Постанова

від 23.03.2023 по справі 911/196/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/196/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ)

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Бацуца В.М.)

від 01.06.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Алданова С.О.)

від 13.12.2022

у справі № 911/196/21

за позовом Громадської організації Садівницького товариства "Промінь"

до Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок", Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ)

про визнання недійсними рішень конференції громадської організації та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача 1 - Котелевець В.М., Тичинський О.М.;

відповідача 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Громадська організація Садівницьке товариство "Промінь" звернулась до Господарського суду Київської області із позовом до Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок", Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішень конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які затвердженні протоколом конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019, та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", проведеної державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі протоколу конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019, оформлені протоколом б/н від 07.09.2019 Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", були прийняті відповідачем-1 із порушенням положень чинного законодавства України, оскільки вказана конференція громадської організації була проведена за відсутності кворуму.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2022 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсними рішення конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які затвердженні протоколом конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019. Скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Громадську організацію "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", проведену державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі протоколу конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову.

3.2. Підставою касаційного оскарження Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/20357/16, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 30.05.2018 у справі №916/978/17.

При цьому Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" посилається на те, що суди попередніх інстанцій не встановили чи дійсно позивач є членом громадської організації відповідача; не встановили наявності корпоративних правовідносин; не встановили які саме права позивача були порушені. Також скаржник звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій надали переважне значення нормам Статуту, не застосувавши відповідні норми чинного законодавства.

Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм Господарського процесуального кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про громадські об`єднання", Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

3.3. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ).

Підставою касаційного оскарження Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17. При цьому скаржник зазначає, що він є неналежним відповідачем в цій справі.

3.4. Від Громадської організації Садівницького товариства "Промінь" надійшло клопотання про розгляд касаційних скарг відповідачів без участі позивача.

У відзиві на касаційну скаргу Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" Громадська організація "Садівницьке товариство "Промінь" просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи, дали правильну правову оцінку всім зібраним у справі доказам.

У відзиві на касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Громадська організація "Садівницьке товариство "Промінь" також просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Громадська організація "Садівницьке товариство "Промінь" станом на 07.09.2019 та станом на момент розгляду справи була та є членом Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" (попереднє найменування - Громадська організація "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок").

07.09.2019 була проведена спірна конференція Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", на якій були присутні 65 осіб делегатів конференції (згідно з протоколом конференції громадської організації) і на якій було вирішено, крім іншого, затвердити нову мету діяльності організації, нове найменування - Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок", нову редакцію статуту Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок"; достроково припинити повноваження голови правління, членів правління та членів ревізійної комісії; обрати головою правління, який є одночасно членом правління - ОСОБА_11.; встановити кількісну чисельність правління - 11 осіб та обрати членом правління - заступником Голови ОСОБА_12., членом правління - заступником Голови ОСОБА_13., членом правління - секретарем правління ОСОБА_14, членом правління - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 ОСОБА_16.; встановити чисельність кандидатів в члени правління - 3 особи та обрати кандидатами в члени правління - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; встановити кількісну чисельність ревізійної комісії - 2 особи та обрати членами ревізійної комісії - ОСОБА_17., ОСОБА_10 , тощо, про що за наслідками проведення вказаної конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" було складено і підписано протокол б/н від 07.09.2019 конференції Ради садівницьких товариств масиву "Жайворонок".

01.10.2019 відповідним суб`єктом державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі поданих відповідачем-1 документів за наслідками прийнятих рішень конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019, оформлених протоколом б/н від 07.09.2019, було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Громадську організацію "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" та було проведено державну реєстрацію статуту Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок", затвердженого рішенням конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019, оформленим протоколом б/н від 07.09.2019, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію № 13311050020000140 від 01.10.2019, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є, зокрема, матеріально-правова вимога Громадської організації Садівницьке товариство "Промінь" до Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" про визнання недійсними рішень конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які затверджені протоколом конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019.

5.3. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

Пунктами 5.9. - 5.12. Статуту Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", затвердженого рішенням конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 29.05.2010, передбачено, що садівницькі товариства реалізують своє право на голосування шляхом висунення своїх представників на Конференцію Масиву відповідно до внутрішніх Статутних документів членів Масиву. Для голосування на Конференції, представник члена Масиву повинен представити відповідно завірений печаткою члена Масиву, або нотаріально Протокол про надання йому повноважень по прийняттю рішень на Конференції з вказаним терміном дії таких повноважень. Кожен представник садівницького товариства має один голос.

Відповідно до пункту 5.10. Статуту загальна кількість голосів представників членів Масиву, які мають право брати участь в голосуванні визначається кількістю членів Масиву та кількісним складом садівників садівницьких товариств - членів Масиву. Кожне садівницьке товариство - член Масиву - має право представництва, за нормою:

5.10.1. Двоє уповноважених представників, якщо кількість садівників в кількісному складі члена Масиву перевищує 25 осіб.

5.10.2. Троє уповноважених представників, якщо кількість садівників в кількісному складі члена Масиву перевищує 50 осіб.

5.10.3. Четверо уповноважених представників, якщо кількість садівників в кількісному складі члена Масиву перевищує 100 осіб.

5.10.4. Подальше перевищення кількості садівників в кількісному складі члена Масиву не дає право на збільшення повноважних голосів для голосування на Конференції Масиву.

Згідно з пунктом 5.11. Статуту Конференція Масиву визначається правомочною, якщо в ній беруть участь представники членів Масиву, що мають відповідно до Статуту Масиву більш як 50 відсотків голосів плюс 1 голос від загальної кількості голосів.

Рішення Конференції Масиву вважаються правочинними, якщо за них проголосували представники членів Масиву, які в сукупності володіють не менш як 50 відсотками голосів плюс 1 голос від загальної кількості голосів, зареєстрованих на Конференції (пункт 5.12. Статуту).

Згідно з положеннями статуту Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", затвердженого рішенням конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 29.05.2010, кількість садівницьких товариств, що входять до об`єднання - 68.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до протоколу б/н від 07.09.2019 конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", та реєстру осіб, які приймали участь у конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", що містяться у матеріалах реєстраційної справи, на конференцію Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", що відбулась 07.09.2019, з`явились та зареєструвались 65 осіб делегатів садових товариств із 80 осіб обраних делегатів садових товариств.

При цьому, у протоколі № 3 від 07.09.2019 засідання тимчасової мандатної комісії РСТМ "Жайворонок" зазначено, що всього на масиві 68 садових товариств. У другому етапі Звітно-виборчої конференції бере участь тільки 33. Це на 25 відсотків менше, ніж взяли участь у першому етапі конференції. На другому етапі конференції ідентифікація делегатів здійснювалась за садовими книжками, мандатами та реєстром делегатів першого етапу конференції. Мандати делегатів першого етапу конференції реєструвались комісією шляхом накладання спеціально виготовленого штампа.

Згідно зі Ст. 5., п. 5.10. загальна кількість голосів на масиві складає 150. Відповідно до Ст. 5., п.5.11. Статуту РСТМ "Жайворонок" конференція вважається правомочною, якщо в залі знаходиться половина плюс один голос від загальної кількості голосів - тобто 76 делегатів.

Тимчасова мандатна комісія на першому етапі визнала конференцію правомочною.

Для участі у другому етапі конференції зареєструвалися 62 делегатів.

При кворумі 76 голосів та присутності 62 делегатів учасники конференції не можуть приймати правомочні рішення.

Відповідно до Реєстру делегатів, які брали участь у роботі Звітно-виборчої конференції РСТМ "Жайворонок", складеному і підписаному тимчасовою мандатною комісією РСТМ "Жайворонок", 07.09.2019 для участі у звітно-виборчій конференції РСТМ "Жайворонок" зареєструвалось 50 осіб - делегатів від садових товариств, а із Списку членів правління РСТМ "Жайворонок", які отримали мандати поза квотою, визначеною у ст. 5, п. 5.10. Статуту РСТМ "Жайворонок" складеному і підписаному тимчасовою мандатною комісією РСТМ "Жайворонок", 07.09.2019 для участі у звітно-виборчій конференції РСТМ "Жайворонок" зареєструвалось 10 осіб - членів правління РСТМ "Жайворонок", а із Списку членів ревізійної та тимчасової мандатної комісій РСТМ "Жайворонок", які отримали мандати поза квотою, визначеною у ст. 5, п. 5.10. Статуту РСТМ "Жайворонок" складеному і підписаному тимчасовою мандатною комісією РСТМ "Жайворонок", 07.09.2019 для участі у звітно-виборчій конференції РСТМ "Жайворонок" зареєструвалось 2 особи - членів ревізійної та тимчасової мандатної комісій РСТМ "Жайворонок", тобто загалом 07.09.2019 для участі у звітно-виборчій конференції РСТМ "Жайворонок" зареєструвалось 62 особи.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що конференція Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", що відбулась 07.09.2019, була проведена за відсутності кворуму, а тому рішення конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які були прийняті на ній і оформлені протоколом б/н від 07.09.2019 конференції Ради садівницьких товариств масиву "Жайворонок", є неправомірними, а тому позовні вимоги позивача до відповідача-1 про визнання таких спірних рішень конференції громадської організації недійсними є законними і обґрунтованими, та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

5.3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, підставою касаційного оскарження Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" визначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки про застосування норм права, викладені зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 916/978/17.

Так, у пунктах 5.4, 5.5, 5.8, 5.9, 5.14 згаданої постанови Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З огляду на положення статті 84 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини п`ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання").

З огляду на наведені вище приписи законодавства та положення Статуту ГО відповідач не є господарським товариством у розумінні положень статті 79 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", а тому правовідносини між членами громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Отже, зважаючи на характер правовідносин у справі № 916/978/17, які не є корпоративними, Велика Палата Верховного Суду вважала, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства, оскільки такий приватно-правовий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

5.4. Разом з тим колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у постанові від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові від 30.05.2018 у справі № 916/978/17, визначивши юрисдикцію господарського суду у справах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

5.5. При цьому в касаційній скарзі скаржник наводить аргументи про те, що спір у цій справі не є корпоративним, оскільки Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" є неприбутковою організацією, не створена на власності засновників і не має на меті отримувати прибуток та не надає права її учасникам на частку майна організації. З огляду на викладене, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статті 1, пункту 6 статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання", статті 84 Цивільного кодексу України та пункту 5 статті 63 Господарського кодексу України.

Наведені аргументи скаржника колегією суддів відхиляються з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові 12.01.2021 у справі № 127/21764/17.

Так, при вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 Господарського кодексу України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 Цивільного кодекс України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Разом з тим відповідно до вимог статті 86 Цивільного кодексу України такі товариства можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати і підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлене законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України "Про громадські об`єднання" № 4572-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року і спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимог європейських стандартів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону № 4572-VI).

Згідно зі статтею 2 Закону № 4572-VI чинність цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

У статті 3 Закону № 4572-VI передбачені принципи утворення і діяльності громадського об`єднання.

Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону № 4572-VI).

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який повинен, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

Статут громадського об`єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктами 1.1. - 1.3. статуту Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", затвердженого рішенням конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 29.05.2010, повне найменування Масиву - "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" створена добровільним об`єднанням садівницьких товариств - об`єднань громадян - далі членів Масиву, що розташовані на земельній ділянці села Галинка Качалівської сільської Ради Бородянського району Київської області відповідно до Закону України "Про об`єднання громадян" для захисту прав та законних інтересів садівників - членів садівницьких товариств - щодо організації та облаштування земельних ділянок членів садівницьких товариств та прилеглої території.

Масив є місцевою громадською організацією, як об`єднання місцевих громадських організацій - садівницьких товариств Масив не здійснює підприємницьку діяльність та є неприбутковою організацією (пункт 1.2 Статуту).

Відповідно до пункту 2.2. Статуту основними завданнями масиву є вирішення питань сумісного використання земельних ділянок, що виділені в користування садівницьким товариствам - членам масиву, зокрема:

- організація і забезпечення сумісного захисту прав садівників садівницьких товариств - членів масиву виділеними їм в користування земельними ділянками;

- організація забезпечення електричною енергією садівників садівницьких товариств - членів масиву та утримання в належному стані електричних мереж загального користування. Контроль за виконанням споживачами правил користування електричною енергією. Організація та утримання в належному стані засобів зв`язку загального користування та відповідних інженерних мереж;

- організація та забезпечення інших послуг садівникам садівницьких товариств - членів масиву відповідно до мети створення та діяльності масиву.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Статуту Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", затвердженого рішенням конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 29.05.2010, Масив є добровільним об`єднанням садівницьких товариств - громадських організацій. При прийнятті в члени Масиву за садівницьким товариством зберігаються всі права самостійної юридичної особи і самостійної господарської діяльності.

Членами Масиву можуть бути садівницькі товариства, розташовані на земельному масиві села Галинка Качалівської сільської Ради Бородянського району Київської області, які в своїй діяльності керуються Статутами садівницьких товариств (пункт 3.2. Статуту).

Члени масиву мають право, зокрема, через своїх представників брати участь в управлінні повсякденною діяльністю масиву (пункт 3.3. Статуту).

Пунктами 5.1., 5.2. статуту Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", затвердженого рішенням конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 29.05.2010, передбачено, що управління Масивом здійснюють його органи: Конференція Масиву, Правління Масиву, Ревізійна комісія Масиву. Поточне управління фінансово-господарською діяльністю здійснює Виконавча адміністрація.

Вищим органом управління Масиву є Конференція Масиву, яка скликається Правлінням Масиву один раз на рік. Конференція має право вирішувати будь-які питання діяльності Масиву (пункт 5.2. Статуту).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач є юридичною особою, некомерційна господарська діяльність якої відповідно до статуту в редакції станом на час спірних правовідносин:

- безпосередньо спрямована на впорядкування та організацію користування власниками земельних ділянок - садівниками садових товариств, що є членами масиву, належними таким садоводами земельними ділянками, у тому числі стосовно підключення таких земельних ділянок до електропостачання та отримання садоводами інших послуг, пов`язаних з використанням таких земельних ділянок;

- опосередковано, через виконання обов`язків та реалізацію прав членами масиву - садовими товариствами, у тому числі на управління масивом, стосується реалізації садоводами права користування належними їм земельними ділянками.

Верховний Суд зазначає, що з огляду на викладене, можна дійти висновку, що члени Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", яке є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним та здійснюють інші правомочності, встановлені законом і статутними документами товариства.

Громадське об`єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадської організації (громадського об`єднання) мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління. Спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17).

5.6. Також як на підставу касаційного оскарження Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки про застосування норм матеріального права, викладені в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/20357/16 та від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.

Так, у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/20357/16 викладено правову позицію, відповідно до якої особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 зазначено, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення. За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивачів спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.

При цьому скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій не з`ясували наявність або відсутність реального факту порушення, невизнання або оспорювання прав та інтересів позивача та не врахували, що обидва представники від членів його організації приймали в конференції участь і голосували за її рішення, не встановили яке конкретно право позивача було порушене та чи було у позивача законне право подавати позов.

Верховний Суд зазначає, що як правильно встановив в цій справі суд апеляційної інстанції підлягають захисту в розумінні статті 4 Господарського процесуального кодексу України порушені права позивача як члена громадської організації щодо прийняття участі у вирішенні всіх питань діяльності Масиву, що передбачені п. 3.3. його Статуту.

Так, цей позов подано на захист права позивача на участь в діяльності органу управління Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок", тобто в управлінні товариством, та стосується правомочності рішень конференції як вищого органу управління Масиву. Оспорювані рішення конференції зачіпають як права позивача щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою як її членом, так і процедуру прийняття такого рішення, що не можна вважати внутрішньостатутною діяльністю товариства (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17).

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо посилання скаржника на те, що представники позивача брали участь в конференції та голосували за її рішення, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 909/902/20).

5.7. Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статтю 167 Господарського кодексу України, оскільки не встановили факту наявності у позивача корпоративних прав - частки позивача у статутному капіталі для підтвердження визнання спору корпоративним. Також вказує на порушення статей 7, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили чи є позивач - юридична особа членом організації та носієм корпоративних прав, з якого моменту та чи підтверджене це належними доказами.

Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідно до протоколу № 1 першої конференції представників 69-ти садівничих товариств, підприємств, закладів та організацій від 04.05.1982 до списку садівничих товариств, які входили в масив "Жайворонок", входило Товариство "Луч". Тоді як згідно з листом Качалівської сільської ради Бородянського району Київської області, Садівниче товариство "Луч", яке знаходиться на території Качалівської сільської ради Бородянського району Київської області (село Глинка) було реорганізовано, його правонаступником є Громадська організація С\Т "Промінь". В подальшому Бородянською районною державною адміністрацією була видана довідка від 09.07.2008 № 768, згідно з якою Громадське об`єднання садівничого товариства "Промінь" відповідно до листа Качалівської сільради від 17.05.2005 № 17 та статуту є правонаступником Громадської організації садівницького товариства "Луч".

Також, як встановив суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявна копія рішення Бородянського районного суду від 07.09.2020 у справі № 939/2856/19, яке набрало законної сили, в мотивувальній частині вказаного рішення судом було встановлено, що позивач ( ОСОБА_1 - є членом садового товариства "Промінь", яке є співзасновником та членом ГО "Садівницький масив "Жайворонок", що підтверджується копіями договору купівлі-продажу земельної ділянки, членської книжки, статуту РСТМ "Жайворонок".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції на підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України врахував встановлені вище обставини при розгляді даної справи.

Доводи касаційної скарги в цій частині спрямовані на встановлення інших обставин справи, а відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76, 77, 78, 79, 86, 300 Господарського процесуального кодексу України, і при цьому, порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Крім того, такі доводи скаржника суперечать іншим доводам касаційної скарги, відповідно до яких він наполягає на відсутності порушення оскаржуваними рішеннями конференції прав позивача, з огляду на те, що його представники брали участь в роботі конференції та голосували за її рішення, тобто були допущені Громадською організацією "Садівницький масив "Жайворонок" до участі в конференції поряд з представниками інших садівницьких товариств - учасників громадської організації.

З огляду на викладене, колегією суддів також відхиляються доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у зв`язку з тим, що суди не навели норму закону, яка дає право членства інших юридичних осіб у складі громадської організації. Оскільки Статут Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" є основним документом, що регулює діяльність товариства садоводів та передбачає права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенцію, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно керувалися його положеннями. При цьому, заперечуючи проти застосування норм Статуту до спірних правовідносин та наголошуючи на тому, що норми закону мають вищу силу над нормами локального акта, скаржник не обґрунтовує норми якого закону слід було застосувати при вирішенні цього спору.

З врахуванням викладеного, колегією суддів також відхиляються доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм статей 175, 231 Господарського процесуального кодексу України та наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі чи закриття провадження у справі.

5.8. Щодо касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), то як вбачається з її доводів та прохальної частини, судові рішення оскаржуються відповідачем-2 лише в частині задоволення позовної вимоги про скасування реєстраційної дії.

Підставою касаційного оскарження Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17. При цьому скаржник зазначає, що він є неналежним відповідачем в цій справі.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Отже, позовні вимоги щодо реєстраційних дій підлягають розгляду в господарському суді, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Позивач, звертаючись до суду з позовом, має право об`єднати в одній позовній заяві вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, основні та похідні позовні вимоги.

Для встановлення, чи є позовна вимога щодо реєстраційних дій у цьому спорі похідною, слід з`ясувати щодо яких відносин виник спір у справі та на захист яких прав та інтересів заявлений позов, а відповідно, чи призведе до повного відновлення порушеного суб`єктивного права особи та ефективного захисту прав та законних інтересів позивача задоволення лише основної вимоги без похідної. При цьому, слід брати до уваги те, що задоволення похідної вимоги прямо залежить від задоволення іншої позовної вимоги. Така вимога не може бути самостійною.

Такі правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13.11.2019 року у справі № 910/9834/18.

Предметом спору у цій справі є позовні вимоги про:

- визнання недійсними рішень конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які затвердженні протоколом конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019,

- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", проведеної державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі протоколу конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019.

Оскаржувані позивачем рішення конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", за своїм змістом стосуються питань управління товариством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі № 904/5857/17 сформувала висновки щодо застосування пункту 2 частини першої статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно з якими особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі. У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в Єдиному державному реєстрі за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

У разі, якщо позивач при звернення до суду заявив одночасно дві вимоги: про визнання недійсним рішення засновників (учасників) юридичної особи та про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, що була/був вчинена/вчинений на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи, у такому випадку вимогу про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі слід вважати похідною вимогою від основної вимоги про недійсність рішення засновників (учасників) юридичної особи. При цьому, у разі задоволення судом основної вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення засновників (учасників) юридичної особи записи, що були внесені до Єдиного державного реєстру на підставі таких визнаних судом недійсними рішень, слід вважати недостовірними, наявність яких порушує права та / або законні інтереси позивача.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовна вимога про скасування державної реєстрації є похідною від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсними рішень конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які затвердженні протоколом конференції Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" від 07.09.2019, і направлена на повне поновлення порушених корпоративних прав (наближених до них) і інтересів позивача.

Верховний Суд також не бере до уваги твердження відповідача-2 у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17.

Так, постанова суду апеляційної інстанції не містить посилання на зазначений висновок Верховного Суду. Проте, висновки Північного апеляційного господарського суду не суперечать зазначеному висновку Верховного Суду.

Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у цій справі за позовною вимогою про скасування реєстраційної дії.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

По суті, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для визнання відповідача неналежним необхідно встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Крім того, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

Як вбачається позовна вимога у цій справі про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу заявлена до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

За змістом пункту 4 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" розрізняє такі два поняття як державний реєстратор та суб`єкт державної реєстрації.

У розумінні пункту 5 статті 1 цього Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

За змістом пункту 14 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" суб`єктом державної реєстрації є, зокрема територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.

За змістом частини третьої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить: 1) забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З врахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що саме Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) як суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Міністерства юстиції України є особою, відповідальною за позовною вимогою про скасування проведеної спірної реєстраційної дії, є належним відповідачем у цій справі за зазначеною позовною вимогою.

Отже, заявлена відповідачем-2 у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачена пунктом 1абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильні висновки судів попередніх інстанцій.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення, ухвалені з додержанням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі № 911/196/21- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кібенко