Рішення

від 29.11.2022 по справі 909/434/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/434/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Калуської окружної прокуратури

(просп. Л. Українки, 16-Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304)

в інтересах держави в особі Калуської міської ради

(вул. І.Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Калуський бровар"

(вул. Шевченка, 329, м. Львів, 79069)

про стягнення 1 158 143,53 грн заборгованості з орендної плати за землю

за участю:

від Івано-Франківської обласної прокуратури: Піварчука А.М. - прокурор;

від Калуської міської ради: Бреславської М.М. - представник;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Калуський бровар": не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Керівник Калуської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Калуської міської ради (далі - Калуська міська рада, позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою (вх.№7921/22 від 20.06.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Калуський бровар" (далі - ТОВ "ТД Калуський бровар", відповідач) про стягнення 1 158 143,53 грн заборгованості з орендної плати за землю (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 17 372,15 грн судового збору.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.07.2022, про що представники сторін повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв`язку.

22.07.2022 у підготовчому засіданні з`явились представник позивача та прокурор, судом відкладено підготовче засідання на 15.08.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що присутніх в засіданні учасників справи повідомлено під розписку, а відповідача - ухвалою-повідомленням про судове засідання, надісланою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

15.08.2022 у підготовчому засіданні з`явився представник позивача, яким було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№10468/22), а саме розрахунку суми боргу; судом долучено поданий представником позивача доказ до матеріалів справи; судом відкладено підготовче засідання на 22.09.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що представник позивача повідомлений у судовому засіданні під розписку, а прокурор та відповідач ухвалою-повідомленням про судове засідання, яка відповідачу надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

22.09.2022 підготовче засідання не відбулось в зв`язку з тимчасовою втратою судді Валєєвої Т.Е. працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 27.09.2022 учасників справи повідомлено про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 12.10.2022, про що сторони повідомлені через Електронний суд, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв`язку.

12.10.2022 у підготовчому засіданні з`явились представники позивача та прокурор; представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позовних вимог; судом відкладено підготовче засідання на 03.11.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що присутніх у судовому засіданні учасників справи повідомлено під розписку, а відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

03.11.2022 до суду від прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№14374/22), в якій просив стягнути з відповідача 1 158 143,53 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 17 372,15 грн судового збору.

03.11.2022 у підготовчому засіданні з`явились представники позивача та прокурор, судом прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.11.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що присутніх у судовому засіданні учасників справи повідомлено під розписку, а відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

21.11.2022 до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів (вх.№15819/22), подана в порядку ч. 1 ст. 207 ГПК України, в якій позивач просив долучити докази повідомлення прокурором позивача про звернення до суду, з яких вбачається дата його отримання позивачем. Враховуючи поважні причини пропуску строку на подання такого доказу (втрата його позивачем), такий доказ приймається судом до розгляду.

29.11.2022 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяли участь представник позивача та прокурор.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи

Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2022, від 22.07.2022, від 16.08.2022, від 27.09.2022, від 13.10.2022 та від 04.11.2022 надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження, яке вказано в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.06.2022 та на 29.09.2022. Проте, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з частинами 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судового рішення передбачений ст. 242 ГПК України.

Згідно з ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, ухвали-повідомлення про судове засідання надсилалися відповідачу за адресою місцезнаходження його майна на земельній ділянці, заборгованість за оренду якої є предметом спору у даній справі. Проте, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також ухвали-повідомлення про судове засідання надсилалися засновнику та керівнику позивача - Голосовій Л.О. на її адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48, 99). Поштові відправлення вручено Голосовій Л.О., про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 105, 108, 124).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Позиції сторін

Позиція прокурора та позивача. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди та додаткової угоди до договору в частині сплати орендних платежів. У зв`язку з чим, прокурор в інтересах держави в особі Калуської міської ради звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, яка підлягає стягненню в місцевий бюджет.

Як на правову підставу заявлених вимог прокурор посилається на ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24 Закону України "Про оренду землі", ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Калуської міської ради прокурор зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком ненадходження коштів до місцевого бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор та представник позивача у судових засіданнях позов підтримали з підстав, викладених у позові.

Позиція відповідача. Відповідач у судові засідання жодного разу свого представника не направив, причин неявки представника суду не повідомив.

Відповідач у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

26.05.2015 рішенням п`ятдесят дев`ятої сесії шостого демократичного скликання Калуської міської ради №3113 "Про розгляд клопотання ТОВ "ТД Калуський бровар":

- затверджено відповідачу документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування цілісного майнового комплексу пивзаводу;

- надано відповідачу в оренду на п`ять років земельну ділянку площею 3,3653 га, яка знаходиться на вул. Грушевського, 89-А, для обслуговування цілісного майнового комплексу пивзаводу;

- зобов`язано відповідача у місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки та подати його на державну реєстрацію (а.с. 14).

06.07.2015 між Калуською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ТД Калуський бровар" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди) (а.с. 15-16).

Умови договору такі.

Орендодавець відповідно до рішень Калуської міської ради від 26.05.2015 №3113 надає в оренду земельну ділянку в строкове платне користування для обслуговування цілісного майнового комплексу пивзаводу, яка знаходиться на вулиці Грушевського, 89-А в м. Калуші Івано-Франківської області (п. 1 договору).

В оренду надана земельна ділянка загальною площею 3,3653 га (кадастровий номер ділянки №2610400000:15:003:0028) (п. 2 договору).

На земельній ділянці знаходяться об`єкти майна орендаря - пивзавод (п. 3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 765 532,07 грн (п. 5 договору).

Договір укладений на 5 років до 26.05.2020. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Орендна плата нараховується і вноситься в грошовій формі і становить 470 621,28 грн в рік (п. 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми, обчисленої відповідно до грошової оцінки земель, затвердженої рішенням Калуської міської ради "Про затвердження матеріалів коригування грошової оцінки землі міста Калуша" від 28.03.2007 №246 та рішення Калуської міської ради "Про порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Калуші" від 30.06.2011 №430 (п. 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається у випадку:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом (п. 12 договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний термін (строк) після державної реєстрації цього договору за актом її прийняття-передачі (п. 17 договору).

Обов`язки орендаря: у відповідності до п. 9, 10, 11 договору своєчасно вносити орендну плату (п. 26 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 29 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами. Невід`ємними частинами договору є:

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт прийняття-передачі об`єкта оренди;

- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п. 36 договору).

Договір підписано й скріплено печатками сторін.

08.07.2015 за актом про передачу земельної ділянки в натурі позивач передав відповідачу земельну ділянку площею 3,3653 га для обслуговування цілісного майнового комплексу (а.с. 17).

25.06.2020 на підставі рішення Калуської міської ради "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності" від 25.06.2020 №3266 між сторонами укладено додаткову угоду до договору (далі додаткова угода №1), якою внесено зміни до договору (а.с. 18), зокрема:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 17 871 607,91 грн (п. 5 договору);

- договір продовжено з 27.05.2020 до 27.05.2030. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право продовження його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата продовжує нараховуватись незалежно від того, зареєстрував орендар пролонгацію договору чи ні (п. 8 договору);

- орендна плата нараховується і вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі в розмірі 625 506,28 грн (3,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки) в рік (п. 9 договору).

- орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми, обчисленої відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.05.2020 №547 та рішень Калуської міської ради від 14.07.2014 №2577 "Про нормативну грошову оцінку земель міста Калуша" та "Про встановлення ставок земельного податку та орендної плати на території міста Калуша" від 21.06.2018 №1634 (п. 11 договору);

- цільове призначення земельної ділянки 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п. 14 договору);

Додаткова угода №1 підписана й скріплена печатками сторін.

У додатковій угоді №1 зазначено, що вона підписано відповідачем з протоколом розбіжностей. До додаткової угоди №1 додано протокол узгодження розбіжностей №1 до додаткової угоди, яким запропоновано внести зміни до п. 12.1 договору щодо нарахування пені (а.с. 19). Враховуючи те, що цей протокол підписаний лише відповідачем та не підписаний позивачем, він не є належним доказом, тому не враховується судом.

03.02.2022 на підставі рішення Калуської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Калуша" від 24.06.2021 №623 між сторонами укладено додаткову угоду до договору (далі додаткова угода №2), якою внесено зміни до договору (а.с. 113-114), зокрема:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: №2610400000:15:003:0028 становить 27 840 453,84 грн (п. 5 договору);

- орендна плата нараховується і вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі у розмірі 974 415,88 грн. (3,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки) в рік (п. 9 договору);

- орендна плата вноситься згідно з вимогами Податкового кодексу України та відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 №3450 та рішень Калуської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Калуша" від 24.06.2021 №623 та "Про встановлення ставок земельного податку та орендної плати на території міста Калуша" від 21.06.2018 №1634 (п. 11 договору);

Згідно з п. 2 додаткової угоди №2 у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даного правочину застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2022.

Відповідно до п. 3, 5 додаткової угоди №2 усі інші умови договору, які не змінені додатковою угодою №2, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Невід`ємною частиною додаткової угоди №2 є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 №3450 (а.с. 113-114).

Додаткова угода №2 підписана й скріплена печатками сторін.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 20) право оренди земельної ділянки відповідача зареєстроване 23.07.2015 за №10577262 та в подальшому продовжено до 27.05.2030.

Відповідач припинив сплачувати в повному обсязі орендну плату за землю, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2020 по 31.01.2022.

Позивач при зверненні до суду подав розрахунок суми боргу за користування землею, на підставі якого сума боргу за період з 01.07.2019 по 31.01.2022 становила 1 129 067,73 грн (а.с. 36). В ході розгляду справи позивач перерахував суму заборгованості, взявши до уваги за січень 2022 р. розмір нормативно-грошової оцінки землі, який вказаний у додатковій угоді №2. Відповідно до здійсненого перерахунку сума боргу за період з 01.07.2019 по 31.01.2022 становить 1 158 143,53 грн (а.с. 112).

Отже, предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача 1 158 143,53 грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період з 01.04.2020 по 31.01.2022.

У зв`язку з несплатою коштів відповідачем у добровільному порядку, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Калуської міської ради, як органу місцевого самоврядування, якому надано право розпорядження відповідними землями від імені та в інтересах територіальної громади.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави

1.1. Загальні засади

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Також аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.04.2019 у справі № 826/13768/16, Верховним Судом в постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 28.09.2021 у справі №810/3787/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

-однією з підстав для представництва прокурором держави в суді є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести (п. 37, 78);

- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38, 77);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39, 79);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, 1) чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: 2) значимість порушення інтересів держави, 3) можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, 4) наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п. 40, 80);

- суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи (п. 42);

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43, 81);

- захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (п. 47);

- наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин (п. 67).

Наведені висновки також підтримані Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 05.10.2022 у справі №923/199/21.

1.2. Щодо органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно зі ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частина 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 4 ГПК України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.

У ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Як вбачається, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за укладеним між Калуською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ТД Калуський бровар" (орендар) договором оренди землі від 06.07.2015, предметом якого є оренда землі в м. Калуші, що належить до об`єктів комунальної власності Калуської міської територіальної громади.

Отже, Калуська міська рада як орендодавець цього майна є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

1.3. Щодо обставин захисту інтересів держави в особі територіальної громади у даній справі

24.05.2022 Калуська окружна прокуратура звернулась до Калуської міської ради з листом №09.52-67-1485ВИХ-22 щодо інформування про вжиті Калуською міською радою заходи щодо стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 1 181 193,25 грн з ТОВ "ТД Калуський бровар". При цьому просила повідомити чи сплачувалася за період з 01.06.2019 по 31.01.2022 зазначеним товариством плата за землю (земельний податок, орендна плата), а також вказала, що у випадку невжиття заходів щодо стягнення заборгованості Калуською міською радою прокурором буде подано відповідний позов до суду (а.с. 39).

26.05.2022 Калуська міська рада листом №2226/02-32/04 від 24.05.2022 повідомила Калуську окружну прокуратуру, що на даний час позбавлена можливості реалізувати своє право на звернення з відповідним позовом до суду, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору (а.с. 37).

15.06.2022 Калуською окружною прокуратурою на виконання приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Калуську міську раду (повідомлення №09.52-67-1719вих-22 від 15.06.2022) про намір звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Калуської міської ради із позовом про стягнення 1 129 067,73 грн заборгованості з орендної плати (а.с. 126).

Отже, обставиною, що перешкоджає захисту інтересів держави безпосередньо самою Калуською міською радою, на даний час є відсутність фінансування видатків на сплату судового збору.

Таким чином, Калуська міська рада підтвердила наявність значної заборгованості відповідача, яка мала надійти до місцевого бюджету (що є порушенням інтересів держави), а також вказала на неможливість подання позову про її стягнення (що є підтвердженням невжиття належних заходів для захисту інтересів держави).

Відтак, маючи відповідні повноваження, Калуська міська рада протягом тривалого часу не вживала належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.

На підставі наведеного суд встановив, що на виконання приписів ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Калуською міською радою, яка протягом тривалого часу (з грудня 2019 року) самостійно не вчиняла дій, спрямованих на захист економічних інтересів держави в частині надходження коштів до місцевого бюджету.

За таких обставин справи у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Калуської міської ради, у зв`язку із нездійсненням останньою захисту інтересів держави.

ІІ. Щодо розгляду справи по суті

2.1. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з оренди землі на підставі договору оренди землі від 06.07.2015.

Отже, предметом позову у даній справі є стягнення орендної плати за землю за договором оренди землі.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

2.2. Щодо сплати орендної плати

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії акта про передачу земельної ділянки в натурі від 08.07.2015 за договором оренди землі від 06.07.2015, орендодавець свої зобов`язання за договором оренди землі щодо передачі в оренду земельної ділянки виконав.

Приписами ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Також у відповідності до п. "в" ст. 96 Земельного кодексу України одним із обов`язків землекористувачів є своєчасна сплата земельного податку або орендної плати.

Як встановлено судом, сторонами в договорі та додаткових угодах до нього узгоджено розмір орендної плати та порядок і строк її сплати.

Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

У силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем за період з 01.07.2019 по 31.01.2022 нараховано відповідачу орендну плату за землю на загальну суму 1 644 967,22 грн, які оплачені відповідачем частково на суму 486 823,49 грн, тобто заборгованість становить 1 158 143,53 грн., що підтверджується відповідним розрахунком позивача (а.с. 112).

Проте, матеріали справи не містять та суду не доведено факт сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за землю за договором за квітень 2020 року (частково), за травень 2020 - січень 2022 років (повністю) у розмірі 1 158 143,53 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем заборгованості за відповідний період, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено та документально обґрунтовано наявність заборгованості відповідача з орендної плати за землю за період з 01.04.2020 по 31.01.2022, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення 1 158 143,53 грн заборгованості з орендної плати за землю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, прокурор зазначив лише судовий збір.

Звертаючись до суду з позовом та під час розгляду справи, Івано-Франківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір на загальну суму 17 372,15 грн, що підтверджено копією платіжного доручення №962 від 09.06.2022 на суму 16 936,02 грн та №2125 від 02.11.2022 на суму 436,13 грн (а.с. 41, 117).

Враховуючи те, що ціна позову становить 1 158 143,53 грн, то судовий збір у справі за заявлену майнову вимогу складає 17 372,15 грн (1 158 143,53 грн *1,5%).

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 17 372,15 грн покладається на відповідача.

Інших судових витрат сторонами заявлено суду до відшкодування не було.

Керуючись ст. 13, 14, 43, 73, 74, 76, 80, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Калуський бровар" про стягнення 1 158 143,53 грн заборгованості з орендної плати за землю задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Калуський бровар" (вул. Шевченка, 329, м. Львів, 79069; ідентифікаційний код 39048652) на користь Калуської міської ради (вул. І. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301; ідентифікаційний код 33578261) 1 158 143,53 грн (один мільйон сто п`ятдесят вісім тисяч сто сорок три гривні 53 коп.) заборгованості з орендної плати за землю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Калуський бровар" (вул. Шевченка, 329, м. Львів, 79069; ідентифікаційний код 39048652) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 03530483) 17 372,15 грн (сімнадцять тисяч триста сімдесят дві гривні 15 коп.) судового збору.

4. На виконання рішення видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.03.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва