Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/12479/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/12479/22за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфавайл"

про стягнення 303 236 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфавайл" про стягнення 303 236 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо складення та реєстрації податкових накладних за договором №Т/СН-230/18 (про закупівлю товарів) від 21.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.11.12018 між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфавайл" (постачальник) було укладено договір №Т/СН-230/18 (про закупівлю товарів), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у 2018 році поставити покуплю товар, зазначений у специфікації, що є додатком №1, відповідно до цього договору, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору становить 2 176 968,00 грн, у т.ч. ПДВ - 362 828,00 грн, що еквівалентно 67 881,76 Євро за офіційним курсом 1 Євро = 32,07 грн, встановленим НБУ на 29.10.2018. Оплата за договором здійснюється у гривнях.

Згідно п. 3.1 договору, покупець оплачує товар шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати поставки конкретної партії товару, згідно з виставленим постачальником рахунком, оформленим відповідно до рознарядки покупця на поставку конкретної партії товару.

Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену належним чином, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлений законодавством України строк. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електронну адресу: medoc@port-yuzhny.com.ua виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п. 7.7 договору, у разі втрати права покупця

Згідно пункту 7.6 договору у разі втрати права покупця на податковий кредит внаслідок відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН постачальником протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, покупець протягом 10 (десяти) календарних днів, наступних за 1095-м календарним днем з дати складення податкової накладної, має право на компенсування збитків у розмірі суми втраченого податкового кредиту на підставі письмової претензії з наданням документів, що обґрунтовують факт заподіяння збитків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 1 додаткової угоди №1 від 28.12.2018 до договору, керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 11.2, п. 11.14 договору, сторони досягли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, але не пізніше ніж по 30.04.2019, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі.

На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар, зокрема за видатковою накладною №9 від 21.12.2018 на суму 409 755,60 грн (у т.ч. ПДВ - 68 292,60 грн) та за видатковою накладною №15 від 29.12.2018 на суму 1 409 660,40 грн (у т.ч. ПДВ - 234 943,40 грн).

Окрім того, на підтвердження факту поставки товару долучено приймальні акти №638 від 21.12.2018 та №960 від 29.12.2018 та додатки до них; та ТТН №Р9 від 21.12.2018 та №Р15 від 29.12.2018.

Позивач здійснив оплату поставленого товару, на підтвердження чого долучено копії платіжних доручень №325 від 10.01.2019 на суму 409 755,60 грн та №501 від 17.01.2019 на суму 1 409 660,40 грн.

03.11.2022 позивач направив до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків лист за вих. №3902/01/102/22 від 02.11.2022 із вимогою про надання відомостей стосовно реєстрації відповідачем на ім`я позивача в ЄРПН податкових накладних №8 від 21.12.2018 та №14 від 29.12.2018.

Відповіді на вказаний лист до матеріалів справи не додано.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним понесені збитки у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що на думку позивача має наслідком втрату права позивача на податковий кредит.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар за видатковою накладною №9 від 21.12.2018 на суму 409 755,60 грн (у т.ч. ПДВ - 68 292,60 грн) та за видатковою накладною №15 від 29.12.2018 на суму 1 409 660,40 грн (у т.ч. ПДВ - 234 943,40 грн). На підтвердження факту поставки товару, окрім зазначених вище видаткових накладних, долучено приймальні акти №638 від 21.12.2018 та №960 від 29.12.2018 та додатки до них; та ТТН №Р9 від 21.12.2018 та №Р15 від 29.12.2018.

Позивач здійснив оплату поставленого товару, на підтвердження чого долучено копії платіжних доручень №325 від 10.01.2019 на суму 409 755,60 грн та №501 від 17.01.2019 на суму 1 409 660,40 грн.

Відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не передбачає можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

Матеріали справи не містять доказів реєстрації відповідних податкових накладних у ЄРПН.

Окрім того, як вбачається із витягу з ЄРПН №233584, відомості про реєстрацію відповідних видаткових накладних відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на вказані норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як вже зазначалося, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Окрім того, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, та від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Відповідач не виконав вимог ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 303 236 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфавайл" (02000, м. Київ, вул. Лодигіна, буд. 2, код ЄДРПОУ - 42055853) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, код ЄДРПОУ - 04704790) 303 236 (триста три тисячі двісті тридцять шість) грн - збитків та 4 548 (чотири тисячі п`ятсот сорок вісім) грн 54 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна