Рішення

від 14.03.2023 по справі 915/1726/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Справа № 915/1726/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.

за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.

без участі представників сторін, які не з`явилися в судове засідання;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1726/21

за позовом Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України,03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 154, e-mail: secretar@serv.imv.kiev.ua;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біозавод",54001, вул. Спаська, буд. 60 Б, м.Миколаїв;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 277500 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного Національної академії наук України (далі - Інститут) пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Біозавод" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 277500 грн., з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати винагороди за укладеним між ними ліцензійним договором від 15.02.2015 № 52 (дал і- договір), внаслідок чого утворилась заборгованість (роялті).

За такими вимогами ухвалою від 06.12.2021 відкрито провадження в даній справі.

Разом із тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено на всій території України воєнний стан.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 23.01.2023 призначено дану справу до розгляду на 14.02.2023.

Ухвалою суду від 14.02.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 14 березня 2023.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.12.2021, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв`язку із зазначенням про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою", проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 06.12.2021 направлено на адресу, за якою ТОВ "Біозавод" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «"Біозавод" (Ліцензіат) укладено ліцензійний договір № 53 від 25 лютого 2015 року щодо надання невиключної ліцензії на використання "ноу-хау", у відповідності до умов якого позивач надав відповідачу на строк дії ліцензійного договору невиключну ліцензію на використання "ноу-хау" "Виробництво біопрепарату на основі бактерій Pseudomonas" на території А (територія України) (п. 3.1 Ліцензійного договору). Ліцензія на використання згаданого "ноу-хау" може бути поширена на території В (територія інших держав) після додаткової угоди (п. 3.1 договору).

Поточні відрахування (роялті) в розмірі 5% (п`ять відсотків) від вартості реалізованої продукції в установлених вільних цінах, проте не менше 30 000,00 (тридцять тисяч) грн., 00 коп. у 2015 році, не менше 40 000,00 (сорок тисяч) грн., 00 коп. у 2016 році, не менше 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн., 00 коп. у 2017 році та до закінчення строку договору, починаючи з моменту здійснення ліцензіатом серійного виробництва продукції за ліцензією. Початком серійного виробництва є початок надходження готової продукції по Ліцензії на склад готової продукції Ліцензіата (п. 5.1.2 договору).

Поточні відрахування (роялті) здійснюються ліцензіатом в термін 20 календарних днів наступних за звітним періодом на розрахунковий рахунок Ліцензіара. Кожний платіж роялті Ліцензіат супроводжує повідомленням з зазначенням об`єму випущеної продукції в термін звітного періоду, вартості випуску і розрахунку роялті (п. 5.2 договору).

Договір укладений на 5 років і вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу зразки штамів бактерій: Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-111 та Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-306, паспорти на штами Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-111 та Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-ЗОб, рекомендації щодо виробництва та контролю якості біопрепарату на основі цих штамів, копію свідоцтва про депонування штамів Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-111 та УКМ В-306, що підтверджується актом про передачу штамів мікроорганізмів та актом про передачу технічної документації.

Відповідач розпочав випуск продукції на основі штамів бактерій Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-111, Pseudomonas chlororaphis sudsp aureofaciens УКМ В-306 та її реалізацію.

За твердженнями позивача, відповідачем умови укладеного договору виконано частково, оплачено 47991 грн. за 2015, а оплату 5 % роялті у сумі 277500 грн. за період 2016 - 2021 не здійснено й до тепер.

Таким чином, відповідачем не виконано умови договору та не оплачено роялті на загальну суму 277500 грн.

Цивільним законодавством визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір є ліцензійним договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об`єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату (ч.ч. 3-6 ст. ст. 1109 ЦК України).

Судом визнано, що відповідачем не доведено у відповідності до ст. 73, 74 ГПК України в частині вимог щодо стягнення поточних відрахувань (роялті) у розмірі 37500 грн., оскільки не подано доказів письмового внесення змін до договору, передбачених сторонами у п.13.2 договору.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання ТОВ "Біозавод" договірних зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 240000 грн. за період з 2016-2020, а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.

Отже, позовні вимоги Інститут підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Визначаючи розмір судових витрат, суд виходить із наступного. Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України). Витрати Інституту на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 16.11.2022 № 694 у сумі 4162 грн. 50 коп., належить відшкодувати за рахунок відповідача у розмірі 3600 грн. пропорційному задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Біозавод" (54001, вул. Спаська, буд. 60 Б, м. Миколаїв, ідентифікаційний номер 39616913) на користь Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 154, ідентифікаційний код 05417087) грошові кошти у загальній сумі 240000 (двісті сорок тисяч) грн. -боргу, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3600 (три тисячі шістсот) грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 24.03.2023.

Суддя С.М.Коваль.