Рішення

від 27.03.2023 по справі 560/2106/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2106/23

РІШЕННЯ

іменем України

27 березня 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Ірина" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення від 28 грудня 2022 року №7966306/30943029 Комісії Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - про відмову в реєстрації податкової накладної фермерського господарства «Ірина» №1 від 30 вересня 2022 року.

2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства «Ірина» ЄДРПОУ 30943029 від 30 вересня 2022 року №1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючому органу було надано усі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність господарської операції по спірній податковій накладній.

Ухвалою суду від 20.02.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник ГУ ДПС у Хмельницькій області та ДПС України подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що в розділі «додаткова інформація» рішення деталізовано, яких саме документів не було надано. До позовної заяви, окрім копій документів, які надавались позивачем до контролюючого органу разом із повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено, надано також копії документів, які не надавалися до контролюючого органу. А саме: копію ТТН №19 від 30.09.2022, копію платіжного доручення №4697 від 05.10.2022, копію платіжного доручення №56001 від 05.10.2022, копію платіжного доручення №2537 від 05.10.2022 , копію платіжного доручення №1453 від 05.10.2022, копію звітної форми 29-сг за 2022 рік, копію звітної форми 4-сг під урожай за 2021 рік.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між фермерським господарством «Ірина» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Злата-Трейд»(покупець) укладено договір поставки №КХ2209-2803 від 28.09.2022.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, покупець зобов`язується прийняти і оплатити пшеницю врожаю 2022 року товар), код товару згідно УКТ ЗЕД -1001, насипом відповідно до умов дійсного договору.

Відповідно до п.2.1 договору загальна кількість товару в заліковій вазі становить 280 метричних тон +/-10%.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару за дійсним договором за 1 метричну тону становить 4543,86 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 договору вартість товару без ПДВ становить 1272 280,80. Сума ПДВ 178119,31 грн.

Відповідно до п. 4.4 договору загальна вартість товару з ПДВ 1450 400,11 (+/- 10%).

Відповідно до п. 5.3 договору товар повинен бути поставлений відповідно до показників якості й кількості, згідно п.1.1 та п.2.1 цього договору, у період з 28 вересня 2022 р. по 1 жовтня 2022 р.

Відповідно до п.6.1 договору покупець здійснює виплату у розмірі 86 % оплати за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з моменту надання постачальником покупцю документів, передбачених пп.6.1.1-6.1.5 договору.

Решту оплати за товар у розмірі 14% здійснюється покупцем , у разі отримання товару, підтвердженого первинними документами в місці призначення, а також оригіналами документів, переліченими в підпунктах п.6.1.1-6.1.5 договору, протягом 120 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану на території України (пункт 6.4 Договору).

Відповідно до п.6.5 договору платіж за даним договором вважається здійсненим належним чином у день відправлення покупцем коштів на зазначений постачальником банківський рахунок. На вимогу постачальника покупець надає йому копію банківського документа про перерахування коштів.

28.09.2022 фермерським господарством «Ірина» здійснена поставка пшениці для товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Трейд» об`ємом 275,48 тон. Дана поставка підтверджується зокрема: видатковою накладною №3 від 30.09.2022, дорученням №1287 від 28.09.2022р., ТТН №10 від 30.09.2022р., ТТН №11 від 30.09.2022р., ТТН №19 від 30.09.2022р., ТТН №9 від 30.09.2022р., ТТН №8 від 30.09.2022р., ТТН №7 від 30.09.2022р„ ТТН №6 від 30.09.2022р., ТТН №5 від 30.09.2022р., платіжним дорученням №4697 від 05.10.2022р., платіжним дорученням №56001 від 25.10.2022р., платіжним дорученням №2537 від 17.10.2022р., платіжним дорученням №1453 від 09.11.2022р.

За результатами здійснення господарської операції фермерським господарством «Ірина» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №1 від 30.09.2022 на загальну суму 1239 660,50 грн., в тому числі ПДВ 152239,01 грн.

Однак, позивачем отримано квитанцію №9204554821 від 12.10.2022 про прийняття документу та зупинення реєстрації податкової накладної із зазначенням: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 30.09.2022р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Хмельницькій області повідомлення про надання пояснення та подано документи про підтвердження реальності здійснення операції по податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Контролюючим органом підтверджується, що фермерським господарством «Ірина» було подано повідомлення щодо надання пояснень №1 від 26.12.2022 до податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та копії документів, зокрема:

-Пояснення ФГ «Ірина» (9279125288);

-Відомості взаєморозрахунків за вересень - листопад 2022 року;

-Товарно-транспортні накладні №5 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №6 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №7 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №8 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №9 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №10 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №11 від 30.09.2022;

-Товарно-транспортні накладні №10 від 30.09.2022;

-Договір поставки №2409/1 від 24.09.2021 року хімічних засобів захисту рослин між ФГ «Ірина» та ТОВ «АГРАРПРОФІ»;

-Видаткова накладна №28 від 29.03.2022;

-Видаткова накладна №50 від 22.04.2022;

-Рахунок на оплату №16 від 25.03.2022;

-Рахунок на оплату №17 від 25.03.2022;

-Ф №29-сг за 2021 рік;

-Квитанція №29-сг № 1;

-Видаткова накладна №338 від 26.07.2022;

-Рахунок на оплату №265 від 26.07.2022;

-Податкова декларація 4 групи №1;

-Квитанція 4-сг №2;

-Договір поставки №С116 від 18.04.2022 між ФГ «Ірина» та ПрАТ «УКРАГРО НПК»;

-Договір поставки №СТК32 від 19.04.2022 між ФГ «Ірина» та ПрАТ «УКРАГРО НПК»;

-Видаткова накладна №СКТ69 від 19.04.2022;

-Видаткова накладна №СКТ70 від 20.04.2022;

-Рахунок на оплату №С116 від 18.04.2022;

-Рахунок на оплату №СТК32 від 19.04.2022;

-Договір поставки №КХ2209-2803 пшениці від 28.09.2022 укладений між ФГ «Ірина» та ТОВ «Злата-Трейд»;

-Видаткова накладна №3 від 30.09.2022;

-Рахунок на оплату №4 від 18.04.2022;

-Доручення №1287 від 28.09.2022;

-Ф 4сг №1 за 2022 рік;

-Рахунок №35 від 31.03.2022;

-Видаткова накладна №КРЧ00000176 від 01.04.2022;

-Видаткова накладна №КРЧ00000397 від 23.05.2022;

-Рахунок-проформа №КРЧ00000246 від 07.04.2022;

-Акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2021 -24.05.2022.

Проте рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області за № 7966306/30943029 від 28.12.2022 відмовлено у реєстрації податкової накладної№ 1 від 30.09.2022 у зв`язку з тим, що платником не надано копії документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

В додатковій інформації зазначено, щоплатником податку надано не достатній пакет документів, а саме: статистичну звітність щодо обсягу збору врожаю пшениці у 2022 році (29-сг, №37-сг), а також первинні документи щодо посіву, обробітку, збору пшениці врожаю 2022 року та розрахункові документи з покупцем ТОВ «Злата-Трейд».

Не погоджуючись з рішенням комісії, фермерським господарством «Ірина» подано скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення від 10.01.2023 №3049/30943029/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.\

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Згідно отриманої платником податків квитанції, реєстрація ПН зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно квитанції про зупинення реєстрації ПН, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до пункту 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Позивачем були надані пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, платником податку не надано статистичну звітність щодо обсягу збору врожаю пшениці у 2022 році (29-сг, №37-сг), а також первинні документи щодо посіву, обробітку, збору пшениці врожаю 2022 року та розрахункові документи з покупцем ТОВ «Злата-Трейд».

Проте посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому до суду позивачем разом з позовною заявою надано копію ТТН №19 від 30.09.2022, копії платіжних доручень №4697, №56001, №2537, №1453 від 05.10.2022, копію звітної форми 29-сг за 2022 рік, копію звітної форми 4-сг під урожай за 2021 рік. Отже, такі документи є в наявності у позивача. Враховуючи норми статті 77 КАС України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказам заявлені ним позовні вимоги у суді. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн., тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Представник позивача подав клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У відзиві Головне управління ДПС у Хмельницькій область зазначає, що сума заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною та неспівмірною зі складністю справи, з обсягом застосованих правових норм, які не потребують від адвоката особливих вмінь, навичок та витрачання тривалого часу при підготовці позовної заяви. Звернуто увагу на не надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як і доказів їх понесення позивачем.

Щодо цього суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.3ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги № 4/23-ас від 17.01.2023, згідно якого за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському бюро винагороду у формі гонорару у фіксованій сумі в розмірі 5000 грн.;

- рахунок на оплату №4 від 17.01.2023 р. на суму 5000 грн.;

- копію платіжного доручення №389 від 20.01.2023 р. на суму 5000 грн.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертоюстатті 134 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою та п`ятою статті 134, а також частиною дев`ятоюстатті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи та наявність інших аналогічних справ за участю сторін, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у 5000 грн. є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 2000 грн.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 4684 грн., з них: судовий збір в сумі 2684 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов фермерського господарства «Ірина» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28.12.2022 №7966306/30943029.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства «Ірина» №1 від 30.09.2022.

Стягнути на користь фермерського господарства «Ірина» судові витрати у розмірі 4684 (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 березня 2023 року

Позивач:Фермерське господарство "Ірина" (Огіївці,Старокостянтинівський район, Хмельницька область,31131 , код ЄДРПОУ - 30943029) Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (Львівська пл., 8,Київ 53,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головуючий суддя Д.А. Божук