Постанова

від 27.03.2023 по справі 160/16201/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16201/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (м. Дніпро, суддя Рищенко А.Ю.) у справі № 160/16201/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіолент Груп"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіолент Груп" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач або скаржник), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №16925 від 12.08.2022, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіолент Груп» (код за ЄДРПОУ 37211818) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіолент Груп» (код за ЄДРПОУ 37211818) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне рішення комісії відповідача є протиправним, а належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «Фіолент Груп» з переліку платників податків на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано зокрема тим, що податковий кредит позивача сформовано за рахунок придбання товару у ПП «ДОР МАСТЕР», ТОВ «НІДЕНІЯ», ТОВ «ЕНЕРГОКОКСПОСТАЧ», ТОВ «ЕКО ПРАЙМ», ТОВ «АРДЕТНЕС», однак стосовно останніх прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Скаржник зазначає, що податкові зобов`язання позивача сформовано за рахунок реалізації товару ТОВ «ІНВЕСТ ГРАНД МАРКЕТ», стосовно якого прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Вважає, що зазначене свідчить про формування позивачем сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання. Вказує, що віднесення позивача до переліку ризикових не створює перешкод для його діяльності.

З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 12.08.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №16925 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Фіолент Груп» (код ЄДРПОУ 37211818) критеріям ризиковості, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з встановленням операцій з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ПП «Дор Мастер», ТОВ «Ніденія», ТОВ «Енергококспостач», ТОВ «Екто Прайм», ТОВ «Ардетнес».

Так, згідно витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №363 від 12.08.2022, наданого відповідачем, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення ТОВ «Фіолент Груп» як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

Не погодившись із спірним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Натомість, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Судом першої інстанції встановлено, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції. Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано. Відтак, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, а отже рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №16925 від 12.08.2022 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, на думку суду першої інстанції, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «Фіолент Груп» з переліку платників податків на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165). Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Отже, відповідно до положень пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Крім того, згідно Додатку 4 до Порядку № 1165, яким затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прямо передбачено можливість оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що комісією відповдіача-1 було прийнято спірне рішення №16925 від 12.08.2022 про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з додатком 4 Порядку № 1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Натомість, зміст спірного рішення відповідача не містить належних підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки в рядку "податкова інформація" наведено, що встановлено операції з придбання товарів у платників податків з ознаками ризиковості. Разом з тим, неможливо достеменно встановити, чому контрагенти позивача були віднесені до ризикових платників податків, відсутнє належне зазначення наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття спірного рішення.

Крім того, колегія суддів вважає, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти однозначного висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач до суду не надав.

Відтак, спірне рішення №16925 від 12.08.2022 не відповідає означеним вимогам Порядку № 1165 та критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, в тому числі в частині його обґрунтованості, а отже підлягає скасуванню.

Стосовно доводів скаржника про те, що віднесення позивача до переліку ризикових не створює перешкод для його діяльності, то колегія суддів не погоджується з цими твердженнями, адже відповідно до п. 6 Порядку № 1165 коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, автоматично змінюється алгоритм дій контролюючого органу, чим ускладнюється діяльність платника податків, адже на нього покладаються додаткові обов`язки, пов`язані із реєстрацією податкових накладних.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі № 160/16201/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко