Постанова

від 15.03.2023 по справі 908/2638/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2638/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Колесніченко В.І., посвідчення № 0699916 від 01.03.2023 р., прокурор;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021, ухвалене суддею Проскуряковим К.В., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 22.12.2021, у справі №908/2638/21

за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, буд. 3) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код ЄДРПОУ 43877338)

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км, код ЄДРПОУ 00191218)

про стягнення 193 678,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Південного округу до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат про стягнення 193 678,86 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 04.09.2018 по 17.09.2018 проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ ЗЗРК за результатами якої складено Акт №059/370/05 (далі - Акт №059/370/05), якою встановлено, що внаслідок використання Відповідачем котлів KALVIS-500M (2 од.) (джерело викиду № 266) у період з 27.02.2017 по 11.07.2017 включно здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря. Розмір збитків завданих державі Відповідачем розраховано Позивачем на підставі Методики № 639, який складає 193 678,86 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду від 14.12.2021 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що вказане рішення суду першої інстанції від 14.12.2021 підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норм матеріального права (ст. ст. 5, 40, 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 10, 11, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. ст. 49, 153 Господарського кодексу України, ст. 1166 ЦК України), порушенням норм процесуального права (ст. ст. 2, 7, 76-78, 86, 236, 237 ГПК України) та невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.

Суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування ст. 66 Конституції України, ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 153 ГК України дійшов хибного висновку, що джерело викидів № 266 фактично не здійснювало викиди в атмосферне повітря до моменту отримання Відповідачем відповідного дозволу, а відтак, відсутній факт порушення вимог природоохоронного законодавства та спричинення державі збитків.

Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області встановлено та підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами факт порушення вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «ЗЗРК» у період з 27.02.2017 по 11.07.2017, протиправні дії якого спричинили збитки довкіллю.

Окрім того, суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування положень п. 3.6 Методики № 639, не врахувавши висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2019 по справі № 910/23296/17, дійшов хибного висновку про необґрунтованість здійснення Позивачем розрахунку збитків за розрахунковим методом, оскільки його здійснено не на підставі результатів інструментально-лабораторних вимірювань, статистичних звітів за формою № 2ТП (повітря), інформації про фактичні часи роботи джерела, а лише за матеріалами звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин.

Так, з аналізу приписів Методики № 639, вбачається альтернативна можливість визначення маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря не лише шляхом інструментально-лабораторних вимірювань, але й розрахунковими методами, використання якої і застосував Позивач.

При цьому, перевіркою органу контролю встановлено, що Відповідачем під час здійснення господарської діяльності у період з 27.02.2017 по 11.07.2017 допущено здійснення із стаціонарного джерела № 266 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Лише 12.07.2017 суб`єктом господарювання отримано Дозвіл за № 2320983301-75а.

Таким чином, Відповідачем допускалась експлуатація обладнання, що має викиди від стаціонарних джерел підприємства, за відсутності відповідного дозволу на викиди.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права. Зазначає, щоб отримати дозвіл необхідно провести комплекс робіт, які для Відповідача по договору виконувало ТОВ «Еко-стандарт 05». Дані в Доповненні до Звіту по інвентаризації викидів в атмосферне повітря від джерела № 266 (зокрема можливого часу роботи протягом року) були внесені як дані для розрахунку можливої потужності роботи котлів, а в подальшому для визначення в дозволі на викиди ГДК по забруднюючим речовинам. Тому, твердження Прокуратури, що необхідні документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря подані після проведення пусконалагоджувальних робіт електротехнічного обладнання (27.02.2017) без дозволу, суперечить Інструкції № 7.

ПрАТ «ЗЗРК» після виконання робіт по складанню звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (джерело № 266) подало заяву про отримання дозволу та отримало його 12.07.2017 відповідно до норм чинного законодавства України.

У ПрАТ «ЗЗРК» не було нагальної необхідності в початку експлуатації джерела № 266 без дозволу. Без цієї котельні цех закладки виробленого простору в шахті працював, так як мав інші системи опалення. Монтаж транспортабельної котельні був частиною програми по забезпеченню енергозбереження паливних ресурсів.

Час, який вказує Прокуратура, протягом якого тривало «порушення» - з 27.02.2017 по 11.07.2017 - не може бути зазначений як час, протягом якого джерело № 266 експлуатувалось без дозволу, тому що вже закінчився опалювальний сезон, почалося літо, тому для підприємства, яке ощадливо здійснює господарську діяльність, недоцільно опалювати цех в теплий час року, враховуючи кліматичні умови розташування підприємства.

До того ж, в пункті 3.11 Методики № 639 вказано, що час роботи в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Такий час актом перевірки від 17.09.2018 не визначений, а визначений теоретичним методом через рік після закінчення перевірки.

Таким чином, висновки Позивача та Прокуратури про експлуатацію котельні в стаціонарному режимі, які зроблені виходячи з характеристики джерела утворення забруднюючих речовин, є хибними, оскільки не ґрунтуються на фактичних даних, а тільки на припущеннях.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 31.01.2022 здійснено запит матеріалів справи №908/2638/21 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

15.02.2022 матеріали справи №908/2638/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 (суддя доповідач Іванов О.Г., судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 у справі № 908/2638/21; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Верховною Радою Законом №2212-ІХ, від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України №2263-ІХ від 22.05.2022), від 12.08.2022 №573/2022 (затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ), від 07.11.2022 №757/2022 (затверджений Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ), згідно останнього Указу Президента України від 06.02.2023 №58/2023 (затверджений Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ) з 19.02.2023 на 90 діб.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

У своєму рішенні від 24.02.2022 №9 Рада суддів України вирішила зокрема, що слід звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист; з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 Радою суддів опубліковані Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.5 яких судам по можливості слід відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Відповідно до наказу голови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2022 №13 вирішено повідомити учасників судових процесів у справах, призначених до розгляду у відкритих судових засіданнях з 28.02.2022 по 04.03.2022, про їх нездійснення.

Згідно з наказом голови суду від 04.03.2022 №14, розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом, з 09.03.2022 не відбуватиметься до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

Відтак, судове засідання, призначене на 21.03.2022 не відбулось.

Відповідно до рішення зборів суддів, оформленого протоколом зборів суддів №4 від 01.04.2022, Центральний апеляційний господарський суд з 04.04.2022 почав призначення слухання справ у судових засіданнях з урахуванням можливості повідомлення сторін. Звернуто увагу сторін, що дату та час розгляду усіх справ, які знаходяться у провадженні суду, буде визначено у відповідних ухвалах суду, прийнятих після 04.04.2022; при цьому, за наявності письмової згоди учасників справи, можливий розгляд справи без участі сторін або в режимі відеоконференцзв`язку.

Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року N 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року N 297) Малобілозерська сільська територіальна громада Василівського району Запорізької області (місце розташування відповідача у справі) включена до цього переліку.

При цьому за змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність подальшого слухання справи та ухвалою від 24.01.2023 розгляд апеляційної скарги призначила в судове засідання на 20.02.2023.

06.02.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що відповідно до інформації, розміщеної Верховним Судом на сайті Судової влади України, учасники, які розташовані на окупованій території, мають право на подачу клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому справи, що не є невідкладними мають розглядатись лише за наявності письмової згоди на це від усіх учасників провадження. Зауважує, що не отримав від апелянта копії апеляційної скарги, а відтак, позбавлений можливості надати вмотивований відзив на неї.

В судове засідання 20.02.2023 представники позивача та відповідача не з`явились.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 20.02.2023, колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у його задоволенні, оскільки у матеріалах справи міститься відзив відповідача на апеляційну скаргу прокурора, який надійшов до суду ще 10.03.2022. При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, наданих відповідачем додатком до клопотання про відкладення розгляду справи, останній офіційно змінив місце реєстрації юридичної особи з села Мала Білозерка Василівського району Запорізької області на місто Київ.

В судовому засіданні 20.02.2023 оголошено перерву до 15.03.2023.

14.03.2023 від відповідача до суду засобами електронного зв`язку надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що в умовах воєнного стану саме задля забезпечення визначених статтею 3 Конституції України положень, а також з метою дотримання завдання щодо справедливого та своєчасного розгляду спорів суди попередили сторін щодо можливості скористатися визначеними кодексом процедурами щодо подання заяв про відкладення розгляду справи.

Крім іншого, Відповідач не має організаційної та технічної можливості забезпечити свою участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду від 23.04.2020 № 196.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Положеннями пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Об`єктивними критеріями розумності строків є: 1) розгляд та вирішення справи у строки, визначені законом; 2) розгляд та вирішення справи у найкоротші з можливих строків; 3) здійснення процесуальних дій та ухвалення судом процесуальних рішень, а також виконання процесуальних обов`язків учасниками справи з безумовним дотриманням встановлених законом або визначених судом строків; 4) своєчасне виконання судового рішення, яке набуло законної сили, зокрема, відкриття виконавчого провадження, а також вжиття заходів до повного виконання рішення суду; 5) можливість відступлення від визначених законом або встановлених судом строків лише з об`єктивних причин, що зумовлені непереборними обставинами, незалежними від волі та поведінки суду та/або учасників справи.

Вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Згідно статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, у даному спорі з 21.02.2022.

З наведеного вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України визначені строки, протягом яких має бути вирішений спір.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обізнаний про час та місце розгляду справи, його первісне клопотання про відкладення розгляду справи від 06.02.2023 фактично було задоволено (по справі оголошена перерва), явка сторін в умовах воєнного стану судом не визнавалась обов`язковою. У своїх клопотаннях відповідач не зазначає об`єктивних причин неможливості розгляду справи без його участі, не заявляє про необхідність долучення нових доказів, або дослідження нових, не врахованих судом першої інстанції, обставин.

В той же час, статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, відповідач мав достатньо часу для надання відповідних доказів на підтвердження своєї правової позиції, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають обов`язкової участі відповідача за умов його належного повідомлення.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Підстави для відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні відсутні, оскільки:

- така обставина не є підставою для відкладення чи зупинення розгляду справи відповідно до вимог ГПК України;

- строк розгляду апеляційної скарги визначений цим Кодексом;

- відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені;

- згідно зі статтею 64 Конституції України в умовах воєнного стану права і свободи, передбачені статтею 55 цієї Конституції, не можуть бути обмежені;

- Відповідачем у цій справі є юридична особа Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", яка фактично знаходиться у м. Київ, не позбавлена права заявити клопотання про участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції з міста Київ;

- Відповідач скористався своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, та надав відзив на апеляційну скаргу прокурора.

Відсутність організаційної та технічної можливості забезпечити свою участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів залежить виключно від суб`єктивної поведінки відповідача та не спричинена об`єктивними факторами.

Більш того, відповідач не позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні як особисто, так і через представника шляхом участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення суду у м. Києві.

За наведених обставин окупація с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області жодним чином не впливає на широкий вибір можливостей Відповідача щодо забезпечення своєї участі у судовому процесі, тому клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України")

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

15.03.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ ЗЗРК зареєстровано як юридична особа 05.12.1996, основним видом діяльності позивача є добування залізних руд Код КВЕД 07.10.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 04.09.2018 по 17.09.2018 проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ ЗЗРК за результатами якої складено Акт №059/370/05 (далі - Акт №059/370/05)

Детальний опис виявлених порушень зазначено в розділі VI Опис виявлених порушень Акту №059/370/05.

Зокрема, перевіркою встановлено, що внаслідок використання Відповідачем у період з 27.02.2017 по 11.07.2017 включно котлів KALVIS-500M (2 од.) (джерело викиду № 266), призначеними для опалення та гарячого водопостачання приміщень цеху закладки виробленого простору у шахті, здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря.

У подальшому, Відповідачем отримано дозвіл від 12.07.2017 № 2320983301-75а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря терміном дії на 7 років до 12.07.2024.

Проте, вчинення відповідних дій, направлених на одержання дозволу, і неможливість його отримання, не давало відповідачу права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, врегульований Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі - Методика).

На підставі п. 2.2, 2.7, 3.6, 3.11 цієї Методики та з урахуванням того, що Відповідачем не надано інформації про фактичні години роботи джерел викидів, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області здійснено розрахунок збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин на підставі доповнення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика Відповідача (джерело № 266), звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ПрАТ Запорізький залізорудний комбінат джерелом викиду № 266 за період з 27.02.2017 по 11.07.2017 включно та актом виконаних пуско налагоджувальних робіт джерела викиду № 266 від 27.02.2017. Відповідно до розрахунку сума збитків завданих державі Відповідачем склала 193 678,86 грн.

Позивач направив Відповідачу претензію від 05.06.2019 № 2175/12 з пропозицією добровільно відшкодувати вказану суму збитків. У відповіді на претензію від 10.07.2019 № 20/87 Відповідач з нею не погодився.

Оскільки відповідно до інформації Державної екологічної інспекції Південного округу від 10.08.2021 № 3870/03/2-07/06/2-34, у добровільному порядку Відповідач завдані державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства збитки у розмірі 193 678,86грн. не відшкодував, прокуратура звернулася до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що як встановлено судом джерело № 266 фактично не працювало в період здійсненого Позивачем розрахунку суми збитків з 27.02.2017 по 05.09.2017, оскільки Відповідачем згідно Акту пусконалагоджувальних робіт від 27.02.2017 встановлено тільки готовність електротехнічного обладнання до експлуатації, а не початок роботи джерела викидів № 266.

Оскільки для контролю джерела викидів необхідно вести журнал обліку роботи газоочищувальних та пилоуловлюючих установок, то ПрАТ ЗЗРК почало його вести по джерелу № 266 лише з 01.01.2018, тобто після отримання відповідного дозволу.

Дані в Доповненні до Звіту по інвентаризації викидів в атмосферне повітря від джерела № 266 (зокрема, можливого часу роботи протягом року) були внесені Позивачем як дані для розрахунку можливої потужності роботи котлів, а в подальшому для визначення в дозволі на викиди ГДК по забруднюючим речовинам.

Крім цього, жодних інструментально-лабораторних вимірювань Позивач не здійснював, доказів використання даних з форми 2-ТП ( повітря) Позивач суду не надав.

Вказане свідчить про те, що визначення відповідно до п.3.11 Методики № 639 фактично відпрацьованого часу джерела викидів наднормативного викиду Позивачем здійснено не було, а є припущенням Позивача. При цьому в самому акті перевірки також не вказано встановленого часу роботи джерела викидів № 266 в режимі наднормативного викиду в годинах. Доказів зворотного Позивачем не надано.

З огляду на викладене суд визнав необґрунтованим здійснений Позивачем розрахунок збитків з посиланням на ті дані, які було отримано ним під час проведення перевірки Відповідача та в процесі листування з Відповідачем.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Як закріплено в ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави, а вищеописане свідчить про порушення інтересів держави, та, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокурор вважає обов`язком представляти інтереси держави в суді.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею ст. 66 Конституції України та ст. ст. 49, 153 ГК України визначено, що кожний зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII).

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону №1264-XII).

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Статтею 51 вказаного Закону визначено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 11 Про охорону атмосферного повітря, для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: не перевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Отже, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного у дозволі терміну.

Статтями 33, 34 вказаного Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов`язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до ст. 69 зазначеного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Стаття 222 Господарського кодексу України визначає:

1. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

2. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

6. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов`язаний задовольнити.

Частиною 1 статті 20-2 Закону №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: - про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; (…) .

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 68 Закону №1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"№877-V.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: - дату складення акта; - тип заходу (плановий або позаплановий); - предмет державного нагляду (контролю); - найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; - найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Частиною 7 статі 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що для констатації контролюючим органом (Позивачем) порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. п. 3, 6, 7, 10 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652, Позивачем у період з 04.09.2018 по 17.09.2018 проведено планову перевірку на ПрАТ «ЗЗРК» за участю представників товариства. Зазначений захід контролю здійснено на підставі наказу в.о. начальника Держекоінспекції від 31.08.2018 № 370 та направлення на перевірку від 31.08.2018 № 306.

За результатами перевірки фахівцями Державної екологічної інспекції у Запорізькій області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ «ЗЗРК» від 17.09.2018 № 059/370/05, який підписаний посадовими особами Відповідача (директором з охорони праці Бодосовим Ю.М. та головним спеціалістом з охорони навколишнього середовища - Самойловим В.Ю.).

Відповідно до вищезазначеного Акту (п. 1 розділу VI опису виявлених порушень) встановлено, що «у період з 27.02.2017 по 11.07.2017 включно транспортабельною котельнею з двома твердопаливними котлами типу KALVIS-500М (джерело викиду № 266), призначеними для опалення та гарячого водопостачання приміщень цеху закладки виробленого простору у шахті ПрАТ «ЗЗРК», здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За порушення вимог природоохоронного законодавства Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Касіловим П.В. відносно головного спеціаліста з охорони навколишнього середовища ПрАТ «ЗЗРК» Самойлова В.Ю складено протокол про адміністративне правопорушення № 008382 від 17.09.2018 за ч. 1 ст. 78 КУпАП.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Касілова П.В. № 000616/01/05 від 17.09.2018 Самойлова В.Ю. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП «Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів», накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн, який останнім сплачено.

Крім того, 24.09.2018 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області винесений припис №014/059/370/05 (т.1 а.с.81-83), яким зобов`язано Відповідача вчинити певні дії (24 пункти) на усунення виявлених перевіркою порушень (акт № 059/370/05).

Законність та обґрунтованість припису №014/059/370/05 від 24.09.2018 стала предметом спору переданого на вирішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4415/18, рішенням якого від 21 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису задоволено повністю та визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №014/059/370/05 від 24.09.2018.

Разом з цим, як вбачається з вказаних судових рішень та що не заперечується сторонами у справі, порушення, які є предметом спору у цій справі 908/2638/21 щодо джерела викидів № 266 взагалі не увійшли до переліку порушень (24 пункти), вказаних у приписі №014/059/370/05 від 24.09.2018.

Розрахунок суми збитків завданих державі Відповідачем, здійснений Позивачем у розмірі 193 678,86 грн., на підставі перевірки проведеної з 04.09.2018 по 17.09.2018 та щодо добровільної сплати яких було направлено Відповідачу претензію від 05.06.2019 № 2175/12, здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 (чинна з 10.12.2008).

Також суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

Відповідно до підпункту "б" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, (17. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв`язку з: б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині), Рішення про державну реєстрацію Наказу №639 від 10.12.2008 скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1453/5 від 11.05.2019, та який було виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11.06.2019.

Проте, в подальшому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 21 жовтня 2019 року у справі №826/3820/18 задовольнив касаційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасував, в задоволенні позову про скасування наказу № 639 від 10.12.2008 - відмовив.

При цьому, Верховним Судом зазначено: "45. Отже, визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище".

Однак, як вбачається з бази нормативних актів на офіційному сайті Верховної Ради України станом на 14.12.2021 за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0048-09/ed20190511#Text значиться, що вказаний документ (наказ № 639 від 10.12.2008 з текстом Методики) має статус "Чинний", хоча і викладений у поточній редакції у стані: "Скасування державної реєстрації від 11.05.2019".

З урахуванням викладеного та з огляду на приписи ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо обов`язковості судових рішень, оскільки судові рішення у справі №826/3820/18 набрали чинності, то Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, не втрачала чинності та продовжує діяти з дати свого прийняття та реєстрації до цього часу у відповідних редакціях.

Пунктом 1.1 вказаної Методики визначено, що ця Методика розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1520 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію" та від 28.12.2001 №1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 №309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за №912/12786, в редакції, чинній на час виявленого порушення (з 27.02.2017 по 05.09.2017) та проведення перевірки (04.09.2018 по 17.09.2018).

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що джерело № 266 фактично не працювало в період здійсненого Позивачем розрахунку суми збитків з 27.02.2017 по 05.09.2017, з огляду на наступне.

Висновок про бездозвільне здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом № 266 з 27.02.2017 Інспекцією зроблено на підставі наданих самим підприємством документів у ході перевірки.

1. Акт виконаних пусконалагоджувальних робіт від 27.02.2017.

Так, в ході здійснення своєї господарської діяльності ПРАТ «ЗЗРК» взимку 2017 року були проведені пусконалагоджувальні роботи на модульній котельні з котлами KALVIS-500M з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачанням приміщень цеху закладення виробленого простору в шахті. Згідно відомостей, розміщених на офіційному сайті Відповідача, з`ясовано, що до структури цього цеху входять підземна дільниця № 1, технологічна дільниця № 2 та дільниця «Дроблено-сортувальний комплекс».

Установлено, що 27.02.2017 на об`єкті ПрАТ «ЗЗРК» в модульній котельні проведені пусконалагоджувальні роботи, зокрема щодо роботи котлів KALVIS-500M (у кількості 2 штук) тощо, що підтверджується актом виконаних пусконалагоджувальних робіт від 27.02.2017.

Пусконалагоджувальні роботи є ключовим етапом введення змонтованого обладнання у безпечну експлуатацію. Вони включають в себе перевірку, налаштування і випробування обладнання з метою забезпечення усіх параметрів і режимів, заданих проектом.

Відповідно до розділу 1 п. 2 ДСТУ Б Д.2.6-7:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи. Теплоенергетичне устаткування (Збірник 7) (ДБН Д.2.6-7-2000, MOD)»: «пусковые роботи - это составление и согласование программы и графика пусковых работ; инструктаж персонала заказчика по обслуживанию теплоэнергетического оборудования; подготовка к пуску и пуск оборудования с коммуникациями и арматурой; наблюдение за состоянием и поведением элементов оборудования при работе вхолостую, наблюдение за принятием нагрузки и доведением ее до величины, установленной заказчиком для комплексного опробования оборудования; составление перечня дефектов и недоделок, обнаруженных в процессе пуска оборудования и коммуникаций; выдача предложений и рекомендаций по устранению обнаруженных дефектов и недоделок, особенностям эксплуатации оборудования».

Вказаний акт виконаних пусконалагоджувальних робіт підписано представниками Відповідача без будь-яких зауважень, чим засвідчено запуск джерела № 266 та належну роботу котельні.

2. Протокол № 2(92) вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарного джерела № 266 від 12.04.2017.

З`ясовано, що на замовлення Відповідача ТОВ «Еко-стандарт05» проведено роботу по розробці Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих викидів в повітря від стаціонарного джерела № 266 для отримання відповідного дозволу.

Відповідно до відомостей вищевказаного протоколу відбір проб та вимірювання проведені згідно з вимогами КНД 211.2.3.063-98» Методологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів. Інструкція» (зі змінами) (далі - КНД).

Цей нормативний документ встановлює основні вимоги щодо виконання відбору проб забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, розташування та обладнання місць відбору проб.

За приписами п. 8.1 КНД відбір проб проводять при нормальній експлуатації промислового підприємства та джерел викидів.

У протоколі № 2(92) також вказано, що на підтвердження відібрання проб викидів на промисловому майданчику Відповідача складено Акт від 10.04.2017 про вимірювання.

Зокрема, спеціалістами ТОВ «Еко-Стандарт05» на джерелі викидів (котел КАLVІS -500М) встановлені викиди наступних забруднюючих речовин: вуглецю оксиду; азоту діоксину, сірки діоксиду, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, пил.

Натомість речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, оксиду вуглецю, діоксин сірки відносяться до переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598.

Також указані полютанти з відповідними показниками викидів зазначені в доповнені до Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 266 ПрАТ «ЗЗРК» у таблиці 2.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин».

3. Акт робочої комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту від 28.04.2017.

За змістом вказаного документу, члени робочої комісії 28.04.2017, ознайомившись з відповідною документацією транспортабельної котельні (креслення, акти випробування, акти на закриття прихованих робіт, технічними характеристиками обладнання, яка перелічена у п. п. 6, 7 Акту комісії), прийняли об`єкт до експлуатації.

4. Доповнення до Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика ПрАТ «ЗЗРК» (джерело 266).

Згідно з п. 4 «Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами обліку підприємств установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (далі - Порядок), для отримання дозволу на викиди суб`єкт господарювання: готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.

Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, розробляються на підставі Звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин, який виконується відповідно до «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», затвердженою наказом Мінприроди від 10.02.1995 № 7 (далі - Інструкція), та згідно з якою перед проведенням інвентаризації викидів повинна бути виконана робота по наладці технологічного та вентиляційного обладнання відповідно до чинних санітарно-гігієнічних норм (п. 1.13 Інструкції).

Відповідно до положень п. 1.7 Інструкції при інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються матеріали: прямих методів вимірів, які основуються на проведенні безпосередніх інструментальних вимірів; розрахункових методів; матеріали технологічного регламенту та проектних показників.

Кількісна та якісна характеристика джерел утворення надаються на основі прямих вимірювань забруднюючих речовин, проектних даних або технологічного регламенту (п.2.4.3 Інструкції).

За приписами п. 2.5.3 Інструкції показники, передбачені у таблиці 2.2 Звіту з інвентаризації (графи 14, 15-16, 17-18), які виконані прямими вимірами, розрахунковими методами чи взяті з проекту (або з техрегламенту), є обов`язковими.

Доповнення до Звіту по інвентаризації викидів затверджено, підписано та скріплено печаткою головою правління - генеральним директором товариства Короленком М.К.

Таким чином, проведенню інвентаризації викидів передує робота по наладці технологічного та вентиляційного обладнання (акт пусконалагоджувальних робіт від 27.02.2017) та безпосередньо здійснення вимірів (протокол № 2(92) вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарного джерела № 266 від 12.04.2017).

З`ясовано, що Відповідачем з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, відповідно до вимог п. 4 вищевказаного Порядку та п. 1.11 Інструкції, звіт з інвентаризації подано до Міністерства екології та природних ресурсів України 19.06.2017. Вказане підтверджується інформацією ПрАТ «ЗЗБК», яка міститься в листах від 05.06.2019 та 10.12.2019 про результати розгляду претензій Позивача.

Тобто, необхідні документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Відповідачем було подано тільки 19.06.2017, тобто вже після початку вчинення ним порушення, а саме: проведення пусконалагоджувальних робіт (27.02.2017) та прийнятті до експлуатації котельні (28.04.2017).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.12.2021 по справі № 920/266/19, суб`єкти господарювання повинні усвідомлювати наслідки відсутності таких дозволів та здійснювати дії, спрямовані на вчасне та добросовісне отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами обліку з метою уникнення негативних наслідків, передбачених положеннями статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (абз. 2 п. 34, п. 41 постанови).

Таким чином, вчинення Відповідачем відповідних дій під час провадження господарської діяльностіз проведенням пусконалагоджувальних робіт на котельні, прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не давало йому права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за його відсутності, не звільняло від обов`язку своєчасно подати заявку на отримання дозволу та, як наслідок, відшкодування завданих збитків.

Виходячи з характеристики джерела утворення забруднюючих речовин (п. 4 Доповненням до Звіту по інвентаризації викидів), в котельні розміщуються два твердопаливних котла KALVIS-500M (2 од.), номінальною тепловою потужністю 500кВт кожний.

До складу котлів входять шамотка топка з колосниками, витратний бункер для сипучого палива, шнековий конвеєр для механічної подачі в котел, вентилятор піддуву, пульт управління, система золовидалення. Робота котлів передбачена з періодичним контролем без технологічних параметрів без постійного перебування обслуговуючого персоналу. Регулювання процесів горіння, контроль параметрів теплоносіїв на вході і виході з котлів здійснюється контролерами, що поставляються комплектно з котлами. Система управління на базі контролерів забезпечує нагрів мережної води в контурах в залежності від температури зовнішнього повітря.

В якості палива використовують біопаливо - деревну щепу. Загальний час роботи котлів 4320 год/рік.

Котли можуть працювати одночасно. Для забезпечення необхідної тяги, а також для очищення димових газів від зважених речовин за кожним котлом встановлений мультициклон з димососом. Ступінь очищення в мультициклонах складає -84,7% та 54,5%).

Викиди продуктів згорання від котлів KALVIS-500M (2 од.) здійснюється через спільну димову трубу висотою 10м і розміром 0,5м (дж. №266).

Викиди забруднюючих речовин: оксиду азоту (оксид та диоксид азоту) в перерахунку на діоксин азоту, оксид вуглецю, діоксин сірки (діоксин та триоксид) у перерахунку на діоксин сірки, речовини у вигляді твердих суспендованих частинок недиференційованих за складом, а також парникові гази: метан, азоту оксид, вуглецю оксид.

Паливо завозиться в м`яких контейнерах Біг-бегах вагою не більше 1 т. Для завантаження деревинної щепи у приймальний бункер їх розпаковують уручну, й далі за допомогою норії та скребкового конвеєру подають у бункер. При здійснені зберігання палива, перевантаження, розпакування викиди забруднюючих речовин відсутні оскільки усі операції здійснюються у закритих приміщеннях.

Шлак та зола, що утворюється у процесах спалювання, збирається автоматично системою золовидалення, у закриту металеву ємність й далі вивозиться на захоронення у відповідності норм і вимог існуючого законодавства.

Для видалення золи з бункерів мультициклонів передбачені знімні зольники. По мірі накопичення зольники з золою замінюють на запасні. Зола вивозиться на захоронення у відповідності норм і вимог існуючого законодавства.

Викиди від вивантаження золи та шлаку відсутні.

З викладеного слідує, що джерело № 266 з моменту виконання пусконалагоджувальних робіт (27.02.2017) працювало в стаціонарному режимі, що дозволило Відповідачу здійснити наладку даного обладнання та відбір проб ТОВ «Еко-Стандарт05» на предмет вмісту забруднюючих речовин. Більш того, саме завдяки нормальній експлуатації Відповідачем котлів, отримано об`єктиві та достовірні дані про викиди забруднюючих речовин, які в подальшому були включені до звіту з інвентаризації для отримання дозволу.

Вищевказані дії Відповідача по наладці обладнання, які спрямовані для отримання дозволу, у зв`язку з чим, на його думку, виключають облік викидів таких відходів в атмосферу та сам факт викидів, мають лише видимість законних, що фактично можна віднести до зловживання правом, а саме, - особливого виду юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Підприємство зобов`язане було здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією котельні (джерело №266), вести належний облік обсягу та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при його роботі. Відповідно, мало можливість надати об`єктивні дані про години роботи джерела для розрахунку збитків або сплатити їх самостійно. Невиконання ПрАТ «ЗЗРК» визначених ст.ст. 10, 11 Закону України «Про атмосферне повітря», ст. 153 ГК України обов`язків здійснено з метою приховання правопорушення та ухилення від відповідальності.

Стаття 11 Закону України «Про атмосферне повітря» визначає одну єдину підставу законної поведінки суб`єктів господарювання на викиди в атмосферне повітря - Дозвіл.

При цьому моментом початку правопорушення є сам факт здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без такого Дозволу.

Акт введення обладнання в експлуатацію від 28.04.2017, початок ведення журналу обліку роботи газоочищувальних та пиловловлюючих установок ПрАТ «ЗЗРК» по джерелу № 266 з 01.01.2018 не спростовують факту роботи обладнання до введення його в експлуатацію, оскільки пусконалагоджувальні роботи, наслідком яких є викид забруднюючих речовин, дозволено проводити лише при наявності Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У зв`язку з цим Відповідач не звільнений від обов`язку своєчасно подати заяву на отримання дозволу із зазначенням характеристики викидів згідно з технічною документацією установки, що визначено постановою КМУ від 13.03.2002 № 302, однак вказаного зроблено не було.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2019 у справі № 920/1107/17 зазначив, що оцінювати докази у справі слід в їх сукупності.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, а саме:

- Акт виконаних пусконалагоджувальних робіт від 27.02.2017;

- Протокол № 2(92) вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарного джерела № 266 від 12.04.2017;

- Акт робочої комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту від 28.04.2017;

- Доповнення до Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика ПрАТ «ЗЗРК» (джерело 266);

- протокол про адміністративне правопорушення № 008382 від 17.09.2018, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Касіловим П.В. відносно головного спеціаліста з охорони навколишнього середовища ПрАТ «ЗЗРК» Самойлова В.Ю. за порушення вимог природоохоронного законодавства за ч. 1 ст. 78 КУпАП (т. 1 а.с. 86-87).

У цьому протоколі в описовій частині зазначено, що у періодз 27.02.2017 по 11.07.2017 включно котлами KALVIS-500M (2 од.) джерело викиду № 266 здійснювались викиди забруднюючих речовин без дозволу. У графі «пояснення порушника до змісту протоколу, мотиви відмови від його підписання» зазначено «згоден, порушення буде усунуто», після чого стоїть підпис від імені Самойлова В.Ю.

Колегія суддів констатує, що відповідно до додатку до дозволу від 12.07.2017 № 2320983301-75а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Самойлов В.Ю. є однією з контактних осіб суб`єкта господарювання - головним спеціалістом з охорони навколишнього середовища ПрАТ «ЗЗРК» (т. 1 а.с. 92).

Колегія суддів оцінює цей протокол про адміністративне правопорушення № 008382 від 17.09.2018 не як доказ, що має преюдиційне значення, а як один з письмових доказів, у системному аналізі з іншими доказами.

Колегія суддів вважає надані Прокурором докази на підтвердження таких обставин, як бездозвільне здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом № 266 - котлами KALVIS-500M (2 од.) з 27.02.2017 по 11.07.2017 включно, більш вірогідними, ніж доводи, наведені Відповідачем на спростування таких обставин, а саме саме по собі заперечення відповідачем цих фактів, без надання будь-яких доказів.

Посилання відповідача на недоцільність експлуатації джерела № 266 без дозволу через закінчення опалювального сезону, початком літа, є безпідставним, оскільки частину спірного періоду (з 27.02.2017) охоплює опалювальний сезон; модульна котельна з котлами KALVIS-500M встановлена відповідачем не лише з метою забезпечення опалення, а й з метою гарячого водопостачання у приміщення цеху.

Таким чином, Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області встановлено та підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами факт порушення вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «ЗЗРК» у період з 27.02.2017 по 11.07.2017 включно.

Окрім того, суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування положень п. 3.6 Методики № 639, не врахувавши висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2019 по справі № 910/23296/17, дійшов хибного висновку про необґрунтованість здійснення Позивачем розрахунку збитків за розрахунковим методом, оскільки його здійснено не на підставі результатів інструментально-лабораторних вимірювань, статистичних звітів за формою № 2ТП (повітря), інформації про фактичні часи роботи джерела, а лише за матеріалами звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин.

Так, Інспекцією за результатами проведеної перевірки здійснено розрахунок збитків, які заподіяні Відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовини в повітря відповідно до положень Методики.

Згідно з підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 Методики № 639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2.2., 2.7.1. Методики № 639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. У випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання застосовуються розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку.

Згідно з пунктом 3.6. Методики № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

- даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Таким чином, з аналізу приписів Методики № 639, вбачається альтернативна можливість визначення маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря не лише шляхом інструментально-лабораторних вимірювань, але й розрахунковими методами, використання якого і застосував Позивач.

Відповідно до пункту 3.7. Методики № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, за результатами інструментально-лабораторних вимірювань здійснюється за формулою (10): mi = 3,6 х 10-6 х (ро) Вi х qv х Т,

де m - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне i повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

(ро) - середнє значення масової концентрації i-тої Вi забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/куб.м;

q - значення об`ємної витрати газопилового потоку від v джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

Т - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Відповідно до пункту 3.11. Методики № 639 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Так, перевіркою органу контролю встановлено, що Відповідачем під час здійснення господарської діяльності у період з 27.02.2017 по 11.07.2017 допущено здійснення із стаціонарного джерела № 266 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Лише 12.07.2017 суб`єктом господарювання отримано Дозвіл за № 2320983301-75а.

Таким чином, Відповідачем допускалась експлуатація обладнання, що має викиди від стаціонарних джерел підприємства, за відсутності відповідного дозволу на викиди.

З`ясовано, що запит Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ПрАТ «ЗЗРК» від 05.12.2018 № 4180/05 щодо надання інформації про години роботи стаціонарного джерела викидів № 266 було залишено без розгляду.

З огляду на викладене, Інспекцією для здійснення розрахунку годин роботи стаціонарного джерела в режимі наднормативного викиду, взяті дані по забруднюючим речовинам із документації Звіту із інвентаризації (таблиця 2.2 характеристика джерела викидів забруднюючих речовин) в період часу роботи товариства без дозволу, тобто з 27.02.2017 (з моменту проведення пусконалагоджувальних робіт - акт від 27.02.2017) по 11.07.2017 включно (усунення порушення шляхом отримання дозволу 12.07.2017).

При цьому час роботи (Т) котлів вирахуваний як співвідношення часу роботи котла за рік до загальної кількості діб за весь час роботи без дозволу на викиди:

Т дж.266 котли = 4320 х 135/365 = 1597,8 (округляємо = 1598 годин)

де:

- 4320 - загальний час роботи котлів годин/рік (згідно розділу 4 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин Звіту);

- 135 кількість діб роботи підприємства без дозволу на викиди за період з 27.02.2017 по 11.07.2017включно;

365 - кількість діб у році.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, по джерелу викиду № 266. Труба. Котли KALVIS-500M (2 од.) (позиції/строки 1,2,3,4,5 таблиці розрахунку збитків Інспекції) здійснюється за формулою

mі = 3,6 х 10-3 х (qmі - qmнорм) х Т, (формула 2 Методики)

m вуглецю оксид = 3,6 х 10-3 х (0.242080 - 0) х 1598 = 1,3926378, де mі - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т;

3,6x10-3 - стала величина;

0.242080 - середнє значення масової витрати забруднюючої речовини миш`як (арсен) (стовпчик 20 табл. 2.2 Звіту), г/с;

qmнорм - приймається рівним 0 оскільки у розрахунковому періоді у підприємства відсутній дозвіл на викиди та, відповідно, відсутнє значення затвердженого нормативу викиду забруднюючої речовини - миш`як (арсен), г/с;

1 598 - час роботи джерела викиду забруднюючої речовини вуглецю оксид в режимі наднормативного викиду, год. (стовпчик 8, таблиці 3)

Аналогічно здійснюється розрахунок маси (т) по забруднюючим речовинам - оксиди азоту у перерахунку на діоксид азоту; діоксид сірки; речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом; метан у викидах стаціонарного джерела № 266 (позиції/строки 2,3,4,5 таблиці розрахунку збитків Інспекції).

m азоту діоксид = 3,6 х 10~3 х (0.264395 - 0) х 1598 = 1,52101155,

m сірки діоксид = 3,6 х 10-3 х (0.029257 - 0) х 1598 = 0,16830966,

m тверді речовини = 3,6 х 10-3 х (0,032638 - 0) х 1598 = 0,18775988,

mметан = 3,6 х 10-3 х (0,006628 - 0) х 1598 = 0,03812955,

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2 Методики) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою

З = ті х 1,1П х Аі- х Кт х Кзі,(формула 12 Методики)

де З - розмір збитків, грн;

ті - маса /-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т (розраховані значення маси по кожній забруднюючій речовині наведені вище);

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т (на дату виявлення порушення 17.09.2018 розмір мінімальної заробітної плати становив - 3723 грн);

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності /-тої забруднюючої речовини;

КТ - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту /-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 у справі № 910/23296/17 (п. 35) зроблено висновок, що використання Інспекцією Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел є одним із джерел для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 по справі № 920/266/19 ( п. 43).

Таким чином, розрахунок збитків завданих державі Відповідачем у розмірі 193 678,86 грн на підставі даних Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Відповідача проведено вірно, відповідно до п. 3.6 Методики № 639.

Колегія суддів констатує, що окрім незгоди із періодом часу роботи джерела № 266 товариства без дозволу, сам по собі розрахунок збитків завданих Відповідачем у розмірі 193 678,86 останній не оскаржує.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду внормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Відповідач, у свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Обставинами справи встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а саме:

- протиправність поведінки в діях Відповідача, яка полягає у порушенні правових норм, ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 153 ГК України;

- наслідком діяльності Відповідача, що пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на додатковий об`єкт викидів (джерело №266), закон визначає спричинення шкоди (збитків) державі. Тобто, доведенню підлягає лише факт відсутності дозволу (підстава для відповідальності) на стаціонарне джерело викидів - з моменту початку його роботи (момент початку правопорушення), внаслідок чого здійснено сам викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, до моменту усунення правопорушення (отримання Дозволу);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» без відповідного на те дозволу на додатковий об`єкт викидів, спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв`язок);

- вина відповідача полягає у несвоєчасному неотриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на спірне джерело викидів.

Таким чином, матеріалами справи та вищенаведеним встановлено, що ПрАТ «ЗЗРК», здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу на стаціонарне джерело № 266, спричинив забруднення атмосферного повітря, завдавши державі збитки у розмірі 193 678,86 гри. У зв`язку з цим в силу норм законодавства вони підлягають відшкодуванню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову прокурора, дійшов неправильного висновку про невстановлення факту порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені збитки.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позов Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про стягнення 193 678,86 грн.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги та позовних вимог, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 у справі № 908/2638/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 у справі № 908/2638/21 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Південного округу до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про стягнення 193 678,86 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на користь місцевого бюджету УК у Василівському районі /с. Мала Білозерка 24062100, Василівського району Запорізької області, збитки у розмірі 193 678, 86 грн., заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури кошти в розмірі 2905,18 грн., витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва держави в суді.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на користь Запорізької обласної прокуратури 4357,77 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 27.03.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяМ.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна