Рішення

від 15.03.2023 по справі 607/1530/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2023 Справа №607/1530/23

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Пилипченська сільська рада, приватний нотаріус Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Галина Михайлівна про встановлення факту проживання однією сім`єю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єюз ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з березня 2015 року до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пилипче Чортківського (попередня назва - Борщівський) району Тернопільської області.

В обґрунтування заяви зазначено, що у с. Пилипче Чортківського (колишнього Борщівського) району Тернопільської області проживав рідний брат матері заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Його дядько ОСОБА_4 29 жовтня 1966 року уклав шлюб із ОСОБА_5 і після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище ОСОБА_6 . Дітей у них не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Його дружина ОСОБА_2 залишилась проживати одна. Вона хворіла, її тричі було прооперовано після смерті чоловіка, а тому в повній мірі не могла себе обходити та забезпечувати свою життєдіяльність. ОСОБА_2 попросила заявника, так як не було більше кому, щоб він переїхав та жив разом з нею і надавав їй допомогу у всьому, що потрібно.

Тому у березні 2015 року ОСОБА_1 переїхав з м. Тернополя до села Пилипче Чортківського (колишнього Борщівського) району Тернопільської області і почав жити з тіткою - дружиною його рідного дядька, проте зареєстрованим за вказаною адресою не був. Вони проживали однією сім`єю, разом вели спільне господарство, утримували кури, качки, свині, обробляли присадибну земельну ділянку - 0,25 га біля будинку, на якій вирощували різні сільськогосподарські продукти (картоплю, квасолю, огірки, помідори, буряк, тощо). Окрім того, було проведено косметичний ремонт житлового будинку в середині, залите подвір`я бетоном, ззовні будинок оббили пластиком. На все це вони витрачали спільні кошти, а саме пенсію заявника та кошти, отримані від продажу залишок вирощеної сільськогосподарської продукції.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, заповіту вона не залишила. Спадкоємців першої, другої, третьої черги у неї немає.

Спадкове майно ОСОБА_2 складається із:

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та належав спадкодавцю на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень від 18 лютого 2015 року серії ЕЕО№ 848717;

- земельної ділянки площею 0.25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 та яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року серії НОМЕР_1 ;

- земельної ділянки площею 0.2 га для ведення особистого селянська господарства, яка розташована у с. Пилипче, Борщівського району Тернопільської області та яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року серії НОМЕР_2 ;

- земельної ділянки площею 0.12 га для ведення селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_1 та яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року серії НОМЕР_3 ;

- земельної ділянки площею 0.84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 044422, виданого Борщівською РДА 18 березня 2005 року;

- земельної ділянки площею 0.89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 044423, виданого Борщівською РДА 18 березня 2005 року;

-земельної ділянки площею 0.96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 044424, виданого Борщівською РДА 18 березня 2005 року;

- земельної ділянки площею 0.84 га дія ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 225950, виданого управлінням земельних ресурсів у Борщівському районі 12 лютого 2008 року.

05 серпня 2022 року в межах шестимісячного строку заявник звернувся до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пікуль Г. М. із заявою по питанню оформлення спадщини на майно ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги, однак листом № 192/02-32 від цієї ж дати ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Заявник із спадкодавцем ОСОБА_2 проживав однією сім`єю з весни 2015 року і по день її смерті, тобто сім років та продовжує і зараз проживати у належному їй будинку. Вони спільно харчувались, для цього купляли на спільні кошти продукти харчування, обробляли присадибну земельну ділянку на якій вирощували різні сільськогосподарські продукти, які використовували частину для споживання, а залишки продавали, кошти витрачали на інші потреби (медикаменти, обслуговування домогосподарства, обробіток земельної ділянки). При цьому всі кошти (пенсію спадкодавця та заявника, отримані від продажу залишок сільгосппродукції, птиці, свиней) використовували для їхніх спільних потреб.

Також за цей період ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти придбали новий холодильник та плазмовий телевізор, так як старі вийшли з ладу. ОСОБА_2 тричі лежала на стаціонарному лікуванні та була прооперована і за лікування заявник оплачував свої та її кошти. Отже, вони із спадкодавцем спільно проживали сім років та були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Факт про встановлення якого заявник просить має для нього юридичне значення, так як встановлений цього факту йому необхідне для оформлення спадщини.

Ухвалою судді від 27 січня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Пилипченська сільська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, яке відбулося 15 лютого 2023 року, залучено до участі у справі в процесуальному статусі заінтересованої особи приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г. М.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви, просив задовольнити їх в повному обсязі. Додатково пояснив, що звернувся до суду, щоб успадкувати майно. З 2015 року проживав спільно з тіткою ОСОБА_2 , допомагав їй по господарству, обробляв город. Дітей та рідних у спадкодавця немає. ОСОБА_1 приходиться померлій ОСОБА_2 племінником.

Представник Іване-Пустенської сільської ради, до складу якої входить Пилипченський старостинський округ № 2 Іване-Пустенської сільської ради в судове засідання не з`явився, надіслала на адресу суду заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності; вимоги, викладені у заяві визнала.

Заінтересована особа приватний нотаріус Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Галина Михайлівна ради у судове засідання не з`явилася, надіслала на адресу суду лист № 80/01-16, у якому зазначивши позицію постанови пленуму ВС України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», вказала, що нотаріус не може бути заінтересованою особою у даній справі; повідомила, що нею спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, заяви про прийняття спадщини та/або про відмову від прийняття спадщини не надходили.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що з народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , по сусідству із заявником та покійною ОСОБА_2 . З 2015 року ОСОБА_1 постійно жив у с. Пилипче і до смерті ОСОБА_2 допомагав їй по господарству, на городі, облагородив подвір`я. Разом вони купляли холодильник і телевізор, заявник возив тітку на лікування, бо вона мала дуже багато операцій. Похованням ОСОБА_2 займався також ОСОБА_1 , рідних і близьких, дітей померла не мала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що проживає протягом 30 років за адресою: АДРЕСА_1 . Із заявником знайомий, вони сусіди. ОСОБА_1 у селі проживав 6-7 років з тіткою ОСОБА_2 . Він допомагав їй по господарству, на городі, мав курей та поросят. Коли тітка померла, то заявник організував її похорон. ОСОБА_2 дітей не мала, рідних її свідок не знає. Відколи там у селі жив, то до неї ніхто з рідних не приїжджав і не приходив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що з моменту одруження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , по сусідству із заявником, через три хати. ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 10-11 років, після смерті чоловіка допомагав їй по господарству, на городі працював, бетон заливав, хату пластиком оббивав. Свідку відомо, що дітей у померлої ОСОБА_10 немає, ніхто з рідних до неї не приїздив.

Суд, заслухавши пояснення заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 14 грудня 1973 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Пелипче Борщівського району Тернопільської області. Батьки: ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .

29 вересня 1956 року складено актовий запис № 06 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

За змістом архівної довідки про народження від 07 липня 2022 року № Г-83/04-11, виданої Державним архівом Тернопільської області, у документах архівного фонду Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в метричній книзі про народження села ОСОБА_13 району за 1984-1944 роки є відомості, що ОСОБА_14 (так в документі) народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , хрещена ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Пилипче сучасного Чортківського району Тернопільської області. Батько: ОСОБА_15 , син ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Мати: ОСОБА_18 , донька ОСОБА_19 і ОСОБА_20 . Номер метричного запису - 28.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Пилипче Тернопільської області, батьки: ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 20 жовтня 1952 року.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого сільською радою Пилипче Борщівського району Тернопільської області 29 жовтня 1966 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_23 зареєстрували шлюб 29 жовтня 1966 року в с. Пилипче Борщівського району Тернопільської області, про що зроблено відповідний запис № 9.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 66 років згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 02 квітня 2007 року Пилипченською сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 03 червня 2022 року Борщівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації смерті № 00035991240 від 29 червня 2022 року, ОСОБА_3 померла у віці 81 рік ІНФОРМАЦІЯ_7 . Номер актового запису 21 від 01 квітня 2021 року, складений виконавчим комітетом Іване-Пустенської сільської ради Борщівського району Тернопільської області.

05 серпня 2022 року приватний нотаріус Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Галина Михайлівна надала ОСОБА_1 лист № 192/02-32 про те, що згідно даних Спадкового реєстру станом на 05 серпня 2022 року заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не подавав, що підтверджується Інформаційною довідкою з спадкового реєстру № 69666563 від 05 серпня 2022 року. Заповітів ОСОБА_2 не складала. Спадкоємців, передбачених ст.1261- 1263 ЦК України немає. Для того, щоб спадкувати у четверту чергу, як спадкоємець за законом згідно ст. 1264 ЦК України заявнику рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, згідно Інформаційної довідки з спадкового реєстру № 69666563 від 05 серпня 2022 року, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.

Згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку:

серії ТР № 044422, виданий 18 березня 2005 року, ОСОБА_2 згідно розпорядження Борщівської райдержадміністрації від 27 травня 2004 року № 228 належить земельна ділянка площею 0,84 га на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

серії ЯД № 225950, виданий 12 лютого 2008 року, ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого держ. нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори від 11 жовтня 2007 року № 1159 належить земельна ділянка площею 0,84 га на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

серії ТР № 044424, виданий 18 березня 2005 року, ОСОБА_2 згідно розпорядження Борщівської райдержадміністрації від 27 травня 2004 року № 228 належить земельна ділянка площею 0,96 га на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

серії ТР № 044423, виданий 18 березня 2005 року, ОСОБА_2 згідно розпорядження Борщівської райдержадміністрації від 27 травня 2004 року № 228 належить земельна ділянка площею 0,89 га на території Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також померла ОСОБА_2 була власником: земельної ділянки пл. 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6120886400:02:001:0345, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року, індексний номер: 33510763, виданого реєстраційною службою Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області; земельної ділянки пл. 0,12 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6120886400:02:001:0346, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року, індексний номер: 33517790, виданого реєстраційною службою Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області; земельної ділянки пл. 0,20 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6120886400:02:001:0347, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року, індексний номер: 33514642, виданого реєстраційною службою Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 33787899 від 18 лютого 2015 року, виданого реєстраційною службою Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Довідкою № 147 від 09 червня 2022 року, яка видана старостою села Пилипче Іване-Пустенської сільської ради Чортківського району Тернопільської області підтверджено належність вищевказаного нерухомого майна померлій ОСОБА_2 , а також інформовано про те, що померла була зареєстрована одна в с. Пилипче Чортківського (Борщівського) району Тернопільської області, але разом з нею проживав без реєстрації та вів з нею спільне господарство її родич ОСОБА_1 . ОСОБА_2 заповіт не складала. Малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних спадкоємців та чоловіка у ОСОБА_2 за даними Пилипчинського старостинського округу немає. Чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом довідок №№ 167, 168, виданих старостою села Пилипче Іване-Пустенської сільської ради Чортківського району Тернопільської області 19 липня 2022 року ОСОБА_1 дійсно зі слів сусідів більше п`яти років проживав без реєстрації в господарстві тітки ОСОБА_2 , з якою вів спільне господарство та здійснював похорон тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказаних вище обставин, до виниклих правовідносин підлягають застосуванню наступні норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567 цс 18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

23 вересня 2020 року Верховний Суд в рамках справи № 758/7094/19 вважав за необхідне зазначити, що процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.

Щодо спору про право, то суд такого в ході розгляду поданої ОСОБА_1 заяви не встановив, оскільки померла ОСОБА_2 заповітів не складала, а спадкоємці 1, 2 та 3 черг, які б могли спадкувати майно після смерті вказаного спадкодавця та могли б оспорювати право заявника на прийняття спадщини, встановлені не були.

Згідно із статтями 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

У статтях 1268, 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (позиція Верховного Суду у постанові № 520/21162/18 від 28 липня 2022 року).

Відтак при встановленні факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з березня 2015 року до дня смерті спадкодавця у с. Пилипче Чортківського району Тернопільської області, необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Викладені ОСОБА_1 доводи знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, зокрема з показів свідків та наданих документів слідує, що заявник проживав з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, вони спільно харчувалися, придбавали майно для спільного користування, користувалися житлом спадкодавця та брали участь у спільних витратах на його утримання, ремонт, надавали взаємну допомогу, що свідчить про реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом (висновок Верховного Суду у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року).

З врахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги відсутність спору про право у виниклих правовідносинах та те, щовиникнення права на спадкування залежить від доведення факту проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, суд доходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 293, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з березня 2015 року до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пилипче Чортківського (попередня назва - Борщівський) району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи:

Пилипченська сільська рада, код ЄДРПОУ: 04395461, адреса місцезнаходження: с. Пилипче Чортківського району Тернопільської області, 48746;

приватний нотаріус Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Галина Михайлівна, адреса робочого місця: вул. С. Бандери, 30, м. Борщів Чортківський район Тернопільська область, 48702.

Повний текст рішення складено 24 березня 2023 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.