Рішення

від 27.03.2023 по справі 927/157/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/157/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом: Приватного підприємства "ТТ-НАФТА",

вул. Робоча,6, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37021932

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА", вул. Любецька, буд. 33, офіс 3, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40422844, ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення заборгованості 462 009,21 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Приватним підприємством "ТТ-НАФТА" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" про стягнення 462 009,21 грн заборгованості, з яких 331 500,00 грн боргу, 111 788,84 грн інфляційних втрат та 18 720,37 грн 3% річних.

Поданий позов обґрунтований порушенням умов договору купівлі-продажу товарів № 23Т від 04.01.2021.

Ухвалою суду від 31.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400055897400.

Ухвала суду від 31.01.2023, направлена на адресу відповідача (вул. Любецька, буд. 33, офіс 3, м. Чернігів, 14000) була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата проставлення відмітки - 09.02.2023.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну місцезнаходження від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА": вул. Любецька, буд. 33, офіс 3, м. Чернігів, 14000.

Отже, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов. Днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі для відповідача є 09.02.2023.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 31.01.2023 відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами на підтвердження своєї позиції, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 між Приватним підприємством "ТТ-НАФТА" (надалі - Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" (надалі - Покупець) укладено договір №23Т купівлі-продажу товарів (далі - Договір).

Згідно з п.2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати (відпустити) Товари у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти Товари та оплатити їх у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі та Додатках до нього.

Під товаром у даному Договорі розуміються - паливно-мастильні матеріали, а саме: дизельне паливо, бензин марок А-92 евро, А-95 евро, А-92 у-т, А-95 Преміум, газ скраплений, мастила та оливи (п.1.2. Договору).

Відпуск Товарів здійснюється Продавцем окремими партіями, цілодобово (за винятком технічних перерв) на автозаправних станціях при пред`явленні Покупцем (його уповноваженими особами/представниками) Талону, за умови його дійсності. Товар відпускається в асортименті і кількості, зазначеній у Талоні (п.3.1. Договору).

Відпуск Товарів по Талонах здійснюється на автозаправних станціях Продавця, що знаходяться за адресами: м. Чернігів, вул. Громадська, 60, вул. Ціолковського 30, вул. Малиновського 30-А, вул. Козацька, 41, м.Бахмач вул. Тиницька, 1-Г, м. Городня вул.1-го Травня, 88-Б, смт Козелець, вул. Соборності, 112б, м. Славутич, вул. Ентузіастів, 6, м.Корюківка, м.Ніжин, м.Носівка (п.3.3. Договору).

За умовами п. 3.4., 3.5. Договору право власності на Товар та всі ризики пошкодження чи втрати Товару переходять до Покупця з моменту фактичного отримання Товарів на автозаправних станціях, що підтверджується виданими Продавцем касовими чеками. Підтвердженням фактичного відпуску Товарів Покупцю є чек реєстратора розрахункових операцій (касовий чек).

Згідно з п.3.7. Договору кількість та асортимент Товарів, у кожній окремій партії, вважається погодженим до передачі Покупцеві, в момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Відповідно до п.4.1.-4.7. Договору ціна на товар, на протязі дії даного Договору, є динамічною та може змінюватись (визначатись та корегуватись) Продавцем в односторонньому порядку, залежно від зміни ціни на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні, стосовно курсів іноземних валют, збільшення розмірів податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо.

Ціна (вартість) Товарів визначається Продавцем самостійно на момент підписання видаткової накладної на кожну окрему партію Товарів.

Загальна вартість Договору обраховується/складається з сукупної вартості поставок Товарів (окремих партій) здійснених в період його дії.

Кожна окрема партія Товарів, що поставляється за цим Договором, оплачується Покупцем за домовленістю з Продавцем, шляхом повної попередньої оплати, кожної окремої партії Товару, або з відстрочкою платежу.

Оплату рахунку на передоплату, виставлену Продавцем, Покупець зобов`язаний здійснити протягом 7 (сім) банківських днів з моменту його виставляння Продавцем.

Зобов`язання Покупця по оплаті партії Товарів вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію Товарів на розрахунковий рахунок Продавця.

У ціну Товару включається податок на додану вартість.

Розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий.

За умовами п.4.9. Договору при наявності заборгованості перед Постачальником за раніше відвантажені Покупцю ПММ, платежі, що надходять на рахунок Постачальника від Покупця зараховуються в погашення існуючої заборгованості за попередні поставки ПММ (у порядку черговості) незалежно від указаного Покупцем призначення платежу до повного погашення існуючої заборгованості.

За умовами п.п.9.1.-9.3. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Позивачем на виконання зобов`язань за Договором передано відповідачу товар на загальну суму 927 480,00 грн на підставі видаткових накладних №РН-0000037 від 04.01.2021, №РН-0000309 від 15.01.2021, №РН-00001957 від 02.03.2021 (а.с.17-19).

Факт отримання відповідачем талонів підтверджується актами прийому передачі № РН-0000037 від 04.01.2021, РН-0000309 від 15.01.2021, РН-0001957 від 02.03.2021 (а.с.42-45).

Факт використання (реалізації) талонів підтверджуються звітами по талонам (а.с.46-135).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000263 на суму 495 000 грн (а.с.41).

Відповідач упродовж 2021-2022 років частково сплатив вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №2036 від 14.01.2021 на суму 94 980,00 грн з призначенням платежу «оплата зг. договору №23 Т від 04.01.2021р за ПММ зг. рах. № СФ- 0000028 від 04.01.2021»;

- №2045 від 16.01.2021, №2071 від 29.01.2021, №2127 від 26.02.2021, №2132 від 02.03.2021, №2134 від 02.03.2021, №2135 від 02.03.2021, №2243 від 07.04.2021, №2249 від 08.04.2021, №2262 від 12.04.2021, №2270 від 14.04.2021, №2681 від 18.08.2021, №2709 від 31.08.2021, №2824 від 29.09.2021, №3058 від 18.11.2021, №3098 від 30.11.2021, №3110 від 01.12.2021, №3239 від 30.12.2021, №3261 від 14.01.2022, №864 від 26.01.2021, №3359 від 16.02.2022 з призначення платежу «Оплата за ПММ зг. договору. №23 від 04.01.2021р. по рах. №СФ-0000263 від 15.01.2021».

Станом на 24.01.2023, з урахуванням сплачених коштів, заборгованість склала 331 500,00 грн.

13.12.2022 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою негайно сплатити заборгованості в сумі 331 500,00 гривень. Претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 61-2021-Ш від 19.08.2021 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (ч.1,2 ст.538 Цивільного кодексу України).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вищевказаним Договором, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати отриманого товару не виконав, своєчасно та в повному обсязі за отриманий від позивача товар не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 331 500,00 грн.

З огляду на наведені обставини та представлені докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з відповідача 331 500,00 грн суми основного боргу.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 111 788,84 грн інфляційних втрат та 18 720,37 грн 3% річних.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті поставленого позивачем товару, суд, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 111 788,84 грн інфляційних втрат та 18 720,37 грн 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати отриманого за Договору товару, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати товару, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 6930,14 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" (вул. Любецька, буд. 33, офіс 3, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40422844) на користь Приватного підприємства "ТТ-НАФТА" (вул. Робоча,6, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37021932) 331 500,00 грн боргу, 111 788,84 грн інфляційних втрат, 18 720,37 грн 3% річних та 6930,14 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор