Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/6/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/6/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/6/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полпром»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

02 січня 2023 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 30.12.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полпром» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № А00119841 від 20.07.2021 року у розмірі 11 560,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами 20.07.2021 року договору оренди № А00119841 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 11 560,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі № 910/6/23 позовну заяву б/н від 30.12.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полпром» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493387878 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі № 910/6/23 вручено уповноваженому представнику позивача - 13.01.2023 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 18.01.2023 року (включно).

18.01.2023 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» надійшла заява б/н від 17.01.2023 року «Про усунення недоліків».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Полпром» за адресою: 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 62Б, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 27.02.2023 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/6/23 від 23.01.2023 року є 27.02.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 14.03.2023 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне литовсько-українське підприємство «Біосола Україна» (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № А00119841 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договором умовах.

Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання у тимчасове користування до цього договору, яке є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Згідно з п. 2.2. договору вартість оренди, зазначена у відповідному додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в Акті передачі обладнання в тимчасове користування.

За умовами п. 3.1. договору орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку по договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budprokat.com орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за цим договором.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання орендарем зобов`язань за цим договором, та сплачується орендодавцеві, не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному додатку і повертається орендарю на умовах, визначених цим договором. Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування будь-яких відсотків.

Орендодавець без одержання письмової згоди орендаря самостійно використовує гарантійний платіж, зокрема у випадку несплати орендної плати орендарем з одночасним визначенням податкових зобов`язань з ПДВ; для компенсації будь-яких збитків заподіяних з вини орендаря, зокрема але не виключно у разі повернення з тимчасового користування несправного/пошкодженого/забрудненого обладнання.

Відповідно до п. 3.5. договору сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним, підписують акти виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п. 3.5.1. договору акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс «М.Е.Doc», або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акту.

У разі: неотримання орендарем в поштовому відділенні листа з актами виконаних робіт, днем отримання актів вважається день повернення їх з поштового відділення отримувача на адресу відправника, та/або у разі не надання орендарем орендодавцю відповідного акту або вмотивованої відмови від підписання акту виконаних послуг встановлений цим договором строк, акт виконаних робіт вважається підписаним та погодженим сторонами та підлягає оплаті орендарем без заперечень, а орендодавець має право робити бухгалтерський і податковий облік за своїми даними, а також здійснити передбачені законодавством дії по формування податкового зобов`язання.

В пункті 4.1. сторони визначили, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі.

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 4.4. договору при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, якщо сторони не домовились про інше. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право:

- самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі рахунку орендодавця;

- або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що повернення обладнання здійснюється у зв`язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою орендодавця у випадках, передбачених даним договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування.

Орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеному у відповідному додатку до цього договору та/або в акту передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п. 5.7. договору).

Відповідно до п. 6.2.10. договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю за актом повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) в комплектному і технічно справному стані після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги від орендодавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 8.1. договору).

Згідно з п. 10.7. договору в разі здійснення орендарем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання обладнання в тимчасове користування/отримання послуг оренди обладнання, як то підписання акту передачі обладнання в тимчасове користування, направлення письмового звернення, листа, телеграми, зокрема на електронну адресу орендодавця, тощо, орендар в подальшому не може посилатись на неотримання послуг/обладнання з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого обладнання і орендар зобов`язується сплатити орендну плату за користування таким обладнанням на умовах даного договору. Орендодавець має право пред`явити вимогу здійснити повну оплату орендної плати за весь строк оренди.

В п. 10.10. договору визначено, що документи, які відправлені факсом чи електронною поштою, в тому числі рахунки на оплату, сформовані орендодавцем та направлені з його електронної пошти budprokat@ukr.net орендарю, маються для сторін цього договору повну юридичну силу до мента обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції та інші державні органи в якості належних доказів і не можуть заперечуватись сторонами за цим договором.

21.07.2021 року між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт передачі обладнання у тимчасове користування, що є додатком № 1 до договору № А00119841 від 20.07.2021 року, відповідно до якого відповідачу передано в оренду наступне обладнання: алмазну шліфувальну машину DGH 130 220V; пилосос NT 35/1 Me Classic (1,184-505). Час початку оренди - 21.07.2021 року. Гарантійний платіж - 0, 00 грн. Мінімальний строк оренди - 1 доба.

23.09.2021 року між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт передачі обладнання у тимчасове користування, що є додатком № 1 до договору № А00119841 від 20.07.2021 року, відповідно до якого відповідачу передано в оренду наступне обладнання: Polishing machine 700-41/ шліфувальна машина 700-41; Diamond grinding HTG-С2/ Штучний алмазний сегмент для шліфування. Час початку оренди - 23.09.2021 року. Гарантійний платіж - 3000, 00 грн. Мінімальний строк оренди - 3 доби.

У вказаних актах погоджено, що акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс "М.Е. Doc" або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця про відсутність можливості отримувати акти виконаних робіт через програмний комплекс "М.Е. Doc".

Орендодавцем було складено та відправлено відповідачу через програмний комплекс "М.Е. Doc" акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 46 960,00 грн.: № 4571 від 26.07.2021 року на суму 2560,00 грн., № 4572 від 28.07.2021 року на суму 1200,00 грн., № 4573 від 28.07.2021 року на суму 3120,00 грн., № 4574 від 26.07.2021 року на суму 1560,00 грн., № 4575 від 28.07.2021 року на суму 200,00 грн., № 4576 від 28.07.2021 року на суму 3120,00 грн., № 4577 від 26.07.2021 року на суму 1560,00 грн., № 4578 від 28.07.2021 року на суму 4120,00 грн., № 4579 від 26.07.2021 року на суму 1560,00 грн., № 4580 від 28.07.2021 року на суму 600,00 грн., № 4581 від 28.07.2021 року на суму 3120,00 грн., № 6563 від 27.09.2021 року на суму 5160,00 грн., № 6564 від 30.09.2021 року на суму 5280,00 грн., № 6815 від 12.10.2021 року на суму 13 800,00 грн.

В силу п. 3.5. договору, з урахуванням неотримання від орендаря вмотивованих відмов від підписання вищезазначених актів здачі-приймання робіт (надання послуг), такі акти вважаються підписаними та погодженими між сторонами.

Орендарем частково було здійснено оплату вартості орендної плати на загальну суму 35 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 652 від 23.09.2021 року на суму 8160,00 грн., № 512 від 21.07.2021 року на суму 27240,00 грн.

28.07.2021 року відповідач повернув обладнання, що було передано у тимчасове користування за Актом передачі обладнання у тимчасове користування від 21.07.2021 року, що підтверджується Актом повернення обладнання з тимчасового користування, втім відповідач від підписання вказаного акту відмовився.

В подальшому, 10.10.2021 року відповідач повернув обладнання, що було передано у тимчасове користування за Актом передачі обладнання у тимчасове користування від 23.09.2021 року, що підтверджується Актом повернення обладнання з тимчасового користування, втім відповідач від підписання вказаного акту відмовився.

Враховуючи відмову відповідача підписати відповідні Акт, такі Акти повернення обладнання з тимчасового користування за договором були складені та підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" самостійно 28.07.2021 року та 10.10.2021 року.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування обладнанням становить 11 560,00 грн. (46 960,00 грн. - 35 400,00 грн.).

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем обов`язків за договором у частині повного внесення орендної плати, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 11 560,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 47 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Як вже встановлено судом вище, позивачем були складені та направлені відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 46 960,00 грн.: № 4571 від 26.07.2021 року на суму 2560,00 грн., № 4572 від 28.07.2021 року на суму 1200,00 грн., № 4573 від 28.07.2021 року на суму 3120,00 грн., № 4574 від 26.07.2021 року на суму 1560,00 грн., № 4575 від 28.07.2021 року на суму 200,00 грн., № 4576 від 28.07.2021 року на суму 3120,00 грн., № 4577 від 26.07.2021 року на суму 1560,00 грн., № 4578 від 28.07.2021 року на суму 4120,00 грн., № 4579 від 26.07.2021 року на суму 1560,00 грн., № 4580 від 28.07.2021 року на суму 600,00 грн., № 4581 від 28.07.2021 року на суму 3120,00 грн., № 6563 від 27.09.2021 року на суму 5160,00 грн., № 6564 від 30.09.2021 року на суму 5280,00 грн., № 6815 від 12.10.2021 року на суму 13 800,00 грн. На вказаних актах міститься відмітка про їх доставку контрагенту.

Враховуючи ненадання відповідачем вмотивованої відмови від підписання цих актів, такі акти в силу п. 3.5. договору вважаються підписаними та погодженими між сторонами.

Суд зазначає, що не підписання з боку відповідача актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати орендну плату за користування орендованим обладнанням згідно з умовами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач лише частково здійснив оплату вартості орендної плати на загальну суму 35 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 652 від 23.09.2021 року на суму 8160,00 грн., № 512 від 21.07.2021 року на суму 27240,00 грн.

Судом встановлено, що 28.07.2021 року відповідач повернув обладнання, що було передано у тимчасове користування за Актом передачі обладнання у тимчасове користування від 21.07.2021 року, що підтверджується Актом повернення обладнання з тимчасового користування, від підписання якого відповідач відмовився.

В подальшому, 10.10.2021 року відповідач повернув обладнання, що було передано у тимчасове користування за Актом передачі обладнання у тимчасове користування від 23.09.2021 року, що підтверджується Актом повернення обладнання з тимчасового користування, від підписання якого відповідач відмовився.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2022 року позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 19.01.2022 року, в якій вимагав здійснити оплату заборгованості з орендної плати у сумі 11 560,00 грн. протягом семи днів з моменту отримання цього листа-вимоги. Факт направлення листа-вимоги від 19.01.2022 року підтверджується фіскальним чеком від 19.01.2022 року, накладною № 6107208963970 та описом вкладення до цінного листа від 19.01.2022 року (копії містяться в матеріалах справи).

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 6107208963970 вказану вимогу не було отримано відповідачем з причин закінчення терміну зберігання.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендної плати, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 11 560,00 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № А00119841 від 20.07.2021 року у розмірі 11 560,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полпром» (ідентифікаційний код 42824386, адреса: 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 62Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (ідентифікаційний код 41668417, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, оф. 7-Б) грошові кошти: основного боргу - 11 560,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень) та судовий збір - 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.03.2023р.

Суддя О.В. Котков