Рішення

від 27.03.2023 по справі 909/62/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/62/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/62/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія Дніпро" про стягнення 205961,92 грн.

Суть спору.

Приватне акціонерне товариство "Оріль-Лідер" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія Дніпро" про стягнення 205961,92 грн., з яких: 109127,07 грн. - заборгованість за договорами підряду (№ 197 від 05.04.2019, № 348 від 04.07.2019), 2207,05 грн. - сума процентів, 94627,80 грн. - штрафні санкції.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2023 для розгляду справи № 909/62/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2023 прийнято позовну заяву ПрАТ "Оріль-Лідер" до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/62/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу, згідно вимог ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення із трек-номером 76501 0265461 7, на зазначену у позовній заяві адресу: вул. Слави Стецька, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76014. Також копію зазначеної вище ухвали суд надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення із трек-номером 76501 0267652 1 на адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження відповідача: вул. Слави Стецько, буд. 2, м. Івано-Франківськ, 76014.

Однак, копії ухвали про відкриття провадження у справі повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" із зазначенням у відповідній довідці про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/62/23 від 23.01.2023 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

В контексті викладеного суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що згідно умов договорів підряду: № 197 від 05 квітня 2019 року, № 348 від 04 липня 2019 року, ПРАТ "Оріль-Лідер" перерахувало на рахунок ТОВ "БЛ Дніпро" кошти в сумі 1239652,95 грн.

Проте, ТОВ "БЛ Дніпро" не виконало весь обсяг робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за невиконані роботи в сумі 109127,07 грн.

На підставі п. 6.2 зазначених вище договорів підряду позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 2207,05 грн. та штрафні санкції в сумі 94627,80 грн., на підставі п.10 додатку № 2 до спірних договорів підряду.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

05.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія Дніпро" (контрагент/відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Оріль-Лідер" (МХП/позивач) було укладено договір підряду №197 (а.с. 16-18).

На умовах даного договору, контрагент зобов`язується у встановлені строки за завданням МХП виконати роботи, зазначені в додатках до договору, а МХП прийняти та оплатити зазначені роботи (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що невід`ємною частиною договору є, зокрема, Додаток № 2, який визначає зобов`язання сторін та регулює окремі положення договору стосовно найменування робіт, граничного терміну виконання робіт, строків та порядку оплати робіт (п. 1.2.2. договору).

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 предметом договору є: утеплення фасаду СГП цеху забою та переробки курчат-бройлерів код згідно Державного класифікатору продукції та послуг (ДКПП) 43.39.19.

Згідно з п.3 додатку №2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 терміни (строки) виконання робіт встановлюються протягом 90 календарних днів з моменту підписання даного договору. Відповідно до умов договору МХП здійснює оплату робіт шляхом перерахування на поточний банківський рахунок контрагента протягом 10 банківських днів з дати підписання договору 30% від вартості замовлених робіт (п. 3.1. додатку №2).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт, що є предметом цього договору вказується у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до п.2.3. договору фактична загальна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт та не може перевищувати загальну вартість робіт визначену у додатку №2 до цього договору.

У пункті 4 додатку №2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 визначено, що загальна вартість (ціна) даного договору не перевищує 894000,00 грн. з урахування ПДВ. На момент укладення договору вартість замовлених робіт складає 894000,00 грн. з урахування ПДВ.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 595747,97 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

№ 1209460055 від 21.02.2020 на суму 189420,33 грн. (а.с. 43);

№ 1091130031 від 14.01.2020 на суму 106060,03 грн. (а.с. 44);

№ 7496400072 від 13.09.2019 на суму 32067,61 грн. (а.с. 45);

№ 3779900079 від 07.05.2019 на суму 268200,00 грн. (а.с. 46).

Відповідач виконав належним чином роботи на суму 565970,62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними актами виконаних робіт, а саме:

актом №1 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 53446,03 грн; підписаний замовником 16.07.2019 без зауважень (а.с. 61-63);

актом №2 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму 176766,73 грн; підписаний замовником 16.09.2019 без зауважень (а.с. 67-69);

актами (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (а.с. 73-82) - №3 на суму 365843,72 грн., №4 на суму (-30085,86 грн); підписані замовником 16.12.2019 без зауважень.

За наведеного, відповідач не виконав весь обсяг оплачених позивачем робіт в зв`язку з чим, згідно договору підряду № 197 від 05.04.2019, у ТОВ "БЛ Дніпро" утворилася заборгованість перед ПРАТ "Оріль-Лідер" в розмірі 29777,35 грн. (595747,97 грн. (сума оплачених робіт) - 565970,62 грн. (сума виконаних робіт)).

04.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія Дніпро" (контрагент/відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Оріль-Лідер" (МХП/позивач) було укладено договір підряду №348 (а.с. 32-34).

На умовах даного договору, контрагент зобов`язується передати у встановлені строки за завданням МХП виконати роботи, зазначені в додатках до договору, а МХП прийняти та оплатити зазначені роботи (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що невід`ємною частиною договору є, зокрема, Додаток № 2, який визначає зобов`язання сторін та регулює окремі положення договору стосовно найменування робіт, граничного терміну виконання робіт, строків та порядку оплати робіт (п. 1.2.2. договору).

Згідно п.1 додатку №2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 предметом договору є: відновлення поверхні стель залізобетонного перекриття пташників бригад 13, 15, 16 зони вирощування №2 ПрАТ "Оріль-Лідер", код згідно Державного класифікатору продукції та послуг (ДКПП) 43.39.19.

Відповідно до п.3 додатку №2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 терміни (строки) виконання робіт встановлюються згідно графіка виконання робіт (додаток №4). Відповідно до умов договору МХП здійснює оплату робіт шляхом перерахування на поточний банківський рахунок контрагента протягом 5 банківських днів з дати підписання договору 30% від вартості замовлених робіт (п. 4.1. додатку №2).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт, що є предметом цього договору вказується у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до п.2.3. договору фактична загальна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт та не може перевищувати загальну вартість робіт визначену у додатку №2 до цього договору.

У пункті 5 додатку №2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 визначено, що загальна вартість (ціна) даного договору не перевищує 998556,10 грн. з урахування ПДВ. На момент укладення договору вартість замовлених робіт складає 998556,10 грн. з урахування ПДВ.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 644104,88 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

№ 1197470057 від 18.02.2020 на суму 1050,39 грн. (а.с. 48);

№ 1152590063 від 31.01.2020 на суму 931,01 грн. (а.с. 49);

№ 1103520075 від 17.01.2020 на суму 6302,37 грн. (а.с. 50);

№ 1083690121 від 10.01.2020 на суму 11888,39 грн. (а.с. 51);

№ 1052350025 від 24.12.2019 на суму 170735,60 грн. (а.с. 52);

№ 7496400012 від 13.09.2019 на суму 153630,29 грн. (а.с. 53);

№ 5947900005 від 23.07.2019 на суму 299566,83 грн. (а.с. 54).

Відповідач виконав належним чином роботи на суму 574230,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними актами виконаних робіт, а саме:

акт №1 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 256050,49 грн; підписаний замовником 02.09.2019 без зауважень (а.с. 85-86);

акт №2 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року на суму 318179,60 грн; підписаний замовником 02.12.2019 без зауважень (а.с. 91-92).

09.06.2020 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист з повідомленням про неможливість продовження виконання робіт за договором № 348 від 04.07.2019 (а.с. 55)

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що станом на 09.06.2020, ТОВ "БЛ Дніпро" не виконало весь обсяг оплачених ПРАТ "Оріль-Лідер" робіт; у зв`язку з чим, за договором підряду № 348 від 04.07.2019, у ТОВ "БЛ Дніпро" утворилася заборгованість перед ПРАТ "Оріль-Лідер" у розмірі 69874,79 грн. (644104,88 грн. (сума оплачених робіт) - 574230,09 грн. (сума виконаних робіт)).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено листи №21/01/165 від 01.02.2021 (а.с. 56) , № 21/01/282 від 25.02.2021 (а.с. 57) та додаткові угоди про залік зустрічних однорідних вимог та погашення заборгованості. Проте, зазначена вище кореспонденція повернута Укрпоштою на адресу позивача з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"; сплачені позивачем кошти останньому не повернуто.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав весь обсяг оплачених позивачем робіт, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 99652,14 грн. (29777,35 грн. за договором підряду № 197 від 05.04.2019 + 69874,79 грн. за договором підряду № 348 від 04.07.2019).

Доказів повернення відповідачем сплачених позивачем коштів матеріали справи не містять.

Відповідальність сторін визначена у розділі 6 договорів підряду № 197 від 05.04.2019, № 348 від 04.07.2019.

Пунктом 6.2 зазначених вище договорів сторони погодили, що у разі неналежного виконання зобов`язань передбачених договором, контрагент за кожне зобов`язання, виконане неналежним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказане зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня МХП має право відмовитися від договору, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

У абзаці другому пункту 10 додатку №2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 встановлено, що у разі якщо порушення остаточного завершення робіт, що є предметом цього договору, з вини контрагента складе понад двадцять календарних днів, то окрім неустойки, визначеної п. 6.2 цього договору, контрагент сплачує МХП штраф в розмірі 5% від загальної вартості робіт, визначеної даним договором.

У абзаці другому пункту 11 додатку №2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 встановлено, що у разі якщо порушення остаточного завершення робіт, що є предметом цього договору, з вини підрядника складе понад двадцять календарних днів, то окрім неустойки, визначеної п. 6.2 цього договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 5% від загальної вартості робіт, визначеної даним договором.

На підставі п. 6.2 зазначених вище договорів підряду та додатку № 2 до них позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 2207,05 грн. та штрафні санкції в сумі 94627,80 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Внаслідок укладення договорів підряду № 197 від 05.04.2019 та № 348 від 04.07.2019 між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договори підряду № 197 від 05.04.2019 та № 348 від 04.07.2019 укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

З встановлених судом обставин слідує, що строки виконання відповідачем підрядних робіт, встановлені у п. 3 додатку № 2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 - 90 календарних днів з моменту підписання договору, а у п. 3 додатку № 2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 - згідно графіка виконання робіт (додаток № 4 до договору - протягом серпня-жовтня) завершились.

З листування між сторонами (а.с. 55- 58) слідує, що відповідач не буде продовжувати виконання робіт за договорами підряду, а позивач цього не вимагає, а заявляє вимоги щодо повернення авансованих коштів в частині вартості не виконаних підрядних робіт а тому договори підряду, щодо яких між сторонами існує спір, припинені за згодою сторін (розірвані).

За таких обставин, сплачені позивачем авансові платежі, в частині, в яких відповідач не виконав підрядні роботи, є безпідставно набутими коштами. Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено, якщо це допускається договором або законом.

Враховуючи наслідки припинення договорів підряду та той факт, що підстава, на якій відповідач отримав авансовані кошти відпала, суд дійшов висновку про наявність у ТОВ "Будівельна лабораторія Дніпро" обов`язку повернути позивачу суму грошових коштів, сплачену позивачем за договорами підряду № 197 від 05.04.2019 в сумі 29777,35 грн. та заборгованість за договором підряду № 348 від 04.07.2019, на вартість яких відповідач не виконав підрядні роботи.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.11.2021 по справі № 910/17235/20.

На порушення зазначеної норми права відповідач станом на день подання позовної заяви не повернув сплачені позивачем авансовані кошти.

Позивач просить суд стягнути з відповідача грошових коштів за невиконаний обсяг робіт на суму 109127,07 грн.

Однак, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач не виконав весь обсяг оплачених позивачем робіт, у зв`язку з чим у останнього, за наслідками припинення договірних відносин, утворилася заборгованість перед позивачем щодо повернення коштів, отриманих за договором підряду № 197 від 05.04.2019 в сумі 29777,35 грн. та за договором підряду № 348 від 04.07.2019 в сумі 69874,79 грн., що сумарно становить - 99652,14 грн.

За наведеного, вимога про стягнення 109127,07 грн. грошових коштів за невиконаний обсяг робіт підлягає частковому задоволенню в сумі 99652,14 грн. Суд відмовляє в частині позову про стягнення заборгованості в сумі 9474,93 грн., оскільки остання не підтверджена документально.

Наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (форма № КБ-2в) підтверджується належне виконання робіт відповідачем на суму 565970,62 грн. за договором підряду № 197 від 05.04.2019 та на суму 574230,09 грн. за договором підряду № 348 від 04.07.2019, і проведення позивачем оплат в загальній сумі: за договором підряду № 197 від 05.04.2019 - 595747,97 грн та за договором підряду № 348 від 04.07.2019 - 644104,88 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем щодо не повернутих авансів становить 99652,14 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення процентів в сумі 2207,05 грн. та штрафних санкцій в сумі 94627,80 грн. суд зазначає таке.

Як вбачається з норм ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поняття неустойки визначене у статті 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної вище норми неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 1 ст. 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій за Господарським кодексом України, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Зазначені норми ЦК України та ГК України передбачають заходи відповідальності, які застосовуються до суб`єктів господарювання у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідальність сторін визначена у розділі 6 договорів підряду № 197 від 05.04.2019, № 348 від 04.07.2019.

Пунктом 6.2 зазначених вище договорів сторони погодили, що у разі неналежного виконання зобов`язань передбачених договором, контрагент за кожне зобов`язання, виконане неналежним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказане зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня МХП має право відмовитися від договору, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

У абзаці другому пункту 10 додатку №2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 встановлено, що у разі якщо порушення остаточного завершення робіт, що є предметом цього договору, з вини контрагента складе понад двадцять календарних днів, то окрім неустойки, визначеної п. 6.2 цього договору, контрагент сплачує МХП штраф в розмірі 5% від загальної вартості робіт, визначеної даним договором.

У абзаці другому пункту 11 додатку №2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 встановлено, що у разі якщо порушення остаточного завершення робіт, що є предметом цього договору, з вини підрядника складе понад двадцять календарних днів, то окрім неустойки, визначеної п. 6.2 цього договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 5% від загальної вартості робіт, визначеної даним договором.

Судом встановлено порушення відповідачем остаточного завершення робіт за договорами підряду № 197 від 05.04.2019 та № 348 від 04.07.2019, понад двадцять календарних днів.

Строки виконання робіт встановлені у п. 3 додатку № 2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 - 90 календарних днів з моменту підписання договору, а у п. 3 додатку № 2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 - згідно графіка виконання робіт (додаток № 4 до договору - протягом серпня-жовтня).

Вказаних вище строків виконання робіт відповідач, як підрядник, не дотримався, оскільки взагалі не завершив виконання робіт за договором. Виходячи з наведеного, штрафні санкції за порушення відповідачем абзацу другого пункту 10 додатку №2 до договору підряду № 197 від 05.04.2019 та абзацу другого пункту 11 додатку №2 до договору підряду № 348 від 04.07.2019 обраховуються у розмірі 5% від загальної вартості робіт, визначеної договорами. Загальна вартість договору № 194 від 05.04.2019 - 894000,00 грн (894000,00х5%=44700,00); загальна вартість договору № 348 від 04.07.2019 - 998556,10 грн(998556,10х5%=49927,80).

Відповідно до п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В контексті викладеного, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій в сумі 94627,80 грн (44700,00 + 49927,80) обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення процентів в сумі 2207,05 грн. не підлягає задоволенню.

Пунктом 6.2 спірних договорів підряду сторони погодили відповідальність у вигляді штрафу у разі неналежного виконання зобов`язань передбачених договором. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня МХП має право відмовитися від договору, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

Однак відповідач, при розрахунку штрафних санкцій за п. 6.2 договорів підряду виходив із суми боргу 109127,07 грн авансованих коштів, щодо повернення яких він заявив позовну вимогу, ставки процентів річних (0,1% та 1%) та кількості днів прострочення. В той же час, пунктом 6.2 договорів підряду не встановлено такого порядку нарахування штрафних санкцій, який застосував позивач у позовній заяві, як і не передбачено нарахування штрафних санкцій в процентах річних за кожен день прострочення. Також, умовами укладених договорів підряду не встановлено строку повернення авансованих коштів замовнику у разі невиконання відповідачем підрядних робіт. Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення не повернутих авансів в сумі 99652,14 грн., суд виходив з того що такі кошти є безпідставно набуті відповідачем, а тому підлягають стягненню в користь позивача. Тому суд дійшов висновку, що виходячи з умов укладених договорів підряду, за неповернення авансованих замовником коштів, відповідачу не можуть бути нараховані штрафні санкції за п. 6.2 договорів підряду, а викладений в позовній заяві розрахунок штрафних санкцій не відповідає умовам договору, а тому в задоволенні позову у цій частині суд відмовляє.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову - cтягнення з ТОВ "БЛ Дніпро" на користь ППРАТ "Оріль-Лідер" 99652,14 грн. заборгованості та 94627,80 грн. штрафних санкцій.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3089,43 грн, що підтверджується платіжним документом № 4755080001 від 11 січня 2023 р. (а.с. 100).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2914,26 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а судовий збір в сумі 175,17 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія Дніпро" про стягнення 205961,92 грн., з яких: 109127,07 грн. - заборгованість за договорами підряду (№ 197 від 05.04.2019, № 348 від 04.07.2019), 2207,05 грн. - сума процентів, 94627,80 грн. - штрафні санкції задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія Дніпро" (вул. Слави Стецько, буд. 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ідентифікаційний код юридичної особи: 41368909) на користь Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" (вул. Хмельницького, буд. 1, с. Єлизаветівка, Дніпровський р-н, Дніпропетровська область, 51831, ідентифікаційний код юридичної особи: 24426809) 99652 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн 14 коп. заборгованості з повернення авансованих коштів, 94627 (дев`яносто чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн 80 коп. штрафних санкцій та 2914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн 26 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення заборгованості в сумі 9474 (дев`ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 93 коп. та процентів в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн 05 коп.

Судовий збір в сумі 175 (сто сімдесят п`ять) грн 17 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Є. Горпинюк