Рішення

від 24.03.2023 по справі 915/7/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року Справа № 915/7/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; адреса електронної пошти: info@gas.ua; ідентифікаційний код 40121452)

до відповідача: Вознесенського професійного аграрного ліцею (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Танасчишина, буд. 20; адреса електронної пошти: vozpal@ukr.net; ідентифікаційний код 02545979)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд, 1; адреса електронної пошти: ngt@naftogaztrading.com.ua; ідентифікаційний код 42399676)

про: стягнення 205 219,06 грн,

Суть спору:

02.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 119/07-22237-2022 від 15.12.2022 (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з Вознесенського професійного аграрного ліцею (код ЄДРПОУ - 02545979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ - 40121452) кошти в розмірі 205 219,06 грн, в тому числі: основний борг - 145 167,29 грн, пеня - 21 437,03 грн, три проценти річних - 3 615,26 грн, інфляційні втрати - 34 999,48 грн.

2. Стягнути з Вознесенського професійного аграрного ліцею (код ЄДРПОУ - 02545979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ - 40121452) суму судових витрат.

Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на підставі: Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»; довідки від 29.09.2022 щодо ціни природного газу; роздруківки відомостей з офіційного сайту позивача щодо архіву ціни ПОН для не побутових споживачів; адвокатського запиту б/н та без дати, з відповіддю на нього № ТОВВИХ-22-10434 від 28.09.2022; Інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (Форма № 10) з розшифровкою КЕП; рахунку на оплату (природний газ) № 1499; вимоги про сплату заборгованості № 119/4.3-15069-2022 від 20.09.2022; застосування норм статі 1 Закону України «Про ринок природного газу», положень Кодексу Газотранспортної Системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015, приписів Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015, норм статей 20, 173-175, 193, 216, 218, 222, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, статей 11, 16, 202, 509, 525, 526, 549, 610-612, 625, 629, 712, 714 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 2,034 тис. куб. м. на загальну суму 145 167,29 грн (з урахуванням вартості транспортування), за який останній не сплатив. Позивач також нарахував для стягнення з відповідача пеню, проценти річних та інфляційні втрати, внаслідок порушення споживачем грошового зобов`язання перед постачальником.

Ухвалою суду від 23.01.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/7/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 10.02.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501018054.

Відповідач отримав копію ухвали 09.02.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501018062.

02.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 15 від 01.02.2023, у якому заявник просить суд:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ - 40121452 до Вознесенського професійного аграрного ліцею .

2. На розгляд суду, залучити до справи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд, 1, код ЄДРПОУ - 42399676, Телефон: +38 044 364 76 54. Адреса електронної пошти: ngt@naftogaztrading.com.ua.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач посилається, зокрема, на те, що акцептування договору з постачальником «останньої надії» не відбулося, так як на момент фактичного споживання природного газу навчальний заклад мав іншого постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

03.02.2023 до суду від відповідача надійшов лист № 17 від 03.02.2023 про надання відзиву на позовну заяву, з яким заявником надано суду докази направлення відзиву на адресу позивача.

Ухвалою суду від 08.02.2023 було залучено до участі у справі № 915/7/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»; зобов`язано позивача та відповідача в п`ятиденний строк від дня отримання даної ухвали надати суду докази направлення третій особі копії позовної заяви та копії відзиву відповідно; запропоновано третій особі в десятиденний строк від дати отримання даної ухвали надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо суті спору.

13.02.2023 до суду від відповідача надійшов лист № 18 від 10.02.2023, з яким, на виконання ухвали суду від 08.02.2023, заявником надано суду докази направлення третій особі копії відзиву.

14.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 14.02.2023 (вх. 1722/23), з яким, на виконання ухвали суду від 08.02.2023, товариством надано суду докази направлення третій особі копії позовної заяви.

27.02.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшли письмові пояснення б/н від 21.02.2023 (вх. № 2274/23), за змістом яких третя особа зазначає, зокрема, про те, що споживача (відповідач у справі) було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача) з датою початку постачання з 23.12.2021. Загальний обсяг природного газу, використаний зареєстрованими об`єктами споживача у грудні 2021 року з ресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а саме з 23.12.2021 по 31.12.2021 включно, складає 3536,78 куб.м. про що було складено та направлено споживачу для підписання відповідний акт приймання-передачі.

23.02.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 16.02.2023 (вх. № 2149/23), у якому товариство наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07.03.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення № 34 від 07.03.2023, за змістом яких заявник вважає за необхідне надати пояснення щодо письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

За правилами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236». Приписами п. 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (даті - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав, позивачем надано до матеріалів справи: лист Оператора ГТС № ТОВВИХ-22-10434 від 28.09.2022 у відповідь на адвокатський запит позивача; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823.

За визначенням, наведеним у п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За змістом п. 3.1 Договору Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 3.3 Договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до умов п. 4.2 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

За умовами п. 4.3, 4.4 Договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 8.2 Договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

За змістом п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Вознесенського професійного аграрного ліцею, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56ZS24C02F5R701Q.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 року ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Відповідно до умов пункту 4.3. Договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

За посиланнями позивача, на виконання вказаного пункту позивачем направлявся на адресу відповідача рахунок № 1499 на оплату поставленого природного газу, однак останнім такий рахунок був проігнорований.

Так, як вказує позивач з 17.12.2021 по 22.12.2021 ним було поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 2,034 тис.куб.м. на загальну суму 145 167,29 грн, проте відповідач за цей період оплату вартості спожитого газу не здійснив.

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 145 167,29 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 21 437,03 грн, три проценти річних в розмірі 3 615,26 грн, інфляційні втрати в розмірі 34 999,48 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості № 119/4.3-15069-2022 від 20.09.2022, яка залишена відповідачем без задоволення.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, а також пені, процентів річних, інфляційних втрат, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем, як споживачем, грошового зобов`язання перед позивачем, як постачальником.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії»;

- довідка від 29.09.2022 щодо ціни природного газу;

- роздруківка відомостей з офіційного сайту позивача щодо архіву ціни ПОН для не побутових споживачів;

- адвокатський запит б/н та без дати, з відповіддю на нього № ТОВВИХ-22-10434 від 28.09.2022;

- Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (Форма № 10) з розшифровкою КЕП;

- рахунок на оплату (природний газ) № 1499;

- вимога про сплату заборгованості № 119/4.3-15069-2022 від 20.09.2022.

Відповідач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір постачання природного газу № 13-1262/21-БО-Т від 25.11.2021;

- заява-приєднання № 42CB540-11897-20 від 01.01.2021 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) з додатками до нього;

- скріншот електронного листа на адресу електронної пошти позивача;

- акт приймання закінченого будівництвом об`єкта системи газопостачання від 10.12.2021;

- акт введення в експлуатацію комерційного ВОГ від 10.12.2021;

- акт обстеження вузла обліку газу від 10.12.2021;

- акт технічної перевірки вузла обліку від 01.11.2021;

- накази Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації № 32 від 01.02.2022 та № 415 від 24.12.2021;

- банківська виписка;

- акт приймання-передачі природного газу № МКП0070394 від 31.12.2021;

- комерційний місячний звіт за грудень 2021 року;

- акт приймання-передачі природного газу № 1 від 31.12.2021;

- акт приймання-передачі природного газу № 30868 від 31.12.2021;

- листування учасників справи.

Третя особа надала на підтвердження власної правової позиції такі докази:

- Договір постачання природного газу № 13-1262/21-БО-Т від 25.11.2021;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021;

- листування учасників справи.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Приписами ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у період з 17.12.2021 по 22.12.2021 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений в алокацію позивача, який є постачальником «останньої надії» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р. Так, у вказаному періоді позивачем було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 2,034 тис. куб.м. на загальну суму 145 167,29 грн, з урахуванням вартості транспортування, що підтверджується матеріалами справи.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності оплати за поставлений природний газ закон покладає на споживача.

Водночас, судом встановлено, що відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2501, вартість спожитого природного газу у спірному періоді на користь позивача не сплатив, внаслідок чого станом на час вирішення спору за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем в розмірі 145 167,29 грн.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про своєчасність виконання договірних зобов`язань.

При цьому заперечення відповідача, викладені в заявах по суті справи, відхиляються судом, з огляду на таке.

Посилання відповідача на те, що акцептування договору з постачальником «останньої надії» не відбулося, оскільки на момент фактичного споживання природного газу навчальний заклад мав іншого постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за Договором природного газу № 13-1262/21-БО-Т від 25.11.2021, суд відхиляє та вважає слушними доводи позивача про те, що посилання на Договір № 13-1262/21 -БО-Т не підтверджує факт постачання природного газу відповідачу у спірний період (17.12.2021-22.12.2021), саме з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Матеріалами справи підтверджено, що на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (Оператор ГТС) в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (позивача) відповідач був зареєстрований за період з 17.12.2021 по 22.12.2021.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у спірний період.

Щодо посилань відповідача на відсутність у нього відповідних бюджетних асигнувань для виконання зобов`язань перед позивачем, суд зазначає, що вказана обставина не виключає вину відповідача, оскільки ним не додано до суду доказів наявності або відсутності відповідних бюджетних асигнувань на оплату природного газу, що ним спожито в період грудня 2021 року, а також не надано доказів, які б підтверджували подання на затвердження проекту кошторису на 2021 рік з сумою відповідних зобов`язань, відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228. Та про те, що такі суми не були затверджені.

Так, відповідно до пункту 14 вказаного Порядку, проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету.

Пунктом 20 Порядку визначено, що під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об`єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів,учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов`язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Отже, можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2021 році залежала від відповідача, а саме від включення ним відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису на 2021 рік.

З урахуванням наведеного, бюджетне фінансування відповідача не є винятковою обставиною та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором.

При цьому, слід наголосити, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 (заява № 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За такого, суд дійшов висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище зроблених висновків суду, а тому до уваги судом не приймаються.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності здійснення розрахунків за поставлений природний газ, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Вознесенського професійного аграрного ліцею заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 145 167,29 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

- пеню за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 в розмірі 21 437,03 грн;

- 3 % річних за період прострочення з 01.02.2022 по 30.11.2022 в розмірі 3 615,26 грн;

- інфляційні втрати за період прострочення з лютого по листопад 2022 року в розмірі 34 999,48 грн.

Щодо нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає, що за приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Суд перевірив розрахунок пені, наведений позивачем, та встановив, що відповідне нарахування проведено правильно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум процентів річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні та інфляційні втрати за відповідні періоди.

За перевіркою суду відповідні нарахування позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Вознесенського професійного аграрного ліцею (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Танасчишина, буд. 20; ідентифікаційний код 02545979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452) заборгованість в розмірі 145 167,29 грн, пеню в розмірі 21 437,03 грн, три проценти річних в розмірі 3 615,26 грн, інфляційні втрати в розмірі 34 999,48 грн, а також 3 078,29 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452);

Відповідач: Вознесенський професійний аграрний ліцей (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Танасчишина, буд. 20; ідентифікаційний код 02545979);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд, 1; ідентифікаційний код 42399676).

Повне рішення складено та підписано судом 24.03.2023.

Суддя О.Г. Смородінова