Рішення

від 23.03.2023 по справі 904/5116/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023м. ДніпроСправа № 904/5116/22за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Грейн Тех Агро", с. Варварівка Дніпропетровської області

про стягнення 466 358,07грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Є.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Бичек В.А., адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" завдані державі збитки, внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 20 вересня 2019 року по 05 лютого 2020 року без відповідного Дозволу в розмірі 466 358,07грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перевіркою дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" вимог природоохоронного законодавства України встановлено, що на території підприємства за адресою: вул. Пристанційна, 26-А, село Варварівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, знаходяться джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Підприємству проведено інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 05.02.2020 Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації видав підприємству дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Однак у період з 20.09.2019 по 05.02.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Товариства здійснювалися без відповідного Дозволу. За результатами планового заходу складено Акт № 164/2.5-7/21 від 20.05.2021 та здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав (а.с.76-80):

- в період з 20.09.2019 по 05.02.2020 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без перевищення обсягів, та з відповідним дозволом (дозвіл №1225900000-24 від 10.08.2017);

- щодо фактичного відшкодування збитків державі за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря у вигляді сплати екологічного податку, то держава в особі податкової служби фактично визнала ТОВ "Грейн Тех Агро" платником екологічного податку, визнала подані до податкової декларації розрахунки викидів та отримала за викиди відшкодування, що унеможливлює стягнення з відповідача додаткового відшкодування;

- застосування методики №277 до правовідносин, які мали місце з 20.09.2019 по 05.02.2020 є безпідставним, оскільки зазначена методика набрала чинності 15 травня 2020 року, тобто після виникнення правовідносин. У період з 11.05.2019 по 15.05.2020 жодних спеціальних нормативно-правових актів щодо порядку розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не було;

вказує на відсутність всіх елементів для застосування деліктної відповідальності.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 31 січня 2023 року (а.с.162-165), позивач повністю підтримує заявлені вимоги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 справу №904/5116/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 04.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.01.2023. З 31.01.2023 підготовче засідання відкладено до 13.02.2023.

Ухвалою суду від 13.02.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 09.03.2023. З 09.03.2023 оголошувалась перерва до 23.03.2023.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 09.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін,

В С Т А Н О В И В:

26.06.2019 між ТОВ "Павлоградзернопродукт" та ТОВ "Грейн Тех Агро" укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу будівель та споруд елеватора, розташованих за адресою с. Варварівка Юр`ївського району Дніпропетровської області по вулиці Пристанційна, 26, 26А, в яких встановлені стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1225900000-24 від 10.08.2017 (строк дії до 10.08.2027) було видано ТОВ "Павлоградзернопродукт".

18.09.2019 ДП НВО "ПХЗ" складено Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ "Грейн Тех Агро" (а.с.103-157).

05.02.2020 Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної

державної адміністрації видав ТОВ "Грейн Тех Агро" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.102).

14.04.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано наказ № 632 "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" (а.с.12).

Про проведення планової перевірки вимог природоохоронного законодавства на адресу ТОВ "Грейн Тех Агро" направлено повідомлення № 4-2776-25 від 07.04.2021 (а.с.13).

20.05.2021 Інспекцією було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" (далі - Товариство) адреса: вул. Пристанційна, 26-А, с. Варварівка, Юр`ївський район, Дніпропетровська область, 51325; ЄДРПОУ 42878206.

За результатами перевірки складено Акт № 164/2.5-7/21 від 20 травня 2021 року, в якому зафіксовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" здійснює викиди забруднюючих речовин понад встановлені норми або без відповідного

дозволу, чим порушено вимоги стст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (а.с. 50-66).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 01 червня 2021 року №211392 інженера з охорони праці підприємства Михайличенко Ганну Рафаіліївну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП (викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. Постанову виконано 03 червня 2021 року.

17 червня 2021 року на адресу відповідача була направлена претензія №7/242-ПР про відшкодування шкоди на суму 466358,07грн та розрахунок розміру шкоди (а.с.40).

Розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (викид без Дозволу) джерел викидів ТОВ "Грейн Тех Агро" здійснено за результатами інструментальних вимірювань, проведених під час проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин (встановлених під час планової перевірки з 06 травня 2021 року по 20 травня 2021 року).

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид визначено за формулою 16 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року №277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697 та складає 466358,07грн.

10 серпня 2021 року на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшов лист від ТОВ "Грейн Тех Агро" від 05 серпня 2021 року вих.№ 196 , яким відмовлено у відшкодуванні збитків (а.с.48-49).

Відмова мотивована тим, що будівлі, в яких знаходяться джерела викидів, до 27.06.2019 належали ТОВ "Павлоградзернопродукт", яке у 2017 році отримало дозвіл на викиди та який залишається дійсним.

Згідно наданої відповідачем інформації, з 26.06.2019 власником джерел викидів є ТОВ "Грейн Тех Агро", якому у вересні 2019 року проведено інвентаризацію джерел викидів та який у лютому 2020 року отримав дозвіл на джерела викидів.

Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" завдані державі збитки, внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 20 вересня 2019 року по 05 лютого 2020 року без відповідного Дозволу в розмірі 466 358,07грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

За змістом ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, за результатом проведеної позивачем перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, була встановлена обставина порушення відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу. Виявлені позивачем порушення зафіксовані у акті, складеному за результатом проведеної перевірки за участю відповідача та останнім не заперечувались.

Подальше отримання відповідного дозволу не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди. Відповідач повинен був усвідомлювати наслідки невчасного звернення за відповідним дозволом та повинен був завчасно вчинити дії з метою отримання відповідного дозволу з метою уникнення негативних наслідків у вигляді стягнення збитків за понаднормові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря (п.8.16 постанови Верховного суду у справі № 906/840/21 від 22.11.2022).

Наведене свідчить про наявність правових підстав для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

У зв`язку з викладеним, з підстав наведених вище судом визнається доведеним той факт, що відповідачем порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: допущено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Відповідач не погоджується із встановленим порушенням, стверджує, що в період з 20.09.2019 по 05.02.2020 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без перевищення обсягів, та з відповідним дозволом, який було видано попередньому власнику об`єкта нерухомості та не втратив чинність.

Із змісту статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" слідує, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну (п.2 Порядку).

Таким чином, дозвіл на викиди - це акт індивідуальної дії, який надає одному суб`єкту господарювання право здійснювати викиди, а саме право не може бути передане іншому суб`єкту господарювання.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу проведено інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 20.09.2019, а дозвіл на викиди відповідач отримав лише 05.02.2020.

Отже, з 20.09.2019 по 05.02.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Грейн Тех Агро" здійснювалися без дозволу.

За змістом абзаців 5, 9 частини 8 статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру.

Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним, крім випадку, передбаченого абзацом третім цієї частини, якою передбачено, що зміна власника всього майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу відповідно до затвердженого судом плану санації не є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданого раніше такому товариству документа дозвільного характеру.

Матеріали справи не містять доказів переоформлення у спірний період дозволу відповідачем, а також не містять доказів затвердження судом плану санації у зв`язку зі зміною власника майна. Відповідно викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Грейн Тех Агро" здійснювалися без дозволу.

Стосовно доводів відповідача щодо використання в розрахунку збитків Методики № 277 від 28.04.2020, яка не була чинною в період здійснення викидів без відповідного дозволу, суд зазначає таке.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, яка діяла станом на дату вчинення порушення) передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в частині охорони атмосферного повітря (п.1.4. Методики).

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (п.2.2. Методики).

Згідно зі ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Розрахунок здійснено позивачем 17.06.2021 за період з 20 вересня 2019 року по 05 лютого 2020 року, тобто в той час, коли, за твердженням відповідача, Методику № 639 було визнано нечинною.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.18 у справі №826/3820/18 задоволено позов до відповідача, Міністерства екології та природних ресурсів, про скасування наказу №639 від 10.12.08, визнано протиправним та не чинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08 №639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.18 у справі №826/3820/18 залишено без змін.

Методику № 639 було скасовано 11.06.2019 згідно наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5.

Зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 убачається, що Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта прийнято відповідно до підпункту "б" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, а саме: набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.10.19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.18 у справі №826/3820/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.18 скасовано, в задоволенні позову до Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування наказу №639 від 10.12.18 відмовлено.

Тобто, Методика, затверджена наказом № 639 від 10.12.18, не визнана незаконною та нечинною.

Пункт 4.1 та формула Методики від 28 квітня 2020 року № 277, за якими позивачем розраховано збитки є аналогічними п. 4.1 та формулі Методики від 10 грудня 2008 року № 639, відповідно, застосування Методики для розрахунку збитків, які заподіяні відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, жодним чином не вплине на визначений позивачем розмір шкоди.

Відповідно до пункту 4.1 Методики №639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за відповідною формулою, одним з показників якої є mi - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пп. 2.1.2 п. 2.1 Методики №639).

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики №639).

Зокрема, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (пп. 2.7.1 п. 2.7 Методики №639).

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря врегульований розділом 3 Методики №639. Зокрема, пунктом 3.2 зазначеного розділу визначені відповідні формули розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства.

Крім того, як пункт 2.3 Методики №277 (чинної на момент проведення Позивачем відповідної перевірки), так і пункт 2.3 Методики №639 регулюють визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря саме інструментально-лабораторними методами контролю.

Також слід зазначити, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди (п.66 постанови Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 911/2005/13).

Суд приймає до уваги, що позивач при здійсненні розрахунку розміру збитків помилково послався на положення Методики №277, яка була затверджена вже після вчинення відповідачем спірного правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом juracuria ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц), п.67 постанови Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20.

Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16.

У даному випадку відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади на такі викиди і тим самим порушував Закон України "Про охорону атмосферного повітря", тобто діяв протиправно і шкідливо.

Факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на такі викиди належним чином встановлений проведеною позивачем перевіркою, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу у період з 20.09.2019 по 05.02.2020.

Відтак неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 164/2.5-7/21 від 20.05.2021, підписаний без зауважень чи заперечень директором Товариства, є належним та допустимим доказом щодо факту вчинення відповідачем правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 466358,07 грн. шкоди.

Доводи відповідача щодо фактичного відшкодування збитків державі за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря у вигляді сплати екологічного податку відхиляються судом.

Відповідно до пп.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп.240.1.1 п.240.1 ст. 240 Податкового кодексу України).

У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов`язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (ст.249 ПК України).

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку (249.3. ПК України).

Тож, підприємства на основі отриманого дозволу на викиди, де вказані максимально можливі обсяги викидів від стаціонарних джерел викидів повинні спачувати екологічний податок щоквартально, згідно вимоги ст. 249 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Грейн Тех Агро", згідно платіжного доручення № 294 від 30.10.2019 на суму 3885,77грн сплачено екологічний податок за ІІІ квартал 2019 року (а.с.94), згідно платіжного доручення № 509 від 21.01.2020 сплачено екологічний податок за викид в атмосферне повітря за 4 квартал 2019 року на суму 3951,67грн (а.с.98), згідно платіжного доручення № 652 від 21.04.2020 екологічний податок за І квартал 2020 у сумі 1271,08грн (а.с.101).

Проте, сплата екологічного податку не звільняє відповідача від відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які нараховані відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ч.1 ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у справі.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу, господарський суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" про стягнення 466 358,07грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" (адреса: вул. Пристанційна, 26-А, с. Варварівка, Юр`ївський район, Дніпропетровська область, 51325; ідентифікаційний код 42878206) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані державі збитки, внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 20 вересня 2019 року по 05 лютого 2020 року без відповідного Дозволу в розмірі 466358,07грн. (чотириста шістдесят шість тисяч триста п`ятдесят вісім грн 07 коп.) на р/р (IBAN) UA198999980333109331000004529, отримувач ГУК у Дніпропетровській області/ТГ с.Юр`ївка, код класифікації доходів бюджету 24062100, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Тех Агро" (адреса: вул. Пристанційна, 26-А, с. Варварівка, Юр`ївський район, Дніпропетровська область, 51325; ідентифікаційний код 42878206) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (адреса: вул. Героїв АТО,92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103, ідентифікаційний код 43877118; номер рахунку IBAN UA038201720343190001000101953, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6995,37грн, видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.03.2023

СуддяН.М.Євстигнеєва