Постанова

від 24.03.2023 по справі 380/7312/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7312/22 пров. № А/857/756/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (головуючого судді Кравціва О.Р., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 10 хв. за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів повний текст рішення складено 19.12.2022) у справі №380/7312/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 09.05.2022 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 16.02.2022 №1 у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51000,00 грн. на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 16.02.2022 №2 у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51000,00 грн. на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивач протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника, або особи, яка поставила суб`єкту господарювання продукцію, отже для цілей Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є особою що ввела таку продукцію в обіг.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці просить в апеляційній скарзі про заміну відповідача у справі як його правонаступника.

Частиною 1 статті 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 справа № 524/4478/17, від 20.02.2019 справа № 826/16659/15.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16 суд вказав, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 справа № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Визначальним у спірних правовідносинах є встановлення або припинення первісного суб`єкта Головного Управління Держпраці у Львівській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (надалі Постанова №14) вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне Управління Держпраці у Львівській області. Згідно п.2 Постанови №14 утворюються як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 Постанови №14, міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Волинській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, Управління Держпраці у Рівненській області.

Враховуючи, що Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці набуло адміністративної компетенції Головного Управління Держпраці у Львівській області, а також те, що права та обов`язки первинного відповідача перейшли до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлене клопотання

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.11.2004, що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_1 .

18.01.2022 ГУ Держпраці у Львівській області прийняті рішення №09.1-13/02/01 яким накладено обмеження надання продукції (електропили до деревини ТМ «YАТО» модель YT-82152) шляхом тимчасової заборони надання на ринку до усунення формальної невідповідності та №09.1-13/02/02 яким накладено обмеження надання продукції (дискової шліфувальної машини ТМ «YАТО» модель YТ-82100) шляхом тимчасової заборони надання на ринку до усунення формальної невідповідності в термін до 01.02.2022.

Обмеження надання вказаної продукції накладені оскільки відповідач дійшов висновку, що декларації про відповідність на продукцію складені з порушенням вимог Додатку 7 до Технічного регламенту безпеки машин затвердженого постановою Кабінету Міністрів №62, а саме не містять інформації про повне найменування і місцезнаходження виробника, повне найменування місцезнаходження особи-резидента України, уповноваженої виробником на збирання технічного файла на машину, вказані в п. 6 наданої декларації стандарти не містяться в Переліку національних стандартів для цілей застосування Технічного регламенту безпеки машин.

В період з 10.02.2022 по 15.02.2022 посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області проведено позапланову перевірку стану виконання суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувалих заходів у магазині 1001 Дрібниця на відповідність Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Технічного регламенту безпеки машин затвердженого постановою Кабінету Міністрів №62.

За результатами здійснення перевірки складений акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.02.2022 №09.1-13/02/01 та №09.1-13/02/02. Відповідно до акта перевіркою встановлено часткове виконання рішень.

На підставі висновків вказаного акта контролюючим органом складені протоколи від 15.02.2022 №№1.2 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до акту та протоколів про виявлені такі порушення:

1. Щодо продукції «електропила ТМ «YАТО» модель YT-82152», то позивач частково виконав вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: «Копію декларації про відповідність надано, але декларація складена з порушенням вимог зазначених в Додатку 7 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, а саме: декларація не містить інформації про повне найменування і місцезнаходження виробника, повне найменування і місцезнаходження особи - резидента України, уповноваженої виробником на збирання технічного файла на машину, вказані в п. 6 наданої декларації стандарти не містяться в Переліку національних стандартів для цілей застосування технічного регламенту безпеки машин, тобто не усунено формальну невідповідність (декларація про відповідність складена з порушенням вимог), визначену в абзаці п`ятому частини третьої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Отже, це свідчить про неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, відповідальність за яке передбачено підпунктом 3 пункту 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

2. Щодо продукції «дискової шліфувальної машини ТМ «YАТО» модель YT- 82100», то позивач частково виконав вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: «Копію декларації про відповідність надано, але декларація складена з порушенням вимог зазначених в Додатку 7 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, а саме: декларація не містить інформації про повне найменування і місцезнаходження виробника, повне найменування і місцезнаходження особи - резидента України, уповноваженої виробником на збирання технічного файла на машину, вказані в п. 6 наданої декларації стандарти не містяться в Переліку національних стандартів для цілей застосування технічного регламенту безпеки машин, тобто не усунено формальну невідповідність (декларація про відповідність складена з порушенням вимог), визначену в абзаці п`ятому частини третьої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Отже, це свідчить про неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, відповідальність за яке передбачено підпунктом З пункту 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

З результатами розгляду акту та протоколів щодо ФОП ОСОБА_1 . ГУ Держпраці у Львівській області 16.02.2022 винесло постанову про накладення штрафу №1 якою накладено на позивача штраф в сумі 51000,00 грн.

Відповідно до постанови позивача притягнуто до відповідальності за часткове виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.01.2022 №09.1-13/02/01 винесеного до продукції (електропила до деревини ТМ «YАТО» модель YT-82152»), що свідчить про те, що виконання рішення не може бути визнано результативним, чим порушив вимоги п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 ст. 29 цього Закону.

Також за результатами розгляду акту та протоколів щодо ФОП ОСОБА_1 . ГУ Держпраці у Львівській області 16.02.2022 винесло постанову про накладення штрафу №2 якою накладено на позивача штраф в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянв сумі 51000,00 грн.

Відповідно до постанови позивача притягнуто до відповідальності за часткове виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.01.2022 №09.1-13/02/02 винесеного до продукції (дискової шліфувальної машини ТМ «YАТО» модель YT- 82100), що свідчить про те, що виконання рішення не може бути визнано результативним, чим порушив вимоги п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 ст. 29 цього Закону).

Вважаючи постанови про накладення штрафів протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-IV (далі - Закон №2735-IV) встановлює, що державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно частин 1, 4, 5 статті 2 Закону №2735-IV, дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті. Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням нагляду та контролю такої продукції: 1) послуги та роботи; 2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів; 3) продукти тваринного походження; 4) корми, кормові добавки та премікси; 5) живі рослини і тварини; 6) продукція людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення; 7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби; 8) лікарські засоби та ветеринарні препарати; 9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори; 10) ядерні установки, об`єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; 11) вироби військового призначення; 12) об`єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; 13) об`єкти авіаційної діяльності; 14) дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, вироби з них (ювелірні та побутові) та матеріали, що їх містять.

Стаття 8 Закону №2735-IV, визначає, що обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами. Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Частини 1, 5, 6 статті 10 Закону №2735-IV, передбачають, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №2735-IV заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку, заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону №2735-IV під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Як вже з`ясовано судом за наслідками проведення комплексу перевірок винесені оскаржувані постанови, якими до позивача застосовано штрафи.

Стосовно правомірності застосування штрафів до позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 24 Закону №2735-IV органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінки відповідності» від 15.01.2015 №124-VІІІ введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг). Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Судом встановлено, що імпорт продукції стосовно порушень відносно якої винесені оскаржені постанови здійснило Товариство з обмеженою відповідальністю « 1001 Дрібниця» (код ЄДРПОУ 19171498), яке придбаю її згідно митної декларації №UA209140/2020/074812 від 171.08.2020 (арк.спр.44) та митної декларації №UA209140/2020/039279 від 19.08.2020 (арк.спр.47) у експортера в Республіці Польща.

Надалі дана продукція була придбана позивачем у ТОВ « 1001 Дрібниця» згідно з видатковою накладною №41454 від 26.02.2021 (арк.спр.49-51) і оплачена позивачем згідно з платіжним дорученням №210 від 26.02.2021 (арк.спр.52).

Вказані документи надавалися позивачем в ході проведення контролюючих заходів і відповідач ці обставини не спростовує, також відповідач дійшов хибних висновків, про те що позивач у даному випадку є тим хто ввів продукцію в обіг, оскільки із наданих документів очевидно, що позивач є саме розповсюджувачем у розумінні Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 44 Закону №2735-IV до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: 3) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 ст. 29 цього Закону - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Однак відповідно до оскаржуваних постанов, відповідач застосував до позивача санкції, як до особи яка ввела продукцію в обіг (у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що у свою чергу враховуючи помилковість висновків про позицію позивача в ланцюгу постачання продукції є неправомірним.

Окремо, суд акцентує увагу на суті порушень, що стали підставою для накладення штрафів.

Перевіркою встановлено, що копії декларацій про відповідність надано, але декларації складені з порушенням вимог зазначених в Додатку 7 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, а саме:

- декларації не містить інформації про повне найменування і місцезнаходження виробника, повне найменування і місцезнаходження особи - резидента України, уповноваженої виробником на збирання технічного файла на машину,

- вказані в п. 6 наданих декларацій стандарти не містяться в Переліку національних стандартів для цілей застосування технічного регламенту безпеки машин, тобто не усунено формальну невідповідність (декларація про відповідність складена з порушенням вимог), визначену в абз. 5 ч. з ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

З доказів у справі, зокрема наданої декларації відповідності №0120/YT-82100/EC/2020 та декларації про відповідність (арк.спр.32,36) видно що виробником інструментів ручних електричних та запасних частин до них Т.М. «YAТО» в асортименті згідно з додатками №№1,2 артикули згідно каталогу, УКРЗЕД 8467 є АТ «TOYA S.А», вул. Солтисовітська,13-15, м. Вроцлав, Республіка Польща; уповноваженим представником виробника є ТОВ « 1001 Дрібниця», Україна, м. Львів, вул. Наукова,29.

Також згідно декларації про відповідність №0120/YT-82152/EC/2020 (арк.спр.38) та декларації про відповідність (арк.спр.39,40) видно що виробником пил дискових (циркулярних) акумуляторних, мережевих та запасних частин до них Т.М. «YAТО», артикули згідно каталогу, УКРЗЕД 8467 є АТ «TOYA S.А», вул. Солтисовітська,13-15, м. Вроцлав, Республіка Польща; уповноваженим представником виробника є ТОВ « 1001 Дрібниця», Україна, м. Львів, вул. Наукова,29.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані для перевірки декларації про відповідність містять інформацію про повне найменування та місцезнаходження виробника - Т.М. «YAТО» та уповноваженого представника в Україні - ТОВ «1001 Дрібниця».

Щодо того, що вказані в п. 6 наданих декларацій стандарти не містяться в Переліку національних стандартів для цілей застосування технічного регламенту безпеки машин, суд наголошує на тому, що відповідно до наданих документів ФОП ОСОБА_1 звертався до ТОВ « 1001 Дрібниця» із відповідним запитом.

Згідно з листом відповіддю, дані виробника вказані в декларації, однак оскільки вказана декларація видана на підставі безпосередньої декларації виробника АТ «TOYA S.А» та подана до митного органу під час розмитнення товару, ТОВ « 1001 Дрібниця» не може надати іншої декларації про відповідність на електропилу по деревині ТМ «YATO» модель YT-82152 та дискову шліфувальну машину ТМ «YАТО» модель YT-82100 із зазначенням, також інформаційним листом від 01.12.2022 АТ «TOYA S.А» підтверджує, що їх компанія виробляє та продає продукцію ТМ «YATO» модель YT-82152 та модель YT-82100 (арк.спр. 97 98).

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд приймає до уваги твердження позивача, що контролюючий орган, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішеннь, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і вважає правильним висновок суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №380/7312/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 24.03.2023