Рішення

від 14.03.2023 по справі 922/2422/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023м. ХарківСправа № 922/2422/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", м. Харків до Колективного підприємства "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена", м.Харків про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Бевзюк О.О.

відповідача - Ващенко Р.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Колективного підприємства "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-48/20 від 17.08.2020 у розмірі 893 853,59 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 150 990,78 грн., суму трьох процентів річних у розмірі 23 063,63 грн. Позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором щодо повної та своєчасної оплати поставленої електроенергії. Судові витрати, які складаються з 16 018,62 грн. витрат на оплату судового збору та 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.12.2022 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що 10.02.2023 за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, Харківська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-30/20 від 21.07.2020 та видала Сертифікат №6300-23-0472 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.02.2023, вих. №91/63.01-6. У Сертифікаті визначено період дії форс-мажорних обставин з 24.02.2022 (дата настання), дата закінчення: тривають на 10.02.2023. У пункті 12.3. Договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-30/20 від 21.07.2020 сторони погодили, що строк виконання зобов`язань за договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Отже, відповідач повинен виконати свої зобов`язання після припинення дії форс-мажорних обставин, дія яких на момент розгляду даної судової справи ще триває. Відповідач акцентує на тому, що не знімає з себе зобов`язання взагалі за Договором, однак з огляду на зазначене вище вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача передчасно. Крім того, відповідач вказує на те, що на протязі дії Договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-30/20 від 21.07.2020 відповідач належним чином, систематично виконував взяті на себе зобов`язання, в тому числі зі сплати за спожиту електроенергію. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач з 01.01.2022 грубо порушував умови договору в частині розрахунків та здійснював оплату частково. Але, зазначене спростовується даними узгодженими відповідачем та позивачем в Акті прийому-передачі електричної енергії №1595 від 31.01.2022, згідно яких відповідач у січні 2022 року сплатив 531 700,00 грн. Тобто, відповідачем було сплачено за фактично спожиту електроенергію, яку він отримав у грудні 2021 року. Пунктом 6 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-30/20 від 21.07.2020) визначено, що оплата за спожиту електроенергію здійснюється споживачем до 15-го числа місяця слідуючого за розрахунковим на підставі акту прийому-передачі електричної енергії. Таким чином, у відповідача, станом на 01.01.2022 відсутня заборгованість перед позивачем. Крім того, незважаючи на відсутність у відповідача статутної діяльності, отримання прибутків та враховуючи значне пошкодження майна, відповідач продовжував сплачувати за електроенергію, що підтверджується квитанціями, наданими до відзиву на позовну заяву.

Позивач проти тверджень відповідача заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зокрема, вказує на те, що відповідачем неправильно викладаються обставини справи та тлумачаться норми цивільного та господарського права. Відповідач пояснює невиконання своїх зобов`язань з оплати за спожиту електричну енергію настанням обставин непереборної сили (Форс-мажор). Відповідно до Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання відповідних сертифікатів. Аналогічне визначення міститься й у п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3). Відповідно п. 3.2 Регламенту не є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили): фінансова й економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недотримання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо. Також і в ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України зазначено, що не є випадком, зокрема, недотримання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Крім того, навіть визнання того факту, що невиконання договору сталося через обставини непереборної сили не знімає зобов`язання взагалі. Це лише знімає обов`язок сплачувати штрафні санкції за договором: неустойку, штраф, пеню. Відповідачем надано сертифікат Харківської Торгово-промислової палати, яким засвідчені обставини непереборної сили щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: споживати заявлені обсяги електричної енергії на об`єкт, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 43/47, яка використовується виключно на власні побутові потреби, в тому числі для освітлювання, живлення електроприладів, що не включає господарську діяльність. Позивач вважає, що, якщо б відповідач відмовився від купівлі заявлених обсягів, а позивач би вимагав сплатити штрафні санкції за відмову від купівлі заявлених обсягів, то на підставі наданого до матеріалів справи сертифікату відповідач був би звільнений від зазначеної відповідальності. Але відповідач споживав електричну енергію та не заперечує цей факт. Крім того, у позовних вимогах позивачем не заявляються штрафні санкції, а виключно інфляційні збитки та три відсотки річних, які не є штрафними санкціями, а входять до грошового зобов`язання за Договором. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Отже, позивач вважає, що тлумачення відповідачем норм права на свою користь, є неправомірним та таким, що не підлягає прийняттю судом до уваги в якості аргументів відповідача на захист своєї правової позиції.

У судовому засіданні 14.03.2023 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 14.03.2023 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (постачальник, позивач) та Колективним підприємством "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена" (споживач, відповідач) був укладений Договір №ПЕ-30/20 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання), відповідно до розділу І якого, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ТТРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони.

У розділі ІІ договору, сторони погодили, що за цим Договором Постачальник зобов`язується продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач прийняти та оплатити Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами нього Договору, додатків до цього Договору, Закону України Про ринок електричної енергії. Правилами ринку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311. Іншими нормативними документами НКРЕКП та чинним законодавством України. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність.

Відповідно до п.п. 5.1 - 5.7 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що зазначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про гадання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електронебезпеки.

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції №1 (Додаток №2 від 21.07.2020 до Договору) рахунки з остаточного розрахунку відповідно до фактичного обсягу споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів комерційного обліку надаються Споживачу не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим періодом (у разі необхідності). Всі рахунки-фактури Постачальник направляє на електронну адресу Споживача, вказану у Заяві-приєднання. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем до 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим на підставі Акту прийому-передачі електричної енергії. Якщо день платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем здійснення платежу вважається день, що передує вихідному.

Як вказує позивач у позовній заяві, свої зобов`язання за Договором позивач виконав належним чином, своєчасно та відповідно до умов даного Договору поставляв на користь відповідача електричну енергію, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії №1595 від 31.01.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №2918 від 28.02.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №3640 від 31.03.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №4114 від 30.04.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №4884 від 31.05.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №5923 від 30.06.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №6898 від 31.07.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №8092 від 31.08.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №9040 від 30.09.2022; актом прийому-передачі електричної енергії №10234 від 31.10.2022. Вказані акти підписані обома сторонами та скріплені печатками установ.

Проте, відповідач з 01.01.2022 свої зобов`язання за Договором виконував неналежним чином, за спожиту електричну енергію розрахувався частково та з порушенням встановленого Договором строку, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.12.2022 складає 893 853,59 грн. Через порушення відповідачем виконання свого зобов`язання за Договором, позивачем нараховані 150 990,78 грн. інфляційних втрат та 23 063,63 грн. три проценти річних.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Отже, договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення спірного Договору та п. 6 Комерційної пропозиції строк оплати є таким, що настав.

Разом з тим, у розділі ХІІ Договору, сторони обумовили, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Статтею 617 ЦК України, а також статтею 218 ГК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований Всім кого це стосується, в якому Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив позивача листом від 05.03.2022 №05/03-01-8 про настання форс-мажорних обставин, долучивши до нього лист ТПП України від 28.02.2022 за вих. №2024/02.0-7.1. Зокрема, відповідач в листі повідомив позивача, що відповідач позбавлений можливості виконати належним чином свої зобов`язання за Договором №ПЕ-30/20 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 21.07.2020 відповідно по акту прийому-передачі електричної енергії №1595 від 31.01.2022 у сумі 531 700,00 грн. та акту прийому-передачі електричної енергії №2918 від 28.02.2022 в сумі 314 345,11 грн. Також, відповідач повідомив позивача про сподівання на розуміння з боку позивача та продовження взаємовигідного співробітництва у майбутньому, та про домовленості між сторонами щодо продовження строків виконання зобов`язань за договором через форс-мажорні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

13.05.2022 ТПП України опублікувала на сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання у період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Відповідачем до матеріалів справи долучений Сертифікат №6300-23-0472 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Харківською Торгово-промисловою палатою 10.02.2023 (вих.номер 91/63.01-6), відповідно до якого Харківська ТПП на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; воєнні (бойові) дії на території м. Харків; КП "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена", місцезнаходження: 61022, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 43/47, код ЄДРПОУ 04541974, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: споживати заявлені обсяги постачання електричної енергії на об`єкті, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 43/47, яка використовується виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлювання, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність, у термін: з 24 лютого 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № ПЕ-30/20 від 21.07.2020, укладеним з ТОВ "Овіс Трейд", код ЄДРПОУ 34392042, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24 лютого 2022 року; дата закінчення тривають на 10 лютого 2023 року (дата видачі сертифікату).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У матеріалах справи міститься Протокол огляду місця події від 03.06.2022, складений заступником начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження №22022220000000097 від 11.03.2022. Учасниками слідчої дії здійснено візуальний огляд Харківського КП "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена", розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 43/47, з метою встановлення наслідків авіаційного обстрілу військовослужбовцями збройних сил російської федерації, які мали місце 04.03.2022 та 14.03.2022. У вказаному Протоколі огляду місця події зафіксовані пошкодження КП "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена" через авіаційний обстріл військовослужбовцями збройних сил російської федерації.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у встановленому законом порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин, які у даному конкретному випадку, в силу приписів пункту 12.3 спірного Договору, відкладають строк виконання зобов`язань за договором на строк дії форс-мажорних обставин.

Таким чином, позов є таким, що поданий позивачем передчасно, а тому суд відмовляє у його задоволенні.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 98-А, код ЄДРПОУ 34392042).

Відповідач - Колективне підприємство "Олімпійський учбово-спортивний центр "Акварена" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 43/47, код ЄДРПОУ 04541974).

Повне рішення підписано 24 березня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова