Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/418/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/418/23

за позовом Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Коломийської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

05 січня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Коломийської міської ради (позивач-1) та Західного офісу Держаудитслужби (позивач-2) надійшла позовна заява № 09.53-57-2769ВИХ-22 від 29.12.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача-1 надмірно сплачених коштів в сумі 392 263,63 грн. (триста дев`яносто дві тисячі двісті шістдесят три гривні 63 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного аукціону 10.04.2020 року між ТОВ "Енерджі Трейд Груп" та Управлінням освіти Коломийської міської ради було укладено договір № ІФ-171/2020 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, яким з 01.04.2020 року встановлювалась ціна 3209,99 грн. (з ПДВ) за постачання 1000,0 куб.м газу. В період виконання договору № ІФ-171/2020 від 10.04.2020 року позивачем-1 та відповідачем шляхом укладення додаткових угод вносились зміни щодо вартості одиниці природного газу. На твердження прокурора, позивачем-1 під час укладення та виконання договору № ІФ-171/2020 від 10.04.2020 року було допущено поетапне збільшення вартості одиниці товару (природного газу), що є порушенням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", внаслідок чого різниця завищення вартості придбаного газу у 2020 році склала 392 263,63 гривень, яку прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-1 в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/418/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

30.01.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що довідки Торгово-промислової палати України є правомірним та належним підтвердженням коливання ціни товару на ринку, об`єктивним відображенням наявності факту саме коливання ціни на товар на всьому ринку природного газу України у відповідні періоди, і є правомірною підставою для внесення змін до умов договору. Додаткові угоди, які на думку прокурора є недійсними, укладені відповідно до вимог закону, а отже позовні вимоги щодо застосування наслідків недійсності є такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач зазначає, що прокурором не дотримано порядку звернення до суду з позовом в інтересах Управління та Держаудитслужби, а отже прокурор є неналежним позивачем у даній справі.

14.02.2023 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшли відповіді прокурора та Держаудитслужби на відзив, в яких останні навели аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві обставин.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року Управлінням освіти Коломийської міської ради на вебпорталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення за № UА-2020-02-28-003250-а про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 440000 куб.м, код за ДК 021:2015:09120000-6 - газове паливо, з очікуваною вартістю 2 200 000,00 грн.

За результатом проведених торгів 10.04.2020 року між ТОВ "Енерджі Трейд Груп" (постачальник) та Управлінням освіти Коломийської міської ради (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ІФ-171/2020, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору плановий обсяг постачання природного газу - 440000 куб.м.

За умовами пункту 3.1 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 2674,99 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 535,00 грн., що разом з ПДВ складає 3209,99 грн. в тому числі вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного договору за 1000 куб.м на добу становить 157,19 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 31,44 грн., що разом з ПДВ складає 188,63 грн.

Загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається з суми вартостей всіх обсягів газу, поставленого протягом всіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужностей протягом строку дії даного договору не може перевищувати 1 412 395,60 грн. (п. 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.

Ціна, зазначена в пунктах 3.1 та 3.2 договору, може змінюватись з врахуванням вимог чинного законодавства протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка є невід`ємною частиною договору (пункт 3.5 договору).

Згідно з пунктом 4.2 договору 100% вартості обсягу спожитого газу оплачується споживачем протягом 7 робочих днів після надання постачальником акта приймання-передачі газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.04.2020 по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається (п. 11.2 договору).

Відповідно до пункту 11.4 договору всі зміни та доповнення дії договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (у випадку використання).

Сторони у пункті 11.5 договору погодили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

10.04.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою вносяться зміни до ціни на постачання природного газу, що становить 3185,26 грн. з ПДВ, загальна вартість договору зменшується до 1 401 514,40 грн., угода набирає чинності з дати її підписання.

Додатковою угодою № 2 від 15.07.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 3462,37 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 409550 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.07.2020 року.

Додатковою угодою № 4 від 22.09.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 3792,20 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 375000 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.09.2020 року.

Додатковою угодою № 5 від 09.10.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 4155,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 338400 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.10.2020 року.

Додатковою угодою № 6 від 26.10.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 4554,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 309170 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.10.2020 року, при цьому додаткова угода № 5 втрачає чинність.

Додатковою угодою № 7 від 04.11.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 4993,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 285995 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.11.2020 року.

Додатковою угодою № 8 від 10.11.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 5475,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 261800 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.11.2020 року, при цьому додаткова угода № 7 втрачає чинність.

Додатковою угодою № 9 від 08.12.2020 року встановлено ціну на постачання природного газу - 6000,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м, плановий обсяг постачання природного газу - 250096 куб.м, угода набирає чинності з дати її підписання, а в частині постачання природного газу з 01.12.2020 року.

Додатковою угодою № ІФ-171/2020-10 від 29.12.2020 року вносяться зміни до ціни договору у бік зменшення, яка складає - 1 157 040,58 грн.

Вказані додаткові угоди укладені у зв`язку зі зміною ціни на товар, що, за твердженнями відповідача підтверджується, зокрема, експертними висновками Київської торгово-промислової палати від 30.06.2020 року № Ц-624/2, від 08.09.2020 року № Ц-987, інформацією про ціни природного газу, наданою ТБ Українська товарна біржа від 01.09.2020 року № 01/09-664, а також ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати від 09.10.2020 року № 1200/20, від 20.10.2020 року № 1241/20, від 28.10.2020 року № 1302/20, від 18.11.2020 року № 1472/20.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем поставлено, а Управлінням прийнято природний газ загальним обсягом 188,85614 тис. куб.м, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, долученими до позовної заяви, за які Управлінням сплачено грошові кошти в розмірі 1 053 342,28 грн.

Поряд з цим, прокурор зазначає, що додаткові угоди від 15.07.2020 року № 2, від 10.11.2020 року № 8 та від 08.12.2020 року № 9 є нікчемними в силу закону. Відповідач 7 (сім) разів ініціював внесення змін до ціни за постачання природного газу у бік збільшення, за наслідком чого загальна ціна збільшилась на 88,4%, а обсяг газу, що має поставлятись, суттєво зменшився, за вказаних обстави прокурором вказується, що Управлінням, враховуючи нікчемність вищенаведених додаткових угод, переплачено за отриманий природний газ грошові кошти в заявленому до стягнення розмірі.

Прокурор також вказує, що враховуючи розрахунок різниці завищення вартості придбаного природного газу згідно з договором від 10.04.2020 року № ІФ-171/2020, доданий Держаудитслужбою до акта від 29.06.2022 року № 07-21/1-п, замовник повинен був сплатити за відповідний обсяг спожитого газу 661 078,65 грн., а натомість сплатив фактично 1 053 342,28 грн. Таким чином, сума надмірно сплачених коштів складає 392 263,65 грн. (1 053 342,28 грн. - 661 078,65 грн. = 392 263,63 грн.) та підлягає поверненню відповідачем на користь Управління.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43).

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

За частиною 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

14.01.2022 року Коломийська окружна прокуратура направила лист № 09.53-57-133вих-22 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про порушення у закупівлях UA-2020-02-28-003250-а, UA-2020-12-22-021394-с та проведення їх перевірок.

З відповіді Держаудитслужби від 20.01.2022 року № 130917-17/232-2022 вбачається, що перевірки щодо вказаних закупівель у об`єкті контролю не проводилися.

Коломийською окружною прокуратурою повторно надіслано листа від 27.01.2022 року № 09.53-57-240вих-22 щодо планування перевірко по закупівлях та вжиття заходів по усуненню виявлених порушень шляхом звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та повернення зайво сплачених коштів.

02.02.2022 року від Держаудитслужби надійшла відповідь № 130917-17/360-2022 про те, що останньою не планується проведення перевірок щодо вищевказаних закупівель та вжиття заходів по усуненню виявлених порушень шляхом звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та повернення зайво сплачених коштів, а також про те, що згідно плану заходів державного фінансового контролю на І квартал 2022 року Держаудитслужбою не передбачено проведення контрольних заходів в Управлінні.

Враховуючи вищевикладене, Коломийська окружна прокуратура у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 23.05.2022 року надіслала до Держаудитслужби повідомлення про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді № 09.53-57-868вих-22. Проте Держаудитслужба листом від 07.06.2022 року № 130917-17/969-2022 повідомила прокуратуру, що нею 06.06.2022 року розпочато перевірку дотримання вимог законодавства під час закупівлі газового палива UA-2020-02-28-0003250-а. Відповідний захід державного фінансового контролю завершився складанням акта від 29.06.2022 року № 07-21/1-п, про що було повідомлено прокуратуру листом від 08.07.2022 року № 130907-17/1234-2022.

24.10.2022 року прокуратурою надіслано листа № 09.53-57-2239вих-22 до Держаудитслужби про факт завдання збитків Управлінню на суму 392 263,63 грн. внаслідок безпідставного завищення вартості придбаного газу та про необхідність вжиття Держаудитслужбою заходів, у тому числі у судовому порядку, з метою повернення Управлінню зайво сплачених коштів.

Листом від 28.10.2022 року № 130907-17/2207-2022 Держаудитслужба повідомила прокуратуру, що після перевірки закупівлі UA-2020-02-28-003250-а керівнику об`єкта контролю (Управлінню) направлено обов`язкові вимоги про усунення встановлених порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на загальну суму 392 263,63 грн., але Управління направило Держаудитслужбі інформування про те, що установою враховано рекомендації щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" у подальшій роботі. Також у наведеному листі Держаудитслужба просить прокуратуру вирішити питання про усунення порушень законодавства та/або відшкодування шкоди (збитків) у сумі 392 263,63 грн., у тому числі шляхом заявлення позову в інтересах держави.

У підтвердження здійснення повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано лист від 17.11.2022 року № 07.53-57-2465вих-22, у якому Держаудитслужбу повідомлено, що Коломийською окружною прокуратурою було встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Держаудитслужби.

Враховуючи викладене, прокурором вказані вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано в повному обсязі.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зазначає підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави. Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Держаудитслужбою, як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо стягнення у судовому порядку в дохід держави коштів за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства у розумний строк не вживались.

Необхідність звернення з позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Західним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (стаття 7 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про Державну аудиторську службу України).

Укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Західного офісу Держаудитслужби узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 01.09.2020 року № 911/1534/19, від 19.08.2020 року № 925/47/19, від 30.07.2020 року № 904/5598/18, від 15.05.2019 року № 911/1497/18.

14.01.2022 року Коломийською окружною прокуратурою направлено Управлінню листа № 09.53-57-134вих-22, в якому прокуратура інформує Управління про виявлені порушення - безпідставне завищення ціни за одиницю товару при тому, що коливання цін на ринку було значно менше ніж вказано в додаткових угодах між Управлінням та постачальником, та про необхідність Управління вжити заходи з метою усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель.

Управління відповіло листом від 27.01.2022 року № 66/01-18105, в якому зазначається, що вивчаючи питання правомірності і достатніх підстав підняття ціни на природний газ, тендерним комітетом управління освіти вивчалися питання ціни на природний газ на ринку України, а також те, що у чіткій відповідності до вимог договору та статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на коливання на ринку природного газу, на підставі наданих підтвердних документів було змінено ціну природного газу шляхом укладення відповідних додаткових угод.

09.02.2022 року прокуратурою повторно направлено до Управління листа від 09.53-57-335вих-22 про факт неналежного обґрунтування коливання ціни товару на ринку до укладених додаткових угод до договору, що тягне за собою визнання їх нікчемними в силу закону та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Проте, у відповідь Управління листом від 16.02.2022 року № М-94/01-32 повідомило, що Управління не зверталося до суду щодо недійсності правочинів, укладених з Товариством.

На підставі цього прокуратурою у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Управління листом від 23.05.2022 року № 09.53-57-870вих-22 про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді та пред`явлення в інтересах Управління позову про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 495 335,84 грн.

У період з 06.06.2022 року по 29.06.2022 року Держаудитслужбою було здійснено перевірку закупівлі UA-2020-02-28-003250-а, і розрахунок здійснений за результатом цієї перевірки склав 392 263,63 грн.

Враховуючи результати перевірки, прокуратура 25.08.2022 року направила листа № 09.53-57-1716вих-22 про необхідність усунення виявлених заходом державного фінансового контролю порушень та просила вказати, чи вживатимуться заходи по усуненню цих порушень шляхом звернення до суду з позовом з метою повернення коштів у сумі 392 263,63 грн.

Управління листом від 01.09.2022 року №1218/01-24/05 повідомило прокуратуру, що не зверталося до суду з позовом про недійсність правочину, укладеного з Товариством, і подання позову не планується.

Вказане свідчить про неналежне здійснення Управлінням заходів щодо захисту власних інтересів.

Згідно з пунктом 1.1 положення про Управління освіти Коломийської міської ради Управління є виконавчим органом Коломийської міської ради.

Відповідно до пункту 1.8 наведено вище положення Управління є неприбутковою установою та не має на меті отримання доходів. Тобто дана установа не підпадає під ознаки підприємницького товариства, і не має на меті отримання прибутку.

Статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Отже, Управління є органом, якому делеговано повноваження у сфері надання освіти відповідній територіальній громаді, що у свою чергу спростовує доводи відповідача про недопустимість представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства, оскільки Управління до таких видів господарських товариств не відноситься.

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Порушення економічних (майнових) інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням бюджетних коштів та бездіяльність позивача - відділу освіти Ічнянської міської ради, полягає у наступному.

Так, Управління, як орган місцевого самоврядування, та який у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Однак, Управління, укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, всупереч вимогам статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", саме сприяє порушенням цих інтересів держави, тим самим не здійснює та неналежно здійсню їх захист.

Враховуючи викладене, прокурором вказані вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано в повному обсязі.

Зважаючи на те, що вказаними органами не здійснено заходів щодо усунення порушень законодавства з сфері закупівель, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

За вказаних обставин, різниця між фактично сплаченою сумою та сумою, яка, за твердженням прокурора, мала бути сплачена за первісною ціною встановленою в договорі, з урахуванням положень додаткових угод № 4 та № 6, підлягає поверненню на підставі частини 1 статті 670 ЦК України.

Відповідач заперечує вказані обставини з мотивів, викладених у відзиві, зокрема посилаючись на те, що умовами договору передбачено можливість внесення змін до умов договору.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції на момент укладення договору на постачання природного газу).

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі

З матеріалів справи слідує, що внаслідок укладення додаткових угод до договору сторони збільшили ціну за одиницю товару з 3209,99 грн. за 1000 куб.м до 6000,00 грн. за 1000 куб.м природного газу, тобто змінили ціну товару більше, ніж на 10 відсотків.

Таким чином, умовами вищевказаних додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 10.04.2020 року № ІФ-171/2020 було перевищено ціну товару від змісту тендерної пропозиції більше ніж на 10%, що суперечить пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Отже, для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Підставою для внесення змін до договору та укладення додаткових угод стали експертні висновки Київської торгово-промислової палати від 30.06.2020 року № Ц-624/2, від 08.09.2020 року № Ц-987, інформація про ціни природного газу, надана ТБ Українська товарна біржа від 01.09.2020 року № 01/09-664, а також цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 09.10.2020 року № 1200/20, від 20.10.2020 року № 1241/20, від 28.10.2020 року № 1302/20, від 18.11.2020 року № 1472/20.

По додатковій угоді від 15.07.2020 року № 2 надано експертний висновок від 30.06.2020 року № Ц-624/2 про те, що ціна на природний газ при місячних обсягах використання до 50 тис. куб.м, починаючи з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року з урахуванням ПДВ становить 4150,80 грн./1000 куб.м. Вартість вказана на липень місяць та носить інформативний характер.

Товариство листом від 07.07.2020 року № ІФ-2020/07-02, до якого доданий зазначений експертний висновок, просить Управління підписати додаткову угоду № 2 про збільшення вартості природного газу не вище ніж 8,7%.

Проте, даний висновок від 30.06.2020 року містить лише інформацію про ціну на природний газ, яка становитиме у липні 2020 року, тобто засвідчує лише факт, але не вказує на будь-які коливання ринку.

По додатковій угоді від 22.09.2020 року № 4 надано довідку ТБ "Українська енергетична біржа" від 01.09.2020 року № 01/09-664 з інформацією, що середньозважена ціна природного газу ресурсу серпня за результатами електронних біржових торгів станом на 31.08.2020 року складала 4238,69 грн/тис куб.м з ПДВ, та довідка ТБ "Українська енергетична біржа" від 01.09.2020 року № 01/09-665 з інформацією, що середньозважена ціна природного газу ресурсу вересня за результатами електронних біржових торгів станом на 31.08.2020 року складала 4599,33 грн/тис. куб.м з ПДВ.

Товариство, надаючи ці довідки, листом від 09.09.2020 року № ІФ-2020/09-14 пропонувало підписати додаткову угоди № 4, та вказувало на зростання цін на природний газ у вересні 2020 року у порівнянні з серпнем на 8,5-10,3%.

Отже, ціна за додатковою угодою підвищується з 3462,37 грн/1000 куб.м до 3792,20 грн/1000 куб.м, тобто на 9,5%, хоча інформація ТБ "Українська енергетична біржа" дає інформацію станом на одну дату - 31.08.2020 року, але ресурсу серпня/вересня, різниця між якими 8,5%.

По додатковій угоді від 26.10.2020 року Товариство листом від 16.10.2020 року № ІФ-2020/09-27 надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 09.10.2020 року № 1200/20, відповідно до якої приведена вартість газу ресурсу жовтня на європейському хабі GASPOOL до кордону України станом на 21.09.2020 року складає 6308,88 грн/1000 куб.м, а станом на 30.09.2020 року - 6814,02 грн/1000 куб.м, рівень коливання між вказаними датами - +8,0%.

Тобто, надано інформацію про коливання цін на природний газ між 21.09 та 30.09.2020, і немає інформації про коливання цін від останньої її зміни додатковою угодою № 4. При цьому різниця у ціні за 1000 куб.м між встановленими додатковою угодою № 4 та додатковою угодою № 6 складає 16,7%, так як додаткова угода № 5 втратила свою чинність.

По додатковій угоді від 10.11.2020 року № 8 надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 28.10.2020 року № 1302/20, у якій згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті ТБ "Українська енергетична біржа" приведена вартість природного газу ресурсу жовтня на європейському хабі TTF (газорозподільний центр, який знаходиться в Нідерландах і є міжнародним майданчиком для торгівлі газом) до кордону України, де ціна природного газу з урахуванням ПДВ станом на 15.10.2020 року складала 7348,49 грн/1000 куб.м та станом на 26.10.2020 року складала 8029,53 грн/1000 куб.м, рівень коливання ціни між вказаними датами становить +9,26%. При цьому різниця в ціні за 1000 куб.м між встановленими додатковою угодою №6 та додатковою угодою № 8 складає 20,2%, так як додаткова угода № 5 втратила свою чинність.

По додатковій угоді від 08.12.2020 року № 9 Товариство листом від 01.12.2020 року № ІФ-2020/12-03 надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 18.11.2020 року № 1472/20, відповідно до якої приведена вартість газу ресурсу жовтня на європейському хабі GASPOOL до кордону України станом на 31.10.2020 року складала 7185,26 грн/1000 куб.м, а станом на 06.11.2020 року - 7657,95 грн/1000 куб.м, рівень коливання між вказаними датами - +6,58%. Тобто, було надано інформацію про коливання між 31.10 та 06.11.2020, хоча додаткова угода від 08.12.2020 року № 9 встановлює ціну на постачання газу, яка діє від 01.12.2020 року.

Отже, зазначені документи, надані Товариством в обґрунтування зміни ціни за одиницю товару, не можуть свідчити про коливання цін на ринку та бути підставою для кладення додаткових угод до спірного договору.

Та обставина, що ціна, зазначена в тендерній пропозиції, на момент укладення договору була значно меншою за ринкові ціни, не свідчить про зміну останньої на час укладення додаткових угод.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.

За приписами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (стаття 236 ЦК України).

Враховуючи, що додаткові угоди від 15.07.2020 року № 2, від 10.11.2020 року № 8 та від 08.12.2020 року № 9 укладені з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", то в силу вказаних вимог вони є нікчемним і відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України визнання таких правочинів недійсними не вимагається.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсності правочину, одна із сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Викладене відповідає також висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, які в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Отже, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

При цьому, Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документальне підтверджене постачальником); ціна на одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Крім того, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Також постачальник має довести, що підвищення ціни не є прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Водночас, предметом закупівлі був природний газ на 2020 рік, ціни на такий товар прогнозовано ростуть у період опалювального сезону.

Як зазначено вище сторонами збільшено ціну за 1000 куб. м. газу більше ніж на 10%, при цьому, зменшено загальний обсяг природного газу, що мав бути поставлений відповідачем.

Як зазначив Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, метою регулювання Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, Управління підписуючи додаткові угоди розпорядилося не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, коштами платників податків, тому суд погоджується з доводами прокурора, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та платників податків до бюджету з порушенням норм Закону "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Суд дійшов висновку, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19 (у подібній справі).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно, зважаючи на те, що такі додаткові угоди до спірного договору є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, правовідносини з постачання газу між Управлінням та Товариством у період 2020 року регулюються таким договором без врахування вищенаведених додаткових угод.

У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, яка продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зауважив, що оскільки фінансування за нікчемними додатковими угодами здійснювалось за рахунок коштів саме місцевого бюджету, однак Управлінням безпідставно були використані кошти на оплату за такими додатковими угодами, отже, витрачені бюджетні кошти у розмірі 392 263,63 грн. просить стягнути саме на користь Управління.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених прокурором в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5883,95 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (ідентифікаційний код 36716332, адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 6) на користь Управління освіти Коломийської міської ради (ідентифікаційний код 02143442, адреса: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Кобринського, 10) 392 263,63 грн. (триста дев`яносто дві тисячі двісті шістдесят три гривні 63 копійки) надмірно сплачених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (ідентифікаційний код 36716332, адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 6) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 03530483, адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11) судовий збір - 5883,95 грн. (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 копійок).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.03.2023р.

Суддя О.В. Котков