Рішення

від 22.03.2023 по справі 910/12591/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2023Справа № 910/12591/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медін торг» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63)

про стягнення 6 231 431, 85 грн, розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

Представники учасників процесу:

від позивача: Левчук А.С.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 22.03.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» про стягнення 6 231 431,85 грн, розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу № 8331-SME-FL від 16.12.2020, а саме в частині сплати лізингових платежів, за період з 26.02.2022 по 03.11.2022 у останнього виникла заборгованість у розмірі 1 097 822,16 грн, внаслідок чого відповідач істотно порушив п. 6.1 умов договору, а тому позивач просить суд розірвати договір, зобов`язати відповідача повернути предмет лізингу, вартість якого становить 5 133 609,69 грн та стягнути заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.12.2022, здійснено виклик у підготовче засідання представників учасників справи.

У судове засідання, призначене на 21.12.2022, з`явився представник позивача, який надав пояснення по справі та відповів на питання суду.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідною ухвалою суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 25.01.2023.

У судове засідання, призначене на 25.01.2023, з`явився представник позивача, який надав пояснення по справі та не заперечував проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення підготовчого засідання не подав.

За наслідками судового засідання 25.01.2023 суд протокольно ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті на 22.02.2023.

У судове засідання, призначене на 22.02.2023, з`явився представник позивача, якого було повідомлено судом про зміну адреси відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, з метою його належного повідомлення за новою адресою: 42703, Сумська область, Охтирський район, місто Охтирка, вул.Батюка, будинок 32, суд визнав за необхідне та на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 22.03.2023.

У судове засідання, призначене на 22.03.2023, з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідною ухвалою суду.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.11.2022 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 25.11.2022, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Також, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.12.2022 вбачається, що ухвалу про виклик у судове засідання на 25.01.2022 відповідачем було отримано 27.12.2022, проте, останнім не було направлено повноважного представника для участі у розгляді справи та не було подано до суду будь-яких клопотань та заяв по справі.

Судом також встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач змінив місцезнаходження (ідентифікаційний код 43701749), а саме: 42703, Сумська область, Охтирський р-н, місто Охтирка, вул. Батюка, 32, зміна відбулась 05.12.2022, тобто, після відкриття провадження у справі №910/12591/22.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.02.2023 вбачається, що ухвалу про виклик, відповідачем було отримано 06.03.2023, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім також не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши надані позивачем пояснення та доводи, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» (Відповідач, Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 8331-SME-FL від 16.12.2020.

Згідно до п. 1.1 Договору, Позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов`язується набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - предмет лізингу), наведене у специфікації (Додаток № 1 до Договору), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Договору, а також вартість послуг за організацію фінансування, яка зазначається в Додатку №2 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що змінна частина Винагороди кожного періодичного лізингового платежу, яка зазначена в Графіку, змінюється пропорційно зміні ставки EURIBOR на період 1 місяць для Євро на перший робочий день місяця

періодичного лізингового платежу по відношенню до ставки EURIBOR, зазначеної в Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 5.7 Договору, у зв`язку із залученням Лізингодавцем кредитних коштів у в Євро (надалі - «Валюта кредиту») для придбання Предмету лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем. Сума курсової різниці визначається за формулою: Скр = (Флп / К1) * К2 - Флп, де Скр - сума курсової різниці, грн.; Флп - лізинговий платіж згідно Графіку (Додаток №2 до Договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця; К1 - курс гривні до в Євро, встановлений Національним банком України на дату здійснення платежу у зв`язку з придбанням Предмету лізингу, який зазначається в Акті приймання-передачі; К2 - курс продажу в Євро (ASK) за українські гривні, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті виставлення рахунку. Лізингодавець публікуватиме цей курс на своєму сайті за адресою www.otpleasing.com.ua та на вимогу Лізингоодержувача надасть останньому письмове підтвердження розміру курсу К2 від AT «ОТП Банк». Якщо курс продажу в Євро, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті сплати рахунку буде більше на 1,5% ніж курс гривні до в Євро, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті виставлення рахунку то, для цілей здійснення розрахунків за зазначеною вище формулою, у якості К2 застосовується курс продажу в Євро (ASK) за українські гривні, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті здійснення платежу. Лізингодавець публікуватиме цей курс на своєму сайті за адресою www.otpleasing.com.ua та на вимогу Лізингоодержувача надасть останньому письмове підтвердження розміру курсу К 2 від AT «ОТП Банк». В будь-якому випадку, після здійснення коригування, розмір Винагороди Лізингодавця не може бути меншим за 1 (одну) гривню.

Згідно до п. 5.14 Договору, всі суми, одержані Лізингодавцем від Лізингоодержувача або третьої особи за Лізингоодержувача, будуть зараховуватись в наступному порядку:

- погашення неустойки (штраф, пеня) за порушення Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором;

- сплата прострочених інших платежів за Договором;

- погашення прострочених Лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати);

- сплата поточних Лізингових платежів.

Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне. У разі перерахування Лізингоодержувачем платежів за цим Договором (як періодичних лізингових платежів, так і комісій, неустойки, простроченої заборгованості) в порушення вищевказаної черговості, Лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від Лізингоодержувача кошти, відповідно до черговості, викладеної у цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей Договір.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що кожна з наступних подій вважається істотним порушенням умов Договору Лізингоодержувачем (надалі «Подія Невиконання Зобов`язання»):

6.1.1 Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж або інші платежі (частково або в повному обсязі) за Договором з дня настання строку платежу згідно з Договором.

6.1.2 Лізингоодержувач користується Предметом лізингу з порушенням умов Договору або використовує Предмет лізингу не за призначенням.

6.1.3 Лізингоодержувач здійснив передачу Предмета лізингу третій особі у будь-який спосіб або на підставі будь-якого договору, без письмової згоди Лізингодавця.

6.1.4 Лізингоодержувач не виконує умов гарантії на Предмет лізингу, не утримує його у належному стані відповідно до вимог встановлених Статтею 3 даного Договору, не проводить необхідний ремонт Предмета лізингу в разі, якщо такий ремонт потрібен, що погіршує технічний стан Предмета лізингу.

6.1.5 Лізингоодержувач порушує умови Статті 4 даного Договору.

6.1.6 У відношенні Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство.

6.1.7. До закінчення строку дії Договору має невиконані зобов`язання щодо інших договорів фінансового лізингу, укладених між Сторонами.

6.1.8 У випадку настання Подій Невиконання Зобов`язань за цим Договором, вважається, що настали події невиконання за іншими договорами, укладеними між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем і Лізингодавець мас право вжити дій, які передбачені умовами інших договорів, щодо настання випадків невиконання.

6.1.9 Будь-яке порушення Лізингоодержувачем за будь-яким іншим договором, укладеним ним з Лізингодавцем.

6.1.10 Лізингоодержувач не виконує обов`язки, передбачені п. 3.20. даного Договору.

Відповідно до п.8.2.1 Договору, за порушення обов`язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення та відшкодовує всі збитки, завдані Лізингоодержувачем Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через вісімнадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися. Сплата пені не звільняє Лізингоодержувача від обов`язків за даним Договором.

У відповідності до положень Договору та Договору купівлі-продажу Предметом лізингу є комбайн NEW HOLLAND СХ 8.80, новий, 2019 року виготовлення, серійний № 312025003.

Так, на виконання умов Договору фінансового лізингу № 8331-SME-FL від 16.12.2020, Позивачем було належним чином виконано свої зобов`язання за Договором, зокрема, на підставі Договору купівлі-продажу придбано та передано Відповідачу в платне володіння та користування Предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі до Договору від 18.01.2021.

За твердженням Позивача, Відповідач свої зобов`язання, щодо сплати лізингових платежів за Договором не виконував та не сплачував лізингові платежі, в результаті чого за період з 26.02.2022 року по 03.11.2022 року у нього утворилася заборгованість в сумі 1 081 667,12 грн.

При цьому, з огляду на умови Договору, згідно з розрахунком суми позовних вимог, наданим Позивачем, загальний розмір позовних вимог, станом на дату подання позовної заяви становить 1 097 822,16 грн та складається з 1 081 667,12 грн. - суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами та 16 155,04 грн - пені відповідно до п.8.2.1. Договору.

Крім того, Позивачем було зазначено, що Відповідач протягом більше ніж 30 днів не виконує передбачені Договором зобов`язання по сплаті лізингових платежів, а тому сума заборгованості складає 1 097 822,16 грн, що згідно умов Договору та вимог чинного законодавства України є істотним порушенням умов Договору, яке призвело до того, що Позивач позбавився того на що розраховував при укладанні Договору, а тому даний Договір підлягає розірванню за рішенням суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (частини 2, 3 статті 806 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, із матеріалів справи слідує, що Відповідач сплату лізингових платежів здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у сумі 1 081 667,12 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу Відповідача в розмірі 1 081 667,12 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з Відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача 16 155,04 грн пені, відповідно до п.8.2.1 Договору, з приводу чого, судом зазначається таке.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання зі сплати лізингових платежів, а тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2.1 Договору, сторонами було зокрема передбачено, що за порушення обов`язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення та відшкодовує всі збитки, завдані Лізингоодержувачем Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через вісімнадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися. Сплата пені не звільняє Лізингоодержувача від обов`язків за даним Договором.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та зазначає, що останній є арифметично вірним, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у загальному розмірі 16 155,04 грн за невиконання зобов`язання зі сплати лізингових платежів за договором, підлягають задоволенню.

Також, звертаючись із позовною заявою до суду, Позивач просив розірвати Договір фінансового лізингу № 8331-SME-FL від 16.12.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» комбайн NEW HOLLAND СХ 8.80, новий, 2019 року виготовлення, серійний № 312025003.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст.651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачив випадки, коли розгляд питання про розірвання договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, згідно з ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою.

Згідно з умовами п.6.1 договору сторони узгодили, що кожна з визначених цим пунктом подій (далі - подія невиконання зобов`язання) вважається істотним порушенням умов договору.

Підпунктом 6.1.1 п.6.1 договору визначено, що подією невиконання зобов`язання, яка вважається істотним порушенням умов договору, сторони визначили не сплату лізингового платежу або інших платежів (частково або у повному обсязі) за Договором з дня настання строку платежу згідно з Договором.

Факт несплати відповідачем лізингових платежів за спірний період підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначає Закон України "Про фінансовий лізинг".

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.5 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам ст.6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1). До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором (ч.2). З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу (ч.3).

Пунктом 3 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Згідно з п.7 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у спірному випадку обставин, визначених умовами договору як істотне порушення його умов, а відтак, наявність підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу позивача в порядку ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотним порушення договору відповідачем.

Таким чином, із врахуванням умов укладеного між сторонами договору, приписів ч.6 ст.17, п.7 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг", суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору фінансового лізингу № 8331-SME-FL від 16.12.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» комбайн NEW HOLLAND СХ 8.80, новий, 2019 року виготовлення, серійний № 312025003.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікацій код 43701749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 35912126) заборгованість у розмірі 1 081 667 грн 12 коп., пеню у розмірі 16 155 грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 95 952 грн 49 коп.

3. Розірвати Договору фінансового лізингу № 8331-SME-FL від 16.12.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 35912126) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікацій код 43701749) з 22.02.2023.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Медін Торг» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікацій код 43701749) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 35912126) комбайн NEW HOLLAND СХ 8.80, новий, 2019 року виготовлення, серійний № 312025003.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.03.2023

Суддя Л.Г. Пукшин