Рішення

від 27.03.2023 по справі 916/3660/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3660/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/3660/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Білгород-Дністровської міської ради /ЄДРПОУ 26275763, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/

до відповідача: малого колективного підприємства "МЕДАППАРАТ" /ЄДРПОУ 24538974, адреса - 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59/

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 87 346,72 грн

ВСТАНОВИВ:

27.12.2022 року Білгород-Дністровська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3781/22/ до малого колективного підприємства "МЕДАППАРАТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га, без правовстановлюючих документів у розмірі 87 346,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на використання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га, без правовстановлюючих документів.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 1, 3, 15, 79, 83, 124-126, 152, 157 ЗК України, ст.ст. 83, 1166, 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 28.12.2022 року залишено без руху позовну заяву Білгород-Дністровської міської ради вх. № 3781/22 від 27.12.2022 року; зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.

05.01.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків /вх. № 363/23/ на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2022 року.

Ухвалою суду від 09.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3660/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 року у справі № 916/3660/22 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

08.02.2023 року за вх. № 2930/23 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3660/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, мале колективне підприємство "МЕДАППАРАТ" (ЄДРПОУ 24538974) є власником цілісного майнового комплексу по вул. Маяковського, 59к в м. Білгород-Дністровський, загальною площею 306,3 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою № 308517239 від 30.08.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 30.07.2020 року № 1340-VII надано малому колективному підприємству "МЕДАППАРАТ" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років орієнтованою площею 0,4468 та, яка розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.08.2022 року, земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101 за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, прощею 0,4468 гектарів зареєстровано в Державному земельному кадастрі 08.10.2020 року.

Таким чином, розроблена технічна документація земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101 за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, прощею 0,4468 гектарів та кадастровий номер присвоєно, відтак земельна ділянка зареєстрована, однак не пред`явлена на розгляд та затвердження міській раді.

Рішення про надання малому колективному підприємству "МЕДАППАРАТ" в оренду земельної ділянки за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, Білгород-Дністровською міською радою не приймалось, та відповідний договір оренди землі не укладався, орендна плата за користування такою земельною ділянкою не сплачувалась, що підтверджується листами фінансового управління Білгород-Дністровської міської ради від 09.09.2022 року № 01-09/54 та від 28.11.2022 року №01-09-75 про відсутність надходжень до бюджету.

Білгород-Дністровська міська рада 01.12.2021 року, 26.12.2021 року, 12.09.2022 року надсилала претензії № 19/2690, 19/390, 19/1850 на адресу відповідача щодо необхідності приведення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідність до вимог законодавства та що внаслідок такого використання відбувся факт безпідставного збереження коштів, які підлягають сплаті.

Відповідно до Витягів ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 30.11.2021 року № 965/480-21 та від 31.08.2022 року № 20322 нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:01:008:0101 складає: в 2021 році - 1449731,96 грн; в 2022 році - 1594718, 56 грн.

З врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за фактичне використання земельної ділянки за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, прощею 0,4468 гектарів за 2021 рік та 2022 рік у розмірі 87 346,72 грн.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі 87 346,72 грн за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, прощею 0,4468 гектарів, кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, за період 2021-2022 роки.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року за № 2768-III (далі - ЗК України) (в редакції, станом на час виникнення спірних відносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

За змістом ст.ст.78, ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року за № 161-XIV визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 271.1. ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 284.1. ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Як вище встановлено господарським судом, земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, площею 0,4468 гектарів, та на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, як об`єкт цивільних прав сформована 08.10.2020 року.

Разом із тим, станом на теперішній час відповідачем не проведено державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку, договір оренди землі між позивачем та відповідачем не укладено. При цьому, доказів здійснення відповідачем плати за використання земельної ділянки у спірний період 2021-2022 роки матеріали справи не містять.

Господарським судом враховується, що нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а тому використання відповідачем цілісного майнового комплексу за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к (реєстраційний номер об`єкта 683111051103), є неможливим без використання відповідної земельної ділянки.

Отже, оскільки відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 гектарів, за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59к, та на якій розміщений зареєстрований за ним об`єкт нерухомості, у спірний період 2021-2022 роки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки позивача зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

У правових висновках Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц зазначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Аналогічну позицію було викладено також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.09.2021 у справі №922/3524/19.

Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, який здійснений позивачем за період 2021-2022 роки та становить 87 346,72 грн, господарським судом встановлено обґрунтованість вказаного розрахунку обставинам справи. При цьому, жодних заперечень щодо наявності цієї заборгованості, а тим більш доказів, які спростовують її наявність відповідач до суду не надав.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Білгород-Дністровської міської ради у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що вбачається із платіжного доручення № 330 від 05.12.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Білгород-Дністровської міської ради у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 481,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Білгород-Дністровської міської ради - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з малого колективного підприємства "МЕДАППАРАТ" /ЄДРПОУ 24538974, адреса - 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59/ на користь Білгород-Дністровської міської ради /ЄДРПОУ 26275763, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га, без правовстановлюючих документів за період 2021-2022 роки у розмірі 87 346,72 грн /вісімдесят сім тисяч триста сорок шість гривень 72 копійки/.

3. Стягнути з малого колективного підприємства "МЕДАППАРАТ" /ЄДРПОУ 24538974, адреса - 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59/ на користь Білгород-Дністровської міської ради /ЄДРПОУ 26275763, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ судовий збір у розмірі 2 481,00 /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 27 березня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко