Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/13561/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/13561/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальгарант»

про стягнення 42 866,06 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальгарант» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб у розмірі 42 866,06 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 14.12.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальгарант» (постачальник) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (покупець) рахунки-фактури №СГ-0000349 від 01.02.2022 на суму 21 092,64 грн, №СГ-0000350 від 01.02.2022 на суму 13 071,63 грн, №СГ-0000351 від 01.02.2022 на суму 16 042,35 грн, №СГ-0000352 від 01.02.2022 на суму 19 788,76 грн, СГ-0000353 від 01.02.2022 на суму 77 545,97 грн, СГ-0000384 від 02.02.2022 на суму 3 419,82 грн та СГ-0000387 від 02.02.2022 на суму 2 659,86 грн для оплати за придбання товару.

Указані рахунки були частково оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №2179 від 14.02.2021 на суму 6 535,81 грн, №2180 від 14.02.2022 на суму 8 021,17 грн, №2181 від 14.02.2022 на суму 38 772,98 грн, №2182 від 14.02.2022 на суму 10 546,32 грн, №2183 від 14.02.2022 на суму 9 894,38 грн, №2527 від 18.02.2022 на суму 866,28 грн, №2528 від 18.02.2022 на суму 1 709,91 грн, №2529 від 18.02.2022 на суму 1 709,91 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем було частково виконані зобов`язання та поставлено товар на загальну суму 35 190,70 грн.

11.11.2022 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №1312 від 10.11.2022 про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповіді на зазначену вимогу матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що поставку оплаченого товару відповідач не здійснив, суму попередньої оплати не повернув, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 42 866,06 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України) .

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Обставини справи свідчать, що між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунки-фактури на загальну суму 153 621,03 грн, зокрема №СГ-0000349 від 01.02.2022 на суму 21 092,64 грн, №СГ-0000350 від 01.02.2022 на суму 13 071,63 грн, №СГ-0000351 від 01.02.2022 на суму 16 042,35 грн, №СГ-0000352 від 01.02.2022 на суму 19 788,76 грн, СГ-0000353 від 01.02.2022 на суму 77 545,97 грн, СГ-0000384 від 02.02.2022 на суму 3 419,82 грн та СГ-0000387 від 02.02.2022 на суму 2 659,86 грн.

Позивач здійснив часткову оплату рахунків-фактури на загальну суму 78 056,76 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2179 від 14.02.2021 на суму 6 535,81 грн, №2180 від 14.02.2022 на суму 8 021,17 грн, №2181 від 14.02.2022 на суму 38 772,98 грн, №2182 від 14.02.2022 на суму 10 546,32 грн, №2183 від 14.02.2022 на суму 9 894,38 грн, №2527 від 18.02.2022 на суму 866,28 грн, №2528 від 18.02.2022 на суму 1 709,91 грн, №2529 від 18.02.2022 на суму 1 709,91 грн.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження поставки товару згідно сплаченої частини рахунків-фактури до матеріалів справи не додано.

11.11.2022 позивач звертався до відповідача із вимогою №1312 від 10.11.2022, у якій просив невідкладно, але в будь-якому випадку не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, передати оплачений товар чи повернути суми попередньої оплати у розмірі 42 866,06 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по поставці товару чи поверненню коштів не виконав. Доказів повернення позивачу суми, сплаченої ним в якості попередньої оплати за товар, у розмірі 42 866,06 грн, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежно виконано зобов`язання за укладеним договором.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 219, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальгарант» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 40, н/п №2, код ЄДРПОУ - 42050221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1, код ЄДРПОУ - 41104731) 42 866 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 06 коп. - суми основного боргу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна