Ухвала

від 20.03.2023 по справі 914/1162/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2023 Справа № 914/1162/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. №928/23 від 08.03.2023р.)

у справі № 914/1162/22

за позовом Львівської міської ради

до відповідача: Автогаражного кооперативу «За Винницею»

про стягнення 629 759,17 грн.,

представники: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням ГосподарськогосудуЛьвівської областівід 26.10.2022 у справі №914/1162/22 вирішено стягнути з Львівської міської ради, зокрема, судовий збір у розмірі 79,32 грн. до Державного бюджету України.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Львівської області видано наказ від 22.11.2022р. у справі № 914/1162/22 (надалі виконавчий документ).

08.03.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області Державною судовою адміністрацією України подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №914/1162/22 (вх. №928/23).

У вказаній заяві, заявник зазначає, що ним, як стягувачем, направлено виконавчий документ на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, керуючись нормами статті 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, зазначений виконавчий документ був повернутий органом Казначейства на адресу ДСА України у зв`язку з тим, що Львівська міська рада не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків в органах Казначейства Львівської області, відтак неможливо здійснити безспірне списання коштів з рахунків боржника.

У поданій заяві, заявник просить замінити спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2022р. у справі № 914/1162/22 в частині стягнення судового збору з Львівської міської ради у розмірі 79,32, шляхом стягнення судового збору у розмірі 79,32 грн. з Виконавчого комітету Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26256622) на користь держави.

Ухвалою суду від 10.03.2023р. прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 20.03.2023р.

В судове засідання 20.03.2023р. представники учасників справи не з`явились.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду та подані матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. (пункт 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

За приписами статті 129-1 Конституції України судове рішення ухвалюється іменем України та є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення.

У відповідності до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, в тому числі, механізм здійснення безспірного списання коштів, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011р. №845.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до пункту 24 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.

Судом встановлено, що в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Львівська міська рада (ідентифікаційний код 04055896) відсутня.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно з підпункту 4 пункту «а» статті 28 «Про місцеве самоврядування в Україні», визначені повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін органів місцевого самоврядування, а саме, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, змінюючи спосіб або порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, в силу приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведене та подані докази, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі №914/1162/22 чи навіть роблять неможливим його виконання, оскільки виконати рішення суду шляхом стягнення грошових коштів з Львівської міської ради є можливим через Виконавчий комітет Львівської міської ради, який включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, і перебуває в Казначействі на обслуговуванні. Іншого судом не встановлено, представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, проти заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду не заперечили.

Керуючись ст. ст. 2, 234, 235, 331 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2022р. у справі №914/1162/22, виклавши пункт 4 його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Львівської міської ради (адреса: 79006, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (адреса: 79008, місто Львів, пл.Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 79,32 гривень.».

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку і строки, передбачені ст.ст. 254-255 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 27.03.3023 р.

Суддя Король М.Р.