Рішення

від 06.03.2023 по справі 279/5263/22

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження №2/279/119/23

Справа № 279/5263/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Волкович Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/5263/22 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Коростенське лісомисливске господарство" про стягнення лікарняних та компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсь до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 01.11.2018 року його було прийнято водієм автотранспортних засобів категорії "Д" в автотранспортний цех ДП "Житомирське лісове господарство", пізніше у зв`язку з реорганізацією ДП"Житомирське лісове господарство" приєднано до ДП "Коростенське ЛМГ". В квітні 2022 року його було переведено на посаду водія автотранспортних засобів-пожежного автомобіля ЗІЛ-131, а 03.05.2022 року звільнено за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП. В квітні місяці 2022 року він багато хворів, надавши довідки по місцю його роботи, проте виплати по даним лікарняним проігноровано, виплати не отримано. При звільненні він мав право на отримання компенсації за невикористану відпустку та лікарняні. Просить зобов`язати ДП"Коростенське лісомисливське господарство" надати Коростенському відділенню управління виконавчої диреції Фонду соціального страхування України у Житомирській області заяву-розрахунок, в якій вказати допомогу по тимчасовій непрацездатності в період з 12.04.2022 року по 02.05.2022 року, та зобов`язати ДП"Коростенське лісомисливське господарство" здійснити нарахування та виплату неотриманої ОСОБА_1 суму лікарняних за період 12.04.2022 року по 02.05.2022 року, а також компенсацію за невикористану відпустку.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (ухвалу про відкриття провадження отримав 15.11.2022 року), пояснень, заперечень, відзив на позов та інших заяв не подав. Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне. Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 з 01.11.2018 року було прийнято водієм автотранспортних засобів категорії "Д" в автотранспортний цех ДП "Житомирське лісове господарство", пізніше у зв`язку з реорганізацією ДП "Житомирське лісове господарство" приєднано до ДП "Коростенське ЛМГ". В квітні 2022 року його було переведено на посаду водія автотранспортних засобів-пожежного автомобіля ЗІЛ-131 Левківського лісництва, яке входить до складу ДП "Коростенське ЛМГ" .

Згідно інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я, ОСОБА_1 перебував на лікарняному в період з 12.04.2022 року по 02.05.2022 року. 03.05.2022 року ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП, вказана інформація підтверджується записами в трудовій книжці. Однак, кошти позивачу при звільненні по тимчасовій непрацездатності не виплачені. Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, згідно якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В листі Управління виконавчої дирекції фонду у Житомирській області Коростенського відділення від 16.09.2022 року №299 зазначено, що заяви-розрахунки ДП"Коростенське лісомисливське господарство", в яких вказана допомога по тимчасовій непрацездатності в період 12.04.2022 року по 02.05.2022 року на ім`я ОСОБА_1 , не подавало станом на 16.09.2022 року. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати передбачені статтею 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно із приписами ч.2 цієї статті, оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з наведеної норми Закону слідує, що страхові виплати та оплата перших п`яти днів тимчасвової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюється на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності.

Цифровий (е-лікарняний) запровадили з 01.10.2021 року. На підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність формується в Реєстрі листок непрацездатності. Вся інформація про втрату працездатності співробітника знаходиться в особистому кабінеті працедавця. За спливом 7 днів після закриття лікарняного він вважається виданим та готовий до сплати.

До позовної заяви додано медичні висновки, сформовані 12.04.2022 року, 18.04.2022 року, 22.04.2022 року, 25.04.2022 року, 29.04.2022 року, якими була встановлена тимчасова непрацездатність позивача.

Разом з тим, з листа Управління виконавчої дирекції фонду у Житомирській області Коростенського відділення від 16.09.2022 року №299 зазначено, що заяви-розрахунки ДП «Коростенське лісомисливське господарство» по тимчасовій непрацездатності в період з 12.04.2022 року по 02.05.2022 року на ім`я ОСОБА_1 , станом на 16.09.2022 року не подавалась.

Одночасно враховується, що з 1 січня 2023 року більшість повноважень Фонду соціального страхування держави перейшло до Пенсійного фонду України, через що виплатами у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві тепер займаються підрозділи ПФУ.

Відтепер рішення про призначення або відмову в призначенні допомог за листками непрацездатності має приймати сам роботодавець або уповноважена ним особа.

Отже, роботодавець, як і раніше, подає заяву-розрахунок (за старою формою), що містить інформацію про нараховані застрахованим особам кошти, через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг.

Чинним трудовим законодавством передбачено, що обов`язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця.

Відповідач, як роботодавець позивач, доказів на спростування доводів позивача щодо ненарахування та невиплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі вищевказаних листків не працездатності не подав, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Що стосується вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку суд дійшов висновку про наступне.

Стаття 24 Закону України «Про відпустки» визначає, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Розрахунок кількості днів відпустки, за яку слід проводити виплату компенсації відпускних, проводиться виходячи з кожного відпрацьованого працівником робочого року, оскільки відповідно до ч.1 ст.6 вказаного Закону щорічна основна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

При цьому, обчислюється стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку, який здійснюється відповідно до правил, прописаних у ст.9 Закону України «Про відпустки».

Заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату відпускних, позивач не подав жодних доказів на обґрунтування даної вимоги.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст.13 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Положення ст.12, 81 ЦПК України передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах цих осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, провівши розгляд справи в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.116 КЗпП, ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р.,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати ДП «Коростенське лісомисливське господарство» подати уповноваженій особі заяву-розрахунок по допомозі з тимчасової непрацездатності щодо ОСОБА_1 за період з 12.04.2022 року по 02.05.2022 року.

Зобов`язати ДП «Коростенське лісомисливське господарство » нарахувати ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності з 12.04.2022 року по 02.05.2022 року та провести її виплати за перші п`ять днів.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання ДП «Коростенське лісомисливське господарство » здійснити нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 17.12.1997 р.

Відповідач: ДП "Коростенське лісомисливське господарство", місце знаходження: 115001, Житомирська, м.Коростень, 3-й пров.Шатрищанський,3, РНОКПП 00991841.

Суддя Волкова Н.Я.