Рішення

від 27.03.2023 по справі 909/112/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/112/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства мале підприємство "Вік"

вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442 ел. пошта: vik91@ukr.net

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс"

вул. 16 Липня, буд. 11, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442

про: стягнення заборгованості за договором в сумі 21 887 грн 89 коп.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство мале підприємство "Вік" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про стягнення заборгованості в розмірі 21887,89грн.

Ухвалою суду від 09.02.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали та спосіб усунення недоліків.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків ( вх. 2904/23 від 22.02.2023).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача за укладеним між сторонами договором № 2/19 на встановлення засобів відеоспостереження виникла заборгованість у розмірі 38500 (тридцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/900/22 позов Приватного підприємства мале підприємство "Вік" (вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442, код ЄДРПОУ 13650952) до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" (вул. 16 липня, буд.11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, код ЄДРПОУ 36480308) задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 38 500 (тридцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. заборгованості та 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 96 коп. судового збору. На виконання рішення видано наказ.

Позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 58698,73грн, нарахованих на вказану суму боргу.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 526, 530, 549, 550 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Ухвала господарського суду від 24.02.2023 направлена направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №909/112/23, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У зв`язку із порушенням ПАТ Серін-Ліс" умов спірного Договору № 2/19 на встановлення засобів відеоспостереження та нездійсненням останнім повної оплати отриманих послуг, ППМП "Вік" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовними вимогами про стягнення з ПАТ " Серін-Ліс" заборгованості у розмірі 218876,89грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/900/22 позов Приватного підприємства мале підприємство "Вік" (вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442, код ЄДРПОУ 13650952) до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" (вул. 16 липня, буд.11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, код ЄДРПОУ 36480308) задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 38 500 (тридцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. заборгованості та 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 96 коп. судового збору. На виконання рішення видано наказ.

З огляду на викладене, посилаючись на порушення відповідачем умов спірного Договору в частині повної та своєчасної оплати послуг підтвердженої рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.22 у справі № 909/900/22, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 21887,89грн., з яких 3% річних у розмірі3468,48грн, інфляційні втрати у розмірі 18419,11грн.

Сутність позову полягає у примусовому застосуванні до відповідача наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних витрат

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2023 у справі №909/900/22 на виконання договору № 2/19 від 01.10.2019 позивачем (виконавцем) надано суду акт виконання робіт №1 від 15.10.2019, відповідно до якого виконавцем проведено роботи з постачання технічних засобів відеонагляду, їх монтажу та налаштування на території деревообробного комплексу ПрАТ "Серін -Ліс" у м.Сколе Львівської області згідно договору №2/19 від 01.10.2019. Вартість виконаних робіт становить 40 000 грн. Відповідач 05.02.2020 перерахував позивачу оплату за роботи згідно договору № 2/19 від 01.10.2019 в сумі 1500 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем, за договором 2/19 від 01.10.2019, з урахуванням часткової оплати згідно з платіжним дорученням, становить 38500,00грн. Доказів оплати матеріали справи не містили, відтак, Відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем в розмірі 38500,00грн.

Отже, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2023 у справі №909/900/22 , в частині факту наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем за спірним договором у розмірі 38500,00грн має преюдиційний характер для цієї справи.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, останнім заявлено до стягнення інфляційні витрати на загальну суму 18419,11грн та 3% річних у загальному розмірі 3468,48грн

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є методологічно та арифметично правильним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає загальний розмір 3% річних 3468,48грн та інфляційних втрат 18419,11грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат та часткового задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" (вул. 16 липня, буд.11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, код ЄДРПОУ 36480308) на користь Приватного підприємства мале підприємство "Вік" (вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442, код ЄДРПОУ 13650952) - 3% річних 3468,48грн., інфляційних втрат 18419,11грн. та 2684,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 27.03.2023

Суддя Шкіндер П.А.