. , що становлять заборгованість зі сплати земельного податку, екологічного податку, надходжень за скиди забруднюючих речовин, рентної плата з користування надрами, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки ( надалі - Заява 2).

В обґрунтування поданої Заяви 1 з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС у Полтавській області зазначило про таке.

Станом на момент звернення із заявою (вх. № 1458/20 від 12.08.2020 а.с. 1-69 т.92 ) за боржником обліковується податковий борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 60 032, 00 грн., який нараховано згідно поданих боржником до податкового органу звіті у яких самостійно задекларовано до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску, а саме:

- звіт № 9075294698 від 16.04.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 686,98 гри по терміну сплати 22.04.2019;

- звіт № 9090051532 від 06.05.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 360,43 грн по терміну сплати 20.05.2019:

-звіт № 9116257856 від 05.06.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.06.2019;

- звіт № 9146934044 від 09.07.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 7 036,87 грн по терміну сплати 22.07.2019:

- звіт № 9170785329 від 06.08.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.08.2019;

- звіт № 9198940792 від 04.09.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3376,07 грн по терміну сплати 20.09.2019;

|- звіт № 9228871427 від 04.10.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 21.10.2019;

- звіт № 9277302304 від 21.11.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 8 223,11 грн по терміну сплати 21.11.2019;

- звіт № 9288448987 від 03.12.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.12.2019;

- звіт № 9318507219 від 08.01.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.01.2020:

- звіт № 9012267425 від 04.02.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 572,8 грн по терміну сплати 20.02.2020;

- звіт № 9041963344 від 04.03.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.03.2020;

- звіт № 9069164674 від 03.04.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 21.04.2020;

- звіт № 9096919522 від 06.05.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.05.2020;

- звіт № 9131977004 від 11.06.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376.07 грн по терміну сплати 22.06.2020;

- звіт № 9154072374 від 03.07.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 391,29 грн по терміну сплати 20.07.2020.

В обґрунтування поданої Заяви 2 з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС у Полтавській області зазначило про таке.

Станом на момент звернення із заявою за боржником обліковується заборгованість у розмірі 1 229 695,39 грн (яка самостійно задекларована боржником та несплачена до бюджету) та складається з наступного:

- 43,33 грн - екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двооксиду вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкового розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 4 квартал 2018 року від 31.01.2019 № 9309276653, з терміном сплати 21.02.2019;

-74,67 грн - екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двооксиду вуглецю) , нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкового розрахунку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двооксиду вуглецю) за 4 квартал 2018 року від 17.01.2019 № 9309276641, з терміном сплати 21.02.2019;

- 1 401,04 грн - надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти, нарахований згідно поданого боржником податкового органу податкового розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 4 квартал 2018 року від 17.01.2019 № 9309276639, з терміном сплати 21.02.2019;

- 1 211 033,59 грн - земельний податок з юридичних осіб, нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9025861644 від 20.02.2018 за 2018 рік, згідно з якою визначено суму грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 211 033,59 грн. по терміну сплати до 30.01.2019;

- 15 314,95 грн - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9024738748 від 19.02.2018 з терміном сплати 29.01.2019, якою самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік;

-1 827,81 грн - рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, нарахована згідно поданого боржником до податкового органу розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9309143301 від 30.01.2019 з терміном сплати 21.02.2019.

Ухвалами Господарського суду Полтавської області від 18.08.2020 та від 21.10.2020 (відповідно) прийняті вищевказані заяви Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до боржника ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та призначені судові засідання з розгляду вищевказаних заяв Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання грошових вимог. Зобов`язано: Ліквідатора розглянути вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області та повідомити суд про результати розгляду поданих заяв.

Розгляд заяв неодноразово відкладався. Ліквідатор відповідно до письмових повідомлень про результати розгляду Заяви 1 заперечив заявлені вимоги в повному обсязі, зокрема посилаючись на те, що ліквідатором кожного місяця сплачувався єдиний соціальний внесок згідно поданих боржником звітів, що підтверджується наданими платіжними дорученнями (а.с. 42-63 т. 92) за вказаний період: з квітня 2019 року по липень 2020 року.

Головне управління ДПС у Полтавській області, в реагування на заперечення ліквідатора, надало суду письмові пояснення із запереченнями аргументів ліквідатора (а.с. а.с.64-69, 72-83, 84-88 т.92), відповідно до яких, зокрема, зазначає, що суми єдиного внеску сплачені ліквідатором за спірний період були направлені на погашення заборгованості з ЄСВ в порядку календарної черговості їх виникнення (тобто погашено борг, що обліковується за боржником станом на 01.01.2013 р.).

Ліквідатором відповідно до письмових повідомлень про результати розгляду Заяви 2 (а.с. 33-37 т.93) відхилені заявлені вимоги в повному обсязі, зокрема, посилаючись на наслідки визнання боржника банкрутом передбачені ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства , а саме, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавств питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладі на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує держану податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно п. п. 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у саме: повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяєте.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначає законодавством України.

Згідно п.п. 191. 1.45 п. 191.1ст. 191 Податкового кодексу України однією із функцій контролюючих органів є звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

На даний час за даними ГУ ДПС у Полтавській області податкова заборгованість боржника становить відповідно 60 032, 18 грн. зі сплати єдиного соціального внеску та 1 229 695, 39 грн. зі сплати земельного податку, екологічного податку, надходжень за скиди забруднюючих речовин, рентної плати з користування надрами, податку на нерухоме майно, а тому представник ГУ ДПС у Полтавській області просить суд визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області у вищевказаних розмірах.

Ліквідатор в своїх повідомленнях заперечує проти визнання заявлених ГУ ДПС у Полтавській області кредиторських вимог та просить суд грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до ПАТ "Тепловозоремонтний завод" - відхилити.

Відхиляючи заяви ГУ ДПС у Полтавській області визнання кредиторських вимог до боржника, суд першої інстанції зазначив, що заявлені ГУ ДПС у Полтавській області кредиторські вимоги до банкрута на суму 60 032, 18 грн. (Заява 1) та 1 229 695, 39 грн. (Заява 2), які виникли за період відповідно з 22.04.2019 по 20.07.2020, та з 22.04.2019 по 20.07.2020, а саме після визнання боржника банкрутом, що суперечать ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, тому дані вимоги підлягають відхиленню повністю. Крім того, суд не вбачається жодних підстав для віднесення податків та зборів до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, згідно абз.4 п.п.1 ч.1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 про приєднання кредиторських вимог у розмірі 1229695,39 грн..

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 у справі №18/1247/12 визнано Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 21.10.2019)

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який набрав чинності з 21.10.2019р.

Згідно змісту перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, провадження у справі №18/1247/12 та розгляд заявлених кредиторських вимог ГУ ДПС у Полтавській області здійснюється судами відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно наданих ГУ ДПС у Полтавській області до матеріалів Заяви від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 з грошовими вимогами до ПАТ "Тепловозоремонтний завод" розрахунків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, розрахунку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти, податкової декларації з плати за землю, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (а.с.13-19 т.93) податковий борг ПАТ "Тепловозоремонтний завод" перед ГУ ДПС у Полтавській області у розмірі 1 229 695, 39 грн. виник за період з 29.01.2019 р. по 21.02.2019 р. (плата за землю, рентні платежі, податок на нерухоме майно, розрахунки за забруднення).

Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В п. 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Згідно із статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

У статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства наведено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З урахування вищевикладеного, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, господарський суд зазначає, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги можуть заявляти виключно поточні кредитори із поточними вимогами, на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

02.07.2012 року господарським судом Полтавської області у справі № 18/1247/12 про банкрутство ПАТ " Тепловозоремонтний завод" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 21.10.2019р.) та ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

06.12.2018 господарським судом Полтавської області Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Місцевий суд вірно вказав, що Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод", могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли до 02.07.2012, а також за поточними зобов`язаннями, що виникли в період з 02.07.2012 до 06.12.2018.

При цьому, судами обох інстанцій встановлено встановлено, що нараховані ГУ ДПС у Полтавській області грошові зобов`язання відповідно до поданих документів не відносяться ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні вимоги), ні до зобов`язань, що є поточними (виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство та до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури), ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Положення ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з введенням в дію якого 21.10.2019 року втратив чинність Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, за своїм змістом аналогічні положенням ст. 38 Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, що свідчить про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання щодо виникнення зобов`язань у боржника, який перебуває в судовій процедурі ліквідації.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 813/2095/16 зазначено наступну правову позицію: З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли правомірного висновку, щодо вимог Інспекції, включених до конкурсних вимог у справі про банкрутство Товариства, не застосовуються норми Податкового кодексу України, а решта вимог Інспекції не підлягають задоволенню, з огляду на визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом наслідки визнання боржника банкрутом.

Крім того, дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а саме:

Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №15/293-б, в якій зазначено: У ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16).

Також правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 року у справі № 916/4181/14: боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин. Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство, частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Водночас, ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у визнанні вимог Чорноморської ОДПІ на суму 8 332,20 грн., суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статті 59 КУзПБ щодо наслідків визнання боржника банкрутом, які аналогічні наведеним у статті 38 Закону про банкрутство, оскільки навіть у разі самостійного подання боржником відповідних звітів до контролюючого органу такий факт не може бути передумовою виникнення у боржника зобов`язання що).

Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), в якій зазначено: Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №826/3106/18, в якій зазначено: Висновок щодо строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного відповідно до статті 12 Закону № 2343-ХІІ (у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11. Зокрема, за позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у вказаній справі, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 25.06.2019 року у справі №826/22478/15 зазначено: Посилання контролюючого органу на те, що грошові зобов`язання з орендної плати за землю є поточними зобов`язаннями на які дія мораторію не поширюється, а відтак застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов`язань є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавства, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів та ліквідаційна процедура мають різні правові режими, зокрема наслідки мораторію застосовується до вимог кредиторів, які виникли до порушення справи про банкрутство, тоді як наслідки ліквідаційної процедури стосуються всіх вимог кредиторів, включаючи і поточних, зокрема з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Отже, враховуючи вищевикладену правову позицію в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, донарахування грошових зобов`язань, які відповідають поняттю додаткові зобов`язання в розумінні ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, після визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 та відкриття ліквідаційної процедури є неправомірним.

А тому, заявлені ГУ ДПС у Полтавській області кредиторські вимоги до банкрута на 1 229 695, 39 грн. відповідно до заяви від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04, які виникли за період з 22.04.2019 по 20.07.2020 а саме після визнання боржника банкрутом, що суперечать ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, тому дані вимоги підлягають відхиленню повністю.

Суд першої інстанції вірно вказав, що не вбачається жодних підстав для віднесення податків та зборів до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, згідно абз.4 п.п.1 ч.1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника про визнання грошових вимог у розмірі 1 229 695, 39 грн.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції не враховано, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду, не спростовують вищевикладених висновків судів.

Твердження апелянта, стосовно обґрунтованості його заяви зокрема тим, що ПАТ «Тепловозоремонтний завод» самостійно визначено суми грошових зобов`язань, згідно поданих податкових деклараціях, які останнім не сплачені в строки визначені ПК України та набули статусу податкового боргу, не заслуговують на увагу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області позбавленні фактичного правового обґрунтування та стосуються виключно переоцінки доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12 в частині відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 про приєднання кредиторських вимог у розмірі 1229695,39 грн. слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12 в частині відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Полтавській області від 13.10.2020 №38064/10/16-31-05-03-04 про приєднання кредиторських вимог у розмірі 1229695,39 грн. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.03.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Терещенко